Гутництво

Тема уроку. Гутництво.

Мета уроку: сформувати  поняття «гутництво», ознайомити з основними осередками гутництва.

Розвивати вміння естетично оцінювати художні твори.

Виховувати повагу до роботи народних майстрів.

Обладнання: карта «Легка промисловість. Художні промисли», виставка виробів із скла, мультимедійний проектор, презентація.

Тип уроку: урок формування знань, вмінь і навичок.

 

ХІД УРОКУ

  1. I.          Організаційний момент.
  2. II.          Актуалізація опорних знань.

Бесіда з учнями.

  1. Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?
  2. Що таке гутництва?
  3. Які вироби із скла є у вас в домівках?
  4. III.          Мотивація навчальної діяльності

Чи можемо ми уявити собі наш побут без скла, скляних виробів? Чому попри штамповані фабричні скловироби ми надаємо перевагу художньому склу? Чи можемо ми назвати майстрів гутного скла сьогодення талантами своєї справи?

  1. IV.          Вивчення нового матеріалу.
  2. Вступне слово вчителя.

Гутництво – виготовлення скла і виробів із нього. Виготовлення виробів із скла було відоме в Україні понад тисячу років. В скіфських похованнях знаходять намиста із скла із вкраплюванням різнокольорових барвників. Назва промислу походить від слова «гута», що означає скловарну піч.

Районами поширення гутництва на Україні були Чернігівське,
Київське і Волинське Полісся, оскільки для виготовлення скла потрібний потіш, який добували, спалюючи дерево, а також кварцовий пісок, крейда і вапно, що залягали на цій території.

  1. Презентація учнівських проектів.

Орієнтовна тематика.

–         Історія виникнення і розвитку гутництва.

–         Осередки гутництва.

–         Майстри виробництва гутного скла. Львівська школа.

–         Майстри виробництва гутного скла. Київська школа.

 

  1. V.          Висновки і узагальнення.

Прийом «Снігова куля».

  1. Чому гутництво набуло найбільшого поширення на території Чернігівського, Київського, Волинського Полісся?
  2. Що вам відомо про «богемське скло»?
  3. Доведіть або спростуйте вислів «Творчі можливості скломаси невичерпні».
    1. VI.          Домашнє завдання.

Випереджуюче завдання.

Підготувати презентацію «Майстри декоративного розпису».

 

Додаток 1

 

Гутництво – виготовлення виробів із скла – було відоме в Україні понад тисячу років. Точний час його виникнення не встановлено, але в скіфських похованнях уже знаходять намиста із скла із вкраплюванням різнокольорових барвників. Назва промислу походить від слова “гута”, що означає скловарну піч. В “Слові о полку Ігоревім” згадується виріб із скла – стекляниця. Вироби із скла були не буденними речами, вони використовувалися як святкові мистецькі прикраси. Це був не тільки посуд, а й декоративні іграшки: півники, зайчики, баранці, а також різні свічники, намисто. Ремісники володіли різними прийомами: видування, орнаментування, кольорового забарвлення скла.

Гутництво набуло поширення на території Чернігівського, Київського, Волинського Полісся, що зумовлено наявністю значної кількості потрібної сировини: піску, крейди, вапна, тугоплавких глин і великої кількості лісового матеріалу, з якого добували вугілля, смолу і поташ.

Гутники найчастіше працювали сімейними колективами, рідко користуючись найманою працею, і робили це головним чином узимку після завершення польових робіт. Досить поширеною була оренда гутниками певної частки поміщицької землі разом з лісом, озером, млином тощо. Плата за оренду встановлювалася натурою (скловиробами) або грошима.

Скляним посудом у ХІХ – на початку ХХ ст. користувалися в основному поміщики, чиновники, купецтво, духовенство, аптекарі. Щодо віконного скла, то воно широко використовувалось як міськими, так і сільськими жителями. Гутники виготовляли столовий, кухонний, аптечний посуд, місткості для зберігання і транспортування харчових продуктів тощо. Такий посуд дуже часто прикрашався гутним декором (скляними джгутами, розетками, налепами, медальйонами-печатками, дрібним битим кольоровим склом), а також емалевим розписом. Проте дрібне селянське гутництво ще з XVIII ст. почало зазнавати тиску з боку відповідних мануфактур, створюваних поміщиками і підприємцями. Вже в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. більшість дрібних селянських гут почала різко скорочуватись: вони не змогли перейти на виготовлення гравірованих, шліфованих та пресованих виробів через брак коштів для закупівлі нового технічного устаткування. Дрібні гути продовжували у невеликих кількостях формувати і декорувати традиційний посуд, попит на який до початку 20-х років зберігався тільки на місцевому ринку.

 

Додаток 2

Обладнання сучасного склодува

Зліва від майстра на столі повинні розміщуватись дерев’яні підставки для напівфабрикатів і готових скловиробів. Праворуч розкладаються інструменти. Освітлення повинно бути м’яким і рівномірним, таким, щоб майстер, не напружуючись, міг слідкувати за характером полум’я. В приміщенні склодувної майстерні повинна бути витяжна вентиляція.

Схема склодувного пальника показана на малюнку.

Пальник має крани, які дозволяють управляти витратою газу, стисненого повітря і кисню. При недостатній подачі повітря виходить кіптяве полум’я яскраво-жовтого кольору. При невеликому надлишку повітря полум’я стає голубуватим, майже безбарвним. Нарешті, при подачі замість повітря кисню виходить безшумне полум’я блакитного кольору з дуже високою температурою. Компресор, що подає стиснене повітря, і балони з киснем повинні знаходитися поза приміщенням склодувної майстерні. Для виконання великих скловиробів застосовують спеціальні пристрої або додаткові пальники, що дають полум’я широке, плоске, кільцеве та ін..

Заготовками для склодувних робіт можуть бути кольорові та безбарвні скляні палички, скляні трубки або ж тонкостінні циліндричні колби великого діаметру. Безбарвні палички і трубки виготовляють на автоматичних машинах способом витягування. Кольорові заготовки виробляють вручну. Для зберігання заготовок потрібно неподалік від робочого місця передбачити стелажі з вертикальними відсіками.

 

Додаток 3

Андрій Бокотей – засновник і постійний президент симпозіумів з гутного скла (м. Львів)

Робота митця у царині художнього гутного скла розпочалась 1970 року. З того часу самобутні твори А. Бокотея привертають увагу критиків і шанувальників мистецтва як в Україні, так і за її межами. У доробку А. Бокотея численні виставки, серед яких десять персональних, експонованих в Україні, Росії, Франції, Бельгії, Голландії, Польщі. За його ініціативи у Львові проводять (з 1989 року) міжнародні симпозіуми скла, йому належить також ідея заснування у Львові музею скла.


Додаток 4

Франц Черняк – маг львівського гутництва

«Скло – моє життя. Гаряча скломаса – магічна. Всі мої твори виконані за давньою технологією – гутною, без будь-яких форм. Тому вони вільні за пластикою. В роботі зі склом важливо використати його властивість, як текучість гарячої маси. Працюючи, я зрозумів, що творчі можливості в цьому матеріалі невичерпні. І зараз, коли за плечима стільки років досвіду, все ж упевнений, що скло не розкрило мені всіх своїх таємниць»

           


Додаток 5

Володимир Затинайко

Твори митця оригінальні, прості, модерні і, водночас національні за своєю архітектонікою та емоційністю. Вони відрізняються своєю декоративністю, витонченістю форми і гармонійним підбором кольорів. Пошук оптимального варіанту побутових скляних виробів, зручних для споживання та для виробництва одночасно, є важливим елементом в творчості художника.

 

Додаток 6

 В’ячеслав Дудін – майстер, який таки пізнав і розкрив усі таємниці творення скла

 Творчість Дудіна вражає своєю багатогранністю, непередбачуваністю, полярністю авторських виявів у склі. Дивує множинність і водночас різновекторність його образно-пластичних пошуків і в ужиткових витворах, і в станково-декоративній склопластиці, як в гуті, так і в кришталі.

                       

   

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Гутництво (642.5 KiB, Завантажень: 7)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,365sec