Ізотопи (стабільні та радіоактивні)

Тема: Ізотопи (стабільні та радіоактивні).

Мета: Дати поняття „ізотопа”. Сформувати уяву про стабільні і радіоактивні ізотопи. Ознайомитися з періодом напіврозпаду радіоактивних ізотопів, шкідливим впливом радіоактивного випромінювання  на живі організми.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів   Д.І.Менделєєва.

Форма і методи роботи. Гра „Загадкова хімія”, розповідь, самостійна робота.

Тип уроку. Засвоєня вмінь та навичок.

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

„Загадкова хімія” – турнір-гра  кмітливих.

  • Які камінці бувають на дні моря? (Мокрі.)
  • Сам не горить, але горіння підтримує? (Кисень.)
  • У якому «молоці» нема мо­лока? (У вапняному.)
  • Без якого металу рослини не мали б зеленого кольору? (Без Магнію.)
  • Опрацювати теоретичний матеріал у підручнику.
  • Які хімічні елементи назвали на честь частин світу? (Європій, Америцій.)
  • Який хімічний елемент, що існує в природі, має найбільшу атомну масу? (Уран.)
  • Який метал називають «ме­талом хірургів»? (Тантал.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Ізотопи.

Більшість елементів, що трапляються в природі, складається з кількох нуклідів. Так, природний Оксиген, крім нуклідів 16О, містить ще атоми з нуклонними числами 17 і 18. Тобто в природному Оксигені є різні типи атомів, які містять у ядрі однакове число протонів (по 8), але різне число нейтронів (відповідно 8, 9, 10), через що й відрізняються між собою за атомною масою. Зазначені нукліди 16О, 17О, 18О і є ізотопами Оксигену.

Різновиди атомів певного елемента, які мають однакове протонне число, але різне нуклонне число мас, називають ізотопами (від грец. ізос —однаковий, топос —місце).

Ізотопи — це нукліди одного хімічного елемента, тому термін «ізотопи» вживається лише у множині (заста­ріле «ізотоп» і є нуклід).

Назви і символи ізотопів звичайно збігаються з назвами і символами відповідного хімічного елемента. Лише ізото­пи найлегшого хімічного елемента Гідрогену з нуклонними числами 1, 2 і 3 мають власні назви і символи: протій — Н; дейтерій—D, або H; тритій—Т, або Н.

2.Радіоактивний   розпад   хімічних   елементів.

У   процесі радіоактивного випромінювання атоми радіоактивних елементів розпадаються, перетворюючись на атоми інших елементів. Так, кожен атом Радію Rа розщеплюється на атом Гелію та атом Радону Rn. Відповідні прості речовини гелій і радон —належать до родини інертних газів:

Ra→ Не + Rn

Радон також радіоактивний, він випромінює електрон і перетворюяться на нуклід Францію-222 і т. д.:

Rn → Fr + e

Кожний радіонуклід має свою швидкість радіоактивного розпаду, яку неможливо ні збільшити, ні зменшити. Ця швидкість не залежить від конкретних чинників і характе­ризується періодом піврозпаду. Він показує, що протягом деякого часу розпадається половина первинної кількості наявного радіонукліда. В наступний такий самий проміжок часу розпадається половина залишку, тобто вдвічі менше, ще в наступний — ще вдвічі менше, ніж у попередній, і т. д. Спостерігаючи, наприклад, за зміною кількості Радо­ну 222Rn, встановили, що через 3,85 доби залишається половина його початкової кількості, ще через 3,85 доби — тільки 1/4, потім 1/8 і т. д.

Проміжок часу, протягом якого число ра­діоактивних атомів даного елемента зменшу­ється вдвічі, називають періодом піврозпаду.

ІV. Узагальнення і корекція знань.

Самостійна робота.

1. Допишіть  рівняння  такої ядерної реакції:

2. Запишіть число протонів  у ядрі нукліда Фосфору  :

1)15;     2)17;      3)32;            4)47.

Домашнє завдання.

1. Чим подібні і чим  ідрізняються  нукліди елементів?

2.Визначте число протонів, електронів  і нейтронів  для атома Кальцію.

 

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

50 (29.5 KiB, Завантажень: 46)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

у 50 (59.5 KiB, Завантажень: 16)

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,313sec