Екологічний мітинг до Дня Землі на тему: ДОЛЯ ПЛАНЕТИ – У НАШИХ РУКАХ

Екологічний мітинг до Дня Землі на тему: ДОЛЯ ПЛАНЕТИ – У НАШИХ РУКАХ

Мета: формувати в учнів почуття відповідальності за майбутнє України і Землі загалом, розширити і поглибити екологічні знання.

Обладнання:плакатиіз закликами:

  • Збережімо нашу Землю блакитною і зеленою.
  • Збережи і врятуй.
  • Бережімо, люди землі,води, кожну квіткі в лузі, деревце. Бвивцею не стань краси природи. Пам’ятаймо, діти, й ми про це.

Хід заходу

Учитель. 22 квітня 1970 р. у США вперше святкували День Землі. Демонстранти несли великий плакат із зображенням Зем­лі, яка кричала: «На допомогу!» Відтоді все людство в квітні свят­кує День Землі.

І сьогодні ми з вами такожмаємосказатисвоє слово на за­хистнашоїпланети.

(Заходить дівчинка з піднятим над головою глобусо.)

Дівчинка.

Зупиніться! Роздивіться,

Що принесла сюди я.

Це ж бо наша найрідніша

Найгарніша Земля.

Учень 1. Ось вона — нашапланета.

Учень 2. Ось вона — сонцем зігріта.

Учень 3. Ось вона — дощами вмита.

Учень 4. Морями оперезана.

Учень 5. Ріками помережена.

Учень 6.Це наша планета Земля!

Поки жити планета ця буде,

Поки світ ше в полоні краси,

Бережіть же красу її, люди.

Сонцем сяє хай крапля роси!

Учень 1. Доля планети — у наших руках. Ми — майбутнє України!

Учень 2. Нас цікавить життя степу і лісу.

Учень 6. Земля, на якій ми живемо.

Учень 1. Нас об’єднує віра в те,

що ми здатні зробити нашу Землю прекрасною!

Учень 2. Нас об’єднали три кольори.

Синій — символізує чисте небо та прозорість джерел.

Учень 3. Жовтий — щедрість сонця та багатство ланів.

Учень 4. Зелений — колір життя.

Усі разом. І наше завдання — зберегти природу для мене, тебе і всього народу!

Учень 5.Прости нас, Земле,

Нас — людей століття.

Яке надбало стільки лиходій,

Що вистачить на кількапоколінь,

Унаслідок людської перемоги

Над всім живим, що просить допомоги.

Прости нам, Земле, спаленіліси…

Прости ґрунти збіднілій неродючі,

І атом той, що вирвавсяна волю,

Й перевернув людську нелегкудолю.

Учень 6.О, люди! Найвище природитворіння!

Прийдуть на цей світ не одні покоління.

Подякують нам або наспроклянуть…

Тож сійте ромашку, саджайте калину,

Шануйте лисичку й родину лосину,

Бджолу-медовицю,бджолу-трудівницю,

Ковалика-дятла й джерельну водицю!

Учень 1.Метелика ловити я не хочу.

Він — квітка неба, хай живесобі!

Хай крильцями барвистимитріпоче,

Щоб радісно було меній тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеляне погойдати

І не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку читравинку

Я не ображу — це страшеннийгріх!

Бо в кожній з них живетремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Дівчинка.

До вас, мої рідні, звертаюся я —

Найменша у нашій сім’ї.

Стоїть на узліссі ялинка моя —

Не зрубайте її!

На озері плаває пташка моя —

Не вбийте її!

Яскравіє на небі зірка моя —

Не згасайте її!

Світ казку будує мрія моя —

Не спиняйте її!

Учень 2.

Весна… Усе буяє в зелені йцвіту…

Пташки співають, а вночі так тихо…

І раптом в тишу ту ввірвалось лихо…

(Гудуть дзвони тривоги. Звучить «Реквієм» В.А.Моцарта.)

Учень 3. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як нині всім здається, най тихішою і найтемнішою. І не сповіщала про біду. Навпаки  – всім жителям містечка атомників ще звечора під вихідні природа подарувала гарну погоду.

Проте в ту саму ніч із 25 на 26 квітня відлік часу став уже далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години, хвилини, секунди. О 1 год 23 хв 40 с, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Трапилося це за 103 км на північ від м. Києва.

І нині дзвін скорботи, що став уже символом чорнобильського лиха, б’є на сполох, на тривогу, закликаючи нас до розуму.

(Звучить тривожна музика, що переходить у дзвін.)

Учень 4.

По кожному плачуть дзвони,

По кожному із нас.

Це — крик душі, це — стогін,

Наш сум, наш біль, наш час.

І плачуть-тужать дзвони

По всіяній землі…

Чорнобильська мадонно,

Прости нас… і спаси.

Учень 5. Незабаром у зоні відчуження розквітнуть сади  – безпритульні, мовчазні, недоглянуті, оперезані павутинням колючого дроту. Мовчать, наче виношують страшну думку. Час для них і для всього живого розколовся на до і після. Щоразу, коли силкуєшся переступити цю страшну межу часу, в свідомість невидимими осколками вривається ця трагічна мелодія розщепленого атома, як пам’ять, як пересторога, як відлуння того давнього біблейського пророцтва: «І засурмив третій Ангел. І велика зоря впала з неба, палаючи, як смолоскип. І впала вона на третину річок та водні джерела. А ймення зорі тій — Полин. І стала третина води, як полин. І багато людей повмирало з води, бо згіркла вона. А ті, кому випало жити, на цілий рік уперед спізнали гіркоту третини вод».

І стоять недоглянуті, безпритульні сади, як німий докір чорнобильського горя.

Учень 6.

Два кольори мої, два кольори.

То не любов і не журба,як в пісні.

Свої Чорнобиль має кольори:

Весна і сонце — до і горе —після.

Усі разом.

Велика Матір наша небесна!

Мудра берегине землі і неба,

Світу видимого і невидимого!

Почуй молитву дітей

стражденної України.

Якщо не чула наших предків,

То почуй нас, квіт полинової гіркої землі.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Мітинг до дня Землі (22.0 KiB, Завантажень: 18)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Мітинг до дня Землі (22.0 KiB, Завантажень: 10)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,357sec