Дипломна робота на тему:«СИСТЕМА АДМІНІСТРУВАННЯ ДЛЯТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ»

Зміст    3

Вступ    4

1. Електронне навчання в Україні і світі. Історія та перспектива розвитку    5

2. Стандарти дистанційного навчання    18

2.1. Стандарт IMS    20

2.2. Як співвідносяться між собою метадані в стандартах IMS, IEEE, ARIADNE і ADL?    22

2.3. SCORM    23

2.4. Чи обов’язково слідувати вимогам SCORM?    24

3. Системи управління електронним навчанням    27

3.1. Система Moodle та її характеристики    28

3.1.1. Можливості MOODLE як системи створення і підтримки контенту    29

3.1.2. Можливості MOODLE як системи управління навчанням    31

3.1.3. Можливості тестування MOODLE    32

3.1.4. Засоби моніторингу активності слухачів    34

3.2. Аналіз e-learning платформ    35

3.2.1. IBM Lotus LearningSpace Forum (versions: 3.x)    37

3.2.2. IBM Lotus LearningSpace (versions: 5.x)    38

3.2.3. IBM Lotus Learning Management System (LMS) (versions: 1.x)    40

3.2.4. IBM Lotus Workplace Collaborative Learning (WCL) (versions: 1.x-2.x.)    41

3.2.5. WebCT Campus Edition 4.1 (WebCT CE)    43

3.2.6. WebCT Vista 3.0    44

3.2.7. BlackBoard 6.x    45

3.3. Система дистанційного навчання “Прометей”    47

3.4. Про вибір системи електронного навчання    50

4. Створення програмного продукту і його короткий опис    55

4.1. Структура програмного продукту, алгоритми роботи і взаємодії його модулів    55

4.2. Основні функції розробленого програмного продукту    59

4.3. Робота з створеним програмним засобом    59

4.4. Системні вимоги програмного засобу    67

Висновки    68

Використані джерела    69

Додаток 1    70

Додаток 2    71

 

Вступ

Розвиток науки і техніки в XX столітті привів до появи нового, глобального світу на нашій планеті. У цьому світі між цивілізаціями вже не залишається ні інформаційних, ні географічних, ні, часом, культурних бар’єрів. До такого положення справ можна відноситися по-різному, але глобальність зараз – це невід’ємний атрибут нашого суспільства, яким можна користуватися як для користі, так і в шкоду.

Виникнення доступних засобів інформаційного зв’язку між містами і країнами породило якісно новий вигляд взаємодії усередині суспільства. Так, Мережа – могутній інструмент для зберігання і отримання знань і спілкування людей між собою, – є найзручнішим середовищем для процесів освіти і, зокрема, для заочного (віддаленого) навчання.

На даний момент дистанційна освіта через Інтернет (e-learning) широко використовується в багатьох країнах світу. Найбільших масштабів воно досягло в США і Західній Європі. Дистанційне навчання використовують учбові заклади для активізації пізнавальної діяльності учнів як додаткове до основного. Є можливість проходити дистанційні курси по окремих дисциплінах, а також здобувати повноцінну вищу освіту і навіть кандидатський або докторський ступінь. Безліч комерційних компаній і державних структур використовують дистанційне навчання для підвищення кваліфікації своїх співробітників.

На сьогодні електронне дистанційне навчання набуває широкого використання й в Україні. Тому метою роботи є вивчення однієї з важливіших частин електронного навчання це системи управління електронним навчанням. В теоретичній частині роботи зроблено огляд історії розвитку електронного навчання, розглянуто сучасні стандарти та сучасні системи управління електронним навчання. Практична частина роботи це створення адміністративної частини для системи управління електронним навчанням.

1. Електронне навчання в Україні і світі. Історія та перспектива розвитку

Впровадження комп’ютерних інформаційних технологій у навчання розпочалося в Україні ще в 80-і роки. Поява нових мультимедійних і мережних технологій привела до появи нової галузі – електронного навчання. Важливим етапом розвитку Е-навчання повинно стати об’єднання всіх існуючих електронних навчальних ресурсів у національну навчальну мережу.

Один з головних викликів ХХІ сторіччя – формування єдиного всесвітнього інформаційного простору. Цей простір охоплює всі сторони людського буття: економіку, політику, науку, культуру і, звичайно ж, освіту. Це не дивно, адже освіта лежить в основі всіх життєвих функцій суспільства. Розуміння цього характерне для вчених і фахівців України, так само як для колишнього СРСР і країн СНД. Київ, як всесвітньо відомий центр комп’ютерної науки, завжди концентрував спільні зусилля вчених і педагогів на розвитку і широкому впровадженні нових технологій навчання. Тут з’явилася перша ЕОМ із дружнім інтерфейсом користувача – Мир, тут пройшли перші експерименти по масовому впровадженню в навчальний процес спеціалізованих контролюючих машин, тут були розроблені навчальні оболонки і комп’ютерні навчальні курси для ЕС ЕОМ.[13]

Під електронним навчанням (ЕН) будемо розуміти сукупність методів, форм і засобів самостійного, але контрольованого засвоєння людиною певного масиву знань за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища.

Інформаційно-освітнім середовищем ЕН є системно-організована сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного забезпечення, орієнтованим на задоволення освітніх проблем користувачів. Сучасні засоби телекомунікаций і електронних видань дозволяють перебороти недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи при цьому усі їх переваги.

ЕН доповнює існуючі очні і заочні системи навчання. Воно інтегрується в ці системи, удосконалюючи і розвиваючи їх. За рахунок створення мобільного інформаційно-освітнього середовища і скорочення питомих витрат на одного учня в порівнянні з традиційними системами освіти ЕН забезпечить принципово новий рівень доступності освіти при зберігання її якості. Характерними рисами ЕН є гнучкість, модульність, економічна ефективність і максимальне використання інформаційних технологій.

У 50-60-х роках з’явився й одержав велику популярність попередник електронного навчання – “навчання програмоване”. Термін “програмоване навчання” запозичений з термінології програмування для ЕОМ, мабуть, тому, що, так само як у програмах для ЕОМ, рішення задачі представлене у виді строгої послідовності елементарних операцій, у “навчальних програмах” досліджуваний матеріал подається у формі строгої послідовності кадрів, кожний з яких містить, як правило, порцію нового матеріалу і контрольне питання або завдання.[13]

Програмоване навчання не відкидало принципів класичної дидактики. Навпаки, воно виникло в ході пошуків удосконалення процесу навчання шляхом кращої реалізації цих принципів. З цією метою воно передбачало:

1) правильний добір і розбивка навчального матеріалу на невеликі порції;

2) частий контроль знань: як правило, кожна порція навчального матеріалу закінчується контрольним питанням або завданням;

3) перехід до наступної порції лише після ознайомлення учня з правильною відповіддю або характером допущеної їм помилки;

4) забезпечення можливості кожному учневі працювати з властивої йому, індивідуальної, швидкістю засвоєння (тобто реалізацію на ділі індивідуального підходу в навчанні), що є необхідною умовою активної самостійної діяльності учня по засвоєнню навчального матеріалу.

Програмоване навчання здійснюється за допомогою “навчальної програми”, що відрізняється від звичайного підручника тим, що вона визначає не тільки зміст, але і процес навчання.

Програмоване навчання може здійснюватися з застосуванням так званих навчальних машин або у виді безмашинного навчання, що використовує програмовані підручники. Основний недолік безмашинного програмованого навчання полягав в його громіздкості, одноманітності. Крім того, маючи можливість вільно перегортати програмований підручник, деякі учні будуть порушувати інструкцію і читати сторінки не в тому порядку, що відповідає обраній відповіді (якщо підручник складений по розгалуженій програмі), або можуть підглянути відповідь до того, як самі її сформулювали (якщо підручник складений по лінійній програмі).

Створюються навчальні машини або автоматизовані системи навчання на базі ЕОМ, що автоматично забезпечують виконання навчальної програми: “відкривають” відповідь тільки після того, як учень “повідомив” свою відповідь, “подають” необхідні кадри, змінюючи їхню послідовність у залежності від обраних учнями відповідей, тобто забезпечують різні реалізації навчальної програми для різних учнів, і т. д.

Програмоване навчання містило ряд переваг, насамперед у здійсненні принципу індивідуального підходу, своєчасного зворотного зв’язку (учень-вчитель). Однак для його впровадження в широку практику навчання не вистачало належних експериментальних даних. Недостатньо були вивчені також питання сполучення програмованого навчання з іншими методами викладання, можливості і доцільність застосування окремих елементів програмованого навчання з метою кращого обліку індивідуальних швидкостей засвоєння матеріалу сильними, середніми і слабкими учнями. Це особливо важливо враховувати в навчанні математиці та інших природничих наук, де границі індивідуальних швидкостей засвоєння ширше, ніж по інших предметах, а орієнтація на ідеалізованого середнього учня приводить звичайно до втрати інтересу до предмета в одних і до неуспішності інших.

Причин для зниження інтересу до навчання із застосуванням ЕОМ у 70-і роки було декілька:

• нерозвиненість і низька ергономічність периферійних пристроїв –монохромність і низька роздільна здатність моніторів, відсутність засобів виводу звуку;

• як наслідок, неможливість забезпечити “учням” дружній, зокрема графічний, інтерфейс;

• технічні характеристики процесора й оперативної пам’яті не дозволяли використовувати при навчанні складні математичні алгоритми, наприклад з області автоматичного доведення або штучного інтелекту.

У 80-роки розробка навчальних систем здійснювалася у великих наукових та навчальних центрах. У США, наприклад, такими центрами були Дартмутський коледж, Іллінойський та Стенфордський університети та фірма “International Business Machines” (IBM). У Великобританії основні проекти з комп’ютеризації навчання здійснювались в університетах Глазго та Лідса, а також у Единбурзькому коледжі. У колишньому Радянському Союзі перші навчальні машини були розроблені у Ризькому політехнічному інституті, Білоруському університеті, у Обчислювальному Центрі АН Радянського Союзу в Москві, у наукових центрах Києва та ін.[13]

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Syst Admin Dlya Tehnologij El Navch (2.3 MiB, Завантажень: 18)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
завантаження...
WordPress: 23.95MB | MySQL:26 | 0,332sec