ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

ПРИНЦИП ПОБУДОВИ МЕТОДИКИ

Методику такої діагностики побудовано відповідно до принципу достатнього мінімуму – оцінюються тільки ті психічні властивості (якості) дитини, без знання яких неможливо визначити ступінь її готовності до шкільного старту.

Найголовніша якість – розумова активність дитини. Вона виявляється у прагненні дитини навантажувати себе різними розумовими діями: сприймати нові предмети, запам’ятовувати та переповідати вірші, ставити різноманітні запитання перед дорослими, опановувати нові слова та вирази тощо. Це та здатність дитячої психіки, яку в повсякденному житті визначають як цікавість. Цікаві діти з радістю беруться до шкільного навчання, охоче виконують усі навчальні завдання, навіть ті, які не здаються їм цікавими. Розумова активність має прояв і у здатності доводити розпочату розумову роботу до успішного завершення. У пропонованій методиці розумова активність оцінюється на основі спостережень за поведінкою дитини під час виконання нею всього комплексу розумових тестів.

Іншим важливим компонентом психологічної готовності дитини до шкільного навчання є наявність елементарних передумов для набуття навички саморегуляції у навчальній діяльності. Ця навичка полягає в тому, що дитина, отримавши навчальне завдання, по-перше, прагне усвідомити його сутність, зрозуміти значення мети й побудувати цю мсту у своїй уяві. По-друге, дитина намагається спланувати майбутні дії і, нарешті, по-третє, виявляє прагнення контролювати їх перебіг та результати відносно вказівок учителя. З цього випливає, що за своїм змістом компоненти навчальної саморегуляції багато в чому збігаються з поняттям про загально навчальні вміння і навички, а одже є продуктом спеціальної освіти. Під час перевірки психологічної готовності до шкільного навчання рівень навчальної саморегуляції визначається за допомогою тесту «Копіювання безглуздих складів».

До розумових здібностей, рівень розвитку яких визначає ступінь психологічної готовності дитини до навчання, належить також короткочасна пам’ять. Ця здатність виявляється у процесі виконання різних дій з метою сприймання та невідстрочного відтворення невеликих порцій інформації, необхідної для виконання певного завдання. Передусім учневі постійно доводиться утримувати в пам’яті різні розпорядження та вказівки вчителя (до моменту їх виконання). Потрібно пам’ятати речення, яке він переписує в зошит із підручника або пише під диктовку. Розв’язуючи математичну задачу, він повинен пам’ятати її умову, продиктовану вчителем, тощо. У пропонованому комплексі для перевірок рівень розвитку короткочасної пам’яті визначається в органічній єдності з дослідженням важливої розумової здатності – робити елементарні умовиводи, міркувати. Тут використовується «Тест короткочасної пам’яті та умовиводів».

Ще один дуже важливий параметр розумового розвитку, який багато в чому визначає ступінь готовності дитини до навчання, – словниковий розвиток. Зазвичай у ньому виокремлюють два аспекти: пасивний та активний словник. Пасивний словник – це вся сукупність слів, значення яких відоме даній людині. Активний – сукупність слів, яку людина використовує для висловлення своїх думок.

У комплексі для перевірок обидва ці аспекти випробовуються за допомогою «Тесту словника».

Важливим показником мовленнєвих здібностей і ступеня готовності до шкільного навчання є також рівень розвитку фонематичного сприймання (слуху) дитини. Розвиток фонематичного слуху проходить у кількох напрямках. По-перше, цей розвиток відбувається по лінії розширення спектра суттєвих ознак фонем, які може розпізнати дитина. Від розпізнавання голосних та приголосних фонем вона переходить до диференціювання сонорних від шумних, твердих – від м’яких. Пізніше формується здатність розпізнавати дзвінкі й глухі, свистячі й шиплячі. Друга лінія – це перехід від розпізнавання фонем не тільки у сильних, а й у слабких позиціях. І, нарешті, третій напрямок – це прискорення темпу мовлення, за якого дитина може розпізнавати фонеми, що стоять у слабкій позиції (із прискоренням темпу промовляння звука зростає вплив на звучання його сусідів; із зменшенням темпу окремі звуки у словах починають звучати чіткіше). Усі ці напрямки так чи інакше подані у «Тесті фонематичного слуху».

Отже, саме це і є ті розумові здібності, рівень розвитку яких в основному визначає ступінь психологічної готовності дитини до шкільного навчання.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕСТУВАННЯ

Рівні розвитку усіх здібностей, що перевіряються (розумова активність, саморегуляція, фонематичний слух, словник, пам’ять і логічне мислення), дають можливість винести обґрунтоване первинне судження про ступінь психологічної готовності даної дитини до шкільного навчання.

Послідовність проведення окремих тестів диктується «тактичними» міркуваннями. Наприклад, якщо дитина прийшла на тестування у стані емоційного напруження, загальмованості, то контакту з нею може не відбутися, а, відповідно, це не дасть змоги їй повною мірою розкрити свої здібності. У такому разі доцільно розпочати перевірку з тестування фонематичного слуху, оскільки цей тест має ігрову форму, звичну для дітей. Але іноді трапляється, що стан емоційного напруження, навпаки, виявляється у надзбудженості дитини, підвищеній рухливості, балакучості тощо. У таких випадках перевірку краще розпочинати з тесту «Копіювання безглуздих складів». Він ґрунтується на самостійних графічних діях дитини. Виконання такого завдання має подіяти на дитину заспокійливо. Загальний час тестування не повинен перевищувати 20 хвилин. У зв’язку з цим необхідно підкреслити важливість правильного вибору темпу проведення іспитів. Занадто високий темп може призвести до того, що дитина просто не буде встигати за експериментатором. Занадто низький темп також негативно впливає на хід перевірки: вона набуває млявого, нединамічного характеру. Педагогічне чуття та інтуїція мають підказати експериментаторові, як регулювати темп під час дослідження.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

  • Тест фонематичного слуху

Мета. Перевірити рівень фонематичного слуху.

Інструкція. Експериментатор пропонує дитині: «Давай пограємося в школу: ти будеш учителем, а я – учнем». Діставши згоду, продовжує: «Я буду повторювати яке-небудь слово, а якщо зіб’юся, зроблю помилку і ти почуєш інше слово, зразу вдар ось так (показує). Цим ти ніби вкажеш мені на мою помилку. А далі назвеш те слово, яке я сказала помилково. Якщо ж я буду називати тільки те слово, яке ми обрали, то коли я закінчу, ти скажеш: “Все правильно “. Давай спробуємо. Слухай: рама, рама, рама, рама, вікно, рама, рама …». Почувши «вікно», учень ляскає долонею по столу й говорить: «Ви сказали “вікно”».

Переконавшись у тому, що завдання зрозуміле, експериментатор переходить безпосередньо до дослідження. Воно складається з чотирьох завдань. Перше завдання пропонується лише для ознайомлення і тренування (його результати не враховуються при оцінюванні даного тесту), три інші завдання – залікові.

Набори слів

(вимовляється одне слово за 0,5-0,7 секунди)

І

Рама, рама, рама, рама, лама, рама, рама, рама, рама, рама, рама.

Поріг, поріг, поріг, полії, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг.

Рампа, рампа, рампа, рампа, лампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа.

II

Коса, коса, коса, коса, коса, коса,коза, коса, коса, коса, коса.

Сірка, сірка, сірка, зірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка.

Світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, цвіт, світ.

Ситий, ситий, ситий, ситий, шитий,ситий, ситий, ситий, ситий, ситий, ситий.

III

Шар, шар, шар, жар, шар, шар, шар, шар, шар, шар, шар.

Пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити.

Шашка, шашка, шашка, чашка, шашка, шашка, шашка, шашка, шашка, шашка.

Шукати, шукати, сукати, шукати, шукати, шукати, шукати, шукати, шукати.

IV

Гора, гора, гора, гора, кора, гора, гора, гора, гора, гора, гора.

Гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка,зірка, гірка.

Голос, голос, голос, голос, голос, голос, голос,колос, голос, голос, голос.

Догодити, догодити, догодити, доходити, догодити, догодити, догодити.

 

Якщо в тому чи іншому рядку за умови нормального темпу промовляння (одне слово за одну секунду) дитина не може виявити «зайве» слово або помилилася, то після 1-2 наступних завдань слід повернутися до цього рядка і повторити його повільніше (вимовляється одне слово за 1,5 секунди).

Оцінювання результатів

Система оцінювання у цьому тесті має одну суттєву особливість: з одного боку, вища оцінка (3 бали) виставляється тільки за умови бездоганного виконання всіх чотирьох завдань; з іншого боку, не має значення, у якій кількості завдань учень припустився тієї чи іншої помилки, в одному чи у чотирьох. За наявності помилок оцінка за виконання тесту виставляється за тим завданням, яке виконане найгірше (тобто помилки не додаються). Використовується чотирибальна шкала оцінювання.

Інтерпретування результатів

0 балів – якщо хоча б у одному із завдань дитина не спромоглася помітити «зайве» слово; при цьому застосовувалися повтори, уповільнене промовляння даного рядка слів;

1 бал – дитина помітила «зайве» слово лише при повторенні рядка в уповільненому темпі;

2 бали – дитина помітила «зайве» слово за звичайного темпу подання слів, але не ляснула долонею по столу – «зайве» слово назвала лише після подання усього рядка;

3 бали – в усіх завданнях з першого подання учень вчасно ляснув долонею по столу й правильно назвав «зайве» слово.

Оцінювання рівня фонематичного слуху дитини

Кількість отриманих балів

Рівень розвитку фонематичного слуху 

0 

низький 

1-2 

середній 

3 

високий 

 

  • Тест копіювання безглуздих складів

Мета. Виявити рівень розвитку саморегуляції.

Обладнання. 10 наборів карток зі складами, які написані від руки.

Інструкція. Склади містять усі графічні елементи, які необхідні для прогнозування успішності оволодіння навичками письма у шкільному класі. Ось склади (10 варіантів рівноцінних завдань):

1. Вел зу бот

6. Бру то шас

2. Ко рат вен

7. Тор же мур

3. Са пре веж

8. Лу кеб шан

4. Пул ке баш

9. Су боз кин

5. Кот взо ли

10. Гор ну маж

Один з наборів складів із наведених десяти подається дитині на спеціальній картці.

«Подивись, — говорить експериментатор, – тут щось написано. Виявляється, у нас в гостях був зайчик (Інопланетянин) і залишив тобі записку. Ти ще не вмієш писати, але спробуй це перемалювати. Добре придивися й напиши так само на аркуші».

Час виконання завдання не обмежується. Однак експериментатор звертає увагу на випадки, коли дитина особливо повільна, що свідчить про флегматичний тип темпераменту.

Трапляється, що несмілива чи збентежена дитина заявляє, що вона не може перемальовувати літери, тому що не вміє писати. У такому разі їй можна запропонувати перемалювати спочатку будиночок, потім геометричні візерунки – прямокутники, кола, ромбики – і тільки потім, після неодноразового заохочення її дій, знову запропонувати перемалювати склади. Оцінюється, звісно, тільки це останнє завдання.

Оцінювання результатів

1 бал – каракулі;

2 бали – є подібність до зразка, але розпізнати можна не більше ніж три літери;

3 бали – можна прочитати щонайменше 4 літери;

4 бали – можна прочитати всі літери;

5 балів – кожна літера написана чітко, вся фраза має нахил не більше ніж 30°.

Тут виникають запитання. По-перше, чому цей тест характеризує розвиток саме здатності до саморегуляції? Відповісти можна так: для того, щоб більш-менш точно скопіювати той чи інший набір складів, дитина має виконати цілий комплекс регуляторних дій:

1) проаналізувати заданий зразок, виокремити у ньому основні елементи;

2) зафіксувати першу його частину у власній зоровій короткочасній пам’яті;

3) перевірити якість відображення цієї частини на папері, порівняти з відповідним еталоном;

4) у разі потреби виправити помилки й тільки потім перейти до копіювання наступного елемента.

Як бачимо, усе це саме ті операції, що утворюють структуру будь-якої письмової

дії.

Друге запитання стосується врахування вікової різниці між дітьми шести- й семирічного віку. Як показує аналіз, вимоги до семирічок у цьому тесті не повинні перевищувати вимоги до шестирічок, оскільки здатність, що перевіряється, не тренується у дошкільному віці. Тому рівень розвитку саморегуляції під час виконання графічних дій у цих вікових групах також визначається за єдиними критеріями.

Інтерпретування результатів

Кількість отриманих балів

Рівень розвитку саморегуляції

1

низький

2-3

середній

4-5

високий

 

  • Тест словника

Мета: Виявити рівень словникового розвитку дитини.

Обладнання. Вісім рівноцінних стандартних наборів слів.

Набори слів

1. Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, качатися, з’єднувати, кусати, гострий.

2. Літак, молоток, книжка, плащ, пір’я, друг, плигати.

3. Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв’язувати, щипати, колючий.

4. Автобус, лопата, альбом, капелюх, пух, ябеда, вертітися, розв’язувати, чесати, м’який.

5. Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкура, ворог, спотикатися, збирати, погладжувати, шорсткий.

6. Пароплав, граблі, посилка, пальто, волосся, нероба, їхати, розрізати, розкидати, твердий.

7. Човен, ганчірка, ручка, рукавиця, шкіра, ледар, повзти, приліпити, жувати, липкий.

8. Самокат, викрутка, журнал, хустка, кігті, умілець, кружляти, відриватися, складати, мокрий.

Рівноцінність, психологічна еквівалентність цих наборів забезпечується тим, що у кожний із них у певній послідовності включені однотипні слова. Наприклад, на першому місці у кожному рядку стоїть слово, що означає певний вид транспорту, який має бути знайомий дітям шестирічного, а тим паче семирічного віку. На другому місці – слово, що позначає побутовий предмет. Підготувати дітей такою мірою, щоб вони зазубрили значення усіх 80 слів, практично неможливо. Це, звичайно, розуміють і самі батьки: переконавшись у тому, що різним дітям пропонуються нові й нові набори слів, вони змушені відмовитися від надії обдурити експериментатора, а насправді – себе й свою дитину.

Інструкція.
«Уяви собі, що ти зустрівся з іноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І от він попросив тебе пояснити, що означає слово «велосипед». Як ти відповіси?»

Оскільки свої відповіді дитина дає у вербальній формі, виникає можливість оцінити її пасивний (знання значень окремих слів) і активний (уживання тих чи інших слів у активному мовленні) словники. Якщо дитина не може відповісти у вербальній формі, то їй пропонують намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів чи рухів.

Зазначимо, що тест не має на меті перевірити, чи володіє учень поняттям, яке позначає дане слово. Трапляється, що учень цим поняттям володіє, але, не знаючи відповідного слова літературної мови, вживає замість нього якесь інше (найчастіше діалектне слово). Не отримавши відповіді на стандартне слово, випробувач іноді замінює задане слово словом-синонімом, яке, на його думку, учень знає. Робити цього не можна, оскільки тест спрямований не на перевірку оволодіння тим чи іншим поняттям, а на перевірку знання слів, причому саме тих, які належать до літературної мови. Інша річ, що своє розуміння заданого слова дитина може виразити за допомогою жесту або ескізного малюнка. По ходу тестування екзаменатор та асистент стежать за темпом відповідей дитини, за її мовленням узагалі – чи не є воно занадто уповільненим?

Оцінювання результатів

Оцінкою за тест є сума балів, що виставляються за кожне з десяти слів набору.

0 балів – відсутність розуміння слова: дитина заявляє, що не знає значення слова, або неправильно пояснює його зміст, наприклад: «Хутро: його кладуть у подушку й сплять на ній»;

1 бал – розуміє значення слова, але своє розуміння може продемонструвати лише за допомогою жестів або малюнка;

1,5 бала-дитина вербально описує предмет, наприклад: «Велосипед: на ньому катаються; у нього є два колеса, а буває й більше – два великі й одне маленьке». Або: «Це, щоб на ньому кататися» або «Парасолька – щоб сховатися від дощу»;

2 бали – дитина дає визначення, наближене до наукового (таке, у якому вказаний рід і окремі родові ознаки), наприклад: «Лист – це папір, на якому можна написати про себе й надіслати у конверті поштою».

Отже, максимально можлива оцінка становить 2 х 10 = 20 балів.

Інтерпретування результатів

Оскільки з віком словник дитини швидко збагачується, відповіді шестирічок і семирічок логічно оцінювати по-різному, ставлячи до останніх підвищені вимоги. У зв’язку з цим для визначення рівнів розвитку цієї властивості рекомендується використовувати таку таблицю:

Вікові групи


 

Рівні словникового розвитку (сума набраних балів)

низький 

середній 

високий 

Шестирічні діти

6,5

7-13

13,5

Семирічні діти

11,5

12-16

16,5

 

  • Тест короткочасної пам’яті та умовиводів

Як бачимо з назви, цей тест комбінований. Виявляється це у використанні одного й того самого навчального матеріалу для оцінювання двох, хоча й взаємопов’язаних, але якісно різних здібностей – короткочасної пам’яті й логічного мислення. Остання здатність представлена одним із видів умовиводів.

Комбіноване дослідження цих двох здатностей зумовлене не тільки міркуваннями економії часу, який витрачається на перевірку, а передусім їх внутрішніми психологічними взаємозв’язками.

Інструкція. Експериментатор звертається до дитини, яка обстежується: «Тобі подобається слухати різні історії? (Дитина зазвичай відповідає ствердно.) От я зараз почну маленьке оповідання, а ти спробуй добре його запам’ятати, щоб точно повторити. Слово в слово. Нічого не вилучати й не додавати. Згоден? (Зазвичай дитина відповідає згодою.)

Були собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. Повтори!»

Якщо обстежуваний не може повністю і без суттєвих перекручень відтворити ці три фрази, експериментатор каже: «Нічого, не журися. Одразу це не виходить. Давай спробуємо ще раз. Слухай уважно.

Були собі…»

У протоколі дослідження фіксується кількість повторів, що знадобилися дитині для виконання завдання. Цей показник слугує для оцінювання рівня короткочасної смислової пам’яті обстежуваної дитини: чим менше знадобилося повторів, тим вищий рівень. При цьому використовується така таблиця:

Вікові групи 

Рівні розвитку короткочасної смислової пам’яті (кількість повторів, що знадобилися) 

низький 

середній 

високий 

Шестирічні діти

≥ 8

4-7

1-3

Семирічні діти

≥7

3-6

1-2

Після того як дитина дала правильну відповідь, експериментатор переходить до перевірки її здатності робити найпростіші умовиводи: «Молодець! Ти повторив правильно. А тепер подумай і скажи, хто з хлопчиків найвищий».

Якщо дитина не спроможна правильно відповісти, експериментатор каже: «Давай подумаємо ще раз. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. То хто з них найвищий?» (повторюється лише завершальна частина оповідання й саме запитання).

Після того як дитина дає правильну відповідь, їй ставиться ще одне запитання: «А хто ж із хлопчиків найнижчий?»

Для того щоб запобігти намаганням батьків націлювати дитину на готову відповідь, слід різним дітям пропонувати різні варіанти даного тесту, які відрізняються лише формою, наприклад:

Були собі три дівчинки: Оля, Ганнуся й Наталка. Оля молодша за Ганнусю, Ганнуся молодша за Наталку. (Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?)

Було собі троє поросяток: Хрюша, П’ятачок та Бублик. Хрюша товстіший від П’ятачка, П’ятачок товстіший від Бублика. (Хто з поросяток найхудіший? Хто найтовщий?)

У лісі живуть три зайчики: Хвостик, Вухастик та Пухнастик. Хвостик бігає швидше за Вухастика, а Вухастик – швидше від Пухнастика. (Хто із зайчиків бігає найшвидше? Хто найповільніше?)

Оцінювання результатів

Визначаючи рівень розвитку здатності дитини робити найпростіші умовиводи, враховують загальну кількість повторів, що знадобилися їй для виконання даного тесту в цілому (починаючи із запам’ятовування). Наприклад, шестирічний учень уперше правильно відтворив задані фрази лише після того, як експериментатор повторив їх 5 разів (це число фіксувалося під час тестування його короткочасної пам’яті). Потім йому знадобилося ще одне повторення для першого умовиводу, а для другого – жодного. Отже, тест умовиводів – 6 повторів, що, відповідно до таблиці, наведеної нижче, визначається як середній рівень.

Інтерпретування результатів

Вікові групи 

Рівні розвитку здатності робити найпростіші умовиводи (кількість повторів, яка знадобилася для виконання даного тесту в цілому) 

низький 

середній 

високий 

Шестирічні діти

≥ 10

4-9

1-3

Семирічні діти

≥8

3-7

1-2

 

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РОЗУМОВОЇ АКТИВНОСТІ ДИТИНИ

Як зазначалося вище, цей рівень визначається на підставі спостережень за виконанням дитиною всіх чотирьох тестів, описаних вище. При цьому застосовуються такі критерії.

Н и з ь к и й р і в е н ь розумової активності. Інтерес дитини до завдання обмежується в основному обстановкою дослідження. До виконання завдань дитина переходить тільки після додаткових спонукань, у процесі роботи часто відволікається. Під час виконання тесту з фонематичного слуху інтерес дитини викликає не виявлення помилок в артикуляційних діях експериментатора, як це передбачається метою тесту, а можливість суто зовнішньої реакції – ляснути долонькою по столу.

С е р е д н і й р і в е н ь. Дитина не виявляє особливого інтересу до виконання запропонованих завдань, хоча в роботу включається досить охоче. Можливий варіант, коли дитина на початку виявляє до роботи підвищений інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасає. Запитань ставить порівняно небагато, та й ті найчастіше спрямовані не на зміст завдання, а на які-небудь другорядні моменти: «А хто намалював ці гарні літери?», «А інопланетянин хороший чи поганий?» і т. ін. Власної ініціативи у процес спілкування з експериментатором та у виконання завдання не вносить.

В и с о к и й р і в е н ь. За високого рівня розумової активності дитина виявляє явний інтерес до запропонованих завдань, обстановки, у якій проводиться співбесіда, до вчителя. Охоче підтримує з ним розмову, сама ставить запитання. У виконання завдань включається без зволікання, докладає зусиль для подолання труднощів, що виникають у роботі, нерідко намагається продовжити спілкування з учителем. Під час виконання словникового тесту охоче включається в ігрову ситуацію, вносячи у неї елементи ініціативи, фантазії, творчості.

Ось характерний приклад.

Семирічна Катруся так відповідала на завдання словникового тесту: «Велосипед – вид транспорту, на якому катаються. Має два колеса, руль та сідло. Молоток – інструмент. За його допомогою можна відремонтувати велосипед. Книга – у ній надруковані різні відомості, наприклад, як відремонтувати велосипед за допомогою молотка».

Фіксація результатів перевірки

Фіксація результатів перевірки здійснюється за допомогою Картки психологічного обстеження учня.

На підставі отриманих даних вирішується питання про ступінь готовності дошкільняти до шкільного навчання. Якщо переважає високий рівень показників і результатів з низьким рівнем немає, – рівень готовності до школи кваліфікується як достатній. У разі переважання низьких показників кваліфікується недостатній рівень готовності до шкільного навчання. Інші варіанти свідчать про середній рівень готовності до школи.

 

 

 

 

 

 

 

Картка психологічного дослідження

Прізвище, ім’я__________________________________________________________

Дата народження____________________

І. Протокол обстеження

1. Копіювання безглуздих складів (саморегуляція)

До картки підклеюється аркуш із роботою учня.

2. Фонематичний слух

Записується слово, у якому дитиною не була помічена зміна фонем.

3. Словник

Проставляється оцінний бал для кожного слова.

4. Короткочасна пам’ять

Проставляється кількість повторів, що знадобилися для точного відтворення заданих фраз.

5. Умовиводи

Проставляється кількість повторів, що знадобилися для правильної відповіді на 2-й умовивід (відлік ведеться від першого подання двох фраз для запам’ятовування).

6. Розумова активність

Фіксуються основні особливості поведінки дитини під час тестування.

II. Оцінювання за результатами дослідження

Психологічні показники готовності


 

Рівні оцінювання 

низький 

середній 

високий 

Розумова активність

     

Саморегуляція

     

Фонематичний слух

     

Словник

     

Короткочасна пам’ять

     

Умовиводи

     

III. Діагностичний висновок ____________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

IV. Підпис психолога _____________

 

* * *

Інформація, одержана за даною методикою, може бути використана для:

• підбору вчителів;

• залучення додаткових педагогічних засобів, що підсилюють адаптацію дітей до школи;

• організації заходів щодо дитини на період до початку навчання. Стосовно дітей, які мають високі оцінки за всіма показниками готовності до

школи, може бути розглянуте питання про те, з якого класу – першого чи другого, дитині слід починати навчання. Вирішення цього питання має бути поза межами цієї процедури. За домовленістю з батьками проводиться додаткове обстеження за програмою, що включає оцінку якостей, умінь та здібностей, необхідних для успішного старту в групі дітей, які вже пройшли адаптацію до шкільного життя й засвоїли певні програмні знання й навички. Діагностичні прийоми та методики підбирають так, щоб можна було виявити не тільки вміння та навички, дитини, а й ступінь здатності до навчання. Показниками для рекомендації до вступу дитини одразу до другого класу є:

1. Сформованість передумов та елементів навчальної діяльності на рівні

• уміння сприйняти навчальне завдання (передбачає спрямованість на використання запропонованого дорослим способу дій, керування самонаказом «зрозуміти, а потім запам’ятати»);

• здатність зосередити увагу на навчальній діяльності, цілеспрямовано працювати над запам’ятовуванням матеріалу;

• уміння планувати власні дії, як мінімум у продуктивних видах діяльності;

• уміння здійснювати самоконтроль, порівнюючи результат своїх дій із зразком, виявляти та самостійно виправляти помилку.

2. Сформованість графічної навички письма на рівні вміння писати під диктовку і списувати до 15 слів і читати ЗО слів за хвилину.

3. Упевненість дитини в собі й відносна самостійність поведінки.

4. Товариськість на рівні виявлення ініціативи у спілкуванні або ж здатності вільно підтримувати спілкування, ініційоване дорослим чи однолітками.

5. Знання фактичного матеріалу навчальної програми першого класу.

Обстеження претендента на вступ одразу до другого класу за чотири-н’ять місяців до початку навчального року дає можливість організувати цілеспрямовану роботу з дитиною для «добирання» необхідних передумов до такого навчання. Психолог знайомить батьків із програмними вимогами другого класу, акцентує їхню увагу на важливості кожної з названих вище передумов успішної адаптації до навчання й допомагає визначити, як можна заповнити розрив між рівнем підготовки дитини й тими вимогами, які школа поставить перед нею з перших днів. Практично вирішній ці питання можна значно легше, якщо до їх обговорення включити майбутнього вчителя дитини.

Експрес-діагностика виокремлює дітей, які вкрай слабко підготовлені до шкільного навчання. Професійно правильні дії у цих випадках спираються на такі факти та обставини. Дитина, яка проходить обстеження, як і всі інші дошкільнята, пройшла диспансеризацію. На етапі диспансеризації ідентифікуються діти із грубими порушеннями психічного розвитку, що мають клінічний характер. Якщо картина відставання в розвитку дошкільняти не настільки очевидна, то дитина направляється в загальноосвітню школу (зрозуміло, без діагнозу). В експрес-діагностиці вона показує низькі результати й таким чином виявляє необхідність пильної до себе діагностичної уваги під час навчального процесу.

Іноді батьки приводять дитину на зустріч-знайомство для того, щоб визначитися, чи варто віддавати дитину до школи з шести років, чи краще зробити цс через рік. У даному разі завдання психолога полягає в тому, щоб на основі результатів обстеження показати батькам картину готовності дитини до навчання в контексті закономірності зв’язку навчання та розвитку.

Експрес-діагностика виявляє дітей, поведінці яких притаманна надмірна рухова активність, а також дітей з винятково підвищеною розумовою стомлюваністю. Обговорюючи з батьками особливості таких дітей, важливо переконати їх у тому, що вжиття необхідних у таких випадках заходів відкладати не можна. Важливими для оптимізації навчання і розвитку таких дітей є організація відповідного режиму життя дитини, а можливо, і медикаментозна підтримка.

Батькам дитини з несформованим фонематичним сприйняттям слід порадити проконсультуватися з логопедом і в разі відсутності якихось інших вад мовлення найбільшу увагу приділити розрізнянню подібних звуків.

Загальні для всіх дітей рекомендації зводяться до зміцнення здоров’я, забезпечення умов для включення дитини в колективні ігри та інші види діяльності, притаманні дошкільному віку. Важливо підтримувати в дитини упевненість у собі, почуття відповідальності за виконання доручень, вчити елементарних навичок спілкування з однолітками. Варто зацікавити дітей завданнями, які сприяють розвиткові кінестетичної чутливості, дрібної моторики рук та зорово-моторної координації.

Експрес-діагностика, виконуючи в основному функцію диференціювання, надає вчителеві дані про готовність дітей до навчання у тому обсязі і на тому рівні, які дають можливість йому спрямовано запустити навчальний процес.

завантаження...
WordPress: 23.13MB | MySQL:26 | 0,352sec