Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської

Тема. Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської.

Мета: допомогти учням зрозуміти глибокий психологізм і символізм твору, що є новаторством О. Кобилянської; розкрити риси імпресіонізму у  творі; розвивати монологічне мовлення учнів, образне мислення, формувати вміння висловлювати свою думку й аргументувати її; виховувати любов до краси природи.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку : урок-дослідження.

Обладнання: тексти повісті О. Кобилянської.

Епіграф.                                    Кругом нас знаходиться якась безодня,

що її вирила доля, але тут, у наших серцях,

вона найглибша.

О. Кобилянська

Хід уроку

І. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.

         Учитель. У повісті „Земля” картини природи об’єднуються в гармонійну симфонію. Єдності цій симфонії надає саме образ автора. Пейзажі в повісті мають символічний характер. Романтичний погляд на природу, персоніфікація її та імпресіоністичне зображення її яскраво проглядається в реалістичних творах О. Кобилянської. У повісті настрій і пейзаж взаємно доповнюються. Пейзажам у повісті „Земля”, образу землі належить значна роль. Вони часто співзвучні з настроями героїв твору або контрастні до них. Про це ми і поговоримо на сьогоднішньому уроці.

Зачитування епіграфа. Висловлення учнями думок щодо його розуміння.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда.

  • Що ви знаєте про імпресіонізм? ( це напрям у мистецтві останньої третини

ХІХ ст. )

  • Де зародився імпресіонізм? (У французькому живописі)
  • Назвіть художників – імпресіоністів. (К. Моне, Е. Дега, О. Ренуа).
  • Що було об’єктом зображення живописців? (Вони обирали якусь мить часу і зображували її у найсуттєвішому вияві, головним була не сама дійсність, а враження від неї, вплив на емоційний стан людини).
  • На які види мистецтва поширився імпресіонізм? (Скульптура, музика, література).

Учитель. Якщо говорити про імпресіонізм у літературі, то треба розглянути схему.

         Демонстрація схеми:

 

 

 

 

Дії

Слова

Хто б це не був, який би персонаж твору ми не розглядали за схемою, він сприйматиме світ (явища навколишньої дійсності) через свій внутрішній світ, душу.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  • Робота в групах.

І група досліджує опис природи як відтворення внутрішнього стану персонажів.

ІІ група виписує описи предметів і явищ, що оточують героя (деталі, в яких відображається широке узагальнення, можуть ставати деталями – символами).

Матеріали для відповідей ( Учитель вносить корективи у повідомлення груп).

І група. У творі є багато описів, зокрема, поля, ночі, мряки, садка, лісу, предметів. Пейзажам у повісті „Земля” належить значна роль. Вони часто співзвучні з настроями героїв твору або контрастні до них.

Нерідко через пейзаж передається емоційна оцінка зображуваного явища, яка належить оповідачеві, а через нього й авторові.

Уже перші пейзажні штрихи вводять нас у відповідну емоційну атмосферу: „Мешканці тих хатин, що звернені лицем до рівнини, дивляться взимі в сумну, одностайну картину… горстка хаток… має той одностайний блідий вид рік – річно. Та, мабуть, мила їй ота широка просторінь”. І далі : „ На ній розбігаються думки свобідно.., а горе, коли розсадить уже грудь людську до крайності, – гуляє й колишеться враз із пишним колоссям збіжжя навперейми…”

В експозиційних розділах повісті картини природи мають переважно похмурий характер. Земля під снігом закостеніла, і тільки золотисто – червоне проміння сонця мерехтливо грає на білизні. Оповідач з близької віддалі дивиться на поля, село і бачить їх переважно у присмерках або в сірому тумані. Створюється потрібний емоційний колорит, відповідний до пізнішої трагедії важкий настрій. Але тут натрапляємо і на світлі барви та мажорні акорди.

Характерною рисою повісті є наявність у ній яскравих авторських інтонацій, чудових зорових та слухових образів, що гармонійно поєднуються між собою :

„Навкруги панувала тиша. Та не та мертва тишина, що царює зимою над широкою просторінню. Тут пишалось життя, куди оком доглянути. Лани з хлібом зеленілись, конюшини розцвіталися, у воздусі грав милий запах цвітів сіножаті, буяли рійно комахи, метелики, бджоли, а високо, під голубим небом розсівалися жайворонки дрібними, милозвучними перлами”.

Денних пейзажів у повісті дуже мало, та й ті здебільшого сумні : часто над землею звисає густа сіра мряка і віщує щось недобре, важке. Зате письменник залюбки поетизує вечір, коли відбулася перша зустріч Анни з Михайлом : „Було пізно. чудовий, ясний, тихий вечір. Небо із незвичайно випуклою глибиною було засіяне зорями, а між ними місяць жаристий і свідомий побіди. Далечина була лагідна й виразиста, а над полями, на які спала рясно роса, здавалося, розпростерта срібна сітка…”

Перед Михайлом і Анною – прекрасна місячна ніч, виразна й лагідна далечінь, пишні й багаті лани.

Коли в серцях батьків наростає туга –  Івоніка й Марія знають, що Михайло незабаром стане до бранки, та й журяться вони Савою, – відносно до цих настроїв  зображуються картини природи : „Небо звисало одною сірою, мрячною масою над землею”. Було похмуро, одноманітно, пусто, холодно й мокро. Холодна, але поетична зимова ніч передає всю глибінь драми жовніра : „Настала ясна тиха ніч і привела мороз  і студінь із собою…”

Темної ночі зустріла Анна Саву, і смертельний жах окував її душу. Стан Анни можна глибше зрозуміти через пейзажну картину : „З-за одної розірваної хмари показався на хвилину місяць, пождав, аж не приволіклася друга і не закрила його збідніле магічне обличчя наново. Десь недалеко забрехала якась собака, а відтак настала знов цілковита тишина”.

Контраст між днем і ніччю витримується в повісті послідовно. Сірий колір домінує в картинах дня, світлий – в описах ночі.

Як уже було сказано, пейзажі часто підкреслюються психологічний стан персонажа. Коли в день після вбивства Михайла  Івоніка повертається з банку в село, перед ним „осіння мряка позакутувала все в свій сивий віддих, десь-не-десь порозкидувані хатки тонули в ній зі своїми стінами, і він глядів лише в саму пусту мряку…” Образ місця – наскрізна деталь, у майже всіх нічних пейзажах.

„Коли настав час похорону, ніч розцвіла усією небесною глибиною, місяць залив усе срібним, скупаним у золоті сріблом, на небі виступали зорі, увібравши в себе немовби,,весь блиск срібла”.

Романтичний погляд на природу, персоніфікація її та настроєве, імпресіоністичне зображення її яскраво поглядає в реалістичних творах

О. Кобилянської. У повісті настрій і пейзаж взаємно доповнюються.

Достаток, добробут, зміст життя, джерело краси, джерело трагедії

ІІ група.

Поєднання сили і ніжності

 

 

 

 

 

 

 

 

Таємничість, страх, зловісність

Заперечення „дня”, а не символ потойбічності, занурення в містику

 

 

Поєднання сили і ніжності

 

 

 

                                              

 

 

 

 

Запитання

 

 

  • Як ви сприймаєте і розумієте образ лісу? Яка його художня функція в повісті? (Ліс і гори – це рідна стихія д. Кобилянської, там вона дає вільний розмах крилам своєї фантазії і пориває за собою читача”, – так писала Леся Українка про О. Кобилянську. У побудові повісті образ лісу один із головних. Лісовий пейзаж пройнятий  специфічним настроєм, через який письменниця психологічно готує читача до центральної події.

         В душі Анни закрадається зловісне передчуття. Її лякає „сусідній”    

        ліс.)

  • У чому своєрідність  образу землі у творі? (Щодо образу землі, то у повісті вона згадується більше двохсот разів. Вона не лише радує Івоніку, а й тривожить його. Земля чекає жертви. Пейзажні малюнки не рідко набирають похмурого колориту. А в кінці твору у безнастанній тузі коротають дні старі Федорчуки і землі під собою не чують від горя. Марія проклинає сина – вбивцю і хоче бачити його мертвого, „з чорною землею в устах”).
  • У чому полягає ідейно – художній сенс протиставлення дня і ночі?
  • Які наслідки рекрутчини? (Приносила страждання, горе, смерть…)
  • В чому проявляється сила і ніжність рук Івоніки? ( В праці на землі)

Проаналізувати й оцінити відповіді однокласників на уроці, скориставшись пам’яткою.

Пам’ятка

Рецензування відповіді товариша

1. Визначити позитивне у відповіді (мені сподобалася відповідь, бо…; заслуговує на увагу…).

2. Суть помічених помилок ( якщо вони були).

3. Повною чи неповною була відповідь.

4. Чи послідовно викладено думки.

5. Чи наведено приклади, наскільки вони вдалі.

6. Чи грамотно побудовано речення.

7. Характеристика мовлення (багатий чи бідний лексикон, наявність повторів, зайвих слів).

8. Оцінка.

IV. Підсумок уроку.

Учитель. Ольга Кобилянська – постать видатна і самобутня. Вона є представником нового соціально – психологічного напрямку в українській прозі на межі двох століть. М.Коцюбинський писав авторці : „Я просто зачарований вашою повістю – все, і природа, і люди, і психологи їх – все це робить таке сильне враження…, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за вашу літературу”.

V. Домашнє завдання.

І група –  „біографи”: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях В.Стефаника, використовуючи різні джерела; скласти план розповіді.

ІІ група – „психоаналітики”: для кого і про кого писав В.Стефаник? Які джерела творчої наснаги новеліста? Що спонукало його братися за перо? Скласти узагальнюючу таблицю.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Тема Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О Кобилянської (22.4 KiB, Завантажень: 5)

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,316sec