Фрукти й овочі для нас – вірні друзі повсякчас

Фрукти й овочі для нас – вірні друзі повсякчас 

Мета. Ознайомити дітей із фруктовими та овоче­вими рослинами, історією їх вирощування, значен­ням; допомогти набути знань і навичок, необхідних для сьогоднішньої та майбутньої трудової діяльності; розвивати інтерес до читання книг, перегляду телепе­редач про фрукти і овочі; виховувати працелюбність в юних садівників та городників, юних кулінарів, а також любов і шану до рідної землі та її трудівників, до нашої України.

Обладнання. Виставка композицій з овочів та фруктів «Щедрість рідної землі»; виставки книг «Ук­раїнська національна кухня» і «Рослини-цілителі»; листочки із написаними на них загадками; карточки з назвами овочів.

Ведуча.

Добрії люди славного краю,

 Вік вам радіти, в щасті рости,

 Нивам українським щедро родити

 І вічно цвісти!

 Ведучий.

Добрий день вам, добрі люди,

 Хай вам щастя всюди буде,

 Зі святом вас усіх вітаєм,

 Щастя й радості бажаєм!

 Ведуча.

  Сьогодні ми  зібра­лися на свято Врожаю і здійсни­мо подорож на звичайнісінь­кий   город  і   відомий  усім нам сад. А що там можна побачити, друзі?

Учні   (разом).   Овочі  та фрукти.

Ведуча.Так, овочі та фрукти.

Ведучий. Сьогоднішнє свято Врожаю ми проведемо у формі ранку-гри під назвою «Фрукти й овочі для нас — вірні друзі повсякчас!».

Ведуча. А мета ранку-гри така: вона триєдина і дуже непроста.

Ознайомити вас, друзі, з фруктовими та овочевидними рослинами, історією їх вирощування, значення. Допомогти вам набути знань і навичок, необхідних для сьогоднішньої та майбутньої трудової діяльності. Розвивати ваш інтерес до читання книг, перегляду телепередач про фрукти і овочі. Виховувати праце­любність як в юних садівників та городників, так і в  юних кулінарів, а ще — любов і шану до рідної землі та її трудівників, до України.

Ведучий. Про овочі й фрукти ми дізнаємося в школі на уроках та позакласних заходах, під час ро­боти на пришкільних дослідних ділянках і в підшеф­них сільгосппідприємствах. А вдома усі ми — помічники своїх батьків на городах і в садах.

Ведуча. Готуючись до свята, учні вивчили пісні, гу­морески, приказки й загадки, чимало дізналися пре традиції та звичаї українського народу.

 

Ведучий.

Гей, осінь, господине дбайлива,

 Комори щедрим сповнила добром,

 Із рук твоїх солодкий подих лине,

 Пливе у степ, кружляючи селом.

 Ведуча.

Відійшли жнива у полі,

 Відлітають журавлі,

 Пишні кіски пожовтіли,

 Ходить осінь по землі.

 Ось вона іде дворами,

 Наділяє всіх дарами,

 Сипле зерна і плоди

 Добрим людям за труди!

(Звучить уривок пісні «Осінь» у виконанні вокальної групи).

Ведуча. Розпочинаємо 1-й тур гри під назвою «Що ми знаємо про фрукти і овочі?». Запрошуємо до участі в цьому турі всіх учнів, присутніх у залі.

1-й тур «Що ми знаємо про фрукти і овочі?»

1. Ця рослина була широковідома у стародавньому світі, про що свідчать написи на піраміді Хеопса. З її насіння римляни і греки одержували масло. Як свідчить легенда, коли про її переваги спитали Аполона, він сказав, що вона коштує стільки золота, скільки важить сама. В Росію з Голландії її завіз Пет­ро І. Що це за культура?   (Редька)

2. Сьогодні важко повірити в те, що в свій час цей овоч мав репутацію отруйного. Древні греки, наприк­лад, вважали, що хто скуштує його, ризикує втрати­ти розум. А нині він — бажаний гість на нашому столі. Який це овоч? (Баклажан)

3. Батьківщина цього овоча — Північна Америка. Древні індійці ввели його в культуру приблизно 14 тисяч років тому. Вони їли його, поклонялися йо­му. Історія появи його в Європі дуже цікава. На ко­раблі іспанських конквістадорів — перших завойов­ників Південної Америки, таємно потрапив у Перу хлопчик Педро Чеза де Леон. Опинившись в пре­красній країні, він намагався дізнатись, як живуть, що їдять її «бронзові жителі». Він записував свої спосте­реження. А в 1553 році в іспанському місті Севільї вийшла книга Педро Чеза де Леона «Хроніка Перу», в якій європейські жителі вперше прочитали про цей овоч. Нині без нього, як і без хліба, важко уявити собі наше життя. Про нього часто кажуть: «Другий хліб». Назвіть цей овоч.  (Картопля)

4. Його батьківщиною вважають Центральну і Південну Америку. Під час подорожей Христофора Колумба в 1493 році іспанці дізналися про нього від індійців, які вживали його у їжу як пряність. А ацтеки навіть застосовували задушливі пари від підсма­жуваного на сковородах цього овоча як бойову зброю — успішно відбивали ним атаки ворога. Він був введений у культуру Іспанії в XV столітті і посту­пово проник у сусідні країни, де його використовува­ли як декоративну, лікувальну і пряну рослину. Про що тут іде мова? (Про перець)

  1. 5. Він займає панівне становище серед цитрусових. Згадується в китайських рукописах за 2200 років до нашої ери. З Китаю арабами він був перевезений в Сирію і Африку. В Європу він потрапив у XV столітті. Турки завезли його в місто Батумі. В Росії перші оранжереї його з’явилися в 1714 році, під Петербургом. Назвіть цей фрукт. (Апельсин)

6. Це рослина висотою до 75 см сімейства бобових. Плоди   його   вживаються   в   сушеному,   жареному, соленому і зацукрованому вигляді. Напевно, всі ви здогадалися, що мова йде про арахіс. А чи знаєте ви іншу, ще одну назву цієї культури? (Земляний горіх)

  1. 7.   Дерево висотою 3—6 метрів сімейства розо­вих. Батьківщина цього фрукта — Тянь-Шань. Культура ця була відома ще за 2 тисячі років до на­шої ери. Квіти, рожеві, іноді — білі. Плід — кістян­ка, шаровидна або трохи сплющена з боків, жовта або оранжева, м’якоть солодка, цвіте в березні-квітні-травні. Плоди дозрівають в червні-серпні. Що ж це за фрукт? (Абрикос)

8. Цей фрукт — близький родич вишні. її назива­ють сестрою вишні. А в давнину їх навіть не розрізняли. Вона дає хороший ранній врожай ягід, які прекрасно втамовують спрагу. Назвіть цей фрукт. (Черешня)

  1. 9.   Невеличке вічнозелене дерево родини цитрусо­вих, батьківщина якого — Індія. На території СНД вирощується в субтропічних районах, широко роз­водиться в тепличних господарствах Узбекистана. Квітки білі, з сильним приємним ароматом, плоди світло-жовті, ароматні, кислі на смак. Цвіте з весни протягом кількох місяців. Плоди дозрівають пізньою весною, восени або на початку зими. Ці фрукти вживають в їжу у свіжому вигляді, а також викорис­товують при виготовленні кондитерських виробів, у парфумерній промисловості, в кулінарії. Існує давня кавказька легенда, що розповідає про те, як улюбле­нець одного із царів упав у немилість і потрапив до в’язниці. Там йому запропонували вибрати їжу на свій смак. На превеликий подив присутніх ув’язне­ний вибрав саме їх, сказавши, що їх аромат весе­лить, шкірка плодів і зерна корисні для серця, м’якоть служить їжею, а сік втамовує спрагу. Ціка­во, що це за фрукт? (Лимон)

10.    Міцна багаторічна трав’яниста рослина родом із Бразилії. Вирощується в тропіках. Найбільші площі під культурою цієї рослини для наступної пе­реробки знаходяться на Гавайських островах. З тропічних країн цей фрукт експортується в усі держави помірного поясу. Плоди цих фруктів вжива­ють у свіжому і консервованому вигляді. Вони йдуть на приготування напоїв, варення, джемів.
Назвіть цей фрукт.   (Ананас)

11.     Дерево з розлогою шаровидною кроною. Плоди довжиною до 4 см, циліндричні або округлі, білі, жовті, рожеві, соковиті, солодкі, коли дозріють — самі легко падають на землю. Плоди визрівають в липні-серпні. Листя служить кормом для личинок тутового шовкопряда. Плоди їдять свіжими і суше­ними, а також у вигляді сиропів та варення. Що це? (Шовковиця)

12. Кущ висотою до 2 метрів родини аґрусових. Плід багатосім’янка чорного, фіолетового або буро­го кольору. Цвіте в травні-червні, плоди дозрівають в червні-серпні. Ягоди містять у собі багато вітамінів. Ягоди їдять свіжими, переробляють на ва­рення, джеми, мармелад, сік, фруктові напої. Що це? (Чорна смородина)

  1. 13. Гіллястий кущ або невелике дерево висотою 4—6 метрів. Плоди — шаровидні кістянки, що сидять на короткій плодоніжці. Створюється таке враження, що вони сидять безпосередньо на гілках, ніби обліплюють їх. На смак зрілі ягоди гіркуваті, але після перших приморозків гіркота зникає і вони ста­ють приємно кислими. Плоди вживають у свіжому вигляді для одержання соку, консервів, варення, ки­селю і желе. З лікувальною метою вживають олію. Хто вона? (Обліпиха)

14. Її батьківщина — країни Атлантичного узбе­режжя і Середземноморського узбережжя Європи і Азії. Археологічні розкопки свідчать, що людина по­чала використовувати цю рослину з часів кам’яного і бронзового віків. Вона має вигляд круглої голови і листя у вигляді розетки. Здавна вона цінилася не тільки як харчова, а ще й як лікарська рослина. Давньогрецький математик Піфагор твердив, що во­на підтримує бадьорість і веселий настрій. Вона ви­користовується в харчовій промисловості, а також у косметиці. Який це овоч?   (Капуста)

15. Він із родини гарбузових. Харчове значення мають плоди — найбільша у природі ягода. Його батьківщиною вважають Південну Африку. Його зна­ли ще за 1500 років до нашої ери. Римляни їли його свіжим і засоленим, варили з нього мед. На території Росії став вирощуватися тільки в XIII столітті у Приазов’ї та дельті Волги. Але ще довго, аж до XVII століття, про нього мало знали в Росії і вирощу­вали лише в окремих місцях. Тільки в 1660 році було видано спеціальний державний указ про розведення їх в Чугуєві Харківської губернії. Як незвичайну смакоту його подавали до царського столу, як тільки він достигав. Але свіжим його чомусь не вживали, а по­давали до царського столу, як збиралися на прид­ворні асамблеї,  вимоченим в цукровому сиропі. А зараз він відомий кожному з нас. Від дуже смачний А ще з лікувальною метою застосовують не лише м’якоть, а й шкірки й насіння. Так хто ж він? (Кавун)

16.  Це — баштанна культура родини гарбузових. Її батьківщиною вважають Середню і Малу Азії. Се­редньовічні араби називали її, солодку й пахучу, од­ним із плодів раю. Високо цінувалась вона в усі часи. Але в період Середньовіччя у Європі була несправед­ливо забута і лише в XVI столітті, як рідкісна чужоземна рослина, знову почала вирощуватися у Франції. В Росію перші почали завозити на початку
XVII століття із Англії, де їх культивували в парниках. При Петрі І їх почали вирощувати в закритому ґрунті. Подавали їх на десерт сирими, а ще готували різні ласощі. Вона — цінний харчовий і дієтичний продукт, Але за один прийом її багато їсти не реко­мендують. Хто ж вона? (Диня)

17. Вічнозелене тропічне дерево висотою до 20 метрів, із родини лаврових. Родина ця відома, мабуть, кожному з вас. Батьківщина його Америка. Плоди — великі грушовидні кістянки різного кольо­ру: від зеленувато-жовтого до чорно-фіолетового
або чорно-пурпурного з кремувато-жовтою м’якот­тю приємного смаку, що нагадує смак яєчного жовтка, грецького горіха і масла. Зацвітає в лютому-квітні, плоди дозрівають у вересні-листопаді. Плоди мають високі дієтичні і лікувальні власти­вості. Що це за овоч? (Авокадо)

Ведуча. Дякуємо всім вам за участь. Кожен пока­зав у цьому турі свої знання. Доки журі підводить підсумки, ми запрошуємо вас на гумористичний міні-концерт під назвою «Фрукти, овочі і сміх ділим порівну на всіх!».

Ведучий. На сцені — юні гумористи.

Відповідь

 Народна  усмішка

Якось на уроці вчителька питає Славу: «Коли ти йдеш по вулиці і бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що ти думаєш про того господаря?». «Чи має він собаку» — відповів хлопчик.

Гарбуз

Скоромовка

На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз.

Налетіла враз гроза й намочила гарбуза.

Зморщив лоба той гарбуз:

«Ох, забув узять картуз…»

В. Кравчук

 

Працьовитий Микита

В школі твір писав Микита:

«Вся сім’я в нас працьовита!

Ми виконуєм в суботу всі улюблену роботу:

Тато з гайковим ключем дзенькає під

«Москвичем»,

Мама щіткою і милом в хаті вікна всі помила,

Й, запаливши в кухні газ,

варить борщ смачний для нас.

Дружно всі у нас працюють!

Я також не ледацюю!

Я роблю для кабана шкоринки із кавуна!»

Хитра лічилка

Гриць до хлопців: «Я для вас

Гру-лічилку склав це раз!

Незвичайна і нова, це вже, хлопці, буде два!

Трішки хитра, це вже три!

Приступаємо до гри!

Вані грушу обкопать,

Юрі — з річки поливать,

Толі — гусінь оббирать,

Вові груші позбирать…

А кого я не назвав

Всім на грушу лізти!»

«А тобі що?» Клим спитав.

«Що ? А груші їсти!»

С. Гриценко

Логічна відповідь

Про бактерії, мікроби мова йшла у класі.

 На завершення учитель запитав у Васі:

 «Перед тим як з’їсти груші, треба що зробити?»

 Вася смачно посміхнувсь: «Звісно… натрусити!»

                                                                                                                    П. Сорока

Смачний вірш

Світило сонце, птах співав,

а я – додому крокував.

 Аж раптом із-за рогу з гучним веселим «гав!»

 Рудий і клешоногий з ‘явився пес — і став.

 «Привіт, кудлатохвостий!»

я привітався з ним.

«Ходім до мене в гості, ти, бачу, зголоднів!

 Я дам тобі варення, насіння повну жменю,

Солодку скибку дині. Ну що, рудий, ходімо?»

Та пес у гості не схотів.

Послухав пес мене — і втік…

«Ви бачили такого?!» промовив я до нього.

 І далі знов закрокував, бо пес мене подивував.

 Та й як не дивуватись: од дині відмовлятись!

                                                                                                             А. Костецький

Я без діла не сиджу

Доки мама пиріжки ліпить без упинку,

Я без діла не сиджу пробую начинку.

З’їв я сиру зо три ложки,

І калини з ‘їв я трошки,

Потім сливу скуштував,

Жменю ягід в рот поклав.

Вже готові пиріжки, їсти б, доки свіжі,

Та стомився я так, що вже не до їжі!

                                                                                                                 Н. Дергач

Бабусин вихідний Внучка.

Сьогодні неділя, бабуся ще спить.

 Не буду я рано бабусю будить.

 Насмажу картоплі сама на сніданок,

 Сама підмету я і сіни, і ґанок,

 Пиріг із повидлом спечу я сама,

А то ж вихідних у бабусі нема!  .

Картопля парує, букет на столі…

 А де ж це бабуся? Немає її…

 Бабусенько! Де це ви ? Я вас чекаю!

 Бабуся.

Ох, Ох! Лушпиння з картоплі на кухні збираю!

 Змиваю повидло зі стелі, зі стін,

 Змітаю розсипаний цукор і кмин.

 Ще раз із воріт повідшкрібую тісто,

І сяду з тобою, онученько, їсти!

                                                                                                                   Н. Дергач

Ведуча. Сподіваємося, наші гумористи зуміли підняти ваш настрій.

(Журі оголошує підсумки 1-го туру гри).

Ведучий. Продовжуємо гру. 2-й тур гри має назву «Кісточкові». Завдання таке: назвати фрукти, в яких є кісточки.

(Відповіді: абрикос, алича, вишня, мигдаль, персик, слива, черешня).

(Журі оголошує результати 2-го туру).

Ведуча. Друзі, чарівниця-осінь надіслала нам на свято Врожаю ось такі чудові листочки. А на кожно­му з них — загадка про овоч або фрукт. Тож пропо­ную вам їх відгадати.

(Учні дружно відгадують запропоновані загадки).

1. Як не віриш перевір,

на мені дванадцять шкір,

 А гризнеш — в сльозах полинеш, бо зовусь я …

                                                                       (цибулина).

2.      Що за грона висять і на сонечку блищать,
Прикрашають кожен сад? Це
солодкий …

                                                                      (виноград).

3.      Подивіться, що за пан!

Він смуглястий, як кабан,

 Любить всяк його ласун.

 Це солодкий, що?

                                                                        (Кавун)

4. Ми зеленої всі масті, всі довгасті і смугасті,
Прив ‘язали нас в рядках на зелених ланцюжках.
Гарбуза ми всі синочки. Звати як нас?

                                                                 (Огірочки)

5.      Він поважний і огрядний,

він червоний і смачний,

Виглядає як сеньйор. Хто це, діти ?

                                                              (Помідор)

6. Мене смажать, мене варять,

хоч отрутою і кроплять,

 

 Всі мене їдять і хвалять, бо зовуся я …

                                                           (картопля).

7. В темній я живу коморі, а коса моя надворі,
Гарбузова я сестриця, мене звати …

                                                              (морквиця).

8.      Ми цукрові, ми кормові, є брати у нас столові.
В полі ми зросли рядками. Люди звуть нас …

                                                           (буряками).

9. Повз, мов танк, він по городі,

повз на тин, мов паровоз,

 Та чомусь мене в народі звуть не так, а як?

                                                                  (Гарбуз)

10.    Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю,
Гарбузову господиню усі знають. Хто я?

                                                                     (Диня)

11.    Вузлувата і листата, а доспіє головата,
На нозі стоїть одній, сто сорочечок на ній.

                                                                (Капуста)

12. Я зелений із полів, я давно уже дозрів.
Я стручастий і рясний виріс цього року,

І зернистий, і стеблистий виховавсь нівроку.

 Я стручастий і рясний, значить,

буде суп смачний! (Горох)

13. Плаття шовкове наділа, заплела косу,
Ну-мо, друзі, подивіться на мою красу!
Цю культуру добре знають, та і поважають,
Бо із неї молоко, сало, м ‘ясо мають.
У колгоспі, на городі добре доглядали,
І тому такий високий урожай зібрали!

                                                              (Кукурудза)

14. Я кругленька, червоненька,

з хвостиком тоненьким,

На городі мене рвуть і до столу подають.

                                                            (Редиска)

15. Червоний Макар по полю скакав,

а в борщ попав.

                                                           (Перець)

16. Що то за голова, що лиш зуби й голова ?

                                                          (Часник)

17. Не кінь, не віл, а прив’язаний.

                                                        (Гарбуз)

18. Хто ховає під кущі наші супи та борщі?

                                                         (Картопля)

19. Була дитиною — не знала пелюшок,
А старою стала
сто пелюшок мала.

                                                           (Капуста)

20. Що на нашому городі стає першим у пригоді?
Виростають щодоби, як у лісі ті гриби.

                                                         (Огірки)

21. Кругла, а не місяць, біла, а не борошно,

з хвостиком, а не миша.

                                                      (Редька)

22. Всередині червоне, а зеленим оксамитом крите.

                                                     (Кавун)

Ведуча, Молодці! Всі загадки відгадали! А попере­ду — 3-й тур гри. Він називається «Коренеплоди». Завдання просте: назвати овочі-коренеплоди.

(Учні називають: морква, буряк, редька, редиска, ріпа тощо).

(Журі оцінює відповіді).

Ведучий. Друзі! А зараз пропонуємо вам назвати четверо овочів (на картках). Це — буряк, помідори, огірки і редиска. Розташуйте їх у порядку достиган­ня. (Учні розташовують у такому порядку: редиска, огірки, помідори, буряк). Молодці! І з цим завданням ви впоралися. Переходимо до 4-го туру гри — «Цит­русові». Назвіть відомі вам цитрусові. (Діти назива­ють: апельсин, мандарин, лимон).

(Журі оцінює відповіді).

 

Ведуча. Останній, 5-й тур гри — «Фруктовий алфавіт» .  За браком часу ми не зможемо назвати на святі фрукти на кожну букву алфавіту. Тому завдання для вас у цьому турі буде таке: назвати відомі вам назвати відомі вам назви фруктів, які починаються буквами «А» та «Я». Отже, граємо у фруктовий алфавіт від «А» до «Я»!

( Учні    називають:   абрикос,   айва,   алича,   ананас, син, яблуко).

Журі оголошує результат).

Ведучий. Усна народна творчість багата на влучні вислови. До вашої уваги — «Естафета стійких українських порівнянь» про фрукти і овочі.

Ведуча. Апельсин. Розбирається як свиня в апельсинах.

Біб. Багато як бобу.

Буряк. Зачервонів як буряк.

Горох. Говорить, як горохом об стіну молотить.

Диня. Виглядає як змерзла диня.

Ведучий. Капуста.

—Вибіг як заєць із капусти.

—Унадився як заєць в капусту.

—Змішав як горох з капустою.

—Несмілий як цап у капусті.

Ведуча.

Морква.

—Сидить як морква в землі.

—Вліз як свиня в моркву.

Огірок. Кисне як солоний огірок.

Ведучий. Перець.

—Добрий як перець.

—Завзятий як перець.

—Сердитий, мов турецький перець.

—Як перцю скуштував.

 Ведуча. Редька.

—Гіркий як редька.

—Любить як собака редьку.

Ведучий. Ріпа.

—Говорить, як ріпу гризе.

—Зуби білі як ріпа.

—Пасує, як свині в ріпі.

 Ведуча. Сливка.

—Вскочив, як  пес у сливки.

—Крутиться, як пес у сливках.

—Упав у гаразд як сливка в болото.

Ведучий. Цибуля.

—Вилупив очі як цибуля.

—Любить як пес цибулю.

Ведуча. Яблуко.

—Круглий як яблучко.

—Живе як черв’як у яблуці.

 Ведучий. Ягідка. Гарна як ягідка.

Ведуча. Як бачимо, наш мудрий народ створив чи­мало цікавих і повчальних висловів.

Ведучий. А ще в народі завжди цінували працьови­тих людей. Адже щоб виростити овочі та фрукти, слід багато попрацювати. Ось і в композиціях на ви­ставці, яку ви підготували, бачимо плоди спільної праці — вашої та ваших батьків. Дякуємо за гарні й змістовні композиції.

Ведуча. Завжди негативне ставлення до ледарів. Але ми впевнені, що серед вас немає таких, як цей Омелько з української народної пісні.

(Звучить пісня «Чи не той то Омелько» у вико­нанні вокальної групи).

Ведучий. Овочі і фрукти завжди займали почесне місце на столах українців. Які ж страви можна з них приготувати? Про це нам розповідають книги «Ук­раїнська національна кухня», де є безліч рецептів страв, які можна приготувати і в свята, і в будні. Сподіваємось, що деякі з них і ви вмієте вже готува­ти. А чому овочі і фрукти такі корисні для людини? (Учні відповідають).

Ведуча. Сьогодні ви показали свої знання та вміння. Послухаємо підсумки гри «Фрукти й овочі для нас — вірні друзі повсякчас!». Слово нашому журі.

(Оголошуються підсумки гри).

 Ведучий.

Україно! Краю милий, краю золотавий!

 Поля твої широкополі, пісні дзвінкоголосі.

 Міста наші рідні, сади пишноцвітні,

Пшениці рясні, городи багаті.

 Ведуча.

Українська земля! Де є краще?

 Де миліше, як не на Вкраїні?

Тут городи і сади, яблука і гарбузи,

Тут соняшники й буряки, ягоди на лузі,

 Помідори й огірки, дині є і кавуни,

 Жито, пшениця і всяка пашниця.

 Хвилюють, радіють, рясніють поля.

 Добридень тобі, Україно моя!

 Ведуча. Ось і закінчилося наше свято. Сподіваємось, ви будете рости розумними, вмілими і дбайливими господарями на нашій рідній українській землі. На все добре! Дякуємо всім за участь !

 

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,324sec