ФУНКЦІЇ Й ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ КАЗОК

Діти молодшого шкільного віку добре знайомі з казками. Вони знають і люблять українські, російські та казки інших народів еліту. Казка — один з основних жанрів народної творчості. Казка — переважно прозаїчна художня усна розповідь фантастичного, авантюрного або побутового характеру з установкою на вигадку. Використовуються казки й у практичній діяльності психолога. Один із напрямів практичної психології — казкотерапія, що, використовуючи метафоричні ресурси казки, дозволять людям розвинути самосвідомість, усвідомити власне «я» і побудувати особливі, довірчі, близькі стосунки з оточуючими.

Але, крім коригувальної, казка може викопувати ще діагностичну й пізнавальну функції. Про ці функції казки ми н поговоримо.

Розглядаючи діагностичну функцію казки, слід відзначити, що використання казки належить до проективних методів. Застосування практичним психологом проективних методів у роботі :і дітьми молодшого шкільного віку мас особливе значення, тому що воші забезпечують більш тісний емоційний контакт з дитиною, роблять її спілкування із психологом більш невимушеним, а також мають психокоригувальний ефект.

Найбільш популярними прикладами діагностичної функції казки можна вважати інтерв’ю «Казковий світ», тест «Казка» (авт. Л. Дюсс).

. Аналізуючи другу — пізнавальну функцію казки, слід відзначити, що образний світ казок дозволяє в цікавій форм і ознайомити молодших школярів із психологічними поняттями. Діти можуть порівняти свої спостереження й переживання з тим, що розповідається в казці, і використовувати це в спілкуванні з оточуючими. Уже в цьому віці можна знайомити дітей з деякими психологічними явищами. І краще робити це через казку. Нижче пропонуються казки, складені студентами 1-го курсу Харківської державної академії культури.

Волчкова Анастасія

ПРОСТО КАЗОЧКА, АБО ЧАРІВНІ СМІШАРИКИ

В одному царстві, назвемо його Температіус. як це ті належало, жив цар. Звали царя гарним ім’ям Флегматіус. що в перекладі означало «терплячість». Правив цар уже досить довго, але придворні й городяни любили його за надійність у справах і незворушність у разі можливої небезпеки… Хіба що його млявість іноді дратувала їх… І все було б добре, правив би собі цар і далі, горя не знаючи, та була в нього дочка, прекрасна принцеса на ім’я Мелаха. Саме через неї й почалася ця історія.

А справа от у чому. Занадто вже часто плакала Мелаха. Найчастіше принцеса сиділа в себе в замку, а іноді співала тихим сумним голосом… «Донечко, прийми в подарунок від царевича золоту діадему », — якось сказав цар, несучи на срібному підносі майстерно зроблену найкращими заморськими майстрами прикрасу. Мелаха відразу ж насупилася: «А-а-а, то виходить, царевич уважає мою зачіску некрасивою, а-а-а!» — і довго ще після цього займалася зачіскою.— Мелашечко, заспівай нам, — попросив іншим разом цар, який хоча й не був занадто товариським, але зобов’язаний був приймати гостей і влаштовувати бали. І що тут почалося!

— Я не зможу-у-у, — кричала чудово освічена Мелаха, — у мене не вийде, як завжди-и-и! — І схлипи ще довго лунали по всьому палацу.

Дивився цар, дивився на свою дочку, прекрасну принцесу, і схотілося йому, щоб і на її білому личку засяяла посмішка. Зібрав він радників та ворожок, і почали вони радитися. Думали й так, і сяк, але нічого не спадало на думку. Уже зовсім впали у відчай, а цар усе не хоче здаватися. Тоді піднялася найстаріша й наймудріша ворожка. Така стара, що навіть ніхто в королівстві не знав, скільки ж їй років. Вона посміхнулася, підійшла до Флегматіуса й прошепотіла свою пораду.

А наступного дня царський глашатай оголосив волю Його Величності.

— Той, хто першим добуде смішариків з далекого Сангвініуса, — кричав він голосно, з надривом, — тому обіцяно в наречені царську дочку й півцарства на додачу!!!

— Смішарики, смішарики, — зашелестіло в юрбі. Ніхто до ладу не знав, що це таке, але вмить сотня добрих молодців зібралася в дорогу — до далекої держави Сангвініус. Багато знайшлося бажаючих одружитися із царівною.

І от їдуть вони, їдуть. День, другий, тиждень, другий, місяць, ще один. Не всі витримали таку далеку дорогу. Аж ось на горизонті з’явився Сангвініус. Зупинили молодці, які доїхали, першого жителя Сангвініуса — і ну розпитувати в нього про смішариків.

— Не знаю, не чув, хочете, шукайте, як пощастить — знайдете!

Сангвінік лукавив, адже він знав, що смішарики — це чарівні бульбашки в струмку за назвою Оптимізмус, що протікає неподалік. Але він знав, що знайти його можуть лише найбільш наполегливі. Після кількох днів пошуку залишився лише один царевич Холерікус. День і ніч він був зайнятий пошуками, розпитував жителів Сангвініуса про смішариків. Коня свого загнав зовсім, дуже кортить йому досягти своєї мети. Своєю наполегливістю він зачарував сангвініків, і вони підказали йому, що набрати чарівних смішариків можна лише після того, як він відгадає дві загадки.

— Дрібниці, — вигукнув Холерікус, — давайте скоріше спадки, кортить мені порадувати короля!

Тоді сангвініки загадали першу загадку:

— Що важче: пуд солі чи пуд заліза?

— Зрозуміло, що залізо важче, — різко відповів Холерікус. Засміялися сангвініки.

— Слухай другу загадку. Що перед нами, а ми його не бачимо?

— Мураха, — посміхнувся царевич, – він завжди перед нами, а ми його не бачимо, якщо не придивимося!

Ще більше тоді засміялися сангвініки:

— Ти, дорогий друже, не бачиш нічого через свою .шиалі.пість і невитриманість. От глечик із чарівними смішариками;» чарівного струмка Оптимізмус.

Узяв Холерікус глечик і підозріло зморщився:

— А вони подіють?

Зітхнув один сангвінік і простягнув царевичу звичайну троянду:

— Якщо не подіють, подаруй принцесі цю троянду, сам усе побачиш!

Подякував царевич сангвінікам і поскакав скоріше у царство Флегматіус до прекрасної Мелахи. Приїхав і до государя.

— Давайте випробуємо чарівні смішарики.

Покликали слуги Мелаху, проетягнувїй принц добуте дико. Ковтнула вона й… нічого не сталося. Здивувався тоді цар. Покликали ту саму ворожку, що розповіла йому про смішарики. Ворожка подивилася на царевича, на принцесу іі говорить:

— Розкажи-но мені, парубче, як ти добув глечик?

Усе розповів царевич, нічого не приховуючи. і про пошуки тривалі, і про загадки.

— Отже, на загадки ти відповів неправильно. Молодий ти ніс, царевичу, молодий і гарячий. Звичайно ж, пуд солі й пуд заліза важать однаково. Звичайно ж, те, що перед памп, але ми його не бачимо, — це ніякі не мурахи, а наше майбутнє. А подарували тої сангвініки ще що-небудь? — запитала вона.

Згадав Холерікус про троянду, підійшов до Мелахи, простягнув їй квітку. Усміхнулася тут дівчина, засяяло її личко, і з цієї хвилини всі стали помічати в принцесі впевненість, сталість у настрої.

— Ми всі різні й маємо різні особливості, — сказала ворожка. — І в кожному з нас є добре, а є й погане. І лише від нас залежить, як ми розвиватимемо позитивні та як будемо боротися з негативними рисами, — сказала ворожка Флегматіусу.

І дійсно, з того часу цар почав помічати, що хтось легковажний, але працьовитий; інший — невпевнений у собі, але завжди допоможе іншому; дехто невитриманий, але має величезну цілеспрямованість. А хтось, як він сам, хоча й комунікабельний, але невтомний у певній справі.

А весілля Холерікуса й Мелахи все-таки зіграли. Кажуть, урочисте було свято… І процвітає держава Температіус і донині.

Таратинов Дмитро

СЕСТРИ ІЗ СІЛЬЦЯ ДІЯЛЬНІСТЬ

В одному царстві жили собі три сестри. Звали їх Ігранія, Навчанія й Гертрудія. Вони були дуже дружними, жили в цілковитому благополуччі та злагоді. їхній будинок був дуже старий, але завжди виглядав доглянутим. Сестри ретельно стежили за порядком, тому в них завжди було затишно. З одного боку від будиночка плюскотіло велике озеро, а з усіх інших сторін височів густий ліс. І лише тоненька стежка йшла вглиб нього, немов серпантином ведучи в невідому далечінь.

І от одного разу залудилися сестри. Почали вони міркувати, чим зайнятися. Наймолодша, Ігранія, була на вдачу весела, енергійна, але часто безтурботна, тому запропонувала погратися в схованки. Вона вже встигла очі замружити й почати рахувати, але дві інші сестрички не захотіли грати. Середня сестра, яку звали Навчанією, була найбільш тямущою і допитливою, тому покликала сестер грати в лото. Переконувала вона сестер, що це цікаво й корисно, але ті не «почули» її. Тут найстарша Гертрудія взяла плетений кошик і покликала збирати ягоди.

-…..Погуляємо, та й користь з цього буде — пироги з ягодами напечемо.

Але й ця пропозиція не сподобалася Навчанії та Ігранії. І тут На-вчанії спало на думку об’єднати все те, чим вони пропонували зайнятися б, улаштувати велике свято, запросивши гостей. Тоді можна буде й пограти, і за ягодами сходити. Молодшенька сестра дуже зраділа такій чудовій пропозиції й уже почала згадувати, до кого потрібно сходити й запросити, однак Гертрудія як найбільш розважлива нагадала сестрам, що з гістьми не все так просто, адже живуть вони далеко від своїх друзів, та й свято потрібно заздалегідь організувати. Простіше кажучи, вона пояснила їм, що задумане не так просто втілити в життя. Ще трішки — і вибухне сварка (чого раніше не траплялося між Ігранією та Гертрудією). Першій страшенно хотілося веселощів, а друга, хоча й не менше бажала свята, але вимагала організованості. Помирила їх наймудріша сестра — Навчанія. Вона швиденько заспокоїла молодшу, переконавши, що свято все-таки відбудеться, а старшій розповіла, як просто все організувати, якщо кожна з них візьме на себе один з кількох обов’язків.

Разом вони швидко впоралися зі справою. Кожна із сестер пішла стежкою до одного із сусідніх селищ і покликала друзів. Молодшій доручили разом з гостями назбирати ягід і наносити води. Середня повинна була з подругами прибрати в будинку, а старша зобов’язалася організувати всіх, хто прийде, щоб накрити стіл різним смакотинням.

Так усе й вийшло. Завдяки тому, що сестри об’єднали свої зусилля й таланти, вийшло чудове свято! Спочатку, поки в лісі збирали ягоди, награлися в схованки, як хотіла Ігранія. Потім усі разом на чолі з Гертрудією швидко наготували незліченну кількість страв, дружно накрили стіл, на якому були й пироги з лісовими ягодами, і вареники зі сметаною, і чай з медом! А потім, посмакувавши приготовленими стравами, досхочу насміялися, граючи в лото, точно так само, як пропонувала Навчанія!

Так сестри зрозуміли, що, лише об’єднавши свої сили й таланти разом, можна виконати будь-яке завдання.

Кондратьева Анастисія

ДОЩОВО-КАВОВА КАЗКА

Дощ. Як добре в дощ сховатися в затишній теплій кав’ярні. Запашний аромат кави віє теплом, і незатишна погода миттю стає якоюсь іншою, казковою.

Якось точно в таку погоду в маленький підвальчик-кав’ярню зайшли троє — двоє чоловіків і одна жінка. Вони сміялися, пили каву і про щось розмовляли, та так галасливо, що дівчина за сусіднім столом мимоволі відволіклася від своїх роздумів і прислухалася до їхньої розмови:

— …У неї був капелюх, такий крислатий, чорного кольору, він так пасував до її чорного, як ніч, пальто. Так елегантно. Або іншого разу. У неї було жовте кепі, таке маленьке жовте кепі, з такою ж жовтою маленькою спортивною кофтою та коротенькими шортами. Дуже забавно. Хай там що, але найкраще я пам’ятаю її очі смарагдового кольору.

— Завжди дивувалася твоїй зоровій пам’яті. Як ти можеш запам’ятовувати такі докладні образи? Зате я добре запам’ятовую події. Пам’ятаю, погода була, як сьогодні, ми забули парасольку й бігали по всьому місту, шукали, де ж сховатися, і саме у цей день знайшли цю кав’ярню. І хоч ми вщент промокли, все одно чудовий був день.

— Так, мила, у тебе явно епізодична пам’ять. Хоча я й цим не можу похвалитися, у мене вона семантична. Я чітко пам’ятаю, що вона раніше називала себе Елліс. їй завжди подобалося ім’я Елліс. Хоча взагалі її звати Аліса. От тільки я, скільки б не намагався, не знаю, коли й від кого це чув. Таке відчуття, що воно саме собою вийшло, пам’ятаю — та й по всьому…

Розмова ще тривала, а дівчина перевела погляд на танок крапель дощу, які так старанно вибивали свій мелодійний ритм, немов грали на вулицях міста, дахах будинків і неслися кудись далеко, передаючи пошепки далі й далі свою чарівну музику…

Манастирська Ірина

МИСЛИВЕЦЬ ТА ЙОГО СИНИ

Жив собі в одному царстві мисливець. Нелегким було його життя. Важко добував він свій шматок хліба. Іноді кільканадцять верст пройде лісом, перш ніж трапиться якась живність. Бувало, що й щастя привалить — велика здобич траплялася: і м’ясо, і шкіра непогана. Знесе на базар, дивишся — є чим родину годувати.

А яка радість була, коли син народився. Щасливішої за нього людини не було в усьому світі. Але чорне горе ходило поруч — напав на сина клишоногий, і той від ран помер. Безмежним було горе нещасного батька.

Іде якось мисливець лісом, капкани перевіряє. Бачить: потрапив у сильце сірий заєць. «Непогано, — подумав мисливець, — нині й заєць здобич». Узяв він сірого за вуха, хотів був його в сумку кинути, і раптом заговорив заєць людським голосом:

— Відпусти мене, добрий мисливцю. Що хочеш проси, будь-який відкуп.

Здивувався мисливець:

— Скільки років живу, а такого дива не бачив. Та нехай: заєць не ведмідь. А раптом, і справді, що забажаю, те і зробить?

Почав думати, що в зайця просити. Згадав про свого нещасного сина, про свою радість після його народження й сум після його загибелі, подумав про своє бідолашне життя й сказав:

— Добре, сірий, біжи. Тільки зроби так, щоб у мене другий син народився, щоб здоровий був, щоб життя прожив спокійне, щоб не було в нього жодних турбот і ніяких хвилювань.

Сказав і відпустив зайця.

— Усе буде, як ти хочеш, — промовив заєць і зник у кущах. Тільки й чув мисливець, як зашуміли гілки навздогін дивовижному звіру.

Минув належний строк — народився в мисливця другий син. Усім гарне маля: і зростом, і обличчям, і росте міцним. Тільки занадто вже спокійний — не сміється, не плаче, ні гуляти не хоче, ні їсти, ні пити. Росте собі й росте, а цікавості ні до чого не виявляє. За все дитинство жодного разу ґулі не набив, подряпини не одержав, не бився ні з ким і ні з ким не дружив.

Виріс син міцний, здоровий, та все життя якось повз нього проходить. Горе десь яке чи радість — ніщо не зачіпає. Батько з матір’ю померли — не горював; дівчині сподобався — не радів; збирався одружитися — та передумав.

Зустрів якось він зайця в лісі, а той не тікає, промовляє людським голосом:

— Ну що, брате, як живеш? Задоволений спокійним життям? Може, по-іншому жити хочеш?

Не здивувався мисливський син і говорить:

— Як хочеш.

І сказав заєць:

— Живи, як усі люди живуть, — а сам зник у лісі. Озирнувся парубок. Навкруги ліс чудесний, краса незвичайна.

— Як я раніше не помічав такого? — подумав він. Затріпотіло серце від щастя, дух перехопило. Тільки на це його й вистачило. Упав він і… помер.

Швець Аніпоніна

СИЛА ВОЛІ

До складу Сполучного Королівства Психічних Процесів входили кілька різних королівств. На чолі одного з них був досвідчений і мудрий правитель Воля. «Оце сила Волі», — так говорили про його процвітаючу державу. У цього короля було п’ять синів: принц Цілеспрямованість, принц Рішучість, принц Наполегливість, принц Витримка і принц Самостійність. І’ все було добре, але королева Емоція, яка очолювала сусідню державу, давно хотіла будь-що посісти трон Волі. їй це ніяк не вдавалося, і, врешті-решт, вона оголосила війну.

Король Воля, недовго думаючи, зібрав своїх синів, і вони всі разом почали обмірковувати план оборони. Принц Цілеспрямованість висунув головне завдання — зберегти королівство в руках батька, незважаючи ні на які труднощі.

Отже, п’ять принців і армія, що складалася зі Сміливості, Відваги, Мужності, Стійкості й Дисциплінованості, вирушили обороняти свою державу.

На той час, після штурму Головних Воріт армія Емоції вже припинила бойові дії, і королева вирішила заслати в армію супротивника свого вірного слугу — Стрес. У цей непростий момент командування армією на себе взяли принц Витримка та принц Наполегливість. Завдяки їм воїни змогли контролювати свою поведінку та йшли до перемоги.

Тоді вже сама королева Емоція розгубилася й послала до супротивників свою дочку Пристрасть.

Надзвичайно вродлива, чарівна принцеса Пристрасть з її запальною вдачею, здавалося, полонила серця воїнів: вони забули про те, що повинні захищати королівство, але тут у найвідповідальніший момент принц Рішучість швидко й обдумано встановив стратегію подальшого бою. І королівство було врятовано.

Довго ще не могла заспокоїтися запальна Емоція. Оманою, спокусами зі своєю дочкою Пристрастю вони ще не раз порушували спокій короля Волі. Але тим і відрізняється мудрий правитель, що він постійно мислить, а не керується щохвилинними почуттями, пристрастями; завдяки силі Волі розум усе-таки завжди брав гору.

КАЗКА ПРО ПРИНЦЕСУ

Прочитайте уважно казку й визначте, який герой вам найбільш близький і зрозумілий: принцеса, мудрий радник, стражник, лицар чи принц?

Жила собі прекрасна принцеса, що всім серцем любила принца із сусідського королівства. Він відповідав їй взаємністю. Батько принцеси, старий король, був проти їхнього шлюбу, тому наказав зачинити дочку в кімнаті та стерегти її. Коли принц дізнався про це, він написав принцесі листа й таємно надіслав його через людину, якій довіряв. У листі він умовляв її втекти від батька й обіцяв, що вона стане його дружиною, тільки-но опиниться в його замку.

Принцеса попросила поради в старого радника батька, який знав її з дитинства і якому вона довіряла. Мудрий чоловік довго зважував усі «за» і «проти» і заявив, що ризик дуже великий і принцесі краще відмовитися від втечі.

Незважаючи на застереження мудрого радника, принцеса все-таки вирішила втекти. По допомогу вона звернулася до стражника, який стеріг її двері. Той, злякавшись гніву старого короля, не погоджувався допомогти. Тоді принцеса пообіцяла щедро нагородити його золотом і коштовностями. Стражник залишив двері відчиненими, і принцеса втекла із замку.

За стінами замку ріс густий ліс, крізь який їй потрібно було пройти до свого принца. Принцеса злякалася, проте відчула величезне полегшення, коли побачила лицаря, з яким колись познайомилася у своєму замку.

Ніч застала їх на півшляху в лісі. Було зрозуміло, що ночувати доведеться в лісі. Принцеса хвилювалася, і тут лицар зізнався, що

давно зачарований її красою, і запропонував разом перечекати ніч. Принцеса охочіше за все втекла б, але куди? Однією залишитися в лісі вона дуже боялася, тому погодилася на пропозицію лицаря. 1 не помітила, що з-за дерев за ними спостерігав посланець принца.

Уранці лицар проводив її до замка принца і зник. Заходячп до замку, принцеса не знала, що посланець принца розповів йому про те, що бачив. Тому принц відсторонив її від себе й наказав підправити її до батька, не слухаючи жодних пояснень.

Поводження якого з головних героїв виявилося для вас найбільш зрозумілим?

Якщо дитині сподобалося поводження принцеси, то відмітною її рисою є підвищена тривожність і чутливість, що часто бере гору над розумом.

Якщо дитині близькі поводження й дії радника, то у своїй роботі й поводженні вона демонструє неквапливість і обґрунтованість.

Якщо сподобався лицар, то в дитини багатий внутрішній світ, однак завдання дорослих — «достукатися» до найвіддаленіших куточків її душі. Часто буває важко зрозуміти дитину через труднощі в комунікативній сфері.

Якщо привабив принц, то можна стверджувати, що в дитини виникають складності з адаптацією до навколишнього світу, які супроводжується замкненістю й підвищеною недовірливістю.

ІГРИ ТА ВПРАВИ

Вправа «Пташеня»

Мета: виявити ступінь залежності дитини від батьків або від одного з них.

«У гніздечку на дереві сидять пташки: тато, мама іі маленько пташеня. Раптом налетів сильний вітер. Гілка зламалися, і гніздо впало, усі опинилися на землі. Тато злетів і сів на одну гілку, мама злетіла й сіла на іншу. А що робити пташеняті?»

Відповіді-норма: «Воно також полетить і сяде на яку-небудь гілку»; «Полетить до мами, тому що злякалося»; «Залишиться на землі, тому що не вміє літати, але буде кликати на допомогу, і мама (або тато) прилетить і забере його». Відповіді, що мають насторожити психолога: «Не вміє літати, тому залишиться на землі»; «Спробує злеті ти, зле впаде»; «Помре підчас падіння»; «Загине від голоду й холоду: «Про нього всі забудуть, і хто-небудь на нього наступить» тощо.

Вправа «Свято батьків»

Мета: зрозуміти, чи ревнує дитина до союзу своїх батьків, і пакте кажучи, чи не відчуває себе обділеною увагою з боку обох батьків через прояв ними почуттів одне до одного.

«Святкується річниця весілля батьків. Мама й тато дуже люблять одне одного й хочуть весело відсвяткувати подію, запросивши друзів і рідних. Під час свята син (дочка) підводиться та йде сам (сама) на вулицю. Що сталося? Чому він (вона) пішов (пішла)?»

Відповіді-норма: «Пішов (пішла) за квітами для мами»; «Пішов (пішла) трохи погратися»; «Йому (їй) набридло перебувати на святі»; «Йому (їй) зробили зауваження, що він (вона) не так їсть (сидить)». Інші відповіді про можливу нудьгу на святі також можуть розглядатися як нормальні.

Відповіді, що мають насторожити психолога: «Пішов (пішла), тому що розлютився»; «Хотів (хотіла) залишитися на самоті»; «Засумував (засумувала)»; «Ніхто не звертав на нього (неї) уваги, і він (вона) вирішив піти»; «Було занадто галасливо»; «Йому (їй) не давали гратися».

Вправа «Смерть»

Мета: виявити ставлення дитини до смерті, а отже, до усього агресивного, руйнівного.

«Вулицею рухається поховальна процесія, і всі запитують, хто помер. Хтось показує на один будинок і говорить: «Померла людина, що жила в цьому будинку». Хто ж помер?»

Відповіді-норма: «Невідома людина»; «Дідусь (бабуся) якоїсь дитини»; «Людина, що давно була дуже хвора»; «Бабуся (дідок)».

Відповіді, що мають насторожити психолога: «Хлопчик (дівчинка), мама (тато) одного хлопчика (дівчинки); «Старший брат (сестра) однієї дитини» тощо.

Вправа «Страх»

Мета: дізнатися, які страхи мучать дитину, чого вона боїться.

«Один хлопчик (дівчинка) говорить собі тихо: “Як страшно!” Чого він (вона) боїться?»

Відповіді-норма: «Поводився (поводилася) погано й тепер боїться покарання»; «Боїться темряви»; «Боїться якоїсь тварини»; «Пропускав (пропускала) заняття в школі, тому боїться, що мама лаятиме його»; «Нічого не боїться, просто пожартував (пожартувала)» та ін.

Відповіді, що мають насторожити психолога: «Боїться, що його викрадуть»; «Чудовисько хоче вкрасти його та з’їсти»; «Чудовисько хоче з’їсти його, тому що він поганий хлопчик (дівчинка)»; «Боїться залишитися наодинці»; «Боїться диявола»; «Боїться, щоякий-небудь звір залізе в ліжко»; «Боїться, що прийде злодій і вдарить його ножем»; «Боїться, що помре мама (тато)» тощо. На всі ці відповіді необхідно попросити в дитини пояснення й уточнення, використовуючи навідні запитання та ставлячи їх спокійним і підбадьорливим тоном.

Вправа «Новина»

Мета: виявити в дитини почуття невиправданої тривожності або страху, а також невисловлені бажання й очікування, про існування яких дорослі можуть навіть і здогадуватися.

«Один хлопчик (дівчинка) вертається з прогулянки (або зі ніколи, знадвору, де він грав у футбол (вона грала в яку-небудь гру), з гостин) — виберіть найбільш підходящу ситуацію для конкретної дитини), а мама говорить: ” Нарешті ти прийшов (прийшла). Я маю повідомити тебе одну новину”. Яку новину хоче повідомити йому (їй) мама? »

Відповіді-норма: «До обіду прийде гість»; «Прийдуть гості»; «Хтось зателефонував і повідомив приємну новину (запрошення в гості, видужання, народження дитини тощо)»; «Мама дізналася про щось важливе й цікаве по радіо або телебаченню» тощо.

Відповіді, що мають насторожити психолога: «Хтось помер у родині»; «Мама хоче налаяти хлопчика (дівчинку), який не повинен (повинна) був (була) виходити на вулицю цього дня»; «Мама хоче щось заборонити хлопчику (дівчинці)»; «Мама гнівається, тому що хлопчик (дівчинка) спізнився (спізнилася), і вона хоче сказати йому (їй), що більше не випустить на вулицю» та ін.

Вправа «Поганий сон»

Мета: виявлення взаємозв’язку відповідей на цей тест із відповідями, отриманими раніше.

«Одного разу вранці один (одна) хлопчик (дівчинка) різко прокидається й говорить: “Я бачив (бачила) дуже поганий сон”. Який сон побачив (побачив) хлопчик (дівчинка)?»

Відповіді-норма: «Я не знаю», «Йому (їй) наснився страшний фільм»; «Йому (їй) наснилася погана тварина»; «Наснилося, що він (вона) заблукав (заблукала)» тощо.

Відповіді, що мають насторожити психолога: «Йому (їй) наснилося, що мама (тато) померла (помер)»; «Йому (їй) наснилося, що він (вона) помер (померла)»; «Йому (їй) наснилося, що його (її) хотіли кинути під машину»; «Йому (їй) наснилося, що прийшлії забрати його (її)».

За результатами цього тесту можна отримати інформацію про стан тривожності й занепокоєння дитини.

Інтерв’ю «Казковий світ»

Дитині пропонується асоціювати себе із могутнім чарівником, який може зробити будь-що в казковій країні іі у нашому реальному світі: перетворитися на будь-яку тварину, стати маленьким або дорослим, хлопчику стати дівчинкою або навпаки тощо.

Ведучий пропонує дитині уявити такі ситуації:

1. Уяви собі, що в тебе є чарівна ракета, яка перенесла тебе в казкову країну. Там усе, як у казці: і люди казкові, і ти теж. Можеш собі таке уявити?

Скажи, ким би ти хотів бути в цій казковій країні? Чому? Ким би ти не хотів бути в казковій країні? Чому? Ми ще на хвилинку затримаємося тут.

2. Тепер уяви собі, що ти знову чарівник (фея): ти дуже сильний, за допомогою чар ти можеш зробити усе, що захочеш. Ти можеш створювати, змінювати, розчакловувати, зробити так, щоб що-небудь зникло зовсім. Скажи, чарівнику, що б ти зробив? І навіщо?

3. Ти все ще чарівник (фея)? Ти сідаєш у ракету й вертаєшся назад, у звичний світ. Насамперед давай зайдемо до твого будинку — уяви собі це. Тепер ти в себе вдома. Ти — всемогутній чарівник. Що б ти зробив? (Додаткові запитання: для мами, тата та ін.?) Потім чарівник потрапляє в дитячий садок.

4. Тепер ти в дитячому садку. Що б ти зробив? (Додаткові питання: для вихователя, дітей?) Чому?

5. Тепер ти, чарівнику, граєш із дітьми. Що б ти зробив для них? Чому?

6. Що б ти зробив для себе? Чому? Що б ти змінив або знищив?

7. А для мене, чарівнику, що б ти зробив? Чому?

8. Якби ти був чарівником, ти міг би набути якого завгодно вигляду, перетворився б на кого або що хочеш. На кого ти б хотів перетворитися? Чому?

9. Можна перетворитися на будь-яку тварину. Якою твариною ти хотів би стати? Чому?

А якою твариною ти не хочеш бути? Чому?

Звичайно, ти знаєш багато звірів і звірят. Я називатиму тобі різних тварин, а ти говоритимеш, чи хотів би ти стати кимсь із них, чи ні і чому. Тварини: кішка, лев, маленьке цапеня (оленя), змія, орел, миша, мавпа, тигр, заєць, собака, пташка (наприклад, горобчик).

10. Є можливість вибрати одне з трьох: стати маленькою дитиною, дорослим або залишитися таким, яким ти є. Яким ти хочеш стати?

А чому ти не хочеш стати… (перший необраний варіант)? А чому ти не хочеш стати… (другий необраний варіант)?

12. Чи хотів би ти стати дівчинкою (хлопчиком)? Чому?

Ти чудово впорався із завданням, але кожна казка закінчується, і наша — теж. І тепер ти знову не чарівник, а… (ім’я та прізвище дитини).

13. Тобі подобається твоє ім’я? Чому? А прізвище? Як тебе звуть батьки, бабуся, дідусь, діти?

14. Уяви (тільки це вже не казка), що ти можеш здійснити лише три будь-які свої бажання. Які це бажання? Чому?

Опрацювання відповідей

Інтерпретація даних більшою мірою ґрунтується на відповідях дитини на запитання «Чому?», «Навіщо?», оскільки в них діти говорять про свої потреби, важливі переживання. Іншою основою інтерпретації є змістовний аналіз відповідей, що дозволяє поглибити уявлення про переживання дитини й реальну життєву ситуацію.

Тест «Казка»

Мета: з’ясування прихованих емоційних переживань дитини.

Дитині пропонується прослухати казку іі потім відповісти на пропоновані запитання.

Третя функція — функція встановлення контакту та зняття напруження в дітей. Використання казок допомагає зняти напруженість у групі, сприяє створенню довірчої атмосфери.

Відомий сучасний психолог І. В. Вачков запропонував варіанти казок, які потрібно завершити.

«Заверши казку»

1. Іван-царевич завжди їздив лише прямими шляхами. Але одного разу він опинився на розпутті перед каменем. А на камені було написано…

2. Жив собі в одному королівстві Король. Був він дуже багатим, але нещасливим через самотність. Ні з ким він не міг потоваришувати, тому що бачив, як сильно відрізняються ці люди від нього…

3. Вертався старий солдат додому зі служби, на якій вірою й правдою прослужив 25 років. Дорога була довга, і довелося йому переночувати під розлогим дубом. А коли він прокинувся, то його рука наштовхнулася на якийсь предмет…

4. Вирушив Іван-царевич на пошуки Єлени Прекрасної. Довго чи ні він блукав і от нарешті підійшов до будинку без вікон і дверей. А на порозі сидів…

5. Маленький горобчик давно мріяв навчитися літати, але йому ніяк не вдавалося злетіти в повітря. І от одного чудового дня він випадково вивалився з гнізда й від переляку так замахав крильцями, що злетів. А коли він озирнувся навколо, то побачив…

6. Вирушила якось Білосніжка до лісу за ягодами й зустріла там гнома, який подарував їй люстерко. Подивилася вона в люстерко…

7. В одного Короля було три дочки. Старша була гарна, середня — щаслива. Обидві вони були батькові улюбленці. А молодша не була красунею, і в справах їй не щастило. Батько не приділяв їй уваги, тому вона почувалася самотньою. І от одного разу…

8. Жив собі в глибокій печері в центрі величезної гори старий Горбань, який видобував золото. І от вертається він якось після тяжкого робочого дня, несучи в мішку запаси коштовностей, і раптом…

«Складіть казку»

Можна запропонувати школярам кілька варіантів складання казок.

Перший варіант, запропонований Дж. Родарі, називається «Біном фантазії».

Учням пропонуються два слова, наприклад, «апельсин і крісло», «принцеса й велосипед» та ін. Ці слова є опорними для складання казки. Вони також мають бути використані в найрізноманітніших ситуаціях [Родари Дж. Грамматика фантазии. — М., 1978].

Другий варіант — за В. Я. Проппом, який, досліджуючи сюжетно-композиційну структуру чарівної казки, виділив її основні елементи:

1) приписи або заборона; 11) перемога;

2) порушення; 12) повернення;

3) шкідництво або недолік; 13) прибуття додому;

4) від’їзд героя; 14) несправжній герой;

5) завдання; 15) важке випробування;

6) зустріч із дарувальником; 16) ліквідація лиха;

7) чарівні дарунки; 17) справжній герой;

8) поява героя; 18) викриття несправжнього

9) надприродна властивість героя; супротивника; 19)покарання супротивника;

10)боротьба; 20)весілля.

За цією структурою можна працювати в кілька способів:

• послідовне поєднання ходів (структура казки відома учням, і вони вигадують власний сюжет);

• використання елементів структури на вибір учнів і створення свого способу поєднання ходів;

• паралельний розвиток кількох сюжетів за тими самими ходами [ Пропп В. Я. Морфология сказки. — М., 1969].

Третій варіант. Учні об’єднуються в групи по п’ять-сім осіб. Кожен член групи називає свого улюбленого казкового героя. Наприклад, в одній групі названі: Карлсон, Мальвіна, Попелюшка, Іван-царевич, Вінні-Пух, Старий Хоттабич, Русалка.

Члени групи повинні придумати й виправдати ситуацію, за якої їхня зустріч стала можливою.

 

 

 

 

 

 


 

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,538sec