Дипломна робота на тему: «ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВИХ ПЛАВЗАСОБІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ АВАВРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ ПІД ЧАС ПОВЕНІ»

ЗМІСТ    5

ВСТУП    6

РОЗДІЛ I    8

ОБГРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ОБРАНОЇ ТЕМИ    8

1.1. Основні поніття та визначення    8

1.2. Аналіз фізико–географічних, техніко-економічних, та інших умов об’єкта дослідження.    13

1.3. Огляд стану проблеми.    15

1.4. Сучасні погляди і рішення проблем, що розглядаються.    26

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ І    29

РОЗДІЛ II    31

МЕТА ТА ЗАДУМ ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ.    31

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІ    32

РОЗДІЛ ІІІ.    33

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ПО ЗАСТОСУВАННЮ ПЛАВЗАСОБІВ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ДЛЯ ВИКОНАННЯ АВАРІЙНО- РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ ПІД ЧАС ПОВЕНІ .    33

3.1.Організаційні заходи :    33

3.2.Інженерно-технічні заходи    34

3.3.Способи застосування плавзасобів.    40

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІІ    54

РОЗДІЛ ІV    56

МІСЦЕВІ ПЛАВЗАСОБИ     56

4.1 Призначення, технічна характеристика і описання місцевих плавзасобів     56

4.2. Розрахунок _____________    58

4.2.1. Розрахунок _________________    58

4.2.2. Розрахунок ______________________.    65

4.2.4. Розрахунок ________________________.    67

4.4. Переваги та недоліки місцевих плавзасобів.:    70

4.5.Способи застосування місцевих плавзасобів для виконання аварійно-рятувальних робіт під час повені.    71

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІV    72

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.    74

ДОДАТОК 1    75

ВСТУП

Кліматичні умови в різних районах нашої країни дуже різноманітні. Ще більш розрізняються метеорологічні умови кожного конкретного року. З цієї причини немає жодного року, протягом якого не траплялася б повінь то на одних, то на інших ріках. Прямі середньорічні збитки від повеней у ряді річкових басейнів сягають десятків мільйонів гривень. Аналіз багаторічних даних про збитки від повеней по ряду басейнів рік країни показав, що середній багаторічний прямий збиток галузям аграрно-промислового комплексу в розрахунку на 1 га площі, яка затоплюється, складає 380 гривень. При цьому максимальні збитки перевищують показники середніх багаторічних даних у 2,5-3 рази. При затопленні по країні за рік сума середньорічного збитку галузям народного господарства становить мільйони гривень. Біля 70% із цієї суми припадає на сільське господарство.

Найбільшого впливу від цього лиха зазнають гірські райони та передгір’я Карпат ( Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області ), Полісся ( Волинська, Рівненська одбасті ), Придунайські та Придністровські території, а також Донбас.

При цьому слід відмітити, що повені на гірських річках виникають раптово і практично не прогнозуються.

При повенях і катастрофічних затопленнях швидкість водяного потоку може змінюватися від 2 до 5 м/с, а висота підйому води в руслах рік від 2 до 14 м вище рівня води в межені .

На ступінь і характер руйнування різних будівель та споруд, крім хвильового навантаження, обумовленого швидкістю й глибиною (висотою) водяного потоку, значно впливає водонасичення та розмив ґрунту в основах фундаментів будівель, верхньої частини колії залізниць, асфальтових й інших покриттів автомобільних доріг, мостових опор, а також динамічні навантаження від ударів масивних предметів, що плавають, і великих брил льоду. Ступінь водонасичення ґрунтів і розмив їх залежить від тривалості затоплення місцевості та підвалів будівель, що для малих рік може змінюватися від 1 до 3 діб, а для великих – від 1 до 3 місяців.

Тривалість затоплення місцевості може змінюватися від декількох діб до декількох десятків діб.

Для зниження обсягів руйнувань і втрат в умовах впливу катастрофічних затоплень при повенях в планах ЦО та планах дій по попередженню й ліквідації НС передбачається проведення різних організаційних та інженерно-технічних заходів.

Накопичений вітчизняний і закордонний досвід проведення заходів по зниженню збитків і втрат від повеней показує, що найбільша ефективність досягається лише при комплексному використанні організаційних й інженерно-технічних заходів з урахуванням конкретних умов та обстановки в зонах затоплень.

В даній дипломній роботі, на підставі аналізу повеней в Івано-Франківській області в 1955 – 2006 роках, та досвіду по захисту мостових переходів, захистних дамб, берегоукріплень, застосування плавзасобів для виконання аварійно-рятувальних робіт в надзвичайних ситуаціях природного характеру визначені основні способи по застосуванню місцевих плав засобів для виконання аварійно-рятувальних робіт під час повені .

 

РОЗДІЛ I

 

ОБГРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ОБРАНОЇ ТЕМИ

1.1. Основні поніття та визначення

Затоплення – це заповнення поверхневими водами ділянок річкової долини, заплави, берегової зони водоймища в результаті підвищення рівня води водотоку , водоймища, що призводить до утворення вільної поверхні води на ділянці території.

Зона затоплення – це територія , яка тимчасово покрита водою , коли стік ( витрата ) річки перевищує пропускну здатність русла і вода виходить з берегів.

Межень – тривалий стан найнижчого рівня води в річці; річка постачається ґрунтовим стоком і тече в межах русла.

Водопілля – фаза водного режиму річки, в період весняного сніготанення, сильних атмосферних опадів, та характеризується високою водністю.

Сток води – це кількість води, яка протікає через замикаючий створ ріки за якийсь інтервал часу.

За умовами формування стоку і, відповідно, за умовами виникнення повеней ріки підрозділяються на чотири типи.:

І-й тип – ріки з максимальним стоком, який визивається таненням снігу на рівнинах. Для таких рік причиною повеней являється сезонне (весняне) танення сніжного шару. До цього типу відноситься більшість рік України.

ІІ-й тип – ріки з максимальним стоком, який виникає при таненні гірських снігів. Причиною повеней для таких рік являється інтенсивне танення сніжного шару, який розташований високо в горах. Вона може спостерігатися декілька раз на протязі року (у відповідності від погодних умов). До такого типу відносяться ріки Карпат.

ІІІ-й тип – ріки з максимальним стоком, який визивається випаданням інтенсивних дощів. Для такого типу рік також як і для ІІ-го типу, характерно наявність декількох піків стоку води на протязі року.

ІV-й тип – ріки з максимальними стоками, які виникають від сумісного впливу сніготанення і випадання опадів. Режими цих рік характеризуються весняною повінню від танення снігів, підвищення літнього та зимового стоку за рахунок великого ґрунтового постачання, а також значними осінніми опадами.

Повінь – тривалий підйом рівня води ( до 30 діб ) в результаті танення снігів і випадання дощових опадів, розливу рік, озер, або водоймищ; ріка постачається поверхневим стоком, плин займає всю заплаву, частину долини заподіює матеріальний збиток, наносить шкоди здоров’ю населення або приводить до загибелі людей.

Повінь, характерна для рік першого типу, часто називають повноводдям.

Повноводдя
– це щорічно повторюваний у той самий сезон значний і досить значний підйом рівня води в ріці. Звичайно повноводдя визивається весняним таненням снігу на рівнинах або дощових осадах і весняно-літніх таненнях снігу в горах.

Повінь, яка характерна для рік третього типу , звичайно називають паводком.

Паводок – інтенсивний, порівняно короткочасний ( до 5 діб ) підйом рівня води, можливо декілька разів на рік, в результаті сильних дощів, танення снігу , ріка постачається поверхневим стоком, плин займає частину заплави, не заподіює матеріальний збиток, не наносить шкоди здоров’ю населення.

У залежності від причин повеней виділяються 4 групи повеней.

1-а група – повені, зв’язані в основному з максимальним стоком від весняного танення снігу. Такі повені відрізняються значним і досить тривалим підйомом рівня води в ріці і називаються звичайно повноводдям.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Dypl Plavzasoby (7.8 MiB, Завантажень: 0)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
завантаження...
WordPress: 23.8MB | MySQL:26 | 0,329sec