Ігри на майданчику

Гра на свіжому повітрі: Кошенята і щенята

Гравці діляться на дві групи: одні – “кошенята”, інші – “щенята”, вони знаходяться в різних кінцях майданчика. По сигналу кошенята починають бігати, легко, якби граючи. На слова “кошенята!” вони вимовляють “мяу!”.

У відпо
відь на це щенята гавкають “гав-гав-гав!”, на четвереньках біжать за кошенятами, які швидко влізають на гімнастичну стінку. Щенята повертаються на свої місця. Після 2-3 повторень діти міняються ролями. Закінчити гру можна наступним чином: запропонувати всім тихо і повільно “по-котячому” пройти.

Гра на свіжому повітрі: Октябрята

На протилежних сторонах майданчика відзначають два “будинки”. Між будинками стає ведучий. Решта знаходяться на одній стороні майданчика. Ведучий, стоячи по середині, обличчям до граючих, голосно вимовляє: “раз, два, три!”. Всі гравці хором говорять: “Ми веселі хлоп’ят, наше ім´я – октябрята. Любимо бігати і грати, ну, спробуй нас наздогнати!”. Після цього всі діти перебігають на протилежний бік майданчика. Ведучий ловить тих, хто перебігає. Спіймані відходять убік. Після двох – трьох пробіжок підраховують спійманих, вибирають нового ведучого. Відзначаються жодного разу не піймані

хлопці та найкращі ведучі.

 

Гра на свіжому повітрі: Математика в русі

Діти вст
ають в дві колони по одному. За першим сигналом усі розходяться в розсипну і виконують на свій розсуд різні вправи на місці, в русі в парах; по другому сигналу – кожна з груп, в заздалегідь обумовленому місці, швидко утворює якусь математичну фігуру (трикутник, чотирикутник тощо). Виграє команда, яка точніше і швидше виконає завдання. Попередньо спробувати

виконання фігур.

Гра на свіжому повітрі:

Влуч у квадрат

Стоячи в центрі великого кола діаметром 6 м, намагатися потрапити кидком м´яча знизу – уперед у квадрати, розташовані на лініях кола спереду, ззаду і з

боків (ширина квадрата 30 – 40см).

Гра на свіжому повітрі: Розгорнемо коло

Діти йдуть по колу, не тримаючись за руки. Звертаючись до кого-небудь з дітей, керівник просить розгорнути коло. Названий учень повертається і веде коло в протилежний бік (діти беруться за руки), утворюючи нове коло. Потім це ж виконує наступний гравець. Побудови та форми пересування можуть

змінюватися. Повтор 4-5 разів.

 

Гра на свіжому повітрі: П’ятнашки

Вибирають за допомогою лічилки ведучого, «п’ятнашку». Діти розбігаються. «П’ятнашка» намагається наздогнати й торкнутися рукою інших дітей.

Той, кого піймав «п’ятнашка», разом із ним ловить інших, обирається новий, хто водить, і гра триває.

 

Гра на свіжому повітрі: Влучно в ціль

На рівній відстані від двох команд ставлять по п´ять “містечок”. Діти з кожної команди, по черзі, кидають малі м´ячі, намагаючись збити якомога більше містечок. Виграє та команда, чиє містечко буде повністю зруйноване за меншу

кількість кидків.

 

Гра на свіжому повітрі: День і ніч

Дві команди шикуються в шеренги на відстані 2 – 4 м обличчям одне до одного. Гравці однієї команди – “день”, іншої – “ніч”. Керівник підкидає в центрі майданчика невеликий диск, одна сторона якого біла, а інша – чорна. Якщо диск впаде білою стороною вгору, то команда “День” намагається наздогнати і всалити гравців команди “Ніч”. Салити дозволяється лише до якоїсь межі. За кожного осаленого гравця команда “День” отримує очко. Обидві команди повинні наздоганяти і тікати однакове число разів. Команда, що набрала більшу

кількість очок, стає переможцем.

 

Гра на свіжому повітрі:
Перепусти через мотузку

Простягається й закріплюється мотузка на відстані 10—15 см над підлогою. Дитина сидить на стільці у 3—5 м від мотузки. За командою ведучого вона йде та переступає мотузку, потім повертається й знову переступає мотузку — і так, поки не переступить її по всій довжині. Якщо дитині це важко, то

можна зробити 3—4 переступання.

Гру краще виконувати під ритмічну музику або плескання ведучого, що супроводжують кожне переступання через мотузку.

Ведучий має контролювати правильність постави й змикання губ (рот

повинен бути закритий).

Починати можна з одного боку мотузки, а на іншому боці, на стілець, до

якого прикріплена мотузка, можна покласти приз.

 

Гра на свіжому повітрі: Мишки в коморі

Діти зображують мишей. Вони сидять на стільцях по один бік майданчика (миші в норах). На протилежному боці майданчика на висоті 40—50 см натягнена мотузка, за якою міститься «комора». Збоку від дітей сидить

ведучий, що грає роль кішки.

Кішка засинає, миші біжать до комори, вони пригинаються й підлазять під мотузку. Потім, сідаючи навпочіпки, гризуть сухарі: «хруп, хруп».

Кішка раптово прокидається й біжить за мишами. Миші вибігають із комори та швидко прямують до нірок. Кішка ловить мишей. Піймавши одну, вона саджає її окремо й повторює гру з іншими. Гра закінчується, коли всі миші

будуть упіймані.

Після закінчення гри ведучий пропонує всім потягнутися, підняти голову догори: «Ви тепер не мишки, а славні дітлахи й будете добре зростати». При цьому ведучому необхідно контролювати поставу, змикання губ.

Гра на свіжому повітрі: Східний офіціант

Дитина має розпрямитися, прийняти правильну поставу. Потрібно покласти їй на голову кубик або книгу й запропонувати порухатися праворуч приставним кроком. Потім те саме виконати ліворуч. При цих рухах дитина повинна намагатися не впустити кубик. Виграє той, хто зможе зробити більше кроків.

 

Гра на свіжому повітрі: Мавпи й кокосові горіхи

Гра проводиться сидячи. Гравці розташовуються по колу. Ведучий перебуває в колі. Діти кидають м’яч одне одному по колу три-чотири рази, а потім ведучий забирає м’яч. Це — «навантаження кокосів мавпами на поїзд».

Потім діти роблять кругові рухи руками, вимовляючи: «Чу-чу-чу! Поїзд рухається!».

За 2—3 хвилини поїзд зупиняється, діти вимовляють звук «ш-ш-ш». Після цього починається «вивантаження кокосів» — ті самі рухи, що й підчас «навантаження». При вимові звука «ш-ш-ш» губи складаються в трубочку.

 

Гра на свіжому повітрі: Маленький гімнаст

Батьки розповідають дитині про гімнастів, демонструють їхні гарні рухи, потім пропонують їй пограти «у гімнаста». Батьки, сидячи навпочіпки, міцно зчіплюють руки (права мамина й ліва татова), притискаючи їх до свого тіла. Іншими руками беруть дитину за руки. Вона стає однією ногою на руку тата, а іншою — на руку мами. Батьки повільно встають і піднімають дитину до рівня пояса в положенні стоячи (дитина розпрямляє спину). Після цього вони починають повільно ходити, спонукаючи дитину продовжувати стояти, зберігаючи правильну поставу. Поступово крок прискорюється. За 1—2 хвилини батьки знову сідають навпочіпки, і дитина зіскакує на землю.

Ця вправа справляє великий емоційний вплив на дитину й батьків, тому що рідко вдається пограти всім разом. Після гри рекомендується спільне чаювання.

 

Гра на свіжому повітрі: Боротьба за м´яч

Учасників гри поділяють на 2 рівні команди. Гравці кожної команди повинні мати майки кольору, відмінного від іншої команди, або відмітні нарукавні пов´язки. На землі креслять майданчик. Гравці розміщуються на ній у довільному порядку. Суддя підкидає м´яч вгору. Гравці кожної команди намагаються заволодіти м´ячем, перекидаючи його від одного до іншого. Мета гри полягає у тому, щоб м´яч опустити (але не кинути здалеку!) за протилежною лінією майданчика. За це команді зараховується очко. Гравці можуть не тільки перекидати м´яч один одному, а й виходити на вільні місця, робити обманні рухи. Коли одна з команд отримала очко, гру знову починають з центру.

 

Гра на свіжому повітрі: Влуч м’ячем до воріт

Ведучий будує «ворота» (на спинки стільців або сидіння табуреток кладе рейку). Перед воротами на відстані 1,5—2 м кладе м’яч. Дитина має взяти м’яч, котити його до воріт і бігти за ним. Пройшовши ворота рачки, дитина розпрямляється, доганяє м’яч і, поклавши його на колишнє місце, сідає відпочивати.

Більш складний варіант: гру можна проводити на час. При цьому треба стежити за тим, щоб дитина бігла за м’ячем, зберігаючи пряму поставу, не горблячись.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,321sec