ХАРКІВСЬКА МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА

Першим викладачем математики Харківського університету, відкритого на базі Харківського колегіуму, був Тимофій Федорович Цейлонський, відомий російський учений, професор. Його підручник “Курс математики” був покладений в основу викладання математики в університеті.

Сорок років викладав математику у Харківському університеті Андрій Федорович Павловський. Останній залишив глибокий слід у математичній фізиці (теорія потенціалу, гідродинаміка, теорія теплопровідності, теорія пружності), математичному аналізі (властивості сферичних многочленів, інтегрування алгебраїчних функцій, кратні інтеграли, результати теорії ймовірностей, задачі про рух обертових сферичних снарядів). У 50-х роках Остроградський пише ряд творів з алгебраїчної тематики, з теорії алгебраїчних функцій, розв’язування диференціальних рівнянь, теорії ймовірностей, геометрії.

Своєю викладацькою роботою, методико-педагогічними статтями, навчальними посібниками, Остроградський заслужив також репутацію першокласного педагога. Свої педагогічні погляди Остроградський виклав у спільній з французьким математиком Блюмом праці «Роздуми про викладання».

Про рівень викладання математики в 16-17 ст. можна судити з письмових джерел, в основному з спеціальних посібників з математики.

У посібниках вирізняли два види арифметики: лінійна та цифрова. В лінійній арифметиці використовувалась лічильна дошка, числа зображувались на лініях цієї дошки, використовувалась спеціальна методика користування нею.

У цифровій арифметиці користувались позиційною системою без допоміжних обчислювальних засобів, давалось означення чотирьох арифметичних дій, наводились правила їх виконання. Основні закони додавання і множення не формулювались, інколи про них говорилося в процесі виконання операцій. Уміли добувати квадратні і кубічні корені, розв’язувати задачі на прогресії, виконувати всі чотири операції над звичайними дробами, при розв’язуванні арифметичних задач користувались правилом хибного положення та правилом трьох.

В основу геометричних знань було покладено “Початки” Евкліда, здійснювалось доведення теорем, щоправда, не скрізь; розв’язувалось багато задач на побудову, на вимірювання на місцевості, розглядались окремі питання стереометрії.

У другій половині 18 ст. передові позиції у поширенні освіти, зокрема математичної, займають Київська академія і Харківський колегіум. Значно розширилось коло навчальних предметів: військова архітектура, механіка, гідростатика, гідравліка, сферична тригонометрія, початки алгебри, математична географія, з 1788 р. – елемента вищої математики. Виділяється чиста та прикладна математика.

У 1907-1933 р. працював у Харківському університеті видатний математик Сергій Штанович Бернштейн, головні праці якого належать до теорії наближення функцій многочленами, теорії диференціальних рівнянь і теорії ймовірностей. Роботи Бернштейна та його учнів започаткували конструктивну теорію функцій. Він досяг також значних результатів у варіаційному численні, функціональному аналізі, багато понять і теорем математики названі його іменем (многочлени Бернштейна, проблема Бернштейна і т. ін.). Разом із Синцовим багато увага приділяв методичній роботі.


 

завантаження...
WordPress: 22.75MB | MySQL:26 | 0,311sec