Галузі біології та їх значення. Розвиток біологічних наук на сучасному етапі

Тема Галузі біології та їх значення. Розвиток біологічних наук на сучасному етапі

Мета : Продовжувати розкривати учням завдання загальної біології та розширити знання про біологію як сукупність наук про живі організми , галузями біології та їх значенням ,ознайомити із головними етапами у розвитку біології, дати поняття про закономірності живої природи;
розвивати уміння логічно мислити та робити висновки; виховувати почуття гордості за науку біологію.
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, портрети мислителів

.
Хід заняття
І . Організаційний момент

 Тренінгова вправа « Привітання» ( Кожен учень вітається і називає на першу літеру свого імені рису характеру , що властива йому )
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів:
Згадати набуті знання із попередніх розділів біології, також знання про живу природу із історії, міфології, античних часів, середньовіччя.
– що вивчає наука біологія?
– коли і ким було запропоновано термін «біологія» (у 1802 р. Ж.Б.Ламарком та Г.Г.Тревіраніусом)?
– які мислителі із античних часів відомі та їхній вклад у розвиток наук?
– в які часи і ким передова наукова думка переслідувалась та коли почався прогресивний її розвиток?
– що таке еволюція (атомна, хімічна, органічна, соціальна)?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Проблемне запитання.
-Як змінилися знання про живі організми від перших відомостей про них і до сьогодення?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу :
1.Загальна біологія – наука про основні і спільні для всіх живих організмів закономірності розвитку живої природи та розкриття сутності життя в усіх його проявах. До закономірностей біології належать: симетрія, полярність, метамерність, циклічність, детермінованість, спадковість, мінливість, пристосованість, зональність, екологічна піраміда, єдність живої речовини.
2.Короткий нарис історії розвитку біології. ( Повідомлення учнів )
( Можна використати матеріал з міні – посібника )
Багатовікову історію біологічної науки умовно можна розділити на декілька етапів. Найчастіше це додарвінівський період (метафізичний) та дарвінівський. Метафізика (після фізики) розглядає явища і тіла природи як раз і назавжди дані, незмінні, ізольовані і не зв’язані між собою. Метафізичне мислення тісно пов’язане із креаціонізмом та теологією. В період метафізики зароджувалось нова течія – трансформізм. Це система поглядів про перетворення видів під впливом природних факторів. Трансформізм підривав метафізичні погляди і був попередником еволюційного вчення.
Історія природознавства бере свій початок з глибокої давнини. Перші систематизовані знання про оточуючий світ формувались у Стародавній Греції та Римі.
Античні мислителі (VI-Vст. до н.е.) різноманітність природи зводили до чотирьох коренів: вогню, повітря, води і землі, які з’єднуючись дають початок тілам природи. Фалес на перше місце ставив воду, Анаксімен – повітря, Геракліт – вогонь, а Емпедокл – їх поєднання. Арістотель вперше спробував всі тіла природи розмістити в порядку від простого до складного. Весь тваринний світ він розділив на тварин з кров’ю (хребетних) та тварин без крові (безхребетних). Його вважають засновником зоології. Теофраст (ІV-ІІІ ст. до н.е.) спробував класифікувати рослин, тому його вважають «батьком ботаніки». Гіпократ (ІІІ-ІІ ст. до н.е.) вніс вклад у розвиток стародавньої медицини. Він розвинув уявлення про природні причини хвороб. Гален (ІІ ст. до н.е.) досліджував також в галузі медицини. Йому належать положення про рух крові, функції мозку, нервів та м’язів. Тіт Лукрецій (І ст. до н.е.) стверджував, що з руху атомів в просторі виникають явища і сам стан природи.
Загальними важливими узагальненнями античних мислителів є те, що вони:
а) відстоювали думки про:
– матеріальність світу і його розвиток;
– єдність природи і природного виникнення живих істот шляхом самозародження;
б) поширювали ідею про зміни і перетворення одних форм живих істот в інші;
в) зробили спробу дати природне роз’яснення доцільності гармонійності як результату вибраковки дисгармонійних особин;
г) розробляли уявлення про градацію форм у вигляді висхідного ряду природних тіл від простого до складного;
д) розвивали ідею про єдність будови організмів, зв’язку їхніх частин, що мало важливе значення для обґрунтування погляду на природу як на єдине ціле.
В Середні віки (від V до ХV ст.) було панування релігійної ідеології. Цей період характеризувався повільним розвитком виробничих сил, культури і науки. Прогресивними мислителями були: Авіценна, Ібн Рушд, Альберт Великий, Роджер Бекон…
В епоху Відродження (ХV-ХVІІІ ст..) розпочався швидкий розвиток природознавства. У. Гарвей описав рух крові по замкненій системі по двох колах. А.Левенгук вивчав найпростіших. Д.Рей вперше сформулював наукове визначення виду. К.Лінней створив першу класифікацію (систему) органічного світу.

  1. Розвиток біологічних наук на сучасному етапі ( Розповідь вчителя з елементами бесіди )
  2.  Галузі біології . ( Колективне створення опорної схеми 0

    ІV.Рефлексія
    1. Робота у зошиті. Запис основних закономірностей біології та хронології розвитку біології.

    1. Перші відомості про живі організми, нагромаджені первісною людиною: наскельні малюнки, фрески.
    2. Біологія в Античні часи.
    3. Розвиток біології в Середньовіччі.
    4. Розвиток біології в епоху Відродження.
    5. ХVІІІ ст.. – початок розвитку ботаніки, зоології, анатомії …. як самостійних наук.
    6. ХІХ ст.. – відкриття основних закономірностей в біології.
    7. Сучасна біологія.
    2. Метод « Мозковий штурм»
    Чому ж біологія – комплексна наука про живу природу?

    V. Підсумок заняття . Домашнє завдання
    1. Вправа « На занятті я дізнався про…»

2. Д.З. : Опрацювати відповідний матеріал міні – посібника .

Підготувати різнорівневі тести з вивченої теми .

завантаження...
WordPress: 22.78MB | MySQL:26 | 0,321sec