ХРАМИ ТА ІКОНИ. СОФІЙСЬКИЙ СОБОР І КИЄВО – ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

ТЕМА: ХРАМИ ТА ІКОНИ. СОФІЙСЬКИЙ СОБОР І  КИЄВО – ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА.

Мета: знайомство з культурною спадщиною українського народу яка увійшла до семи чудес України; розвивати естетичні смаки учнів; виховувати в дітей патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину; розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з багатовіковою історією та самобутніми культурним пам’ятками України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття: храм, лавра, фреска, мозаїка.

Обладнання: комп’ютер, таблиці, ілюстративний матеріал, презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, діти. Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчати новий розділ «Які пам’ятки є частиною історії». Вивчаючи цей розділ ми здійснимо захопливу подорож мальовничими куточками нашої України разом з Машею та її другом ведмедем Мішею. (Слайд 2, 3).

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Відгадування акровірша та обговорення його змісту.
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж зелений в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
М.Чернявський

 

  • Знайдіть назву Батьківщини в цьому вірші.
  • Що для вас означає слово Україна?
  • Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Виклад нового матеріалу.

Учитель.  Велика і прекрасна наша Батьківщина. Це – безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. І сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо історико-культурні пам’ятки нашої держави, які за підсумками Всеукраїнської акції Сім чудес України заслужили на почесне звання Чуда України.

 Робота в зошиті.  Запишіть будь-ласка тему нашого уроку «Храми та ікони. Софійський собор і  Києво – Печерська лавра».

     Учитель. Згідно з легендою, ще у І столітті апостол Андрій Первозваний, стоячи на Дніпрових схилах, мовив, що „засяє на цих горах благодать божа і багато храмів тут Господь збудує”. Через декілька століть його слова почали втілюватися в життя.

Пояснення терміну (записується в зошит).

Храм архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.

Одним із таких найдавніших храмів є Софійвський собор. Отже, розпочинаємо подорож.   Ми вирушаємо у місто Київ, на вулицю Володимирівську, де знаходиться «Софія Київська» – це заповідник, площа якого становить 5 гектарів, чудової краси ансамбль пам’яток українського зодчества XI-XVIII століть.

Найціннішою спорудою заповідника є Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії Київської. Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле…

Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира – хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство. У своєму первинному вигляді собор являв собою  хрестокупольну будівлю з тринадцятьма куполами (символ Христа і дванадцяти апостолів). Навколо Софійського собору – центральної споруди Ярославового міста – стояли кам’яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і руїни Золотих воріт – парадного в’їзду в древній Київ.

Учень

Парадный въезд в него, Ворота Золотые,

Доселе помнят возвращение князей,

И как встречали граждане простые

Почётных и сиятельных гостей…

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України – “митрополією руською”. Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті “посадження” на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.   При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено пам’ятний знак (скульптор І.Кавалерідзе).

Софія — свідок й безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. В XI-XIII століттях собор неодноразово був розорений — половцями, печенігами, а особливо нищівному руйнуванню він піддався при захопленні Києва в 1240 році татаро-монголами на чолі з ханом Батиєм. Софія Київська була зруйнована, але все-таки не знищена — війська Батия “пощадили її чудову красу”. Вона пережила періоди занепаду й відродження міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів у XVII столітті.

Великих збитків було завдано музею під час Великої Вітчизняної війни. Хоч сам Софійський собор не зазнав руйнування, однак були пограбовані архіви музею, вивезені цінні фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули музею в пошкодженому вигляді.

Софійський собор був також князівською усипальницею, де поховані князь Ярослав та його син Всеволод, князь Володимир Мономах та інші. До наших днів зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого.

Софія неодноразово горіла, перебудовувалася, усе це згубно позначилося на фресках собору. З 640 квадратних метрів площі собору, оздобленої цим видом монументального мистецтва, збереглося 260 кв. м. Мозаїчний живопис київського Софійського собору був набраний місцевими київськими художниками – за створеними ними оригінальними малюнками, на замовлення фундатора собору— київського князя Ярослава Мудрого. Набір мозаїк Софійського собору був виконаний зі смальти, виплавленої київськими майстрами-смальтоварами в місцевій київській майстерні.

Барвисті мозаїки прикрашають головну баню й центральну апсиду собору, привертаючи увагу людини до вівтарної частини храму. На мозаїках зображено основних персонажів християнського віровчення: у зеніті бані в медальйоні — Христос-Вседержитель, навколо нього — чотири постаті архангелів. У простінках барабана — дванадцять апостолів. На двох стовпах східної арки Софійського собору розташована мозаїчна сцена “Благовіщення”: зліва — архангел Гавриїл, справа—діва Марія.

Чудовий ансамбль мозаїк прикрашає головний вівтар Софійського собору. Погляд кожного, хто входить до собору, привертає велична монументальна постать богоматері — Оранти, вписаної у склепіння вівтаря.

Стіну, на якій розташовано зображення називають „Непорушною стіною”, адже вона залишалася абсолютно цілою навіть в найгірші для Софії часи. Ніхто із загарбників, які в різні часи захоплювали Київ, не підняв руки на Оранту. Можна лише уявити подив мандрівників, які заходили у напівзруйнований собор і бачили перед собою цю величну мозаїку.

 

 

 

 

 

 

 

Учень

Я сегодня в Софийском Соборе

Постигаю теченье веков.

Дышат стены его теплотою

Переменчивых давних эпох.

Мне ручьями стекает в ладони

Тёплый свет золотых его глав.

Я стою на высоком балконе,

Где когда-то стоял Ярослав.

Уникальные фрески Собора,

Украшения сводов и стен

Я окину восторженным взором.

Да минует их времени тлен!

Предо мною Мария Оранта

Всё стоит нерушимой стеной.

Для меня несказанная радость

Повстречаться сегодня с тобой.

Сцени та персонажі, набрані мозаїкою,— це символи, що розкривають основні положення християнського віровчення. Сцена “Зішестя Христа в пекло” – чудова за композицією, своєрідною манерою письма і м’яким колористичним вирішенням.Головною світською композицією був груповий портрет сім’ї Ярослава Мудрого, написаний на трьох стінах центрального нефа, напроти головного вівтаря. Він являв собою урочистий вихід князя, його дружини Ірини, дочок — майбутніх королев Франції, Норвегії та Угорщини — і синів, які стали відомими політичними діячами Давньоруської держави другої половини XI століття. Ярослава Мудрого було зображено з макетом закладеної ним Софії Київської. Від цієї величезної композиції частково збереглися лише портрети синів та дочок князя. Значне місце у живописному оздобленні собору займають орнаменти, які прикрашають віконні та дверні прорізи, облямовують окремі фрескові та мозаїчні композиції. Найчастіше вони мають рослинний характер і складаються із стилізованих пальметок, пагонів лози, завитків та бруньок. Рідше зустрічаються геометричні орнаментальні побудови.

Учень

Стою…Дивлюся,

 Як з фресок таємниче

У сяйві барв, як в огненному кратері,

Зійшли святі і грішні, мов на віче,

І дивляться у очі Богоматері.

А над усім –

Як витвір мислі й мрії –

В єднанні духу і земного кореня,

Сплива із золотавих бань Софії

В серця нащадків

Радість новотворення.

 

Пояснення терміну (записується в зошит).          

Фреска — живопис на вологій штукатурці.

Мозаїка – картина або візерунок, зроблені зі шматочків кольорового скла.

До наших днів з 5000 м² фресок створених в XI столітті вціліло ледве більш двох тисяч. Наприкінці XVII століття стародавні фрески були забілені вапном і були знову випадково виявлені в 1843 році коли відвалився шматок штукатурки з олійним живописом, і відкрився стінопис XI століття. Однак розчищення стін велося не професійно, робітники подекуди вилучили й фресковий розпис.

Мозаїки спочатку займали величезну площу, однак збереглася лише їх третя частина. Мозаїчна палітра нараховує 177 відтінків. Синій колір складається з 21 відтінків, зелений з 34, жовтий з 23, червоний з 19, золотий з 25, срібний з 9, що свідчить про високий професійний рівень майстрів. Шматочки смальти, що викладаються по сирій штукатурці, ставилися під різним нахилом таким чином, що промені світла, падаючи на них, відбивалися під різними кутами й створювали поверхню, що іскриться, це надає мозаїкам собору особливу виразність.

Мозаїки головного вівтаря, передалтарних колон і головного купола — шедевр мистецтва. Центром цієї прекрасної композиції от уже багато сторіч є мозаїчна ікона Богоматері, відома під назвою «Нерушима стіна». Багато століть у народі існує повір’я, що поки не буде зруйнована «Нерушима стіна», стояти і Києву.

Ми продовжуємо свою подорож по Києву. Ми вирушаємо на вулицю Івана Мазепи, де знаходиться колиска чернецтва на Русі й твердиня православної віри – Києво – Печерська лавра.

 

Пояснення терміну (записується в зошит).

Назва “Печерська” походить від слова “печери”, які були знайдені на цій території і в яких селилися перші ченці.

Лавра – це почесна назва, яка давалася дуже крупним і значним монастирям.

Архітектурний комплекс монастиря і сьогодні справляє грандіозне враження. У сонячний день відблиски численних куполів і дзвінниць сліплять очі.

А почалося все у 1051 році – з одного єдиного зернятка віри, з однієї печери, викопаної в схилі дніпровської кручі ченцем Антонієм, який шукав повного усамітнення. Незабаром до нього приєдналися й інші монахи – протягом десятків і сотень років вони створювали нові обителі і зводили підземні церкви (сьогодні їх в Лаврі 5).

В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ столітті монастир отримав статус “лаври” – головного великого монастиря.
У ХVІІІ столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше 70 тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше 160 винокурень і вітряків, біля 200 шинків, два кінних заводи.

Свого часу Києво-Печервська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працював відомий літописець Нестор (автор “Повести временных лет”, 1113р.). У ХІІІ столітті було складено “Києво-Печерський патерик” – важливе джерело історії Києва.

Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з ХІ століття (Успенський собор, Троїцька надбрамна церква). Наприкінці ХІІ століття навколо Києво-Печерської лаври було зведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731-1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої – 96,52 метра. Комплекс включає в себе надземну  частину (комплекс релігійних споруд) і підземну  (печери) . Печерний монастир завжди відвідували син Ярослава Мудрого, князь Ізяслав и вся київська знать.
На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної – генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. У Спаса на Брестові церкви – засновник Москви Юрій Долгорукий.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Сьогодні Києво-Печерська лавра, що включає 8 церков, Велику Лаврську дзвіницю, знамениті музеї мікромініатюр, книгодрукування, історичних коштовностей, народної творчості тощо (всього 144 споруди), входить до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, приваблюючи тисячі туристів з усього світу!

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання:

–                          Які найвідоміші архітектурні споруди були створені у Київській Русі у 10-12 ст.?

–                          Символом кого є купола Софії Київської?

–                          Як називалися картини написані фарбами по сирій штукатурці, якими оздоблювали храми?

–                          Картина або візерунок, зроблені зі шматочків кольорового скла.

–                          Як називається мозаїчна ікона Божої Матері в Софійському соборі?

–                          Який монастир був заснований у 1051 р. монахами Антонієм та Феодосієм?

V. Підсумки уроку.

Учитель. Ми завершили свою віртуальну подорож до Софійського собору та Києво-Печерської лаври. Можливо хтось із вас побував у цих місцях і може поділитися своїми враженнями.

 VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф підручника.

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,339sec