Дипломна робота на тему: «ЗНАЧЕННЯ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЕФІНІЦІЙ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКОНУ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….. 3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження…………………… 7

  1. Концепції дослідження словника літературної мови………………….. 7
  2. Лінгвістичні основи сучасної тлумачної лексикографії……………… 11
    1. Динамізм лексичного складу сучасної німецької мови……………….. 16
    2. Значення слова у мовній діяльності…………………………………….. 20

      Розділ 2.
      Значення лексикографічних дефініцій для

    дослідження динамічних процесів в лексиконі сучасної

    німецької мови.………………………………………………………. 27

2.1. Архаїзація як одна із тенденцій словникового складу…………….. 27

2.2. Діалектизми, жаргонізми..…………………………………….…….. 33

2.3. Семантична деривація як одне із головних джерел

динамізму словникового складу………………………….…………. 35

2.3.1. Розширення значення слова……………………………..…. 39

2.3.2. Звуження значення слов…..………………………………… 47

2.4. Значення лексикографічних даних для дослідження

лексико-семантичних груп в лексиконі сучасної

німецької мови………………………………………………….…….. 52

2.4.1. Економічна концептосфера………………………….……..… 52

2.4.2. Медична концептосфера…………………………………….. 58

2.4.3. Концептосфера науки і техніки…………………………….. 62

Висновки…………………………………………………………………….……. 65

Список використаних джерел…………………………………………………. 68

Вступ

Мова як одна з форм духовної культури народу, безпосередній виразник його ментальності та основний засіб спілкування – продукт тривалого історичного розвитку суспільства. Вона перебуває в постійному русі, змінюється в просторі й часі, водночас зберігаючи ознаки іманентної стабільності, цілісності. У часи різких соціальних змін закономірно змінюється словниковий склад мови, реагуючи на виникнення нових понять, нових явищ у матеріальному й духовному житті соціуму. Лексико-семантичний рівень найбільш чутливий до змін в інформаційно-комунікативному просторі. Рухливість, динаміка словникового складу мови вирізняє її лексичний рівень з-поміж інших структурних рівнів – фонетичного (фонологічного) і граматичного. За історією слів, як відомо, простежується життя та історія народу, зв’язки з іншими культурами. Лексика розвивається постійно і безперервно, а в періоди трансформацій суспільства кількісні та якісні зміни найпомітніші. Зміни в лексиці відбивають як очевидні, відкриті, так і приховані механізми мовної еволюції. Причому зміна в одній із ланок словникової системи неминуче викликає своєрідну ланцюгову реакцію модифікацій в інших її частинах. “Існування слова в мові протягом більш-менш тривалого часу завжди пов’язане зі змінами в його значенні і в його зв’язках з іншими словами, а історію слова набагато складніше дослідити, ніж його етимологію” [33, 54]. Діахронна лінгвістика засвідчує, що в процесі історичного розвитку для кожної мови характерні епохи відносної стабільності і періоди відчутних структурно-семантичних зрушень.

Нова лексика, яка співвідноситься з економічним життям, становить найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть (у попередні періоди на перший план виходили інші сфери соціального життя). Неологізми сфери економіки та бізнесу відображають докорінні зміни, які пов’язані з розповсюдженням та реалізацією економічних теорій, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з удосконаленням управління економікою та її окремими ланками, з впровадженням сучасної інформаційної техніки. Навколо понять, які співвідносяться З цими процесами та явищами, спостерігається найбільша концентрація нової лексики та фразеології. Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу чинників, пов’язаних з економічною базою суспільства.

Значний вплив на словниковий склад німецької мови, на розвиток її лексико-семантичної системи справила інформаційна революція. Вибух комп’ютерних неологізмів спричинює дію механізмів семантичних змін, необхідних для закріплення існуючих одиниць за новими референтами. Експансія спеціальної лексики, пов’язаної з інформаційною технікою, в загальну мову також супроводжується семантичними зрушеннями та модифікаціями. Наслідки семантичних процесів та змін знаходять своє втілення в нових мовних явищах, які все більше пронизують систему, впливають на існуючі семантичні підсистеми та семантичні угрупування лексики та фіксуються у словнику німецької мови.

Завдання роботи – якомога повніше зафіксувати нові лексичні одиниці, вивчити природу лексико-семантичних явищ у новітній історії німецької літературної мови, простежити співвідношення інновацій та ядра сучасного словника. Важливо з’ясувати причини і фактори інноваційних процесів у національному лексиконі, основні джерела його поповнення на певному хронологічному зрізі, простежити, які тематичні групи неолексем зазнають кількісних і якісних змін, які існують проблеми унормування та подальшої кодифікації лексики. Перелічені питання ще не дістали в мовознавстві належного висвітлення, що зумовлює актуальність нашого дослідження.

Об’єктом дослідження є семантичні процеси в лексиконі сучасної німецької літературної мови. Лексикографічно кодифіковані нові слова, що утворилися за наявними (рідше за новими) дериваційними моделями і типами; лексичні одиниці, що з’явилися в результаті іншомовного впливу; слова, що функціонували на периферії словникового складу національної мови, але в досліджувану добу значною мірою активізувалися; семантичні інновації як результат вторинної номінації, зміни значеннєвого наповнення слів; нові лексеми, що з’явилися внаслідок термінологізації і детермінологізації тощо.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Znach Leks Defin (346.5 KiB, Завантажень: 0)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
завантаження...
WordPress: 23.6MB | MySQL:26 | 0,341sec