Календарно- тематичне планування для курсу за вибором «Біохімія нітрогеновмісних органічних сполук»

Календарно- тематичне планування для курсу за вибором «Біохімія нітрогеновмісних органічних сполук»

 

 № Дата

Зміст навчального матеріалу

Кількість

годин

    Вступ 1
1   Предмет і завдання біоорганічної хімії. Значення біохімічних досліджень у розвязанні продовольчої, сировинної та екологічної проблем сучасності.. Різноманітність та класифікація біоорганічних речовин. Відмінність понять «біоорганічна хімія», «біохімія». 1
    Тема 1. Аміни 8
2   Аліфатичні аміни, їх класифікація, номенклатура, ізомерія, будова молекули. Фізичні властивості. Добування амінів : відновлення нітросполук, взаємодія аміаку з первинними, вторинними і третинними насиченими одноатомними спиртами, взаємодія амоніаку з галогеналкілами (реакція Гофмана) 1
3   Хімічні властивості: основність амінів, порівняння основності первинних, вторинних і третинних амінів. Реакції утворення солей, алкілування, взаємодія з водою. Будова солей амонію, донорно-акцепторний зв’язок. Застосування амінів. 1
4   Поняття про діаміни 1
5    Амінопохідні ароматичного ряду. Анілін як представник ароматичних амінів. Будова аніліну: р- спряження у молекулі аніліну, довжина звязку Карбон –Нітроген. Добування аніліну з нітробензену (реакція М.Зініна). Демонстрація.Розчинність аніліну і його солей у воді. 1
6   Гомологи аніліну. Фізичні властивості амінопохідних ароматичного ряду. 1
7   Хімічні властивості амінопохідних ароматичногот ряду: вплив бензенового ядра на основність аміногрупи, зміна основності ароматичних амінів. Реакція утворення солей амонію. Основні властивості: взаємодія аніліну з галогеналкілами, з ангідридами або галогенангідридами карбонових кислот (реакція ацилювання), з нітратною кислотою ( первинні, вторинні, третинні), утворення Шиффових основ. Демонстрація.Основність амінів.Взаємодія аніліну з бромною водою. 1
8   Вплив аміногрупи на реакційну здатність бензенового ядра, реакції заміщення у бензеновому ядрі: окиснення хромовою сумішшю, бромування, хлорування, нітрування, сульфування. Поняття про аміди і нітрили кислот. 1
9   Практичне значення аніліну. Застосування похідних ароматичних амінів у медицині. Демонстрація Одержання азобарвника. 1
    Тема 2. Амінокислоти. 5
10   Поняття про амінокислоти. Класифікація амінокислот за кількістю функціональних груп.Замінні , напівзамінні і незамінні амінокислоти. Ізомерія і номенклатура амінокислот, а-амінокислоти. Історія відкриття перших амінокислот 1
11   Особливості хімічних властивостей, зумовлені поєднанням аміно – і карбоксильної груп, біполярний іон, амфотерні властивості. Утворення солей з мінеральними кислотами і лугами, реакція етерифікації, ацилювання амінокислот, нагрівання α-,β-,γ-амінокислот. Пептидний зв’язок, його особливості. Взаємодія амінооцтової кислоти з купрум(ІІ) гідроксидом.Демонстрація. Доведення наявності функціональних груп у молекулах амінокислот. 1
12   Методи синтезу амінокислот: гідроліз білків, дія амоніаку на галогенопохідні карбонових кислот. 1
13   Окремі представники амінокислот (гліцин, серин, цистеїн), їх характеристика, властивості, застосування. 1
14   Значення а-амінокислот у природі. Демонстрація. Властивоті вовни та синтетичних волокон (капрону або енанту) 1
    Тема 3. Білки. 11
15   Поняття про білки як природні високомолекулярні сполуки. Загальна характеристика білків, елементний склад. Білки у природі та їх значення. Історія відкриття будови білків та її вивчення. 1
16   Функції білків. А- амінокислотний склад білків. Відносна молекулярна маса білків і форма білкових молекул. 1
17   Пептиди і пептидний зв’язок. 1
18   Структури білків: первинна, вторинна , третинна і четвертинна, їх особливості,хімічні зв’язки , що стабілізують кожну із структур. 1
19-

20

  Фізичні і хімічні властивості білків: розчинність, утворення колоїдних розчинів, оптичність, поняття ізоелектричного стану й ізоелектричної точки, денатурація, висолювання, гідроліз, кольорові реакції: біуретова, ксантопротеїнова, нінгідринова, реакція Фоля, реакція Адамкевича. Демонстрація .Розчинення й осадження білків.Денатурація білків. Лабораторний дослід.Кольорові реакції білків. 2
21   Класифікація та коротка характеристика окремих груп білків. Фібрилярні й глобулярні білки. Прості білки ( протеїни): протаміни і гістони, альбуміни і глобуліни. Складні білки ( протеїди): нуклеопротеїди, хромопротеїди, ліпопротеїди, глікопротеїди, фосфопротеїди і металопротеїди. 1
22   Перетворення білків в організмі.. Біологічна цінність білків. Біосинтез білка. Проблема синтезу білка. Успіхи науки у вивченні і синтезі білків. 1
23   Поняття про біотехнологію 1
24   Значення білків у життєдіяльності організмів, їх застосування. 1
25   Білкові ферменти та біологічні токсини. 1
    Тема 4. Гетероциклічні сполуки. 5
26   Загальна характеристика і властивості гетероциклічних сполук., їх класифікація, електронна будова. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом на прикладі піролу. Будова, хімічні властивості , застосування. 1
27   Конденсовані гетероцикли з одним гетероатомом: індол, індиго. Будова, хімічні властивості, застосування 1

 

1

28   Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом. Піридин:фізичні і хімічні властивості, значення і застосування.
29   Конденсовані нітрогеновмісні гетероциклічні сполуки: пурин і його похідні – аденін і гуанін, кофеїн. Будова молекули, значення, застосування. Демонстрація. Одержання (виділення) кофеїну з чаю. 1
30   Поняття ппро алкалоїди та їх місце серед гетероциклічних сполук. 1
    Тема 5. Нуклеїнові кислоти. 5
31   Склад нуклеїнових кислот, Хімічна будова нуклеотидів. Рибоза і дезоксирибоза. Пуринові і піримідинові основи, що входять до складу нуклеїнових кислот. ДНК і РНК –природні біополімери.а) гідроліз нуклеопротеїнів; б)Якісні реакції на складові компоненти нуклеопротеїнів. 1
32   Історія відкриття і вивчення будови нуклеїнових кислот. Принцип комплементарності у побудові подвійної спіралі ДНК. Поняття про ген. 1
33   Види РНК. Сплайсинг. 1
34   Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів. 1

Запропонований методичний комплект спрямований на допомогу вчителям хімії у розподілі навчального матеріалу, побудові уроків.

 Завдання даного курсу полягає в тому, щоб зв’язати вивчення базових курсів хімії та біології у 10-11 класах з підготовкою учнів до практичного застосування у реальному повсякденному житті набутих хімічних знань.

 Викладання курсу має служити формуванню в учнів елементів наукового світогляду, сприяти їхньому інтелектуальному розвитку.

Даний комплект містить друкований методичний посібник з розробками занять та електронний посібник, що пропонує презентації до кожного заняття у 11 класі. Своєрідні «мультимедійні екскурсії» є одним із ефективних методичних варіантів співпраці на заняттях, що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та засвоєння навчального матеріалу У конспектах уроків пропонуємо завдання для актуалізації, контролю і корекції знань і вмінь, завдання для самостійних робіт та домашнього виконання, що включають тести, розрахункові та експериментальні задачі прикладного змісту, порівняльні таблиці, творчі завдання.

 Запропонована структура програми не є незмінною. Розподіл часу за темами орієнтовний. Учитель може залежно від конкретних умов вносити зміни в розподіл часу на вивчення окремих питань, а також обґрунтовано змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах навчальної теми відповідно до своїх методичних уподобань і досвіду.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

00 Календарно- тематичне планування для курсу за вибором «Біохімія нітрогеновмісних органічних сполук» (21.5 KiB, Завантажень: 3)

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,353sec