Етапи судової реформи. Система судів України

Тема: Етапи судової реформи. Система судів України

Мета: ознайомити учнів із умовами і факторами, що впливали на необхідність проведення судово-правової  реформи, основними принципи судово-правової реформи, етапами проведення реформи та системою судів України; розвивати вміння аналізувати матеріал, встановлювати причинно- наслідкові зв’язки; виховувати повагу до судів та судових рішень

Очікувані результати: учні по завершені заняття мають описувати основні етапи судової реформи, розкривати систему судів України

Тип заняття: засвоєння нових знань

Обладнання: роздатковий матеріал –етапи судової реформи,

схема»Система судів України»

Основні поняття та терміни: система судів

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Письмове завдання для всіх

Відтворіть схематично систему судів загальної юрисдикції та поясніть їх функції.

ІІІ. Засвоєння нових знань

Розповідь вчителя

Умови і фактори, що впливали на необхідність проведення судово-правової реформи

Прийняття Декларації про державний суверенітет України і Акта проголошення незалежності України, а також реальне забезпечення прав і свобод громадян, затвердження верховенства закону обумовлюють необхідність проведення судово-правової реформи.

Необхідність судово-правової реформи обумовлена і тим, що суди республіки, вся система юстиції і чинне законодавство, яке регулює діяльність правоохоронних органів, переживають глибоку кризу, викликану багатьма факторами, які негативно впливали на їх діяльність. Суди не завжди надійно охороняли права і свободи людини, являли собою важливий інструмент командно-адміністративної системи і змушені були бути провідниками її волі. Суд не мав влади, а влада безконтрольно користувалась судом. Судово-правова реформа повинна привести судову систему, а також всі галузі права і відповідність із соціально-економічними та політичними змінами, що відбулись у суспільстві.

Кризові явища посилюються надмірною перевантаженістю судів та правоохоронних органів, що негативно впливає на результати їх діяльності. В той час, коли в країні створилась тривожна ситуація, викликана загрозливим ростом злочинності, діюча система кримінальної юстиції не виконує покладені на неї завдання. Протягом 1991 року вчинено 405500 злочинів, що на 9,7% більше, ніж у 1990 році. З них розкрито всього 52,3%. З числа розкритих справи тільки про кожен другий злочин передані на розгляд судів. Таким чином майже 3/4 вчинених злочинів не були предметом розгляду суду. Щорічно судами розглядається близько одного мільйона цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення. Кожен слідчий МВС щорічно веде розслідування не менше 80 справ.

Становище погіршується недостатньою соціально-економічною захищеністю суддів і слідчих.

До цього часу не зжиті факти втручання в діяльність правосуддя

.

Бесіда:

–         Що, на вашу думку, потрібно зробити для того, щоб вийти з цієї ситуації?

Відповіді учнів та доповнення  вчителя

Головною метою судово-правової реформи і формування незалежної судової влади є перебудова судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства. В ході реформи необхідно:

– шляхом ефективного розмежування повноважень гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади;

– реалізувати демократичні ідеї правосуддя, вироблені світовою практикою і наукою;

– створити систему законодавства про судоустрій, яке б забезпечило незалежність судової влади;

– поступово здійснити спеціалізацію судів;

– максимально наблизити суди до населення;

– чітко визначити компетенцію різних ланок судової системи;

– гарантувати право громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом.

Основними принципами судово-правової реформи є:

– створення такого судочинства, яке максимально гарантувало б право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило б умови для дійсної змагальності і реалізації презумпції невинності;

– відповідність нормативних актів з питань діяльності судів і органів юстиції вимогам міжнародних угод, ратифікованих Україною;

– радикальне реформування матеріального і процесуального законодавства, деідеологізування і наповнення його гуманістичним змістом;

– виключення з кримінального закону діянь, які в сучасних умовах не можуть визнаватись злочинами;

– реформування системи кримінальних покарань;

– диференціювання форм судочинства, зокрема в залежності від ступеню тяжкості злочину;

– розгляд окремих категорій судових справ суддями одноособово, а також колегіями професійних суддів та суддями з розширеною колегією судових засідателів;

– чітке визначення умов допустимості доказів;

– встановлення судового контролю за законністю і обгрунтованістю процесуальних рішень слідчих органів, які обмежують права громадян;

– перевірка законності і обгрунтованості судових рішень в апеляційному і касаційному порядку та за нововиявленими обставинами..

 

Робота з роздатковим матеріалом у групах

Завдання для групи №1

–         Охарактеризуйте результати роботи першого етапу судової реформи.

Завдання для групи №2

– Охарактеризуйте результати роботи другого етапу судової реформи.

Завдання для групи №3

– Охарактеризуйте результати роботи третього етапу судової реформи.

Завдання для групи №4

– Охарактеризуйте результати роботи четвертого етапу судової реформи.

 

   Картка 1.

На першому етапі реформи було поставлено завдання через ефективне роз­межування повноважень гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади, а також створити систему законодавства про судоустрій, яка забезпечила б незалежність судової влади.

Важливе значення мали законодавчі акти, прийняті упродовж 1991-1994 рр., зокрема “Про статус суддів”, “Про арбітражний суд”, “Про прокуратуру”, “Про адвокатуру”, “Про перейменування вій­ськових трибуналів України у військові суди України і продовження повноважень їх суддів”, “Про внесення змін до процесуальних ко­дексів України” та інші.

Особливе значення має Закон України від 15 грудня 1992 року “Про статус суддів”, де вперше було проголошено, що саме суддя є носієм судової влади, який здійснює правосуддя незалежно від пред­ставників законодавчої і виконавчої влади. Закон установив гарантії незалежності і недоторканності суддів, їхні обов’язки і відповідаль­ність за неналежне їх виконання, визначив заходи щодо посилення соціального захисту і поліпшення матеріального забезпечення суддів. Практично були закладені правові підвалини реалізації незалежності суду та суддів як об’єктивної передумови надійного захисту законних інтересів, порушених прав та свобод людини і громадянина.

 

Картка 2.

   Другий етап судово-правової реформи фактично почався з прий­няттям 1996 р. Конституції України. Положення Основного Закону нашої держави є визначальними для розбудови державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція України, з одного боку, поширила юрисдикцію судів на всі правовід­носини, що виникають у державі, і тим самим практично зняла всі обмеження щодо розгляду конфліктів судовими органами. З другого боку, в Конституції України передбачено створення в Україні єдиної системи судів загальної юрисдикції за принципами територіальності і спеціалізації, визначені основні засади судочинства та гарантії не­залежності й недоторканності суддів, які б максимально забезпечу­вали об’єктивне і неупереджене правосуддя. Вказані та інші поло­ження Конституції України відкрили шлях до подальшого реформу­вання судової системи.

21 червня 2001 р. Верхов­на Рада України прийняла пакет законодавчих актів про внесення змін до дванадцяти чинних законів, які регулюють діяльність судів і визначають їх повноваження, а також повноваження інших держав­них органів. Зокрема, були внесені суттєві зміни до Законів України “Про судовий устрій України, “Про арбітражний суд”, “Про статус суддів”, “Про міліцію”, “Про попереднє ув’язнення”, “Про прокура­туру”, а також зміни до чинних процесуальних кодексів та інших за­конів.

Картка 3.

Інші важливі питання організації судової влади в Україні, компе­тенції судів різних ланок, формування суддівського корпусу знай­шли своє вирішення у Законі України “Про судоустрій України”, який 7 лютого 2002 р. був прийнятий Верховною Радою України. Цей Закон дав можливість перейти до третього етапу судово-право­вої реформи, сутність якого полягає у розбудові нормативно-правових засад здійснення правосуддя, завершення формування судових органів, визначених Конституцією України та Законом України “Про судоустрій України”, прийняття інших базових законів про ор­гани дізнання і досудового слідства, визначення статусу прокурату­ри, посилення ролі адвокатури, що, у свою чергу, створить умови для незалежного, об’єктивного і неупередженого правосуддя.

Картка 4.

Четвертий етап.

     7 липня 2010 р., після числених дискусій та переговорів представників різних політичних сил, Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про судоустрій та статус суддів». Вказаним законом вносяться істотні зміни в судову систему України, зокрема передбачається введення системи вищих спеціалізованих судів по всім галузям юрисдикції: створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, в якій разом з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України буде працювати як суд касаційної інстанції.

Реформою ліквідовані військові суди — тепер справи, що мали б розглядатися гарнізонними військовими судами розглядаються судами загальної юрисдикції першої інстанції, а справи, що мали б розглядатися у апеляційних військових судах розглядаються у апеляційних судах загальної юрисдикції.

Також реформою різко обмежено компетенцію Верховного суду — позбавлено процесуальної можливості переглядати рішення Вищих спеціалізованих судів.

Робота з схемою

Система судів України

 

Конституційний Суд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання:

–         Яку роль відіграє Конституційний суд України у судовій системі України?

–         Які гілки судової системи підзвітні президенту України?

–         Як ви думаєте, з якими питаннями і хто може звернутися до Конституційного суду?

–         З якими питання ми можемо звернутися до апеляційного загального суду?

Колективна робота з роздатковим матеріалом.

– Визначте основні функції роботи Конституційного суду України   Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:

  • Вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
  • Відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість.
  • Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією.
  • Видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

 

 

ІV. Закріплення нових знань

Складання таблиці «Суди в Україні»

Питання для порівняння Конституційний Суд України Суди загальної юрисдикції
Загальні суди Спеціалізовані суди
повноваження      

V. Підсумки заняття.Учитель підбиває підсумки заняття, оцінює діяльність учнів, визначає чи була досягнута мета.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати розділи VІІ, VІІІ,ХІІ Конституції України

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Етапи судової реформи Система судів України (87.4 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 0,769sec