Інсценізація п’єси – казки «Бабусина пригода»

Тема. Інсценізація п’єси – казки «Бабусина пригода».

Мета. Вчити інсценізувати
п’єсу, передавати інтонацію почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності дітей; виховувати у дітей любов до тварин.

Обладнання. Декорації до п’єси.

Дійові особи

Бабуся.

Ведмідь.

Лис.

Песик.

Каченята.

Каченя.

Гай, лука, за нею річка. Бабуся з лозиною і клуночком жене каченят на луку і спиняється під деревом.

Бабуся

Пасіться, любі каченятка, скубіть собі м’яку травичку, купайте в сонечку крилятка та поринайте у водичку. Ловіть метеликів та мушок, але наставте добре вушка: там, бачите, синіє ліс. Живе в тім лісі хитрий Лис. Ану ж бо всі запам’ятайте: як Лиса вгледите — тікайте! (До Песика.)

А ти, чорненький, не лежи: малих пильненько стережи!

Коли б десь Лис чи Вовк скакав, що ти робитимеш?

Песик Гав, гав!

Бабуся
(киває головою і гладить Песика)


Гаразд! Дивись мені пильніше та гавкай дужче, голосніше!

Песик
(весело скаче й голосно гавкає)


Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав!

Бабуся Та я ж не Лис — чого пристав?

Песик біжить до каченят, які вже розсипалися по луці й пасуться.

Бабуся Як любо, мило серед гаю!..

Спочину, ляжу задрімаю.

Лягає на траву й кладе клуночок під голову.

Виходить Ведмідь, розглядається навкруги і враз спиняється, побачивши Бабусю.

Ведмідь А хто це тут лежить та спить?

Хто смів ногою тут ступить?

Тут все моє — і луг, і гай.

Я з’їм тебе! Ану, вставай!

Будить лапою Бабусю.

Бабуся
(прокинувшись)

Ой лишенько! Ведмідь! Боюся…

Ведмідь

Ти хто така?

Бабуся

Та я — Бабуся.

Там, під горою, в мене хатка…

А тут пасу я каченятка.

Ведмідь

А що то в клуночку у тебе?

Бабуся

Та це ж медку взяла для себе.

Ведмідь
(облизуючись)


Медку? Медку! Люблю медок!

Але ненавиджу бджілок! (До Бабусі лагідно.)


Коли медку мені даси, хоч і щодня качат паси.

Бабуся

Чому ж Ведмедику не дати,

коли він хоче ласувати…

На хліб намазати — чи так?

Ведмідь

І сам не знаю, краще як…

Бабуся бере ложку й набирає з горнятка меду.

Ведмідь нетерпляче тупцює й похапливо їсть, облизуючи ложку й лапи. Здалека чути гавкання Песика.

Песик


Гав-гав, гав-гав!

Гав-гав, гав-гав!

Бабуся

Ой Боженьку, це ж Лис напав!

Ведмідь

Не бійсь, Бабусю, захищу,

а Лиса хитрого провчу!

Біжать каченята, за ними женеться Лис і ловить каченят.

Ведмідь забігає збоку й хапає Лиса.

Ведмідь

Ага! Попався!

Не пручайся!

Кажи всю правду, признавайся:

чого ти гнався за малими?

Лис Та я хотів пограти з ними…

Ведмідь Ой, будеш, Лисе, у мішку…

Чого це ніс твій у пушку?

Лис То Каченя мене напало

і якось в рот саме попало…

Ведмідь Не вірю, Лисе! (До Песика.)


Він сказав неправду, Песику?

Песик
(притакуючи) Гав-гав!

Каченя
(до Ведмедя)

Неправду каже Лис,

що я його напало…

Чого б я в рот скакало?!

Щоб голову од гриз?

Каченята
(гуртом)


Гак-так! Ках-ках, так-так, ках-ках…

Ведмідь

Кажи негайно, признавайся,

а коли ні, то в торбу пхайся.

Песик
(завзято) Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав!

Ведмідь
(до Песика) А може б, ти вже перестав?

(До Лиса.) Не сором гнатись за малими?

Лис Та я хотів пограти з ними…

Ведмідь

Бабусю, маєш ти лозину?

Ану, почухай Лису спину.

Бабуся, усміхаючись, бере лозину.

Песик
(до Лиса) Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав!

Лис
(до Бабусі) Скажіть, щоб він хоч не лякав. (Стає на коліна.) Пустіть, у мене діточки…

Всі золоті, як зірочки.

Вони мене додому ждуть,

без мене не їдять, не п’ють.

Я вже не буду, присягаю…

Бабуся
(до Ведмедя)


Пустіть! І я вже вас благаю, він більш не буде…

Ведмідь (до Лиса) Ну, дивись! А попадешся — не просись.

Пускає Лиса. Песик кидається за Л и с о м.

Песик
(завзято) Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав!

“Усі стають навшпиньки й дивляться. Песик за хвилину повертається.

Ведмідь
(до Песика) Чому ж ти Лиса не впіймав?

Песик винувато стає перед Ведмедем, склавши передні лапки й похиливши голову.

Бабуся (до каченят)

Напаслися? Наїлися?

На Лиса надивилися?

Каченята (киваючи головами)

Так-так! Ках-ках, так-так, ках-ках…

Бабуся

Ходімте вже до хатки.

Вже вечір. Час і спатки.

Подякуйте ж, маленькі,

Ведмедеві гарненько.

Каченята (вклоняються Ведмедеві)


Так-так! Ках-ках, так-так, ках-ках…

Ведмідь Коли б щось трапилось, кричіть:

«Біжіть, Ведмедику, біжіть!»

Хай нападе чи Вовк, чи Лис —

вже не сховається у ліс.

Бабуся (бере клуночок і лозину)


То ми вже підемо до хати…

(До Ведмедя.) Хотіла б я вам щось сказати.

Ведмідь Кажіть, Бабусю:

наперед я вам віддячуся за мед.

Бабуся

Чи не могла б я вас просити колись до мене загостити?

Зробіть цю ласку: завітайте!

Ведмідь

Чи ж то безпечно?

Уважайте — щоб там до лиха не прийшло.

Це ж вам не праліс*, а село!

Бабуся

Та й близько там села немає!

Гора, а з неї ліс збігає,

та десь потік шумить здалека —

оце й уся вам небезпека.

Побачите мою хатинку й таку (показує) з горішками торбинку.

Ведмідь А ви горіхів не їсте?

Бабуся Мої вже зуби не на те.

Ведмідь А в мене зуби — подивіться! (Широко роззявляє рота.)

Бабуся Ой лишенько! Та не трудіться!

Ведмідь Та я відверто вам скажу,

що я і камінь розкушу!

Бабуся А я… Ось я, стара Бабуся,

а вас і стільки (показує) не боюся.

Ведмідь

(піднімає лапи й кидається на Бабусю)

Гам-гам! А що, Бабусю, налякав?

Бабуся перелякано хапається за серце. П є с и к, як м’ячик, стрибає вбік і гавкає на Ведмедя.

Песик Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав!

Бабуся (отямившись)

Аж з переляку піт облив!

Гаразд, що Песик захистив.

Ведмідь
(ніяково) Простіть…

Я тільки жартував,

а ти вже, Песику, «гав-гав»!

Бабуся То що ж, заглянете до хати?

Ведмідь Я вже не буду жартувати.

Прийду! Кажу: прийду і край!

Бабуся А я до вас! Такий звичай.

Ведмідь Та ви ж не втрапите до мене —

там ліс, як море те зелене.

Бабуся
(показуючи на Песика)


А це ось хто?

Хай молоде, та має носа — доведе!

Ведмідь

Це може статись:

добрі пси, ой, мають капосні носи!

Нехай прийдуть і каченятка —

я покажу їм ведмедятка. (До каченят.)


Вас не злякає довгий шлях?

Каченята Так-так! Так-так, ках-ках, ках-ках.

Ведмідь Ой, я люблю таночки…

Ану, малі, хоч трошки!

Бабуся Беріться за крилятка, танцюйте, каченятка!

Каченята Так-так, ках-ках, так-так, ках-ках…

Каченята танцюють. Ведмідь, пританцьовуючи, запрошує Бабусю із нею прилучається до загального танцю.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,748sec