Емоційне самопочуття людини

Мета
заняття:
сприяти усвідомленню й прийняттю учнями власного емоційного стану; коригувати емоційний стан учнів; стимулювати їх прагнення до самовдосконалення.

Вступне слово психолога

Якщо уважно придивитися до нашого щоденного життя, стане ясно, що почуття й емоції — необхідна частина життя. Вони забарвлюють оточуючий світ у різноманітні кольори, приносять насолоду, покращують спілкування, надають сили й виразності тому, що ми робимо.

Але якщо ми будемо діяти лише на основі емоцій і почуттів, то опинимося під владою настрою інших людей, можемо страждати від надмірної чутливості. Ясно, що, нам не слід довіряти своїм почуттям безумовно, бо вони можуть приносити нам страждання, але й не варто нехтувати ними, бо тим самим можна викреслили один із найцінніших вимірів нашого життя.

 

Вправа «Візитка»

Мета: навчити дітей спостерігати за внутрішнім станом, аналізувати свій настрій.

На згадку про себе колись дарували фотографії з написом. У наш вік ділові люди при знайомстві обмінюються візитками-картками, на них є відомості про людину, місце її роботи, адреса, номер телефону. Друковані літери й цифри нічого не розповідають про внутрішній світ людини і її думки, почуття, потреби… Сьогодні ми теж виготовимо візитні картки, але не прості — це будуть невеличкі відбитки нашого настрою.

Учням пропонується виготовити свою візитку. На заздалегідь вирізаних із цупкого паперу круглих картках діти пишуть гарними літерами своє прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, адресу.

Учні знайомляться з таблицею 1 і зворотній бік картки зафарбовують олівцями.

Таблиця 1

Колір

Настрій

Червоний

Надзвичайно радісний

Оранжевий

Піднесений, веселий

Жовтий

Спокійний

Зелений

Нейтральний

Голубий

Сумний

Темно-синій

Тривожний

Чорний

Дуже поганий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти обирають двох «художників-дизайнерів», які збирають картки, прикріплюють їх до великого плаката у вигляді візерунка (настрій учнів класу.

Подивіться, який вийшов візерунок настрою учнів класу. А коли б ми користувалися одним кольором, то візитку нашого класу потрійно було замалювати (яким, згідно визначеному) кольором, тому що середній числовий показник настрою по класу (скільки, згідно визначеному), а він відповідає за (який, згідно визначеному) колір.

Виконуючи вправу, ми говорили про настрій людини.

Настрій—це емоційний стан, що протягом значного часу позначається на всій поведінці людини, в усіх її думках, переживаннях і залежить від подій, оточення, здоров’я. На настрій може впливати навколишнє оточення. Коли ви прийдете до школи із веселим настроєм — покращиться й настрій ваших однокласників. А коли в когось настрій поганий — його друзі теж сумуватимуть. Людина не може залишатися байдужою до оточуючого світу. Предмети навколо неї, події, свідком яких вона стає, викликають у людини різні емоції, настрої, почуття.

 

Вправа «Емоції»

Мета: спостереження за зовнішніми виявами емоційних переживань, співвідношення назв емоцій із їх зовнішніми проявами, проекція внутрішніх переживань.

Емоції— це переживання, пов’язані з задоволенням або не задоволенням потреб організму, коли порушується психічна чи фізіологічна рівновага.

Почуття—це переживання, пов’язані з задоволенням або не задоволенням духовних потреб людини.

На дошці записані слова-назви емоцій і почуттів.

Радість, задоволення, спокій, вдячність, довіра, щастя, успіх, впевненість, безпека, приязнь.

Злість, страх, сором, біль, тривога, сум, образа, вина, сумнів, невпевненість.

Психолог пропонує кожному учню вибрати одне з написаних слів і продемонструвати відповідне емоційне переживання за допомогою рухів тіла, міміки та жестів, не використовуючи звуків і слів. Решта учнів відгадують, яке слово вибрали. Можна вибирати будь-яке слово, незалежно від того, демонстрував вже його хтось чи ні.

По черзі діти демонструють емоційні переживання. На дошці після демонстрації над кожним вибраним словом ставиться позначка (щоб зафіксувати, скільки разів обиралося кожне слово).

Вправу виконують доти, доки є бажаючі, психолог намагається заохотити якомога більше учнів. Можна одному учневі демонструвати кілька слів.

Після виконання вправи горизонтальною лінією слова поділяють на 2 групи. Психолог зазначає, що перша група слів позначає приємні емоційні переживання, почуття людей, друга група—неприємні.

Разом із учнями підраховується кількість вибраних позитивних і негативних емоцій, окремо по кожній групі. При проведенні даної вправи учні переважно вибирають неприємні емоції.

Психолог робить висновок: людині легко й приємно переживати позитивні емоційні етапи. Важко й неприємно переживати страх, злість, сором, образу та інші негативні емоції. Чому ж ми частіше вибираємо негативні? Можливо, вони нам більше зрозумілі?

 

 

Бесіда з учнями

  • Як ви думаєте, коли людина переживає приємні емоції?
  • Коли людина переживає неприємні емоції?
  • Чи може людина впливати на власний настрій?

 

Слово психолога

Є багато способів, які дозволяють послабити страх, роздратування, але повністю виключити подібні емоції з людського життя неможливо. Змагаючись із ними, ми наділяємо їх силою, змушені боротися з ними. Приймаючи їх такими, які вони є, ми відмовляємо їм у силі й тим самим послаблюємо їх.

Люди часто думають, що не варто виявляти свої емоції. Вони намагаються приховати злість, невдоволення, ненависть, образу, вони хочуть здаватися невихованими, бояться, що їх не будуть любити.

Прихована емоція не зникає, а виявляється в спотвореному вигляді. Емоції потрібно не приховувати, а пізнавати, щоб мати ключ до управління ними, Можна жити на основі реальних емоцій і можна навчитися виражати їх прийнятними способами. В цьому допоможуть правила етикету.

 

Емоції й почуття—внутрішні регулятори поведінки. Вони сигналізують про те, чи все в житті благополучно. Неприємний емоційний стан свідчить: щось не так, якісь важливі для вас потреби не задоволені. Неприємним емоціям потрібно дати вихід і вирішувати проблеми. Як дати вихід неприємним емоціям?

Учні обговорюють 4 варіанти поведінки людини, яку заполонили неприємні емоції. Варіанти поведінки людини записані на окремих картках. Обговорення проводиться в групах. Після обговорення представник із кожної групи називає аргументи «за» і «проти» того варіанту поведінки, який розглядався в їхній групі.

 

Варіанти поведінки

  1. У складному емоційному стані ви зустрічаєтеся з друзями, щоб поговорити про
    свої проблеми. Ви намагаєтеся бути якомога об’єктивнішим і точнішим. Ви сподіваєтеся на підтримку й розуміння. Ви знаєте, що можна вирішити свої проблеми після
    того, як промовили їх уголос.
  2. У складному емоційному стані ви йдете на вулицю. Ви хочете погуляти, думає
    те, що зміна обстановки не тільки допоможе вам привести себе в порядок, але свіже
    повітря й красивий пейзаж додадуть сили, енергії й бадьорості. Заспокоївшись, ви намагаєтеся обдумати свої проблеми.
  3. У складному емоційному стані ви складаєте список своїх бід і неприємностей. Ви називаєте його «неприємним списком». Ви не хитруєте перед собою, пишете все чесно.
    Ви знаєте, що письмовий опис емоцій допоможе вам визначитися із своїми почуттями
    й вибрати правильний варіант поведінки.
  4. У складний період життя ви з головою поринаєте в навчання й працю. Це тимчасове рішення. Ви знаєте, що це не розв’яже ваших глибинних проблем, але це краще,
    ніж постійно сумувати, відчувати не потрібність, відчай. Ви знаєте, що люди уникають тих, хто завжди на щось скаржиться, не задоволений, а за хорошу працю вас чекає винагорода. Рішення про свого поведінку ви приймете пізніше, коли добре все обдумаєте.

     

    Бесіда з учнями:

  • А які способи покращення поганого настрою знаєте ви?
  • Які способи підтримання хорошого настрою використовуються в вашій родині?

     

    Заключне слово психолога

    Маленькі діти запитують у батьків, що їм робити, коли відчувають, що щось не так Зрозуміло, що ви теж можете розраховувати на допомогу батьків. Поговоріть із ними, коли почуваєтеся погано.

    Але ви вже стаєте дорослими й самі можете навчитися вирішувати власні проблеми. Особливо це потрібно тоді, коли батьків немає поряд. Є одна дуже мудра істота, яка завжди може дати вам пораду, допоможе прийняти рішення. Хто ця істота — нам розповість легенда.

     

    Легенда про істину

    Боги вирішили створити світ, вони створили зорі, сонце, місяць, моря, гори, квіти. Потім вони створили людину. Й нарешті вони створили істину.

    Задумалися боги: куди сховати істину, щоб людина її знайшла не відразу. їм хотілося, щоб людина шукала істину якомога довше.

    «Давайте сховаємо її на найвищій гірській вершині», —сказав один.

    «Давайте сховаємо її на найдальшій зірці», —сказав другий.

    «Давайте сховаємо її в морській глибині».

    «Давайте сховаємо її на зворотній стороні місяця».

    Нарешті, найдревніший і наймудріший бог сказав: «Ні, ми сховаємо її в серці людини. Вона буде шукати істину по всьому Всесвіту, не підозрюючи, що носить її в собі».

    Отже, шукайте істину в собі. Вчіться, працюйте, намагайтеся пізнати себе й ви зможете тримати своє життя у надійних руках.

     

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,337sec