Казка про типи темпераменту «Чотири лицарі»

Тема: Казка про типи темпераменту «Чотири лицарі»

Мета:
продовжувати ознайомлювати учнів з деякими специфічними рисами основних типів темпераменту; допомогти учням знайти дані риси у своїх знайомих, друзів і близьких; навчити враховувати індивідуально-психологічні особливості оточуючих у спілкуванні, диференціювати своє ставлення до кожного типу.

Хід заняття

І. Організація класу.

 

  1. Вправа-гра «Тінь»
    (під музичний супровід).

 

Мета: розвивати спостережливість.

 

Перебіг гри: Діти парами йдуть дорогою через поле: одна дитина попереду, а інша на два-три кроки позаду — це «тінь» першої. «Тінь» повинна точно відтворити всі дії першої дитини, яка то зірве квітку на узбіччі, то підніме красивий камінець, то стрибає на одній нозі, то зупиниться і подивиться з-під руки тощо.

 

ІІ. Робота за темою. Читання казки про типи темпераменту.

 

Казка «Чотири лицарі».

У давні часи в одному королівстві жило чотири лицарі. Звали їх Холерик, Сангвінік, Флегматик і Меланхолік. Усі вони були озброєні, їздили на чудових конях, але були дуже різними.

Холерик жодної хвилинки не міг посидіти спокійно. Він гасав цілий день на коні, голосно кричав, розганяв усіх розбійників навкруги. Тільки-но він дізнавався, що десь з’явився дракон, одразу ж мчав туди, щоб перемогти його. Але якщо йому одразу ж не вдавалося побороти дракона, то поєдинок для нього ставав уже не цікавим. Він тут же пригадував, що хотів щось зробити інше, наприклад, упіймати жар-птицю. Залишав дракона і їхав шукати її або інших пригод.

Сангвінік теж усе робив швидко і весело. Якщо він вирішив

 

побудувати собі новий замок, то працював, старався і не переставав

працювати, поки не закінчить роботу. Він не відмовлявся і посміятися, і піти з друзями на полювання. І хоча битися не любив, але якщо забіяка Холерик викликав його на битву, то міг постояти за себе.

Лицар Флегматик, навпаки, усе робив повільно. Будуючи свій замок, він тижнями думав, як поставити башту. Захоплений своєю роботою, він навіть не помічав драконів, які гуляли просто коло мурів його замку. А коли нарешті помічав, то так довго й ретельно готувався до битви, що дракони без особливих зусиль встигали заховатися.

Меланхолік був найбільш тихий і сумний. Він завжди всього боявся. Якщо розбійники оточували його замок, кричали й насміхалися з нього, то він одразу починав плакати. Він лякався драконів, що пролітали, і любив сидіти на лавочці, у тиші свого парку. А коли він будував замок, то слухняно виконував поради інших лицарів.

У короля, якому служили ці лицарі, була прекрасна донечка. Сталося так, що всі вони покохали її. Зібралися вони разом, порадилися, і вирішили відправитися до короля, просити його віддати дочку заміж за одного з них. Нехай вона сама вибере найбільш гідного, кращого.

Під’їжджаючи до королівського палацу, вони побачили, що страшний велетень-людожер стоїть біля воріт із величезною довбнею і нікого до принцеси не пускає.

Холерик, не замислюючись, кинувся у бій з велетнем. Той змахнув довбнею і Холерик вилетів із сідла, покотившись колобком по землі. Лицар одразу ж підвівся і, розмахуючи обламаним мечем, почав кричати, що велетень поводиться нечесно, що у нього довбня, а не меч, і взагалі вони в різних вагових категоріях.

Побачивши це, Меланхолік схлипнув і промовив: «Ось завжди так! Ну чому мені так не щастить». Повернув коня і вирушив додому.

Флегматик почухав потилицю, подумав і вирішив: «Нічого не вдієш із цим велетнем. Та нічого. Приїду я завтра. Може, йому набридне тут сидіти. Я можу й почекати, поки він піде».

А Сангвінік відразу ж зрозумів, що велетня йому не подолати. Він лісом об’їхав палац, закинув мотузку на стіну з іншого боку і, наспівуючи пісеньку, поліз на башту до принцеси. Але мотузка обірвалася, і Сангвінік упав. Потім він підвівся, потер побиті коліна, усміхнувся й вирішив побудувати повітряну кулю, щоб перелетіти на ній через високий мур королівського палацу.

Принцеса зі своєї башти спостерігала, що робили всі її кавалери. І всі вони розчарували її: адже Холерик хоч і був хоробрий, та тільки кричав, а не шукав виходу з цієї ситуації; Флегматик не дуже поспішав до своєї коханої; Сангвінік хитрував і не бажав вступати в бій зі страшним велетнем-людожером; Меланхолік — той узагалі злякався й розгубився.

Минуло кілька днів і знову всі лицарі з’явилися біля воріт палацу. Холерик прийшов першим на чолі великого озброєного загону. За цей час він обскакав усе королівство й зібрав найсильніших лицарів на битву з велетнем. Побачивши це, велетень кинув довбню і втік. Принцесі сподобалася невгамовність Холерика.

Раптом вона побачила, що до палацу летить повітряна куля, у кошику якої сидить Сангвінік й усміхається. Принцеса була в захваті від його кмітливості.

Цієї ж хвилини у вікно башти залетів поштовий голуб. До його шийки стрічкою було прив’язане послання. Це була балада про любов, яку склав Меланхолік. Принцеса була розчулена цими віршами. Вони їй дуже сподобались.

Раптом на дорозі загуркотіли важкі вози. Це повільний Флегматик віз щедрі дарунки прекрасній принцесі. І він теж їй сподобався своєю стриманістю й діловитістю.

Четверо лицарів вишикувалися перед королем і його донькою, щоб попросити руки принцеси.

Спочатку я була розчарована вами, — сказала прекрасна принцеса. — А тепер я в захваті від вас. У темпераменті кожного з вас я побачила чудові риси. Але я вибираю…

 

Обговорення казки.

Діти, як ви думаєте, кого вибрала принцеса, хто став її чоловіком? Ви не знаєте? Правильно, тому що це не важливо. Адже принцеси бувають також різні. Комусь більше подобається один тип темпераменту, комусь — інший. Головне в казці, що хороших чи поганих типів темпераменту немає, як немає тільки хороших людей і тільки поганих. У кожній людині є всього потроху і від Сангвініка, і від Холерика, і від Флегматика, і від Меланхоліка. Але чогось одного може бути більше. Переробити тип темпераменту майже неможливо, утім, не потрібно.

 

 

  1. Тренінг-вправа
    «Визнач темперамент».

    Мета: вчити дітей співвідносити темперамент із графічним зображенням.

    Обладнання: Малюнки-піктограми (радість, смуток, спокій, збудженість).

Інструкція.


1. Подивіться уважно на малюнки й визначте, де зображені Флегматик, Меланхолік, Холерик, Сангвінік? (Малюнки розміщені на відстані.)

Підійдіть до малюнка, який вам найбільше сподобався. За допомогою міміки покажіть емоцію відповідно до малюнка, який ви обрали.

2. Який вираз обличчя у вас буває найчастіше, покажіть?

 

Психогімнастичні вправи-етюди
(виконуються під тиху, спокійну музику).


1. Якби ми інсценізували казку, які ролі ви обрали б собі?

2. Пройдіться по залу так, як ходить обраний тобою персонаж (Флегматик, Меланхолік, Холерик, Сангвінік).

 

Етюд «Острів плакс». Дитина потрапила на чарівний острів, де живуть самі плакси. Вона старається втішити то одного, то іншого, утім, усі діти-плакси відштовхують її і продовжують плакати (емоційність, як у меланхоліка). Що може трапитися далі?

 

Етюд «Після дощу». Спекотне літо, щойно пройшов дощик. Діти обережно ступають, ходять навкруги уявних калюж, щоб не замочити ніг. Потім перестрибують через калюжі. Їм дуже весело (активність, збудженість, як у холерика).

 

Етюд «Квітка». Теплий промінчик упав на землю й зігрів у ній зернятко. Із насіннячка виріс паросток. А з паростка чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи свою голівку слідом за сонцем (пантомімою імітувати, як росте квітка).

 

Етюд «Сумна принцеса». Принцеса стала сумною, бо не змогла обрати найкращого лицаря. Дівчатка, покажіть, як засумувала принцеса?

 

 

ІІІ. Підбиття підсумків:


Подумайте і скажіть:

— Як би ви повелися у ситуації, подібній тій, у якій опинилися лицарі?


 

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,525sec