ГІПЕРАКТИВНІ ДІТИ 5-10 РОКІВ

КОРЕКЦІЙНА ПРОГРАМА

Нині існує тенденція до збільшення дітей, рухова активність яких виходить за рамки уявлень про просто рухливу дитину. Більшість малят емоційні, імпульсивні, рухливі, але при цьому вони можуть уважно слухати дорослого й виконувати його вказівки. Однак із гіперактивними дітьми важко налагодити контакт уже тому, що вони рухаються постійно, увага їхня розсіяна, вони імпульсивні й неслухняні. Більшості гіперактивних дітей властива слабка психоемоційна стійкість при невдачах, низька самооцінка, вони мають проблеми у сфері взаємин і навчальної діяльності.

Оточення не розуміє таких дітей, тому у них формують важку для корекції модель агресивної захисної поведінки, що призводить до дезадаптації у колективі однолітків. Проведені наукові дослідження доводять, що не можна обвинувачувати гіперактивну дитину у відсутності бажання або вольових зусиль («може, але не хоче»).

Необхідно зрозуміти, що проблеми з навчанням і вихованням є результатом зміни біохімічної активності мозкових структур (хоче, намагається, але не може).

Тому практичні психологи, педагоги, медичні працівники й батьки мають допомогти у розв’язанні цієї актуальної проблеми. Адже у їхньому арсеналі є достатня кількість ігор і вправ, спрямованих на розвиток довільних процесів і властивостей уваги.

Змагальні ігри формують у дітей позитивну мотивацію на опанування своєї поведінки, допомагають адаптуватися, знижують гіперактивність.

Мета програми: розвивати позитивну мотивацію на опанування дитиною своєї поведінки; розкрити компенсаторні механізми когнітивних і поведінкових порушень.

Завдання: розвивати навички соціальної взаємодії, самоконтролю і довільної діяльності, довільну увагу і когнітивні процеси; коригувати емоційно-афективну сферу; усувати імпульсивність.

Програма розрахована на роботу з дітьми 5—10 років. Оптимальна кількість учасників групи: 4—6 осіб.

До складу корекційної групи крім гіперактивних дітей можуть входити невпевнені, імпульсивні, неуважні діти й одна звичайна дитина, яка стане прикладом для наслідування.

При дотриманні режиму проведення — 2 заняття в тиждень — цикл розрахований на 2 місяці. Час кожного заняття — 30—50 хв. Програма містить 15 занять.

Приводом для зарахування дитини в корекцій-ну групу є: діагноз лікаря, висновок психолога, спостереження педагогів, звернення батьків.

Очікуваний результат: уміння керувати своєю поведінкою, незалежність від зовнішніх травматичних ситуацій, знижується рухова активність.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

БЛОК 1.

РОЗВИТОК НАВИЧОК СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Заняття 1. Знайомство. Налагодження відносин.

Заняття 5. Узгодження дій. Підпорядкованість мотивів.

Заняття 9. Зворотний зв’язок у спілкуванні.

Заняття 13. Подвійна позиція у спільній діяльності та спілкуванні.

БЛОК 2.

КОРЕКЦІЯ ЕМОЦІЙНО-АФЕКТИВНОЇ СФЕРИ

Заняття 2. Здатність до емпатії. Зняття психоемоційного напруження.

Заняття б. Візуальне сприйняття емоцій. Елімінація агресії.

Заняття 10. Керування емоціями.

Заняття 14. Елімінація агресії й імпульсивності.

БЛОК 3.

РОЗВИТОК НАВИЧОК САМОКОНТРОЛЮ Й ДОВІЛЬНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ

Заняття 3. Довільна регуляція власної діяльності. Вербальне сприйняття.

Заняття 7. Контроль і
керування емоціями та власними діями.

Заняття 11. Керівництво й регуляція дій.

Заняття 15. Реакція на інструкцію. Гальмівні процеси.

БЛОК 4.

РОЗВИТОК КОЛЕКТИВНОЇ СФЕРИ Й ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ

Заняття 4. Логічне мислення. Довільна увага.

Заняття 8. Розвиток пам’яті, сприйняття, довільної уваги.

Заняття 12. Концентрація уваги. Навички копіювання зразка.

ЦИКЛ КОРЕКЦІИНО-РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: встановити контакт між психологом і групою, усередині групи.

Завдання: розвивати комунікативні навички, групову згуртованість, довіру одне до одного, довільність і самоконтроль, погодженість рухів; закріпити позу спокою; розслабити руки і все тіло; зняти психоемоційне напруження.

Матеріали: м’яч.

Вправа «Йогівська гвоастика для малят»

Діти ходять по колу одне за одним і гудуть, як паровозики. Зупиняються, стають у коло, «заводять будильник» — стискають долоню в кулачок, виконують кругові рухи в області сонячного сплетіння. «Будильник задзвонив»: «З-з-з». Ми його зупинимо», — діти легко стукають долонькою по голові. «Ліплять личко» — проводять руками по обличчю. «Ліплять волоссячко» — натискають подушечками пальців на коріння волосся. «Ліплять брівки» — проводять кінчиками пальців по бровах. «Ліплять оченята» — торкаються кінчиками пальців повік, проводять вказівним пальцем навколо очей, моргають. «Ліплять носика» — проводять вказівним пальцем від перенісся по крилах носа. «Ліплять вушка» — пощипують кінчики вух, погладжують вуха. «Ліплять підборіддя» — погладжують підборіддя. «Малюють носиком сонечко» — крутять головою, малюють носиком промінці — виконують відповідні рухи. Вимовляють хором: «Я гарний, добрий, хороший», — гладять себе по голові.

Вправа «Прогулянка до лісу»

Психолог запрошує дітей прогулятися до уявного лісу. Діти повторюють рухи психолога: ідуть тихо, навшпиньки, щоб не розбудити ведмедя, переступають через колоду, боком рухаються по вузькій стежечці, навколо якої росте кропива, обережно ступають по хиткому містку, перекинутому через струмочок, стрибають по купинах у болоті, нахиляються, збираючи гриби та квіти, тягнуться вгору за горіхами тощо. Можна запитати дітей, які вони знають гриби, квіти, дерева.

Гра «Будь уважний!»

Діти стають у коло. Психолог бере м’яча і входить у центр кола. Він називає імена дітей і кидає м’яч. Дитина, почувши своє ім’я, має впіймати м’яч і кинути його назад. Гру проводіте у швидкому темпі.

Вправа «Передай рух»

Діти стоять у колі і за сигналом психолога роблять вигляд, що передають одне одному великого м’яча, важку гирю, гарячий млинець, квіточку тощо. Вправу виконуйте мовчки.

Комунікативна вправа «Маска»

Діти сідають у коло. Перший учасник вправи фіксує на своєму обличчі якийсь вираз (маску), демонструє його всім дітям і «передає» сусідові праворуч (ліворуч). Сусід має точно повторити цей вираз, поміняти на новий і «передати» наступному учасникові вправи. Так само роблять усі інші. Вираз обличчя може бути страшним, смішним, комічним, загрозливим тощо.

Релаксація «Кулачки»

Усі сидять на підлозі.

Психолог. Стисніть пальці в кулачок міцніше. Руки покладіть на коліна. Стисніть їх міцно, щоб кісточки побіліли. Руки втомилися. Розслабте руки. Відпочиваємо. Кисті рук потеплішали. Легко, приємно стало. Слухайте і робіть, як я. Спокійно! Вдих — пауза, видих — пауза!

Цю й наступну вправу повторюйте тричі.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному м’яча, по черзі діляться своїми враженнями.

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: зняти психоемоційне напруження, розвивати емпатію.

Завдання: розвивати увагу і довільну регуляцію власної діяльності, дрібну моторику, міжпівкульну взаємодію, емоційну сферу, комунікативні навички; розслабити м’язи тіла; усувати агресивність та імпульсивність.

Матеріали: червоне, жовте й зелене кола, м’яч.

Рухлива гра «Світлофор»

Діти кладуть руки на плечі одне одному, ходять по залі й гудуть, зображують автобус. Психолог — «світлофор», показує «автобусу» кола різного кольору. На червоне діти мають зупинитися, на жовте — «гудіти» і марширувати на місці, на зелене — рухатися далі.

Психолог. А тепер кожен із вас буде водієм власного автомобіля. Уважно стежте за сигнала

ми світлофора й виконуйте правила дорожнього руху.

Вправа «Жаба»

Покладіть руки на підлогу (стіл). Одну руку стисніть у кулак, іншу покладіть долонею на стіл. Одночасно міняйте положення рук. Для ускладнення вправи прискорте її.

Вправа «Замок»

Схрестіть руки долонями одна до одної, зчепіть пальці в замок, виверніть руки до себе. Рухайте пальцем точно й чітко, без синкінезій. Торкатися пальця не можна. Послідовно у вправі треба задіяти всі пальці бох рук. Далі діти можуть виконувати вправу в парах.

Функціональна вправа «Лемент у пустелі»

Учасники сідають у коло, схрестивши ноги «по-турецькому», і за сигналом інструктора починають голосно кричати. При цьому необхідно нахилятися вперед, дістаючи руками й чолом підлоги.

Вправа «Опиши іграшку»

Психолог складає всі іграшки в мішечок. Кожна дитина по черзі підходить до мішечка, дістає одну з іграшок і складає про неї оповідання-опис.

Когнітивна вправа «Чаша доброти»

Усі сидять на підлозі.

Психолог. Сядьте зручно, заплющте очі. Уявіть перед собою свою улюблену чашку. Подумки наповніть її до країв своєю добротою. Уявіть поруч іншу чужу чашку, вона порожня. Відлийте в неї зі своєї чашки доброти. Поруч ще одна порожня чашка, ще і ще… Відливайте зі своєї чашки доброту в порожні. Не шкодуйте доброти! А зараз подивіться у свою чашку. Вона порожня чи повна? Додайте в неї своєї доброти. Ви можете ділитися добротою з іншими, але ваша чашка завжди буде залишатися повною. Розплющте очі. Спокійно й упевнено скажіть: «Це я! У мене є така чаша доброти!».

Релаксація «Кораблик»

Психолог. Уявіть собі, що ви на кораблі. Хитає. Щоб не впасти, розставте ноги ширше й притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Хитнуло праворуч — притисніть до підлоги праву ногу (права нога напружена, ліва розслаблена, трохи зігнута в коліні, носком торкається підлоги).
Випряміться! Розслабте ногу. Хитнуло в інший бік — притисніть до підлоги ліву ногу. Випряміться. Вдих — пауза, видих — пауза.

Стало палубу качати! Притисніть ноги до палуби! Міцніше одну ногу притискаємо, а другу розслабляємо.

Виконайте вправу по черзі для кожної ноги. Зверніть увагу дитини на напружені й розслаблені м’язи ніг.

Далі рекомендуємо ще раз повторити позу спокою.

Знову руки на коліна, А тепер трошки лінощів… Напруження полетіло, І розслаблене все тіло… Наші м’язи не втомилися, Навпаки — нам підкорилися. Дихаємо легко, рівно, глибоко…

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному м’яча, по черзі діляться своїми враженнями.

 

ЗАНЯТТЯ З

Мета: формувати довільну регуляцію власної діяльності, розвивати вербальне сприйняття.

Завдання: розвивати увагу, довільність і самоконтроль, координацію рухів; удосконалювати комунікативні навички; формувати навички взаємодії, тактильні відчуття.

Матеріали: мольберт і олівці, м’яч.

Гра «Прапорець»

Звучить музика. Діти марширують по залі. За сигналом психолога (піднятий прапорець) вони мають припинити рух і зафіксувати позу, в якій їх застав сигнал, на 5—7 секунд. При повторному сигналі рух відновлюється.

Функціональна вправа «Пташенята»

Учасники сідають у коло. Вибирають пташку-маму, пташку-тата, які йдуть за двері. Потім вибирають п’ять пташенят. Усі опускають голови на руки. Птахи-батьки заходять у коло. Одне із пташенят тихим тонким голосом пищить, не піднімаючи голови. Інші діти сидять дуже тихо. Завдання птахів-батьків — визначити пташеня, яке пищить. Воно може підняти голову. Так триває, аж поки не знайдуть усіх пташенят. При повторі гри можна обирати інших звірів, наприклад, кошенят, ягнят тощо.

Функціональна вправа «Послухати тишу»

Усі сидять на підлозі. Заплющте очі і послухайте звуки на вулиці за вікном, потім у кімнаті, свій подих, биття серця.

Рухлива гра «Голка й нитка»

Один із дітей стає ведучим — «голкою», а всі інші — «ниткою». Дитина, яка виконує роль голки, бігає по залі, міняючи напрямок, а всі інші діти біжать за нею. Ведучий міняється, гра повторюється. Кожна дитина має побувати в ролі голки.

Вправа «Раз, два, три — говори!»

Діти сидять на стільчиках. Перед ними стоїть мольберт, на якому встановлена невелика дошка (або великий аркуш цупкого Паперу). Психолог малює морський берег, хвилі, чайок, пароплав. Потім він викликає одного з дітей і пошепки пропонує доповнити малюнок (зобразити хмару, човник, камінчик на березі, ше одну пташку тощо). Мольберт перевертають, дитина виконує інструкцію, і малюнок знову демонструють решті групи. Психолог просить дітей визначити, яка нова деталь з’явилася на картині, назвати її, але тільки після того, як пролунає команда: «Раз, два, три — говори!». Картину мають по черзі доповнити усі діти.

Тілесно орієнтована вправа «Пластилінова лялька»

Психолог ділить дітей на пари. Один із пари буде скульптором, другий — пластиліном. «Скульптор» має ліпити «ляльку», надаючи «пластиліну» певну позу. «Пластилін» має бути м’який і гнучкий.

Після того, як кожна дитина побуває в різних ролях, психолог запитує:

— Ким більше сподобалося бути: скульптором чи пластиліновою лялькою? Чому?

— Чи зручно було ляльці перебувати в тій позі, що придумав для неї скульптор? Чому?

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному м’яча, по черзі діляться своїми враженнями.

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: розвивати довільну увагу і логічне мислення.

Завдання: розвивати логічне мислення, пам’ять, сприйняття, увагу, руховий контроль, взаємодію з однолітками, координацію рухів, прийоми розслаблення м’язів, самоконтроль і довільність.

Матеріали: 30—36 парних предметних картинок, чарівна паличка.

Вправа «Потягусі»

Діти збираються в коло, сідають навпочіпки й заплющують очі.

Психолог. От ми й прокинулися, солодко потягнулися. (Діти розплющують очі, повільно встають, витягають руки вперед, потім піднімають їх догори, відводять за голову й піднімаються навшпиньки.)
Солодко потягнулися, одне одному усміхнулися. (Діти стають на ступні, опускають руки вниз.)

Повторіть вправу кілька разів.

Комунікативна вправа «Золота рибка»

Учасники стають у коло, взявшись за руки й притискаючись одне до одного плечима, стегнами, ногами. Це — сітка. Ведучий — «золота рибка» — стоїть у колі. Його завдання — вибратися з кола, а «сітка» має йому перешкоджати. Якщо ведучому довго не вдається вибратися з сітки, діти йому допомагають.

Гра «Склади пари картинок»

Розкладіть на столі перед дітьми 30—36 предметних картинок. Запропонуйте кожній дитині по черзі вибрати будь-яку картинку й підібрати їй пару, пояснити свій вибір. Наприклад, душ — рушник: після душу людина витирається рушником; яйце — хліб: вони їстівні тощо.

Гра розвиває логічне мислення, дискурсивне мовлення.

Гра «Літаки»

Діти сидять навпочіпки далеко одне від одного — «літаки на аеродромі».

Психолог. Літаки загули, загули, загули, піднялися й полетіли. (Діти гудуть спочатку тихо, потім голосніше, піднімаються й починають бігати по залі, розвівши руки в сторони.)
Полетіли, полетіли й сіли. (Діти сідають навпочіпки, чекають команди психолога. )

Вправу повторіть кілька разів. Наприкінці гри «літаки прилітають до моря» — діти сідають на стільчики або лягають на килим так, щоб не зачіпати одне одного.

Вправа «Знайди неточності»

Запропонуйте дітям сказати, що не так у реченнях; пояснити свою думку:

1. Коли людині весело, вона плаче.

2. Якщо потрібно щось купити, гублять гроші.

3. Мама прибрала у квартирі — і стало брудно.

4. Що більше продуктів у сумці, то вона легша.

5. Якщо в дитини болить горло, вона має їсти морозиво.

На наступному занятті запропонуйте дітям самим придумати речення з неточностями.

Тілесно орієнтована вправа «Клоуни»

Діти стають у коло й піднімають руки догори. За командою психолога послідовно виконують такі рухи:

• кисті рук опускають вниз;

• руки згинають у ліктях;

• руки розслаблюють і опускають вниз;

• тулуб згинають, голову опускають вниз;

• коліна згинають, діти присідають навпочіпки.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному «чарівну паличку», по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розвивати вміння узгоджувати дії, формувати мотиви підпорядкування.

Завдання: формувати увагу і довільну регуляцію своєї діяльності; розвивати дрібну моторику, комунікативні навички, руховий контроль і взаємодію з однолітками, міжпівкульну взаємодію; опановувати і закріплювати пози спокою, розслаблювати м’язи рук.

Матеріали: бинт (стрічка), чарівна паличка.

Гра «Заборонені рухи»

Діти стоять півколом напроти психолога.

Психолог. Я
показуватиму різні рухи. Ви будете повторювати всі рухи, крім одного.

Психолог називає й показує «заборонений» рух (наприклад, підскакування) і дає сигнал до початку гри. Помилки звичайно викликають бурхливі реакції, сміх, але виводити дітей із гри не треба.

Комунікативна вправа «Сіамські близнюки»

Діти розбиваються на пари і стають якнайближче до свого партнера. Інструктор бинтом обмотує праву руку одного партнера з лівою рукою іншого. Аналогічно з’єднує й ноги. Потім дітям даються різні завдання: пройти по кімнаті, станцювати, намалювати щось тощо. Для пожвавлення вправи одному з партнерів можна зав’язати очі.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

Вправа «Коло»

Усі сидять на підлозі. По черзі і якнайшвидше дитина перебирає пальці рук, з’єднуючи в коло з більшим пальцем послідовно вказівний, середній тощо. Виконайте вправу від вказівного пальця до мізинця і від мізинця до вказівного пальця. На початку дійте кожною рукою окремо, потім разом.

Вправа «Одна велика тварина»

Діти і психолог стають у коло й беруться за руки.

Психолог. Уявіть собі, що ми — одна велика тварина. Будемо дихати всі разом: крок уперед вдих, крок назад — видих.

Вправу повторіть тричі.

Функціональна вправа із правилами «Багаття»

Діти сідають на килим навколо «багаття» і виконують команди інструктора: відсунутися від «багаття», «руки змерзли» — простягнути руки до «багаття», «ой, яке велике багаття» — піднятися й махати руками, «іскри полетіли» — плескати в долоні, «багаття подарувало дружбу й веселощі» — узятися за руки й ходити навколо «багаття».

Релаксація «Олені»

Психолог. Уявіть собі, що ви — олені. Підніміть руки над головою, схрестіть їх, широко розчепірте пальці. Напружте руки. Вони стали твердими! Нам важко й незручно тримати так руки, опустіть їх на коліна. Розслабте руки. Спокійно. Вдих — пауза, видих — пауза.

Подивіться: ми — олені,

Рветься вітер нам назустріч!

Вітер стих,

Розправимо плечі,

Руки знову на коліна.

А тепер трошки ліні…

Руто» не напружені

І розслаблені. Знайте, хлопчики і дівчата, Відпочивають ваші пальчики! Дихається легко, рівно, глибоко.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить їх сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному «чарівну паличку», по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: розвивати уміння визначати внутрішній емоційний стан людини за візуальним сприйняттям, усувати агресивність.

Завдання: розвивати увагу, пам’ять, мислення, емоційну сферу, довільність і самоконтроль; формувати тактичні відчуття; розслаблювати м’язи тіла; знімати психоемоційне напруження; усувати агресивність та імпульсивність.

Матеріали: шарф, м’яч.

Тілесно орієнтована вправа «Сліпий і поводир»

Психолог розставляє по залі кілька стільців і розділяє дітей на пари.

Один із пари буде «сліпим», інший — «поводирем». «Сліпому» зав’язують очі, «поводир» бере його за руку й веде по залі, обходячи стільці. Потім діти міняються ролями. Інші діти («глядачі») спостерігають за парою. Після того, як кожна дитина побуває в різних ролях, обирають найкращого «поводиря».

Вправа «Чарівний мішечок»

Діти розглядають 7—8 дрібних іграшок. Психолог непомітно для дітей кладе одну з них у полотняний мішечок і говорить: «Помацайте мішечок і здогадайтеся, що в ньому лежить».

Діти по черзі обмацують іграшку в мішечку і висловлюють свої припущення. Психолог виймає іграшку й показує дітям.

Проведіть гру кілька разів.

 

 

Когнітивна вправа «Фотографія»

Усі сидять на підлозі. Інструктор показує дітям фотографію людини з певним настроєм.

Один з учасників має відтворити задану йому фразу з інтонацією, що відповідає емоції на фотографії. Необхідно супроводжувати висловлення відповідною мімікою й жестами. Інші діти мають оцінити правильність виконання завдання.

Гра «Слухай і відповідай»

Діти стають у коло. Психолог бере м’яча і входить у центр кола. Він по черзі кидає м’яча дітям, просить назвати якусь рослину, тварину, іграшку, марку автомобіля тощо.

Гру проводьте швидко.

Вправа «Рубання дров»

Усі стоять. Учасники мають уявити, як вони рубають дрова. Поставте колоду на пеньок, високо над головою підніміть і опустіть сокиру. Щоразу при опусканні сокири треба вигукнути: «Ха!». Потім поставте перед собою наступну колоду й рубайте знову. За дві хвилини кожен учасник говорить, скільки колод він розрубав.

Релаксація «Цікава Варвара»

Психолог. Поверніть голову ліворуч, спробуйте це зробити так, щоб побачити якнайдалі. Зараз м’язи шиї напружені! Помацайте шию праворуч, м’язи стали тверді, немов кам’яні. Поверніться у вихідне положення. Аналогічно — в інший бік. Вдих — пауза, видих — пауза.

Цікава Варвара

Дивиться ліворуч…

Дивиться праворуч…

А потім знову вперед…

Відпочиньте трохи. Розслабте шию. Рухи повторіть двічі у кожен бік.

Тепер підніміть голову. Подивіться на стелю. Ще далі закиньте голову назад! Як напружилася шия! Неприємно! Дихати важко. Випряміться. Легко стало, вільно дихається. Вдих — пауза, видих — пауза.

А Варвара дивиться вгору!

Вище за всіх, угору!

Вертається назад —

Розслаблення приємне!

Шия не напружена

І розслаблена.

А зараз повільно опустіть голову вниз. Напружилися м’язи шиї. Позаду вони стали твердими. Випрямте шию. Вона розслаблена. Приємно, добре дихається. Вдих — пауза, видих — пауза.

А тепер подивімося вниз —

М’язи шиї напружилися!

Вертаємося назад —

Розслаблення приємне!

Шия не напружена

І розслаблена.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному «чарівну паличку», по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: учити контролювати свої емоції й дії у спільній діяльності з однолітками.

Завдання: розвивати увагу і спостережливість, пам’ять, мислення, самоконтроль і довільність, комунікативну сферу і взаємини у групі; коригувати емоційно-афективну сферу.

Матеріали: мольберт із олівцями, жовтий квадрат.

Плесно орієнтована вправа «Камінь і подорожній»

Психолог говорить, що після прогулянки треба відпочити. Пропонує комусь із дітей стати «каменями», а іншим — «подорожніми». Діти, які зображають камені, опускаються на підлогу, обхоплюють коліна руками й сидять нерухомо, напружено. Кожен із «подорожніх» сідає, спирається спиною на спину дитини-«каменя». Потім діти міняються ролями.

— Які були «камені» — зручні чи незручні, тверді чи м’які?

Гра «їстівне — неїстівне»

Діти вишиковуються в ряд. Психолог бере м’яча і стає навпроти дітей. Відстань між психологом і дітьми — 5 кроків.

Психолог, називаючи якийсь предмет, по черзі кидає м’яча дітям. Якщо пролунала назва їстівного предмета — дитина ловить м’яч, неїстівного — відштовхує. При правильному виконанні завдання дитина робить крок уперед. Той, хто першим дійде до психолога, стає ведучим.

Повторіть гру кілька разів.

Функціональна вправа із правилами «Пустуни»

Інструктор за сигналом (удар у бубон, дзвіночок) пропонує дітям попустувати: бігати, стрибати, перекочуватися. За другим сигналом ведучого усі витівки припиняють. Повторіть вправу кілька разів.

Вправа «Емоції»

Діти сідають на стільчики. Психолог по черзі показує дітям картки із зображенням осіб. Діти, визначивши емоційний стан людини на малюнку, мовчки піднімають руку. Психолог каже: «Раз, два, три». На рахунок «три» діти всі разом мають прошептати відповідь.

Після цієї вправи психолог пропонує дітям зобразити за допомогою пантоміміки такі емоційні стани: смуток, образу, радість, злість, подив, спокій.

Діти виконують завдання.

Спільне малювання людини та гра «Що змінилося?»

Діти сидять на стільчиках. Перед ними стоїть мольберт, на якому встановлена невелика дошка (або прикріплено великий аркуш щільного паперу).

Психолог малює голову людини. Потім діти по черзі підходять до мольберта, пошепки називають частину тіла, яку потрібно домалювати (шия, плечі), і доповнюють малюнок.

Після спільного малювання мольберт перевертають, психолог вносить у малюнок якусь деталь і знову показує зображення дітям. Психолог просить когось одного назвати нову деталь, інші мовчать.

Доповнення в малюнок внесіть кілька разів.

Релаксація «Летючий килим»

Психолог. Ми лягаємо на чарівний килим-лі-так; килим плавно й повільно піднімається, несе нас по небу, тихесенько погойдує, заколисуючи; вітерець ніжно обдуває втомлені тіла, усі відпочивають… Далеко внизу пропливають будинки, ліси, ріки й озера… Поступово килим-літак починає зниження й приземляється у нашій кімнаті (пауза)… Потягуємося, робимо глибокий вдих і видих, розплющуємо очі, повільно й акуратно сідаємо.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному «чарівну паличку», по черзі висловлюють свою думку.

 

 

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: розвивати пам’ять, сприйняття, довільну увагу.

Завдання: розвивати сприйняття, пам’ять, уяву, концентрацію уваги, координацію рухів і руховий контроль, самоконтроль і довільність, комунікативні навички; усувати агресивність, покращувати взаємодію з однолітками.

Матеріали: зображення мордочок тварин: одна ціла, друга розрізана на 10 частин (квадратів і прямокутників), кубик.

Вправа «Кішка»

Кожен учасник має встати рачки, спираючись на коліна й долоні. На кожен крок правої руки й лівої ноги робити вдих, відводити голову назад, прогинати хребет. На кожен крок лівої руки і правої ноги робити видих, сичати, опускати підборіддя до грудей, вигинати спину вгору.

Функціональна вправа «Руки-ноги»

Усі стоять. Стрибки на місці з одночасними рухами рук і ніг. Ноги разом — руки в сторони. Ноги в сторони — руки до тіла. Ноги разом — руки в сторони. Ноги в сторони — руки до тіла.

Цикл стрибків повторіть кілька разів.

Гра «Кумедна мозаїка»

Кожна дитина одержує зображення мордочки якоїсь тварини (поросяти, жабеняти, їжака) і такий же малюнок, розрізаний на 10 частин (квадратів і прямокутників).

Необхідно скласти із частин ціле зображення тварини. Залежно від рівня розвитку кожної дитини припустиме виконання завдання прийомом накладення. Гра розвиває сприйняття, увагу.

Комунікативна вправа із правилами «Плутанина»

Діти стають у коло й беруться за руки. Ведучий має вийти з кімнати або відвернутися.

Не відпускаючи рук, діти «заплутуються у колі, хто як може. Завдання ведучого — розплутати дітей у колі.

Вправа «Підбери три рими до кожного слова»

Поясніть дітям, що таке рима, наведіть приклад, прочитавши якийсь чотиривірш, і в ньому, разом із дітьми, виділіть співзвучні слова. Потім запропонуйте дітям підібрати рими до слів: бочка (точка, нічка, дочка), галка (качалка, скакалка, балка, мочалка).

Тілесно орієнтована вправа «Кораблик»

Діти стають у коло.

Психолог. Уявіть, що ми на палубі корабля. Щоб не впасти, розставте ноги ширше і притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною.

Налетів вітер, піднялася хвиля, кораблик гойднувся. Притисніть до підлоги праву ногу, ліву трохи зігніть у коліні, торкайтеся підлоги тільки носком. Вітер затих — випряміться, розслабтеся. Увага! Нова хвиля. Кораблик хитнуло в іншу сторону — притисніть до підлоги ліву ногу, праву розслабте. Море заспокоїлося — випряміться, розслабтеся, глибоко вдихніть і видихніть.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному кубика, по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: розвивати уміння користуватися «зворотним зв’язком» у спільній діяльності.

Завдання: розвивати концентрацію уваги, пам’ять і мислення, довільність і самоконтроль, комунікативні навички, руховий контроль і взаємодію з однолітками, уміння розслаблювати м’язи ніг і всього тіла.

Матеріали: кубик.

Вправа «Дерево»

Усі сидять навпочіпки. Дитині пропонують сховати голову в коліна, коліна обхопити руками. Це — насінина, що поступово проростає й перетворюється на дерево. Нехай дитина повільно спинається на ноги, потім розпрямляє тулуб, витягає руки догори. Потім потрібно напружити м’язи тіла й витягнутися вгору. Дмухнув вітер: нехай дитина розгойдує тіло, імітуючи дерево.

Функціональна вправа «Хто літає?»

Діти сідають на підлозі півколом, інструктор називає предмети. Якщо предмет літає — діти піднімають руки, якщо ні — руки в дітей опущені. Коли інструктор свідомо помиляється, діти мають втриматися й не підняти рук. Дитина, яка не втрималася, має заплатити фант і викупити його наприкінці гри, виконавши якесь завдання.

Гра «Паровозик з
ім’ям»

Діти сидять на стільчиках, розташованих біля стіни в один ряд. Дитину, яка перша зображатиме паровозик, вибирають за допомогою лічилки.

«Паровозик відправляється в путь» — дитина встає зі стільчика й повільно біжить по колу, поперемінно працюючи зігнутими в ліктях руками й вимовляючи: «Гух-гух-гух». Зробивши коло, «паровозик» зупиняється біля одного з дітей і вимовляє його ім’я.

Тепер ця дитина — «паровозик» і стає спереду, а перша — уже «вагончик». Тепер вони удвох «ідуть» по колу зі словами «Гух-гух-гух» і, «під’їжджаючи» до дітей, вибирають новий «паровозик». Гра закінчується після того, як останній із дітей побуде «паровозиком».

При потребі психолог просить «паровозик» рухатися повільніше, щоб «вагончики» не відчепилися.

Гра «Зіпсований телефон»

Діти і психолог беруть стільчики й сідають у коло.

Психолог. Давайте ще трохи пошепчемося — пограємо в «Зіпсований телефон».

Дітям пояснюються правила гри: психолог придумує слово й пошепки вимовляє його на вушко дитині праворуч від нього, та теж пошепки передає почуте сусідові праворуч і т. д. Остання дитина вимовляє слово вголос.

Зазвичай останнє слово не збігається з першим, що викликає бурхливу реакцію дітей. Психолог дає дітям час для прояву емоцій і продовжує гру.

Комунікативна вправа «Несподівані картинки»

Учасники сідають у коло, одержують воскові крейди й підписаний аркуш паперу. За командою інструктора діти починають малювати якусь картинку, потім, за наступною командою, передають її сусідові праворуч, одержують від сусіда ліворуч незакінчену картинку і домальовують її далі. Передача недомальованих картинок триває доти, доки вони не зроблять повне коло й діти не одержать картинку, яку почали самі. Кожен учасник може побачити свій внесок у кожну картинку. Гру можна пожвавити музичним супроводом.

Релаксація «Засмагаємо»

Психолог. Уявіть собі, що ноги засмагають на сонечку (витягніть ноги вперед, сидячи на підлозі). Підніміть ноги, потримайте їх так. Ноги напружилися (можна запропонувати дитині самій помацати, якими твердими стали її м ‘язи). Напружені ноги стали твердими, кам’яними. Опустіть ноги. Вони втомилися, а тепер відпочивають, розслаблюються. Як добре, приємно стало. Вдих — пауза, видих — пауза.

Ми прекрасно засмагаємо!

Вище ноги піднімаємо!

Тримаємо… Тримаємо… Напружуємо…

Загоряємо! Опускаємо (ноги різко опустіть на підлогу).

Ноги не напружені, розслаблені.

 

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить їх сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному кубика, по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: розвивати уміння керувати своїми емоціями через спільні дії, елементи гумору й жарту.

Завдання: розвивати увагу, уяву, пам’ять, емоційну сферу, самоконтроль і довільність; удосконалювати комунікативні навички; усувати імпульсивність і агресію; формувати тактильні відчуття.

Матеріали: шарф, м’яч.

Гра «Піжмурки»

За допомогою лічилки вибирають ведучого. Психолог зав’язує йому очі шарфом. Завдання ведучого — піймати когось із гравців, який стає новим ведучим.

Цю відому гру рекомендуємо дітям зі страхом темряви, вона вчить орієнтуватися у просторі, навчає краще відчувати своє тіло, розвиває координацію рухів, довільну поведінку.

У ролі ведучого має побувати кожна дитина. Якщо гравець «попався» вдруге, йому пропонують сісти на стільчик, а нового ведучого обирає психолог.

Гра «Так» і «Ні» не говори»

Діти сідають на стільчики.

Психолог. Я поставлю кожному із вас запитання. Відповідаючи на нього, ви не повинні вживати слів «так» і «ні».

— Ти зараз вдома?

— Тобі 6 років?

— Ти вчишся у школі?

— Ти любиш дивитися мультфільми?

— Кішки вміють гавкати?

— Яблука ростуть на ялинці?

— Зараз ніч?

Якщо дитина вживає при відповіді слова «так» або «ні», психолог повторює запитання. У ході гри кожній дитині можна запропонувати відповісти на 1—3 запитання.

 

 

Вправа «Тух-тібі-дух»

У основі цього ритуалу — комічний парадокс. Діти вимовляють заклинання проти поганого настрою, образ і розчарувань. Вони, не розмовляючи, хаотично рухаються по кімнаті і, зупиняючись навпроти одного з учасників, мають сердито вимовити чарівне слово «тух-тібі-дух». Інший учасник може промовчати або тричі вимовити чарівне слово «тух-тібі-дух». Після цього діти рухаються далі по кімнаті, час від часу зупиняючись перед кимось і сердито вимовляють чарівне слово. Важливо говорити його не в порожнечу, а певній людині, яка стоїть навпроти. Незабаром діти не зможуть утриматися від сміху.

Гра «Угадай фігурку»

Діти сідають на стільчики й заплющують очі. Психолог бере конверт із різними геометричними фігурами і говорить: «Очей не розплющуй, а яку фігурку на долоню покладу, відгадай».

Психолог кладе на долоню кожної дитини по одній фігурці. Дитина на дотик визначає, яка фігурка їй дісталася, називає її, потім розплющує очі.

Гру проведіть двічі: спочатку психолог кладе фігурку на праву, потім на ліву долоню дитини. При потребі перед початком гри уточніть назви геометричних фігур.

Комунікативна вправа «Компас»

Діти вишиковуються «паровозиком» і кладуть руки одне одному на плечі. Очі треба заплющити. Ведучий, «компас», іде найперший із розплющеними очами по кімнаті, міняючи напрямок. Він має так вести групу, щоб усі були в безпеці. Успішність виконання вправи залежить від кожного учасника. У ролі ведучого по черзі можуть побувати всі гравці. Наприкінці вправи обговоріть відчуття дітей (у ролі ведучого і веденого).

Релаксація «Кулька»

Психолог. Уявіть, що ви надуваєте повітряну кулю. Покладіть руку на живіт. Надувайте живіт, начебто це велика повітряна куля. М’язи живота напружуються. Це сильне, неприємне напруження! Зробіть спокійний вдих животом так, щоб рукою відчути невелике напруження м’язів. Плечей не піднімайте. Вдих — пауза, видих — пауза. М’язи живота розслабилися, стали м’якими. Тепер легко вдихніть знову. Повітря саме легко входить усередину. І видих — вільний, ненапружений!

От як кульку надуваємо!

А рукою перевіряємо (вдих).

Кулька лопнула, видихаємо,

Наші м’язи розслаблюємо.

Дихається легко… рівно… глибоко…

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному м’яча, по черзі діляться своїми враженнями.

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: розвивати уміння керувати своїми діями, регулювати їх відповідно до звукового сигналу.

Завдання: розвивати координацію рухів і руховий контроль, довільність і самоконтроль, емоційну сферу, концентрацію уваги; удосконалювати комунікативні навички і взаємини з однолітками.

Матеріали: магнітофон, касета із записом шуму моря, кубик.

Тілесно орієнтована вправа «Насос і м’яч»

Психолог пропонує дітям розділитися на пари. Один зображає м’яча, другий — насос. Кожна дитина виконує рухи відповідно до отриманої ролі.

«М’яч здутий» — дитина сидить навпочіпки.

«Насос надуває м’яч» — дитина робить відповідні рухи руками, супроводжуючи звуками «З-з-з».

«М’яч стає більшим» — дитина поступово встає, надуває щоки, піднімає руки вгору.

«Насос припиняє роботу» — дитина робить вигляд, що висмикує шланг.

«М’яч знову здувається» — дитина повільно сідає, випускає повітря зі щік, опускає руки.

Вправу повторіть кілька разів, потім діти міняються ролями.

Функціональна вправа «Що чути?»

Усі сидять на підлозі. Інструктор пропонує дітям послухати й запам’ятати те, що відбувається в кімнаті, за дверима, на вулиці. Потім він
просить розповісти, які звуки вони чули. Можна підрахувати почуті звуки
й обрати переможця.

Вправа «Надокучлива муха»

Психолог. Уявіть, що ви лежите на пляжі, сонечко вас зігріває, ворушитися не хочеться. Раптом муха прилетіла й на лобик сіла. Щоб прогнати її, поворушіть бровами. Муха кружляє біля очей — поморгайте ними, перелітає із щоки на щоку — надувайте по черзі кожну шоку, сіла на підборіддя — посувайте шелепою і т. д.

Гра «Дракон ловить свій хвіст»

Діти стоять одне за одним, тримаючись за талію. Перша дитина — це «голова дракона», остання — «хвостик». Перший гравець намагається схопити останнього — «дракон ловить свій хвіст». Інші діти міцно тримаються одне за одного. Коли «дракон впіймає свій хвіст», ведучий змінюється, гра повторюється. У ролі ведучого має побувати кожна дитина.

Комунікативна вправа із правилами «Тварини»

Діти стають у коло. Інструктор кожному учасникові пошепки на вушко говорить назву якоїсь тварини: собака, корова, кішка й т. д. Назву тварини треба тримати в секреті. Діти заплющують очі й «перетворюються» на цю тварину, «говорять», як вона: «гав-гав», «му-му», «няв-няв» тощо. Діти мають повільно пересуватися по кімнаті та прислухатися до голосів усіх «тварин», поєднуючись у родинні групи. Коли дитина знаходить «родича», «собаки», «корови», «кішки» беруться за руки й ходять разом. Вправу виконуйте із заплющеними очима.

Релаксація «Море»

Усі стоять або сидять на підлозі. Дитина разом з інструктором розповідає історію й супроводжує її відповідними рухами: «На морі хвилі, маленькі й великі (спочатку однією, а потім іншою рукою в повітрі малюйте маленькі хвилі; руки зчеплені в замок — малюйте у повітрі більшу хвилю).
У хвилях
пливуть дельфіни (робіть хвилеподібні рухи всією рукою вперед). Вони
спочатку разом, а потім по черзі
поринають у воду — один
пірнув, інший винирнув (робіть почергові хвилеподібні рухи руками). За ними
пливуть їхні дельфіненята (руки зігніть у ліктях, притисніть до грудей, долонями робіть синхронні хвилеподібні рухи вперед).
Вони поринають разом і
по черзі (одночасні й почергові хвилеподібні рухи долонями). От
так рухаються їхні хвостики (кожен псіеиь по черзі робить хвилеподібні рухи).
Разом із дельфінами плавають медузи (долоні, стиснуті в кулаки, різко розчепірте).
Усі вони танцюють і сміються» (обертайте кисті у зап’ястках).

Заключний
етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному кубика, по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: розвивати концентрацію уваги, вміння діяти за зразком.

Завдання: розвивати мислення, уяву,
пам’ять, увагу, вольові риси, комунікативні навички і взаємодію з однолітками, м’язи тіла, координацію рухів.

Матеріали: схематична карта міста, картки-схеми, малюнки з будинками із фігур, магнітофон, касета із записом шуму моря.

 

Вправа «Черепашки»

Діти сідають навпочіпки.

Психолог. Уявіть, що ви перетворилися на маленьких черепашок. Настала ніч. Черепашки сховалися під панцирами — втягли й опустили голівки, пригорнули лапки до тіла, заплющили очі. Солодко сплять черепашки. Але от на зміну ночі прийшов ранок. Сонячні промені зазирнули до черепашок і стали їх будити. Черепашки повільно прокидаються. От вони обережно поворухнули пальцями на лапках, розплющили оченята, повільно підняли голівки, витягнули шиї і з цікавістю озираються навколо. Настав час вставати — вони розпрямили лапки, підвелися, потягнулися до сонечка, підняли лапки вгору. Яке ж лагідне, тепле сонечко сьогодні! Доброго ранку, черепашки!

Вправа «Компліменти»

Діти стають у коло. Психолог, віддаючи м’яча одному з дітей, говорить йому комплімент. Дитина має сказати «дякую» і передати м’яча сусідові, вимовляючи при цьому до нього лагідні слова. Той, хто прийняв м’яча, говорить «спасибі» і передає його наступній дитині. Коли м’яч доходить до останньої дитини, гра починається у зворотному напрямку.

Гра «Місто»

Роздивіться з дітьми схематичну карту «міста», мережу доріг, наприкінці кожної — будиночок, на всіх поворотах — ліворуч, праворуч, вгору, вниз — зображення дерева, ялинки, ромашки, грибочка.

Психолог. Уявіть, що новий друг запросив когось із вас у гості, а щоб легко було
знайти будинок, у якому він живе, запропонував картку-схему, за якою легко це зробити (покажіть, як по картці-схемі знайти потрібний будиночок на карті «Міста»).

Запропонуйте кожній дитині за 2—3
різними картками-схемами відшукати відповідні будиночки на великій карті.

На першому занятті можна допомагати собі, водячи по карті пальцем, на другому — словами, на третьому — завдання треба виконувати візуально, дитина знайомить усіх тільки з результатом пошуку: ось правильний будиночок. На четвертому занятті запропонуйте дітям самостійно підготувати картки-схеми для своїх друзів.

Комунікативна вправа «Тачка»

Діти розбиваються на пари. Один із партнерів робить «упор лежачи», інший бере його за ноги й піднімає. Перший починає перебирати руками, другий іде за ним, підтримуючи його ноги й регулюючи швидкість руху.

Вправа «Змалюй»

Викладіть перед дітьми по черзі 3—5 варіантів малюнка «Будиночок». Наприклад:

• трапецієподібний, із напівкруглим дахом, трикутними дверима, з ялинкою ліворуч і парканом у вигляді ромбиків праворуч, сонечком і хмарами в небі;

• трикутний із круглим віконцем, прямокутною трубою, антеною, дощиком тощо.

Запропонуйте перемалювати кожен малюнок. Проаналізуйте готові роботи: чи є неточності та які. Перемагає той, хто зробив найменше помилок.

Вправа «Медуза»

Сидячи на підлозі, робіть плавні рухи руками, наслідуючи медузу, яка плаває у воді.

Заключний етап

Діти сідають на стільчики. Психолог пропонує згадати, які гарні, приємні слова кожен сьогодні почув. Діти пригадують компліменти, сказані їм. Психолог дякує дітям за те, що вони були уважними й добрими.

ЗАНЯТТЯ 13

Мета: формувати вміння займати «подвійну позицію» у взаєминах і спільній діяльності.

Завдання: розвивати увагу і координацію рухів, дрібну моторику, міжпівкульну взаємодію, комунікативні навички; знімати психоемоційне напруження; розслаблювати м’язи рук, ніг і корпуса.

Матеріали: м’яч.

Вправа «Розповімо й покажемо»

Діти стають півколом напроти психолога й повторюють за ним слова й рухи.

Психолог. Один, два, три, чотири, п’ять (по черзі загинають пальці правої руки),
можемо всі ми показать (ритмічно плескають у долоні).
Це лікті — їх торкнемося (обхоплюють долонями обидва лікті),
праворуч, ліворуч ми гойднемося (виконують нахили праворуч і ліворуч).
Це плечі — їх торкнемося (кладуть долоні на плечі),
праворуч, ліворуч ми гойднемося (нахиляються праворуч і ліворуч).
Якщо ми вперед гойднемося (нахил уперед), то
колін ми торкнемося (торкаються колін).
Один, два, три, чотири, п‘ять (по черзі загинають пальці лівої руки),
можемо все ми показать (ритмічно плескають у долоні).

Вправа «Коло»

Усі сидять на підлозі. По черзі та якнайшвидше дитина перебирає пальці рук, з’єднуючи в коло з великим пальцем послідовно вказівний, середній тощо. Виконайте вправу від вказівного пальця до мізинця і від мізинця до вказівного пальця. На початку дійте кожною рукою окремо, потім разом.

Вправа «Змійки»

Запропонуйте дитині уявити, що її пальці — це маленькі змійки. Вони можуть рухатися-звивати-ся, обертаючись праворуч, ліворуч, донизу, догори. Якщо виконуєте вправу двома руками, долоні спочатку «дивляться» від дитини, потім — одна на одну. При цьому спочатку зробіть вправу тими самими пальцями, а потім різними (наприклад, великий палець правої руки й мізинець лівої).

Гра «Броунівський рух»

Діти ходять по залі, намагаючись не зачіпати одне одного. Почувши команду психолога: «Заплющте очі!», — заплющують очі й повільно йдуть до центру зали. Коли діти наблизяться одне до одного, психолог вимовляє: «Один, два, три, того, хто поруч, за руку візьми. Очей не розплющуй, а хто це, відгадай».

Діти на дотик визначають, хто стоїть поруч, називають імена одне одного і розплющують очі.

Гра «Зобрази явище»

Психолог і діти перераховують, що відбувається восени: дме вітер, гойдаються дерева, падає листя, іде дощ, утворюються калюжі.

Психолог показує рухи, які відповідають цим явищам:

• дме вітер — дме, витягнувши губи;

• гойдаються дерева — погойдує здійнятими вгору руками;

• падає листя — виконує плавні рухи руками згори вниз;

• іде дощ — виконує дрібні рухи руками згори вниз;

• з’являються калюжі — стуляє руки в кільце перед собою.

Коли діти запам’ятають ці рухи, психолог пояснює правила гри: доки звучить музика, діти бігають, танцюють, але тільки-но музика припиняється, діти зупиняються та слухають, яке явище назве психолог. Діти мають показати відповідний рух.

Комунікативна вправа «Міст дружби»

Інструктор просить дітей утворити пари, придумати й показати якийсь місток (руками, ногами, тулубом), наприклад, зіткнутися головами або долоньками. Потім він запитує, хто з дітей хотів би «побудувати» місток утрьох, учотирьох і т. д. Закінчується вправа тим, що всі беруться за руки, піднімають їх угору, зображують «міст дружби».

Релаксація «Штанга»

Усі стоять.

Психолог. Устаньте. Уявіть, що ви піднімаєте важку штангу. Нахиліться, візьміть її. Стисніть кулаки. Повільно підніміть руки. Вони напружені! Важко! Руки втомилися, кидаємо штангу (руки різко опускають вниз уздовж тулуба). Вони розслаблені, не напружені, відпочивають. Легко дихається. Вдих — пауза, видих — пауза.

Ми готуємося до рекорду,

Будемо займатися спортом (нахиліться вперед).

Штангу з підлоги піднімаємо (випряміться, руки нагору).

Міцно тримаємо…

І кидаємо!

Наші м’язи не втомилися, Покірними стали.

Під час виконання вправи можна торкнутися м’язів плеча й передпліччя дитини й перевірити, як вони напружилися.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному м’яча, по черзі діляться своїми враженнями.

ЗАНЯТТЯ 14

Мета: усувати агресію та імпульсивність.

Завдання: розвивати самоконтроль і довільність уваги, емоційну сферу, навички взаємодії з однолітками, дрібну моторику; усувати агресію й імпульсивність; розслаблювати м’язи; формувати тактильні відчуття.

Матеріали: магнітофон, касета із записом спокійної музики, паличка (ЗО см).

Вправа «Давайте привітаємося»

Звучить спокійна музика, діти ходять по залі. Якщо психолог плескає в долоні один раз — діти вітаються за руку, якщо двічі — плечима, тричі — спинками.

Вправа «Замок»

Схрестіть руки долонями одне до одного, зчепіть пальці в замок, виверніть руки до себе. Рухайте пальцем, як покаже ведучий. Палець має рухатися точно й чітко, без синкінезій. Торкатися пальця не можна. Послідовно у вправі треба задіяти всі пальці обох рук, далі діти можуть виконувати вправу в парах.

Вправа «Слон малює»

Усі сідають на коліна. Нахиліться головою до плеча, витягніть руку вперед і малюйте нею горизонтальну вісімку (знак нескінченності) великими мазками. Потім повторіть те ж іншою рукою.

Функціональна вправа «Танці-протилежності»

Учасники розбиваються на пари. Під ритмічну музику одна дитина в парі танцює сумний танець, друга — веселий. За 1—2 хв учасники міняються ролями. Потім пропонують інші пари почуттів: сміливий — боягузливий, спокійний — агресивний, злий — добоий.

Вправа «Прошепчи відповідь»

Діти сідають на стільчики.

Психолог. Я ставитиму вам запитання. Кожен, хто знає відповідь, простягає вперед руку, стискає пальці в кулака, а великий палець піднімає вгору. Покажіть ці рухи.

Діти виконують завдання.

Психолог. Коли я побачу багато піднятих угору пальців, то почну рахувати: «Один, два, три». На рахунок «три» ви всі разом маєте прошепотіти відповідь.

— Яка зараз пора року?

— Який сьогодні день тижня?

— Як називається місто (селище), в якому ви живете?

— Яке число йде за числом п’ять?

— Як називається дитинча корови?

— Скільки лап у собаки?

— Скільки лап у двох собак?

Когнітивна вправа «Пуантизм»

Усі сидять на підлозі. Дітям пропонують чисті аркуші паперу, гуашеві фарби. Вони можуть малювати що завгодно пальцями обох рук без пензликів. Для кожного пальця правої та лівої руки нехай оберуть свій колір фарби. Малюнок можна почати однією рукою, потім іншою й обома одночасно.

Релаксація «Пляж»

Усі лежать. Запропонуйте дітям заплющити очі й уявити, що вони лежать на теплому піску.

Психолог. Лагідно світить і гріє сонечко. Віє легкий вітерець. Ви відпочиваєте, слухаєте прибій, спостерігаєте за грою хвиль і танцями чайок над водою. Прислухайтеся до свого тіла. Відчуйте позу, в якій лежите. Чи зручно вам? Змініть свою позу так, щоб вам було максимально зручно, аби ви максимально розслабилися. Уявіть себе усього і запам’ятайте цей образ. Потім потягніться, глибоко вдихніть і видихніть, розплющте очі, повільно сядьте й акуратно встаньте.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному жовтий квадрат, по черзі діляться своїми враженнями.

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 15

Мета: розвивати уміння підкоряти свої дії інструкції дорослого, формувати гальмівні рефлекси.

Завдання: розслабити м’язи; розвивати дрібну моторику і міжпівкульну взаємодію, увагу і спостережливість, самоконтроль; знімати психоемоційне напруження; покращувати взаємодію з однолітками.

Матеріали: м’яч.

Вправа«Сніговик»

Усі стоять. Дітям пропонують уявити, що вони щойно зліпили сніговика. Тіло має бути напружене, як замерзлий сніг. Прийшла весна, пригріло сонце, і сніговик почав танути. Спочатку «тане» і повисає голова, потім опускаються плечі, розслаблюються руки і т.’д. Наприкінці вправи дитина м’яко падає на підлогу й лежить, немов калюжа. Розслабтеся. Пригріло сонечко, вода в калюжі випарувалася і перетворилася на легеньку хмаринку. Дме вітер і жене хмаринку по небу.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

Вправа «Змійки»

Запропонуйте дитині уявити, що її пальці — це маленькі змійки. Вони можуть рухати-ся-звиватися, обертаючись праворуч, ліворуч, донизу, догори. Якщо виконуєте вправу двома руками, долоні спочатку «дивляться» від дитини, потім — одна на одну. При цьому спочатку зробіть вправу тими самими пальцями, а потім різними (наприклад, великий палець правої руки й мізинець лівої).

Вправа «Жаба»

Покладіть руки на підлогу (стіл). Одну руку стисніть у кулака, іншу просто покладіть на стіл. Одночасно міняйте положення рук. Ускладнити вправу можна, прискоривши темп.

Вправа «Замок»

Схрестіть руки долонями одна до одної, зчепіть пальці в замок, виверніть руки до себе. Рухайте пальцем, який вкаже ведучий. Палець має рухатися точно й чітко, без синкінезій. Торкатися пальця не можна. Послідовно у вправі треба задіяти всі пальці обох рук. Далі діти можуть виконувати вправу у парах.

Вправа «Сонячне проміннячко»

Діти сідають навпочіпки і заплющують очі.

Психолог. Ми гралися, гралися і трохи втомилися. Присіли відпочити й задрімали. Але от сонячне проміннячко:

• торкнулося очей — розплющте очі;

• торкнулося чола — поворушіть бровами;

• торкнулося носа — насупте ніс;

• торкнулося губ — поворушіть губами;

• торкнулося підборіддя — посовайте щелепою;

• торкнулося плечей — підніміть і опустіть плечі;

• торкнулося рук — потрясіть руками;

• торкнулося ніг — ляжте на спину й подригайте ногами.

Сонячне проміннячко погралося вами і зникло — вставайте, діти.

Комунікативна вправа «Стоніжка»

Учасники групи встають один за одним, тримаючись за талію. За командою психолога починають рухатися вперед, потім присідають, стрибають на одній ніжці, проповзають між перешкодами тощо. Головне завдання учасників — не розірвати ланцюжка і зберегти «Стоніжку».

Гра «Не поспішай»

Діти сидять на стільчиках. За 5—6 кроків від них ставлять стільця. Діти по черзі підходять (не підбігають!) до стільця, обходять його і, не кваплячись, повертаються на своє місце.

Після того, як кожен оббіжить стільця, дайте завдання йти спиною.

Релаксація «Дерево гойдається»

Усі стоять. Запропонуйте дитині уявити себе якимось деревом. Коріння — це ноги, стовбур — тулуб, крона — руки й голова. Дме вітер, і дерево плавно розгойдується — нахиляється праворуч і ліворуч (3—5 разів), вперед і назад. Під час виконання рухів необхідно дотримуватися ритмічності подиху. У результаті виконання вправи покращується діяльність внутрішніх органів, поліпшується еластичність легенів, особливо нижніх відділів, кровопостачання головного мозку.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Психолог просить дітей сказати, яка вправа їм сподобалося. Діти, передаючи одне одному м’яча, по черзі діляться своїми враженнями.

завантаження...
WordPress: 23.13MB | MySQL:26 | 0,525sec