Форми виховної роботи в основній школі, що сприяють морально-духовному вихованню

5-9 класи

Година спілкування – класна година на тему, роздум, діалог, диспут, який веде вчитель.

Вчитель – обирає тему спілкування та планує проведення години, спираючись на особливості запитів класного колективу.

Учні – виступають із підготовленими завчасно доповідями або повідомленнями за темою.

Година спілкування супроводжується демонстрацією підготовленого матеріалу, виставкою творчих робіт, демонстрацією слайдів тощо.

Наприклад:

Класні збори – форма проведення виховного заходу, спрямованого на розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки та залучення учнів до організаторської діяльності.

Головними завданнями зборів – привчити учнів говорити, відстоювати і аргументовано доводити свою думку та вирішувати термінові справи класного колективу для прийняття колективного рішення.

Вчитель – має право брати участь із правом одного голосу, надавати методичну допомогу організаторам зборів, підтримувати творчу ініціативу учнів.

Учні – вирішують термінові питання класу, планують і аналізують роботу класу, розподіляють громадські доручення, приймають колективні рішення, які висвітлюють потім в класному куточку.

Година класного керівника – форма колективної виховної роботи з класом, спрямованої на розкриття однієї теми.

Вчитель – готує свій виступ із доповіддю, оповіданням про подію із життя ( власну присутність в цій події), або розкриває своє власне відкриття чи захоплення, демонструє слайди, ілюстрації тощо.

Учні – приймають участь у обговорення проблеми, висловлюють своє власне відношення до події тощо.

Анкета думок – форма проведення колективної або групової роботи, спрямованої на зібрання інформації про відношення дітей до певної події із життя колективу, школи.

Вчитель – складає анкету із 1-2 запитаннями, в яких необхідно подати власну думку, ідею, ініціативу або пропозицію.

Учні – розмірковують, заповнюють анкету, обробляють зібрану інформацію та разом із вчителем підводять загальні підсумки, які виносять на спільне обговорення ( або з приймають спільне рішення без оголошення результатів).

Зустріч – форма проведення колективного, групового заходу на яке запрошуються гості ( представник громадської організації, підприємства, видатна людина, герой, ветеран, вчитель, переможець олімпіади або спеціаліст: юрист, лікар, бібліотекар, міліціонер тощо).

Вчитель веде розмову, представляє запрошеного, задає запитання, розпочинає дискусію. Запрошена людина виступає із розповіддю, доповіддю, демонструє наочність, веде анонс подій, відповідає на запитання учнів, аргументує свої думки, пропонує доказові матеріали тощо.

Учні – слухають, обмірковують, задають запитання, приймають участь у дискусії.

Відверта розмова – форма проведення виховного заходу за певною темою, яка є складною, особистісною і потребує певної комфортності та складення атмосфери довірливості.

Ця форма виховного заходу проводиться з невеликою групою учнів ( якщо необхідно однієї статі). За необхідністю чи створення довірливих відносин на протязі розмови можна запросити спеціаліста, організувати проведення розмови у формі тренінгу тощо.

Просвітницький тренінг – форма групової роботи, спрямована на набуття певних просвітницьких знань, яка проводиться у вигляді тренінгу.

Тренінг – це форма організації навчання, яка використовує інтерактивні методи і дає можливість учасникам під час спілкування в комфортній емоційній атмосфері обмінюватися досвідом й знаннями з метою отримання нових знань та засвоєння навичок, це цікавий процес пізнання себе та інших в довірливій атмосфері.

Просвітницький тренінг – це активне поширення знань, інформаційна підтримка та позитивний вплив й перетворення отриманих знань у реальні мотиви поведінки. Темою просвітницького тренінгу може стати ЗСЖ.

Вчитель – організує проведення тренінгу за певними умовами, готує допоміжні матеріали, веде тренінгові заняття.

Учні – приймають участь у проведенні тренінгу, готують завдання в малих групах, обговорюють ситуації, презентують свої групові напрацювання.

Ярмарок солідарності – форма колективної виховної роботи, яка складається із підготовки та проведення ярмарку, в якому демонструються або продаються вироби учнів та проявляються принципи солідарності.

Вчитель – готує із учнями вироби до ярмарку, організує ярмарок-продаж, а потім зароблені кошти витрачають на адресну допомогу ( благодійність).

Учні – приймають активну участь у організації ярмарку, оформлюють виставку виробів, рекламують їх.

До ярмарку приєднують всі класи, які солідарні із ідеєю надання допомоги, проведення милосердних акцій тощо.

Гра-експрес – форма проведення виховного заходу, яка організується вчителем з метою підготовки термінової справи, що проходить у вигляді гри.

Цікава гра проводиться за певними правилами на протязі обмеженого часу.

Вчитель – готує сценарій проведення гри-експрес, обирає форму спілкування ( казкову, інформаційну, фантастичну, реальну тощо).

Учні – знайомляться із правилами гри, приймають активну участь у грі, виконують завдання для отримання творчого результату.

Після проведення гри вчитель разом із учнями підводять підсумок гри-експрес, нагороджують переможців, учасників.

Спартакіада народних ігор – форма колективної виховної роботи, яка організується із метою ознайомлення учнів із низкою українських народних ігор, що пов’язані з випробуванням витримки, сили, мужності дітей.

Вчитель – готує сценарій заходу, добирає народні українські ігри, прилади, елементи костюмів, спортивні знаряддя. Розподіляє учнів класу ( школи) на команди, проводить змагання між учнями.

Учні – приймають активну участь у всіх іграх, набирають бали, вивчаючи особливості ігрового українського фольклору.

Родинне свято – форма колективного виховного заходу, що проходить із запрошенням та за участю батьків. Захід збирає коло родин, представників різних поколінь. На цьому заході відбувається знайомство присутніх із сімейними традиціями, сімейними святами, реліквіями. Можливо супроводжувати свято виставкою родинних творчих робіт, кулінарних виробів.

На святі презентуються родинні творчі проекти, родинне дерево, сімейні фотоальбоми, мультимедійні презентації, відбувається показ моделей, створених батьками і дітьми, інсценізація літературних, музичних творів тощо.

Вчитель – разом із батьками готує сценарій виховного заходу, обирає ведучих, готує виступи, творчі виступи представників різних поколінь, обговорює оформлення зали, музичний супровід тощо.

Учні – разом із батьками приймають участь у створенні родинних проектів, готують вироби для виставки, номери художньої самодіяльності.

Родинна вітальня – форма проведення виховного заходу, який проходить за участю батьків. Вечір проходить у прикрашеній за українськими традиціями кімнаті ( супроводжується виставкою родинних виробів, творчих робіт). На цьому святі виконуються улюблені родинні українські народні пісні, вірші, демонструються родинні виставки робіт та творчі родинні проекти.

Вчитель – організовує проведення вечору, складає разом із батьками і учнями сценарій заходу, запрошує гостей свята, розподіляє відповідальних за оформлення вітальні.

Учні – приймають участь у проведенні родинної вітальні, демонструють свої напрацювання, творчі родинні проекти.

Рольова гра – форма проведення виховного заходу у вигляді гри, в якій розігруються певні ролі з метою вирішення виховних завдань або прийняття вірного рішення. Це може бути розігрування ситуації із розподілом ролей у діючій фірмі, фабриці зірок тощо.

Вчитель – об’єднує учнів у малі групи та роздає невеликі завдання для виконання: програти ситуацію описану у завданні за ролями. Педагог виконує роль ведучого, який читає текст від автора.

Учні – обговорюють ситуацію, розподіляють ролі, а потім розігрують ситуацію, сюжет за ролями, які виконують (зі словами або пантомімою невербально).

Після проведення гри вчитель разом із учнями підводять загальні підсумки, визначають кращого гравця, актора.

Вікторина – форма проведення виховного заходу у вигляді вікторини.

Вчитель – готує завдання для проведення вікторини ( у вигляді тестів, запитань, невеликих завдань).

Учні – приймають участь у проведенні вікторини, подають відповіді.

Вчитель оцінує участь дітей у вікторини, підводить підсумок вікторини, визначає кращих знавців.

Вікторина може бути тематичною ( за певною темою із області окремих предметів), загальною ( з різних областей знань) або з виховної тематики.

Колективна творча справа – форма виховної роботи, спрямовану на вирішення життєво важливих завдань, яка проводиться спільно дітьми і старшими – виконується, організується, задумується, вирішується, оцінюється під час яких відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоуправління, активного відношення до оточуючого середовища.

КТС має декілька етапів:

1 підготовчий етап – вибір теми, кращих варіантів, пропозицій та одного варіанту для здійснення проекту.

2 етап – вибирається рада справи, яка спираючись на пропозиції опрацьовує обраний варіант, складається план дій.

3 етап – відбувається колективна підготовка справи, конкретизується план роботи, створюються мікроколективи ( або зведені бригади), кожна група готує сюрприз для інших.

4 етап – проведення КТС, здійснення конкретного плану, розроблені керівним органом з усіма корективами, які були винесені його учасниками підчас підготовки справи. Організатор слідкує за тим, як діти проводять справу, допомагає учням, координує їх.

5 етап – колективне підбивання підсумків, загальний збір на якому обговорюються досягнення, успіхи при проведенні справи, а також відокремлюються недоліки, помилки, аналізується участь всіх дітей для досягнення загального результату.

Жива газета – форма проведення пізнавальної і організаційної справи-огляду, що складається із серії коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу, дають оцінку справам та розкривають перспективу на майбутнє. За допомогою живої газети члени колективу оцінюють позитивні і негативні сторони життя на протязі 15-20 хвилин.

Матеріалом для випуску газети може стати: позитивний досвід колективу, визначні події, конфлікти, плани, перспективи у розвитку колективу, привітання тощо.

Весь матеріал подається у вигляді сценок, “живих картинок”, карикатур, шаржів, інтерв’ю, загадок, частівок, жартівливих од, картинок, слайдів, демонстрації фотоматеріалів тощо.

Газета має певні рубрики, своїх кореспондентів, журналістів.

Вчитель – організовує підготовку матеріалів до випуску газети, рецензує, доповнює, узагальнює їх.

Учні – працюють над створенням випуску газети, збирають та обробляють матеріал, готують свої виступи.

Усний журнал – форма проведення інформаційно-аналітичної діяльності учнів, в ході якої збирається, оброблюється інформація про важливі події із життя колективу або повідомлення про якийсь об’єкт тощо.

Вчитель – організує роботу учнів, подає завдання, разом із учнями складає план підготовки випуску усного журналу, розробляє рубрики, організує проведення збору інформації.

Учні – працюють над випуском усного журналу, проводять збір інформації, фотографують, беруть інтерв’ю, проводять соціологічне опитування, анкетування, працюють над збором достовірної інформації про об’єкт або подію тощо.

Усний журнал проводиться у вигляді повідомлень за певними рубриками, демонстрацією фото, слайдів, розігруванням сценок.

Випуск усного журналу можна присвятити не тільки висвітленню події із життя колективу, але й визначній події, ювілею видатної людини ( письменника, художника, поета, народного героя) або ознайомлення учнів із видом, жанром мистецтва, розгляданню історичних подій, творчому шляху видатної людини тощо.

Свято-презентація – форма проведення виховного заходу у вигляді свята, на якому презентується творчі надбання учнів, вчителів, батьків. Обов’язковою умовою свята є наявність ведучого, обирання різноманітних форм або єдиної форми для проведення презентації.

Презентація може проводитися у вигляді: ділової гри; демонстрації відеофільму /виконані на основі інформаційних технологій/; діалогу історичних чи літературних персонажів; захист на Вченій Раді; гри із залом; іллюстраційного зіставлення фактів, документів, подій, епох, цивілізацій; інсценування реальної чи вигаданої історичної події; наукової конференції; наукового докладу; звіту дослідницької експедиції; прес-конференції; мандрівки; реклами; рольової гри; змагання; спектаклю; спортивної гри; театралізації (вживання в роль людини, живої чи неживої істоти); телепередачі; екскурсії.

Вчитель – організовує підготовку презентацій, разом із учнями обирає тему, визначає форму проведення презентації.

Учні – готують презентацію, добирають матеріал, доповнюють його творчими ідеями та презентують свою роботу на загальному святі.

Проект – проект, як об’єднана навчально-пізнивальна творча діяльність учнів-партнерів, які мають спільну проблему, мету, способи діяльності, узгодженні методи, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності.

Головним девізом проектної діяльності школяра є «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені треба і де я можу ці знання застосовувати».

Створення проекту проходить за певними етапами. В проектній діяльності виявляються три етапи

1 етап – підготовчий

Відбувається підготовка проекту, визначаеться тема і мета проекту.

Учні: обговорення, пошук інформації.


Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань.

Далі проходить планування проекту:

а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.

Учні: формулюють завдання і виробляють план дій.

Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.

2 етап – практико-виконавчий

Відбувається збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент).

Учні: збирають інформацію.

Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.

Далі проводиться аналіз інформації, формулювання висновків.

Учні: аналізують інформацію.

Вчитель: коректує, спостерігає, радить.

Потім проходить оформлення результатів діяльності.

Учні: виконують технологічні операції, здійснюють самоконтроль.

Вчитель: контроль за якістю оформлення.

3 етап – заключний:

На якому відбувається підготовка проекту до захисту. Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями), а далі презентація проекту, захист, оцінка проекту та оголошення результатів.

Учні: готують проект
до презентації та захисту, подають критерії оцінки, презентують та захищають проект.

Вчитель: оцінює проект.

Школа етикету – форма проведення одного або серії виховних заходів, спрямованих на вироблення норм, правил поведінки учнів у громадських місцях, школі, театрі, транспорті, дискотеці, святі тощо.

Школа етикету навчає учнів етичним нормам поведінки людей у суспільстві.

Вчитель – готує матеріал для проведення школи етикету ( життєві ситуації, уривки із літературних творів,листів до редакції тощо), які обговорюються, розігруються дітьми. Педагог керує процесом вироблення разом із учнями загальних правил поведінки, установлення етичних норм спілкування.

Учні – приймають участь у розігруванні ситуацій, обговорюють ситуації, надають оцінку вчинкам, знаходять вірне рішення. Разом із вчителем створюють проект правил етичного спілкування дітей у колективі, суспільстві, проводять захід запитань і відповідей.

Операція – форма проведення виховного заходу за невеликий час для надання термінової допомоги або проведення акції на вирішення проблеми.

Це може бути привітання для ветеранів, вчителів, батьків або нагородження переможців змагання чи здійснення корисно-суспільної справи в рамках школи, колективу класу тощо.

Вчитель – подає разом з учнями ідею до проведення операції, визначають термін, певні справи, складають план дій, визначають відповідальних.

Учні – приймають рішення про участь у операції, готують допоміжні матеріали, проводять справу, звітують про неї та разом із вчителем відводять підсумки спільної роботи.

Наприклад:

Виставка –конкурс – форма проведення колективної творчої справи, в ході якої учні спільно із дорослими учні презентують на виставку свої творчі наробки та приймають конкурсі на кращий експонат виставки

Вчитель – заздалегідь оголошує проведення виставки на певну тему, задає завдання учням на створення експонатів для виставки і висуває вимоги щодо їх оформлення. На дошці розміщує критерії щодо оцінювання робіт, обирає чи запрошує журі для проведення оцінювання дитячих робіт .

Учні – готують вироби, творчі роботи, оформлюють їх за прийнятими правилами і приймають участь у підготовці виставки.

Після перегляду творчих напрацювань учнів оголошуються результати конкурсу, проводять нагородження учасників за обраними номінаціями.

Наприклад:

Ведення літопису колективу – форма довготривалого виховного заходу, який проводиться протягом багатьох років.

Перед початком справи вчитель разом із учнями ( батьками, вчителями) обирають: стиль, мову опису визначних подій із життя класного колективу, вирішують питання – які події будуть фіксуватися у літопису, хто буде збирати інформацію для літопису, хто буде оформлювати запис, чи будуть розмішуватися фото матеріали, чи будуть заноситися до літопису події із життя окремих учнів, переможців заходів, конкурсів, обирає спільно з колективом форму літопису ( альбом, слайди, книга тощо).

Вчитель – організує ведення літопису, керує процесом регулярного його заповнення, оцінює особистісний внесок у роботу кожного учасника.

Учні – виконують завдання, записують до літопису визначні події, презентують перед класом свої напрацювання.

Турнір – форма колективного або групового виховного заходу, спрямованого на визначення кращого у якійсь справі, творчості ( у мистецтві, спорті, літературі ).

Вчитель – оголошує проведення турніру, разом із учнями приймають правила його проведення, обирають ведучого, визначають номінації, критерії оцінювання та складають сценарій проведення турніру та план підготовки турніру.

Учні – визначають учасників турніру, готуються до виступу, приймають активну участь у проведенні заходу.

Після проведення турніру журі оцінює виступи учнів, визначає кращих учасників, нагороджує переможців за обраними номінаціями.

Колективне ігрове спілкування – форма проведення виховного заходу, спрямованого на налагодження дружніх стосунків у колективі у формі гри за вигаданим сюжетом, із розподілом ролей. Це може бути телеміст, телефонна розмова, оживлення картинок, робота в малих групах за обраними правилами, організація тренінгу спілкування на ігровій основі.

Вчитель – керує проведенням спілкування у колі дітей, разом із учнями приймає правила спілкування, розробляє сценарій заходу, готує ігрові конкурси, рухавки тощо.

Учні – приймають участь у проведенні заходу, розігрують ігрові ситуації, проводять колективні рухливі, інтелектуальні ігри.

Пошукова стежка – форма проведення колективного пошукового, дослідницького заходу, спрямованого на пошук достовірної інформації, невідомих сторінок із історії або пошук героїв, сторінок із життя видатних, відомих людей, ветеранів війни, героїв праці, ветеранів –вчителів тощо.

Вчитель – разом із учнями визначають тему, об’єкти, пошукової діяльності, складають план дій, маршрут пошукової стежки, відповідальних за роботу. Разом із вчителем учні складають карту пошукової стежки та визначають термін проведення пошукової роботи.

Учні – отримують завдання, проводять пошукову роботу у наміченому напрямку, збирають та обробляють інформацію, підводять підсумки роботи, а потім оформлюють результати у вигляді альбому, слайдів, книжки спогадів тощо.

Екологічна стежка – форма колективної справи, спрямованої на екологічну, просвітницьку роботу у місцевості біля школи, районі, місті. Метою цієї діяльності є збереження скарбів природи, догляд за флорою і фауною міста, боротьба за подолання екологічної забрудненості території.

Вчитель – проводить просвітницьку роботу на тему екологічної небезпеки районів міста, села. Разом із учнями визначають найбільш забрудненні території мікрорайону, проводять дослідницько-пошукову роботу з визначення причини забрудненості та складають план дій щодо подолання, надання корисної посильної допомоги у цих небезпечних районах. Спільними зусиллями колектив визначає територію, яка буде входити до екологічної стежки.

Учні – працюють над створення агітаційних плакатів, буклетів, перелік корисних посильних екологічних справ, визначають терміни та разом із вчителями проводять корисну роботу щодо подолання забрудненості ( суботники, акції тощо).

Художня галерея – форма колективної виховної роботи, яка проводиться з метою презентації творчих досягнень учнів у вигляді оформлення художньої галереї із робіт учнів. Галерея оформлюється за тематикою, художнім стилем, віком виконавців тощо.

Вчитель – заздалегідь пропонує учням створити творчі роботи ( рисунки, картини, панно, ілюстрації до літературних творів) для організації у школі художньої галереї із робіт учнів, при цьому наголошуючи на вимоги щодо оформлення робіт та терміну на їх підготовки.

Учні – готують творчі роботи, малюють рисунки, оформлюють їх та презентують у класі для участі у галереї.

Діти запрошують своїх вчителів, батьків, учнів школи до відвідування галереї, в якій можуть бути і авторські виставки.

Виставка творчих робіт – форма колективної роботи, яка спрямована на презентацію власних учнівських досягнень.

Вчитель – пропонує учням прийняти участь у виставці творчих робіт та визначає критерії щодо оформлення робіт і перелік виробів, які можуть прийняти участь у виставці. Це роботи з образотворчого, декоративно-прикладного, декоративно-ужиткового мистецтва, авторська виставки тощо.

Учні – готують вироби для прийняття участі у виставці творчих робіт, оформлюють свої роботи за вимогами.

Виставку робіт оформлюють учні разом із вчителями та запрошують на неї всіх бажаючих. Кращі роботи учні відмічають нагородами, відзнаками.

Трудовий десант – форма виховної роботи, яка спрямована на організацію трудової термінової справи колективу. Справа невелика за об’ємом та проходить за планом, який створює колектив учнів.

Вчитель – пропонує учням виконання трудової корисної справи у вигляді десанту та організує комітет справи, розподіляє завдання.

Учні – приймають разом із вчителем організаційні заходи, готують афішу або рекламу, визначають термін проведення, допоміжні засоби, об’єм робіт та визначають розподіл території ( для прибирання, посадки дерев, висаджування клумб тощо).

Після проведення десанту вчитель разом із учнями підводять підсумки проведеного десанту, визначають кращих “десантників”, проводять нагородження учасників.

Конкурсна програма – форма проведення виховного заходу у вигляді програми, яка складається із конкурсів ( розважальних, танцювальних, пісенних, творчих).

Вчитель – пропонує учням разом скласти сценарій конкурсної програми, яку будуть проводити у колективі до свята, визначної події. Педагог створює творчу групу дітей для підготовки для свята.

Учні – підбирають конкурси, готують реквізит, оформлюють залу, приймають участь у проведенні програми, готують призи.

Наприклад:

Конкурс-інсценізація – форма проведення виховного заходу, яка організується з метою розвитку творчих акторських здібностей учнів.

Вчитель- пропонує учням, яких об’єднує у малі групи – труппи, обрати невелику п’єсу, або уривок із літературного твору, пісні для інсценізації.

Учні – обирають твір для інсценування, розподіляють ролі, проводять репетиції, обговорюють костюми, деталі декорацій та приймають активну участь у проведенні конкурсу.

Обране журі оцінює гру акторів, якість інсценізації за обраними критеріями та підводять підсумки конкурсу, нагородження учасників, визначають кращих акторів тощо.

Інтелектуальна гра – форма виховного заходу, яка проводиться у вигляді гри та спрямована на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

Вчитель – пропонує учням підібрати завдання для інтелектуального конкурсу, створює творчу групу сценаристів.

Учні – пишуть сценарій , готують умови проведення гри, побирають завдання для конкурсу, які отримали від учнів класу і знаходять нові, обирають ведучого, готують оформлення та реквізит для проведення гри.

Після проведення конкурсу вчитель разом із учнями підводять підсумок гри та визначають кращих учасників-інтелектуальних знавців, учасників підготовки свята.

завантаження...
WordPress: 22.99MB | MySQL:26 | 0,327sec