ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Наведений тренінг дає позитивні результати щодо розумового розвитку його учасників – у них поліпшується розуміння, запам’ятовування, виклад навчального матеріалу, підвищується інтерес до розумової праці. За спостереженнями Е. В. Заїки, деякі учасники збиралися з власної ініціативи, без учителя, і продовжували займатися опанованими інтелектуальними іграми, залучаючи при цьому у своє коло нових учасників, і навіть намагалися самостійно придумувати аналогічні ігри. Як свідчить наш досвід, запропоновані завдання є продуктивними у роботі з дітьми 1-го і 2-го класів з високим розвитком інтелекту, а також з учнями більш старшого віку.

© СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ

Гра розвиває здатність швидко встановлювати різноманітні, іноді зовсім неочікувані зв’язки між звичними предметами, створювати нові, закінчені образи з окремих розрізнених елементів.

Навмання беруть три слова, що ніяк не пов’язані між собою ані за змістом, ані за звучанням. Наприклад, озеро, олівець, ведмідь. Потрібно скласти якомога більше речень, що обов’язково містили б ці слова (можна змінювати відмінок і використовувати додаткові слова). Відповіді можуть бути банальними («Ведмідь втопив у озері олівець»); складними, із виходом за межі ситуації, що визначається цими трьома словами, й введенням нових об’єктів («Хлопчик узяв олівець і намалював ведмедя, що купався в озері»); творчими, що включають ці предмети у нестандартні зв’язки («Хлопчик, тонкий, як олівець, стояв біля озера, яке ревіло, як ведмідь»).

Обов’язковим елементом цієї гри є зіставлення та обговорення гравцями усіх запропонованих відповідей і розгорнуте обґрунтування того, чому саме та чи інша відповідь їм сподобалася або ж ні.

© ПОШУК СПІЛЬНОГО

Навмання беруть два слова, мало пов’язаних між собою, наприклад тарілка та човен. Потрібно написати якомога більше спільних ознак для цих предметів. Відповіді можуть бути стандартними («витвори рук людини», «мають глибину»), але особливо цінними є незвичайні, неочікувані відповіді, що дозволяють висвітлити ці предмети зовсім по-новому; їх виявляється не так уже й мало.

Перемагає той, у кого список спільних ознак довший. Можна увести й якісні критерії: нараховувати додаткові бали за оригінальність.

© ТРЕТІЙ – ЗАЙВИЙ

Беруть будь-які три слова, наприклад собака, помідор, сонце. Потрібно залишити тільки ті слова, які позначають у чомусь подібні предмети, а одне слово, «зайве», що не має відношення до цієї спільної ознаки, – вилучити. Бажано знайти якомога більше варіантів вилучення зайвого слова, а головне – більше ознак, за якими можна поєднати кожну пару, що залишилася, й не притаманні слову, яке вилучене. Не нехтуючи варіантами, що просяться самі (вилучити «собаку», а «помідор» і «сонце» залишити, тому що вони круглі), бажано пошукати нестандартні й водночас поліпшені рішення.

Перемагає той, у кого відповідей більше.

© ПОШУК АНАЛОГІВ

Називають предмет або явище, наприклад гелікоптер. Необхідно виписати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, подібних до нього за різними суттєвими ознаками. Слід також систематизувати ці ознаки та згрупувати предмети за певною ознакою. Наприклад, можуть бути названі птах, метелик (літають та сідають); автобус, потяг (транспортні засоби)… .

Перемагає той, хто назвав найбільшу кількість груп аналогів.

© ПОШУК «ПРОТИЛЕЖНИХ» ПРЕДМЕТІВ

Називають якийсь предмет, наприклад дім. Необхідно перелічити якомога більше інших предметів, «протилежних» йому, орієнтуючись на різні ознаки предмета, систематизуючи його протилежності (антиподи) за групами. Отже, у нашому випадку мажуть бути названі клуня (антипод за ступенем комфорту та розміром); поле (закритий та відкритий простір); вокзал (власне та чуже приміщення) і т. ін.

Перемагає той, хто вказав більшу кількість груп «протилежних» предметів і чітко аргументував свої відповіді.

© ПОШУК ПРЕДМЕТІВ ЗА ЗАДАНОЮ ОЗНАКОЮ

Потрібно назвати якомога більше предметів, що мають задану сукупність ознак, і цим подібні до двох-трьох предметів, наведених як ілюстрації. Наприклад:

Назвіть предмети, що поєднують у собі виконання двох протилежних функцій, на кшталт дверей (зачиняють/відчиняють прохід), вимикача (вмикає/вимикає світло).

Відповіді можуть бути банальними («водопровідний кран»), можуть бути більш далекими («рука: і б’є, й пестить»), а можуть бути і зовсім неочікуваними. Перемагає той, хто дав найбільшу кількість небанальних відповідей.

© ПОШУК СПОЛУЧНИХ ЛАНОК

Задаються два предмети, наприклад лопата й автомобіль. Потрібно назвати предмети, які є «перехідним містком» від першого до другого. Предмети, що називаються, повинні мати чіткий логічний зв’язок з обома заданими предметами. Наприклад, у нашому випадку це може бути екскаватор (за функцією подібний до лопати, а за можливістю самостійно пересуватися – подібний до автомобіля) та ін. Допускається використання і двох-трьох сполучних ланок (лопата – тачка – причеп – автомобіль). Особливу увагу приділяють чіткому обґрунтуванню та розкриттю змісту кожного зв’язку між сусідніми елементами ланцюжка.

Перемагає той, хто дав найбільшу кількість чітко аргументованих варіантів рішення.

© СПОСОБИ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДМЕТА

Називають якийсь добре відомий предмет, наприклад книга. Необхідно вказати якомога більше різних способів його застосування: «Книгу можна використовувати як підставку для кінопроектора»; «Можна прикрити книгою папери на столі від сторонніх поглядів» та ін. Слід увести заборону на називання варварських, неморальних способів використання предмета. Перемагає той, хто вкаже більшу кількість способів застосування предмета.

© ВИРАЖЕННЯ ДУМКИ ІНШИМИ СЛОВАМИ

Беруть нескладну фразу, наприклад: Нинішнє літо буде дуже теплим.

Необхідно запропонувати кілька варіантів висловлення цієї ж думки іншими словами, однак жодне слово з даного речення не має з’являтися в інших реченнях. Важливо слідкувати, щоб при цьому не спотворювався зміст вислову. Перемагає той, у кого більше вдалих висловів.

© ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ВЕЛИЧИН

Описують якусь незвичайну ситуацію. Наприклад:

Повернувшись з магазину, ви побачили, що двері вашої квартири незачинені.

Необхідно якомога швидше назвати найбільше можливих причин цього факту. Причини можуть бути банальними («Забув зачинити двері»; «Влізли злодії»), але не варто відкидати й малоймовірні, незвичайні (аж до прибуття марсіан). Перемагає той, хто назве більше причин, і чим вони різноманітніші – тим краще.

© НАЗВИ ДО ОПОВІДАННЯ

Беруть невеличке оповідання або повідомлення. Наприклад:

Деякі діти не бажають ані вчитися, ані гуляти — увесь свій вільний час вони сидять біля телевізора. Батько двох таких хлопчиків із Вашингтона придумав оригінальний спосіб боротьби з цією телевізійною лихоманкою. Він вимкнув телевізор із мережі і приєднав його до невеличкої динамомашини, яку треба було «крутити», сидячи на велосипедній рамі й доволі старанно працюючи ногами, для того, щоб підтримувати необхідний рівень напруги. Після цього інтерес хлопчиків до телевізора помітно знизився.

Необхідно підібрати до оповідання якомога більше назв, що відображають його зміст. Заголовки можуть бути строгими, логічними («Як відучити дітей від сидіння перед телевізором»), або формальними, тобто по суті правильними й висвітлювати найголовніше («Батько та сини»), або ж незвичайними, образними, яскравими, емоційними («Велотелевізор»). Прийнятні відповіді будь-якого типу. Потім кожен відбирає одну або кілька кращих відповідей (власних).

© СКОРОЧЕННЯ ОПОВІДАННЯ

Дітям пропонують прочитати або прослухати коротке оповідання, подібне до наведеного вище. Його зміст потрібно передати максимально стисло, використовуючи лише одне-два речення.

Перемагає той, у кого переказ найкоротший і передає основний зміст. Можливе спільне «шліфування» найбільш вдалих відповідей.

завантаження...
WordPress: 23.05MB | MySQL:26 | 2,072sec