Емоції та почуття. Фізіологічні основи емоцій. Види емоційних станів

Тема: Емоції та почуття. Фізіологічні основи емоцій. Види емоційних станів.

Мета:дати поняття, що таке емоції тапочуття, удосконалювати уміння конструктивно виражати їх;розвивати здатність визначати свій настрій за схематичним зображенням.

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

Вправа «Привітайте мене ті, хто …»

Учасники стоять або сидять у колі.

Ведучий пропонує:

–     Підніміть праву руку ті, у кого є щось червоне в одязі.

–     Обніміть праве коліно ті, хто любить виноград

–     Підніміть високо ліву ногу ті, хто любить співати.

–     Зробіть   крок  вперед   ті,   хто   знає,   що  значить   бути ввічливим.

–     Нахиліть голову назад ті, хто любить мультики.

–     Підніміть ліву руку ті, у кого багато друзів.

 

 

ІІ. Теоретичний блок.

1. (Лунаємузика.) Наша зустріч почалася з музики невипадково. На­певно, кожний з нас може пригадати мелодії, від яких нас охопить смуток, або навпаки, захочеться співати чи сміятися. Взагалі, будь-яка подія в житті викликає в нас певні почуття та емоції, не залишає нас байдужими. Сьо­годні та на наступному занятті ми поговоримо про те, які бувають почут­тя, емоції; як розпізнати емоційний стан людини за її зовнішнім виглядом; дізнаємось за допомогою тесту, наскільки емоційний кожен з вас; чи по­трібно контролювати наші почуття та як це можна зробити. (Учні запису­ють тему уроку.)

Хочеться розповісти вам одну історію. Вона відбулася з 13-річною дівчинкою. Була ця дівчинка вразливою, тонко все відчувала та писала вірші.

«А в моем государстве Апрель —

Люди строят воздушные замки.

А в моем государстве Апрель

Удивленными смотрят глазами…»

Ця дівчина з раннього дитинства була прикута до ліжка. Поліомієліт паралізував ногу та хребет. Але вона не втратила юного запалу та бажання жити… Вона нібито жила за всіх дітей, пильно стежила за ними, пережива­ла все, що відбувалося. Свої обмежені можливості вона компенсувала загостреною чутливістю та емоційністю.

Одного разу, захоплена нестямною пристрастю злетіти до своїх по­вітряних замків, вона підвелася та пішла… Лікарі не могли пояснити цейфеномен — в її коліні був повністю атрофований нерв. А дівчина все одно рухалася! Незабаром вона відмовилася від милиць. Сьогодні вона, Інна Лісова, художник, живе в Києві, пише чудові картини.

 

2. Ось наскільки сильними можуть бути емоції та почуття. У своєму повсякденному житті ви багато разів чули та використовували ці слова. Давайте спробуємо визначити, що це таке.

Почуття – внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті.

 

 

Емоції— тимчасове переживання якогось почуття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Почуття тривають довше, ніж емоції (любов — почуття; радість, страж­дання, інтерес — емоції).

Як ви гадаєте, навіщо нам потрібні емоції, чи можна обійтися без них? (Відповіді учнів.)

За допомогою емоцій людина оцінює інформацію, яка надходить до мозку; це дає змогу швидко прийняти рішення, зрозуміти, наскільки «ко­рисна» чи «небезпечна» ситуація, в якій знаходиться людина.

 

 

3. Класифікація емоцій:

Емоції

 

Негативні

(страх, гнів, сум)

Ділянка ГМ-5%

 

Емоції та почуття

 

Позитивні

(радість, захоплення)

Ділянка ГМ-35%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Обслуговують»

потреби організму

 

Вищі

духовні

(радість перемоги, відкриття нового)

 

Нижчі

Фізіологічні

(радість після обіду)

 

 

 

 

 

Психологи поділяють вищі почуття на три групи:

1. Моральні — висловлюють ставлення людини до людини (любов, співчуття, доброзичливість, відданість).

2. Інтелектуальні — ставлення до процесу пізнання (подив, цікавість, сумнів, любов до істини).

3. Естетичні — ставлення до фактів життя, що відображені в мис­тецтві (естетичне захоплення, естетична відраза, почуття гумору).

Протягом життя людина вчиться висловлювати й прислухатися до влас­них емоцій та стану інших людей. Ви, я гадаю, помічали, що про когось кажуть «це дуже емоційна людина» або «в нього все на обличчі написа­но», а про іншого — «він весь у собі».

 

4. Я гадаю, що ви вже досвідчені люди і вмієте правильно оцінювати емоційний стан людини за зовнішніми ознаками. Зараз у нас буде мож­ливість перевірити, чи так це насправді. Пропоную вам вправу.

 

 

Вправа «Вгадай емоцію».

Зараз ви побачите 5 малюнків, на яких схематично зображені людські обличчя. Ваша мета — відгадати емоцію на кожному малюн­ку. Якщо знаєте, підносьте руку. (Емоції: радість, гнів, сум, подив, скорбота.)

 

Вправа «Тет-а-тет»

Кожен з вас загадує якусь емоцію. Потім ви повертаєтеся до свого сусіда по парті та показуєте йому емоцію, яку ви загадали, за допомогою міміки, жестів, пози. Слова та звуки при цьому не використовувати. Якщо сусід відгадує, він показує «свою» емоцію. Тепер вже відгадуєте ви. (Мета: вдосконалення навичок діагностики внутрішнього психологічного ста­ну людини за невербальними ознаками.)

 

Вправа «Ланцюжок почуттів»

Мета: вдосконалення навичок швидкого сприйняття емоційного ста­ну людини та вміння передавати власні почуття за допомогою невербальних засобів спілкування.

З двох половин класу (по 2 ряди) обирають по 4 бажаючих. Вони стають у колону потилицею один до одного. Останній у колоні повер­тається до ведучого та отримує картку, на якій зазначена певна емо­ція. Його мета — передати цю емоцію мімікою, жестами людині, що стоїть попереду. Ця людина передає наступному цю емоцію й т.д. В останнього запитують, яку емоцію він зрозумів, та порівнюють з тим, яка була загадана та як кожний розумів отриману емоцію. Виг­рає та команда, яка правильно та швидше відгадала емоцію. (Емоції: страх та відраза.)

1. Це лише кілька вправ, які допомагають нам навчитися дізнаватися про стан людини із зовнішніх ознак. Але для того, щоб стати знавцем у цій сфері, цих вправ недостатньо. Треба постійно практикуватися. Робити це можна в будь-якій обстановці. Наприклад: вдома, дивлячись якийсь фільм (бажано мелодраму), виключіть на 3 хв. звук та спробуйте вгадати за жес­тами, мімікою, рухами акторів, яке саме почуття переживає у цей момент людина. Після цього увімкніть звук та перевірте, наскільки правильно ви зрозуміли.

 

ІІІ. Релаксація.

  1. 1.     Вправа «Подаруй усмішку».

Мета:навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологові варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м’язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м’язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м’язів, в усмішці — 7. Фізіологічний сміх — це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навко­лишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Психолог цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

ІV. Обговорення заняття.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Емоції та почуття Фізіологічні основи емоцій Види емоційних станів (78.1 KiB, Завантажень: 3)

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,335sec