Форми виховної роботи в початковій школі, що сприяють морально-духовному вихованню

1-4 класи

Ситуаційно-рольова гра – форма виховної роботи в якій розігрується життєва ситуація, де учні грають певні ролі. Вчитель – об’єднує дітей за лічилкою у малі групи та роздає учням ситуації – малюнки, які заготовлює заздалегідь (невеличкі ситуації-малюнки розповідають про життєві ситуації, в яких головні герої поводять себе невірно, порушуючи норми поведінки, етичні правила тощо).

Учні –

за декілька хвилин ( 5-7 хвилин) розглядають малюнки-ситуації, за допомогою вчителя обирають собі ролі, вигадують діалог, який міг би відбутися між головними героями, зображених на малюнках та одягають елементи костюмів і готуються до розігрування ситуації, яку повинні продемонструвати у класі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями обговорюють ситуації, виробляють спільне рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати?

Наприклад: “Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинкові”, 1клас розігрування життєвих ситуацій “Чарівні слова відкривають серця”, розгляд в групах життєвих ситуацій “Як би я вчинив…”.

Сюжетно-рольова гра – ця форма виховної роботи спрямована на оцінку дій героїв, які приймали участь у розігруванні сюжету. В грі приймають участь діти, виконуючи ролі за підготовленим сюжетом.

Вчитель – об’єднує дітей за лічилкою у малі групи та роздає учням невеликі сюжети ( казкові, життєві, або сюжети у малюнках, коміксах), які заготовлює до проведення гри і надає учням можливість підготуватися до виступу (сюжети невеликі за об’ємом та носять виховний характер, в яких герої роблять помилки, або поводять себе невірно).

Учні –

за декілька хвилин ( 5-7 хвилин) читають сюжет, вирішують хто буде грати головні ролі або розглядають малюнки-сюжети, за якими моделюють діалог, що міг відбутися між головними героями, зображених на малюнках. За допомогою вчителя одягають елементи костюмів та готуються до розігрування сюжету. Вчитель читає слова автора та допомагає учням у грі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями, обговорюють сюжет та роблять висновок про те, які допустив помилки і які саме.

Учні відповідають на такі запитання: хто у сюжеті був правий, чому так сталося, як було треба вчинити, що сказати?

Наприклад: Рольова гра “Я на вулиці”, “На кого я хочу бути схожим у житті” (“Мій ідеал”),

Гра-драматизація – форма виховної роботи, яка допомагає учням розкрити творчі акторські здібності. Вчитель готує ролі індивідуально із кожним героєм, проводить репетиції.

За бажанням вчителя можна провести “кастинг на краще виконання головних ролей”. Сюжет обирається спільно з учнями ( відома або невідома казка, уривок драматичного твору, вигаданий учнями із вчителем драматичний сюжет, притча, легенда тощо). Після проведення гри учні разом із вчителем визначають (голосуванням або оплесками) кращі виконання ролей за номінаціями “кращий актор”, ” за краще перевтілювання”, “за кращий костюм”, ” за кращу драматичну гру” тощо.

Інсценізація форма виховної роботи, яка допомагає учням набувати акторської майстерності та проявляти творчість, талант. Вчитель обирає сюжет для інсценізації, розподіляє ролі або шляхом жеребкування учні обирають їх самостійно. 1 варіант – вчитель читає слова автора та слова головних героїв, а учні імпровізаційно невербально виконують ролі.

2 варіант – вчитель читає слова автора, а учні слова героїв.

Після виконання фрагменту драматичного твору,вірша, пісні, казки, яку про інсценували, вчитель обговорює разом із дітьми сюжет, оцінює поведінку героїв, вчинки, роблять висновок про те, чия гра запам’яталась більше або чим сподобався мені актор. Оцінюється ерудиція, творчість, акторська майстерність тощо. Наприклад: Інсценізація “Якщо твій друг помилився…”, “Якщо ти погано вчинив”,
інсценізація казки “Про двох братів – Умійка та Невмійка”.

Гра – бесіда – форма виховної роботи, яка проводиться із метою донесення до відома дітей норм і правил спілкування, поведінки в різних життєвих ситуаціях, суспільних місцях ( транспорті, театрі,музеї, крамницях, на вулиці тощо ).

Вчитель – обирає тему бесіди та проводить її у вигляді гри. Гра проводиться за обраними правилами. У цій грі може приймати участь школярі із старших класів, які виконують певну роль. Вступна частина бесіди складається із опису подій ( читання оповідання, вірша, казки). Основна частина складається із питань, направлених на аналіз і оцінку поведінки, роз’яснення виховних норм, розповідь-загадки, вирішення моральних норм, створення життєвих ситуацій тощо. Педагог задає запитання ( всьому класу або адресне – окремому учневі ).

Учні – обмірковують і відповідають, висловлюючи власну думку.

Завдання вчителя – змоделювати гру таким чином, щоб граючи учні запам’ятовували головну думку, норми і правила життя, життєві цінності, їх значення у особистому житті кожної людини. Учні навчаються граючи пізнавати себе, оточуючих, жити поруч з близькими,вмінню товаришувати, приймати власне рішення тощо.

Гра домінує, але тема бесіди повинна розкритися за допомогою правил проведення бесіди ( влучні запитання – обміркування – відповідь ).

Наприклад: 1 клас Будьмо здорові, або пригоди маленьких зубчиків”, “Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся”, 2 клас “Про справжню дружбу”,”Дерево міцне корінням, а людина – друзями”,
“Найвища моральна цінність – людська гідність”, “Вихована людина. Яка вона?”, “Друг – це другий я”.

Гра-мандрівка – форма виховної діяльності спрямована на ознайомлення учнів із певними навичками, виховними нормами, правилами поведінки на протязі мандрівки, яка організується вчителем за обраним маршрутом.

Вчитель разом із учнями обирає вид транспорту для подорожі, знайомляться із маршрутом, малюють карту маршруту або отримують маршрутні листи за підготовленою раніше картою.

На своєму шляху учні роблять декілька зупинок, на яких грають, співають, приймають участь у конкурсах, приймають гостей, зустрічаються із героями казок ( ролі героїв виконують старші учні, або використовується мультимедіа із демонстрацією слайдів чи фрагментів фільму тощо). Наприклад:

2 клас уявна гра-мандрівка “У країну мистецтва”, 4 клас
гра-подорож “До країни народного мистецтва”.

Ранок, свято – форма виховної роботи для проведення урочистих і святкових подій з метою святкування визначної дати, календарного свята, події із життя колективу, традиції школи тощо. Обов’язковим є наявність ведучого ( ведучих), концертних номерів, ігор, нагородження переможців, вручення подарунків, наявність сюрпризного моменту.

Підготовка до проведення свята або ранку проходить як колективна творча справа, в якій приймають участь діти, вчителі, батьки. На ранок або свято запрошують гостей, яких вітають піснями, творчими подарунками. При підготовці сценарію враховують обов’язкове обирання ведучих, відповідальних за оформлення залу, музичного забезпечення.

Після проведення свята або ранку організатор підводить підсумок, враховуючи досягнення мети заходу, виконання завдань, їх якості тощо і планують подальшу творчу діяльність. Наприклад: Свята: Мийдодіра “Здоровим будь!”, іменинників “Дарунки-обереги”, свято “Любов сердець своїх маленьких, дамо тобі, кохана ненько!”.

Усний журнал – форма виховної роботи, в процесі проведення якої проходить огляд подій, повідомлень, зібраних даних соціологічних досліджень, анкетування або інформації про якийсь об’єкт чи визначну подію в житті шкільного колективу чи суспільства. Обов’язковою умовою є наявність ведучого, від імені якого йде повідомлення, рубрик, які можуть проводитися ведучими рубриками( ведучими можуть бути вчитель або старшокласники). Під час проведення усного журналу є доцільним демонстрація наочності, фотоматеріалів, слайдів або імітування ТВ-програми. Ведучий може задавати питання слухачам, підводити узагальнення, проводити бліцопитування тощо. Головне завдання розкрити тем и рубрик та тему журналу.Наприклад: ” Трудові традиції української родини”,
“Люди, які прославили мій край”.

Групова справа – форма організації виховної роботи під час проведення якої учні працюють у групі, виконуючи певне завдання, отримане від вчителя.

Вчитель – об’єднує учнів у групи ( за кольором або за допомогою дитячої лічилки) та за певний час дає можливість виконати невелике практичне завдання. Вчитель слідкує за виконанням завдання, подає практичні поради, прямо керує процесом підготовки. Учні – готують завдання та презентують свою роботу, розповідають учням про те, що вони створили разом. Наприклад: Групова справа “Шлях до перемоги над собою”, 3 клас “Правила нашого життя” (колективне складання правил товаришування).

Оформлення альбомуформа організації колективної або групової виховної роботи, яка проходить протягом тривалого часу.

Вчитель – пропонує учням за темою альбому, яку визначають разом, протягом певного часу ( тиждень, місяць ) підібрати матеріал, надаючи дітям корисні поради щодо збору та обробки зібраної інформації. Це можуть бути вирізки із газет чи журналів за певною темою, вірші чи половиці, данні наукових досліджень, огляд подій, гуморески, приказки.

Учні – протягом визначеного часу збирають матеріал.

Закінчується справа колективним оформленням альбому.

Іншим різновидом цієї діяльності є оформлення особистого альбому одним учнем. Наприклад: “Калейдоскоп професій”,
“Краса природи у творах образотворчого мистецтва”.

Уявна подорож – форма групової виховної роботи в ході якої учні разом із вчителем ( або із запрошеними гостями, батьками) підправляються в уявну подорож за обраним маршрутом. Це може бути подорож в країну, історію, в минуле або майбутнє, в країну фантастики, мрій, бажань.

Вчитель – готує наочність (картинки, фотоматеріали, слайди, фрагменти фільмів, ілюстрації тощо) та пропонує учням попередні завдання ( підготувати вірші, малюнки, загадки тощо).

Учні – приймають участь в уявній подорожі і виступають у ролі слухачів або доповнюють повідомлення вчителя своїми підготовленими завданнями, демонструють свої творчі нароби.

Закінчується подорож підведенням загальних підсумків чи колективним фото. Наприклад: Уявна гра-мандрівка “Краса імені мого”,
“У країні рідної мови”.

Школа ввічливості – форма колективної виховної роботи в ході якої вчитель за допомогою підготовлених ситуацій, малюнків проводить навчання дітей основам спілкування та основ ввічливості.

Вчитель – готує до загального обговорення життєві ситуації, підбирає сюжетні малюнки та пропонує до вивчення правила ввічливості, які виносить на загальне спільне обговорення із класом.

Учні – приймають участь у розігруванні ситуацій, разом із вчителем приймають рішення про правила поведінки, відповідають на запитання вчителя. Закінчується захід колективною підготовкою правил ввічливості, які приймають учні для всього класу. Наприклад: 1 клас “Світлофор ввічливості”,2 клас Школа гарних манер,
“Чарівні слова відкривають серця”.

Розповідь – форма колективної виховної роботи в класному колективі при проведенні якої проходить знайомство учнів із якимсь невідомим раніше об’єктом або прикладом чи історією із життя реальних або вигаданих героїв.

Вчитель – веде розповідь від 1 або 3 особи, супроводжує розповідь уривками із літературних творів чи статтями із газети, журналу.

Учні – уважно слухають розповідь, задають по закінченню запитання або відповідають на питання вчителя. Наприклад: “Чужого горя не буває”,
“Друг – це другий я”, “Якби зорі говорили”,
“Себе я бачу в дзеркалі природи”.

Демонстрація – вид колективної виховної роботи під час якої відбувається знайомство учнів із якимсь новим об’єктом, твором мистецтва.

Вчитель – проводить демонстрацію, надає характеристику об’єкту, поради щодо правил користування чи застосування.

Учні – уважно слухають задають запитання, підводять разом із вчителем узагальнення. Наприклад: 2 клас “Я вишиваю рушничок”, 3 клас “Малюю до картинної галереї”

Операція, рейд – форма колективної або групової виховної діяльності під час якої вирішується термінове питання, приймається спільне рішень, надається адресна допомога.

Вчитель – спонукає дітей до проведення термінової справи, говорить про її важливість, про значення надання допомоги для окремої людини або групи.

Учні – приймають спільне рішення про форми проведення операції, рейду.

Вчитель разом із учнями складають план дій, список допоміжних речей, назначають дату проведення рейду, вирішують питання які
необхідно вирішити додатково до початку рейду ( написання оголошення, реклами).

Після проведення операції, рейду вчитель разом із учнями підводять підсумок, визначають активістів, планують подальшу діяльність. Наприклад: 1 клас “Місто веселих майстрів, 2 клас “Наш квітник найкращий”, 3 клас рейд “Скибочка хліба”, рейд “Турбота”, 4 клас добродійна акція “Подарунки власноруч” “, “Підприємства нашого міста”.

Моделювання – форма індивідуальної, групової, колективної роботи в ході якої створюється якийсь певний майбутній об’єкт або модель.

Вчитель – задає конкретні запитання які стосуються майбутньої моделі, її характеристики, особливий якостей об’єкту. Проводячи мозковий штурм або об’єднуючи учнів у малі групи, завданням роботи яких є створення моделей за зразками.

Учні – подають пропозиції, а потім за допомогою вчителя створюють модель колективно чи в малих групах, презентуючи свої моделі.

Закінчується справа підведенням підсумків роботи та обговоренням майбутніх шляхів її реалізації. Наприклад: 4 клас “Театральна афіша”, 2 клас “Подарунки майбутнім друзям”

Виставка–ярмарок – форма колективної або масової загальношкільної роботи, в ході проведення якої учні разом із вчителем, батьками готують виставки творчих робіт учнів, яке може супроводжуватися не тільки їх демонстрацією але й їх продажем.

Вчитель – пропонує учням заздалегідь приготувати експонати до майбутньої виставки, розповідає основні вимоги щодо оформлення своїх виробів. Можливий такий варіант підготовки: на одному із виховних годин проведення майстер класу чи творчої практичної роботи по виготовленню виробів ( із пластиліну, солоного тіста, кольорового паперу ), а може й створення казкових маленьких книжок, закладок тощо. Для проведення ярмарку можуть знадобитися паростки кімнатних рослин, квітів, виробів із природного матеріалу, вишиті серветки, хусточки, вироби із паперу в стилі оригамі тощо. Цікавим стане зібрання овочів чи фруктів із власного саду ( незвичайної форми) або предметів українського побуту.

Учні – пропонують оригінальну форму для демонстрації виробів, оформлення виробів свого класу, форму проведення всього ярмарку.

На ярмарок запрошуються гості, батьки, учні інших класів. Особливим є участь у проведенні ярмарку продажу героїв – скоморохів, клоунів, співаків, танцюристів, казкових або національних героїв, доповнення ярмарку проведенням творчих конкурсів ( самий сильний, самий влучний, розмалюй себе фарбами тощо). Після проведення ярмарку вчитель разом із учнями підводять підсумок і планують форму проведення наступного ярмарку, збирають кращі ідеї. Наприклад: “Твої дарунки осінь золота”, “Веселий ярмарок ”

Хвилини з мистецтвом – форма групової або колективної виховної роботи у процесі якої учні вивчають твори, види, жанри мистецтва або творчість окремого митця.

Вчитель – готує твори мистецтва до демонстрації ( ілюстрацію картини, скульптури, архітектури, музичний твір, портрет видатного митця, книги із описом творчості автора твору або слайдові презентацію тощо). Потім у творчій формі розповідає про жанрові, видові особливості, подає інформацію про автора, супроводжує наочно свою розповідь.

Учні – уважно слухають, роздивляються твір, задають запитання, приймають участь у спільному обговоренні, роблять спробу надати власну оцінку твору.

Закінчується захід підведенням загального підсумку і спробу ідей про те, з чим би хотілося зустрітися в наступний раз.

Наприклад: 3 клас “Малюю до галереї”, 2 клас “Краса природи у творах образотворчого мистецтва”, 3 клас Хвилини з мистецтвом “Таємниця однієї картини” (за вибором вихователя).

Година милування – форма колективного або групового виховного заходу під час якого відбувається милування учнів якимсь об’єктом ( витвором мистецтва).

Вчитель – готує до проведення заходу твір образотворчого мистецтва або наочний виріб мистецтва народного майстра краю, видатного митця, фото.

Учні – роздивляються твір мистецтва, милуються ним, надають власну оцінку. Година милування може проходити і у вигляді милування вчинками людей, рідних, розповідями про традиції Наприклад: 2 клас “Рушник моєї бабусі”,1 клас “Абетка мистецтва”. Години милування природою: “Осіння щедрість”, “Сніговий балет”, “Чим пахне весна?”, “Веселкове літо”.3 клас “Весняна симфонія життя”, “”Хоровод весняних квітів”, “Лісові сюрпризи”.4 клас “Осінній калейдоскоп”, “Мороз-чарівник”, “Весна-красна”, “Літні барви”.

Спортивні змагання, веселі старти, естафети – форма організації колективних виховних заходів, пов’язаних із спортом.

Вчитель разом із викладачем фізичної культури заздалегідь готують сценарій спортивного заходу, враховуючи фізичну підготовку дітей, рівень їх практичних вмінь та стан здоров’я.

Сценарій складається із спортивних конкурсів, які мають різноплановий характер. Це можуть бути конкурси із спортивними знаряддями або предметами (елементами костюмів казкових героїв), індивідуальні, парні, групові конкурси на швидкість виконання завдання, на оригінальність прийнятих рішень, на створення сюжетної спортивної картинки, скульптури, гумористичні тощо.

Учні – об’єднуються у групи, вигадують назву команди, девіз, уважно слухають завдання та виконують його.

Оцінювання конкурсів проводить компетентне журі.

Наприклад: “Тато, мамо, я – спортивна сімя “. “Ми будемо із спортом дружити”, 2 клас Спортивні змагання “Старти надій”, 3 клас Малі олімпійські ігри “Спортивна надія”.

Догляд за рослинами, тваринами – різновид довготривалої виховної діяльності, яку організує вчитель протягом чверті, семестру, року.

Вчитель – пояснює учням про потребу багатьох людей щодо збереження рослинного і тваринного світу, який оточує життя.

Розповідає історії із життя дітей і дорослих, які були пов’язанні із тваринами – братіями меншими нашими, приклади із життя дорослих та дітей, що пов’язані із захистом природи, інтересом до вирощування кімнатних рослин або квітів. Вчитель разом із учнями розробляють пам’ятку або інструкцію, поради для учнів щодо доглядом дітей за кімнатними рослинами та домашніми тваринами. Учні – розпочинають свою роботу із заведення журналу або щоденника догляду за рослинами ( тваринами), фіксують свої спостереження, оформлюють результати. Можливий інший варіант, коли учні не фіксують результати, а тільки після своїх спостережень на класній виховній годині разом із вчителем і іншими учнями у колі діляться своїми враженнями, роздумами, роблять спільне узагальнення про значення у житті людини милосердя, опіки і турботи про братів менших, про значення кімнатних рослин для здоров’я людей тощо.

Наприклад: 1 клас “Ми за них відповідаємо”, 2 клас “Боляче буває всім”, 4 клас “Нагодуй птахів”

Ведення літопису – форма проведення довготривалої виховної роботи, яка допомагає на протязі року, або кількох років ( 1-4 кл.) фіксувати визначні події із життя класу ( учня, групи друзів).

Вчитель разом із учнями вирішують питання: які події слід заносити у літопис ( виховні заходи, свята, зустрічі, подорожі тощо), яким стилем буде проводитися опис подій ( діловим, науковим, старовинним, казковим ), що буде вноситися до літопису ( фото, зошити, дипломи тощо), яким буде літопис ( у вигляді альбому, зошита, мультимедійного проекту).

В класі визначають відповідальних за веденням літопису, встановлюють дати заповнення і вирішують де, коли, хто буде презентувати літопис, або коли буде проводитися перегляд його.

Всі учні класу приймають участь у заповнення літопису, подання вчасно зібраного матеріалу. Наприклад: 2 клас “Однокласник, товариш, друг”, 1-4 класи “Мій клас-моя друга родина”, “Наша весела компанія “,ведення щоденника “Мій день. Хороше і погане”,

Тематичний зошит – форма індивідуальної, групової, колективної виховної роботи в ході якої учні на протязі певного визначеного часу ведуть зошит за певною темою. Вчитель разом із учнями приймають правила ведення тематичного зошита: що, коли і як фіксується у зошиті, які узагальнення проводяться. Тема зошита може бути пов’язана із науковими дослідженнями ( екологія, природознавство, народознавство, краєзнавство тощо), записами власних спостережень, думок, аналізу вчинків людей ( толерантні люди, милосердя, доброчинність, опіка, правила спілкування, як прийняти вірне рішення тощо), визначними життєвими досягненнями ( чиє в мене життєве кредо, успішна людина, мої успіхи і власні життєві перемоги тощо).

Наприклад: 1 клас тематичний зошит “Мої обов’язки в сімї”, “Відкриваємо скриньку добрих справ”, тематичний зошит “Ми – українці”, 4 клас “Мамо, тато,я – читацька сімя”. 2 клас ” Чисте джерело”

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,319sec