Дипломна робота на тему: «СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 5 КЛАСІ»

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………    3

РОЗДІЛ 1. СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ У ТЕОРІЇ

НАВЧАННЯ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ …………………..        10

1.1. Ситуація та ситуативність. Класифікація ситуацій ………….        10

1.2. Тлумачення питання ситуативних завдань

у науковій літературі ……………………………………………….        12

1.3. Теоретичні засади використання комунікативно-ситуативних

завдань на уроках української мови ……………………………….    19

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО

МОВЛЕННЯ УЧНІВ 5 КЛАСУ ЗА ДОПОМОГОЮ

СИТУАТИВНИХ ЗАВДАНЬ ………………………………………….        26

2.1. Завдання і методика експериментального дослідження …….        27

2.2. Хід педагогічного експерименту та його результати ………..    30

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….        49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………        52

ДОДАТОК. ФРАГМЕНТИ УРОКІВ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО

МОВЛЕННЯ (5 КЛАС) ………………………………………………        58

ВСТУП

Основна мета вчителів-словесників полягає у сприянні мовленнєвому розвитку громадян держави, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів, що є однією з найважливіших умов їхньої соціалізації.

Учні повинні вміти не просто володіти рідною мовою, а користуватися нею у різноманітних життєвих ситуаціях, тобто будувати змістовне, граматично та стилістично грамотне висловлювання залежно від ситуації спілкування. До того ж, результативність засвоєння вивченого матеріалу підвищується за умови включення у систему роботи завдань, що зацікавлюють учня, показують практичне застосування набутих знань та умінь. Одним із шляхів досягнення такої результативності є використання ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення учнів, що спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань, так і на їхній загальний розумовий розвиток. Постановка і розвязання таких завдань на уроці сприяє не тільки кращому запам’ятовуванню вивченого, а й розвиває інтелектуально-розумові здібності учнів, виробляє навички самоосвіти.

Необхідність застосування ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення пов’язана з соціальними потребами, адже оволодіти державною мовою повинні не тільки етнічні українці, а й громадяни інших національностей. Ситуативні завдання зможуть їм допомогти не просто вивчити українську мову, а навчитися нею користуватись як засобом спілкування.

Проблема розвитку зв’язного мовлення учнів завжди була актуальною для науковців. Лінгводидактичні основи формування вмінь і навичок зв’язного мовлення висвітлені у працях відомих мовознавців і педагогів Ф.Буслаєва, І.Срезнєвського, В.Сухомлинського, К.Ушинського. Підвищенню мовленнєвої культури учнів присвячені наукові роботи І.Білодіда, Р.Будагова, В.Ващенка, В.Виноградова, А.Коваль, Л.Паламар, Є.Чак та ін. Психологічні основи зв’язного мовлення розглядалися Б.Баєвим, Л.Виготським, Г.Костюком, І.Синицею та ін. Розвиток мовлення в різні періоди становлення особистості досліджувало багато вчених: дошкільний період – О.Гвоздєв, Д.Ельконін, Є.Тихєєва та ін.; молодші школярі – М.Вашуленко, С.Дорошенко, М.Львов та ін.; середній шкільний вік – М.Баранов, О.Баринова, О.Біляєв, М.Рождєственський, О.Текучов та ін. Вирішення комунікативних завдань у процесі оволодіння мовним матеріалом висвітлювалось у працях Т.Ладиженської, В.Мельничайка, І.Синиці, Л.Скуратівського, М.Стельмаховича та ін.

Упродовж останнього десятиріччя в центрі уваги багатьох досліджень є розвиток зв’язного мовлення. Мова – явище суспільно унікальне – виступає засобом спілкування, пізнання і впливу, осередком духовної культури народу, основною формою виявлення національної та особистісної самосвідомості. Сучасні підходи до навчання рідної мови великого значення надають розвиткові усного та писемного мовлення, мовленнєвій культурі особистості. Цьому сприяє, зокрема, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання рідної мови. Основна мета комунікативних завдань – використання певної мовної одиниці у процесі мовлення. Одним із комунікативно спрямованих видів робіт є ситуативні завдання. Про це читаємо у працях Г.Іваницької, В.Капінос, Г.Шелехової та ін. Проте аналіз цих робіт засвідчує відсутність системи ситуативних завдань, їх чіткої класифікації, методики цілеспрямованого застосування в шкільній практиці.

Комунікативний підхід до роботи з розвитку зв’язного мовлення передбачає також оптимальний добір методів навчання. Поряд з традиційним для школи імітаційним методом оволодіння усним і писемним мовленням великого значення набуває метод моделювання висловлювання. Він реалізується в ситуативних завданнях, які ґрунтуються на залежності висловлювання, його мовного оформлення від мовленнєвої ситуації. Розвиваючи в учнів уміння співвідносити зміст та форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією, ці завдання дисциплінують мислення, формують уміння обирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу відповідно до конкретної мовленнєвої ситуації.

Тому, незважаючи на певні здобутки методики розвитку зв’язного мовлення, теорія і практика оволодіння мовленнєвими вміннями і навичками з допомогою ситуативних завдань потребує подальшого вдосконалення. Адже в наявних дослідженнях розглядаються лише окремі аспекти проблеми і торкаються вони в основному методики викладання іноземної або російської мови як рідної. Недослідженими залишаються важливі питання, пов’язані з методикою систематичного застосування ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення учнів на уроках української мови; не з’ясовано критерії їх добору і місце цієї роботи в навчальному процесі; не визначено тематику ситуативних завдань.

Отже, важлива роль ситуативних завдань, нерозробленість цієї проблеми в шкільній практиці, необхідність створення ефективної методики визначили актуальність теми та її вибір.

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методики роботи з розвитку зв’язного мовлення учнів 5 класів шляхом застосування ситуативних завдань.

Гіпотеза дослідження: робота з розвитку зв’язного мовлення учнів 5 класів з допомогою ситуативних завдань буде ефективною за умови:

  • системного підходу до формування мовленнєвих умінь та навичок;
  • розробки системи ситуативних завдань за визначеними критеріями;
  • оптимального добору форм, методів і засобів навчання;
  • урахування психологічних та лінгводидактичних факторів (здатності орієнтуватися в ситуації спілкування, будувати висловлювання та ін.), що впливають на процес формування мовленнєвих умінь та навичок учнів.

Для досягнення мети дослідження і сформованої гіпотези визначені такі завдання:

  • здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, відображеної в психолого-лінгвістичній та методичній літературі;
  • проаналізувати пов’язану з темою дослідження практику роботи у середній загальноосвітній школі;
  • визначити рівень сформованості мовленнєвих умінь з використанням ситуативних завдань;
  • розробити критерії добору ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення учнів;
  • відібрати систему методів, прийомів і засобів, що сприятимуть успішному формуванню мовленнєвих умінь за допомогою ситуативних завдань;
  • визначити змістовий аспект ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення;
  • розробити систему ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення для використання в 5 класах та експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Об’єктом
дослідження є процес розвитку мовленнєвих умінь і навичок учнів 5 класів за допомогою застосування ситуативних завдань.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи та прийоми роботи над розвитком мовленнєвих умінь та навичок учнів 5 класів з використанням ситуативних завдань.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези застосовувались такі методи дослідження:

  • теоретичні – аналіз і синтез філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури з теми дослідження; аналіз чинних програм і підручників з української мови та досвіду роботи вчителів; зіставлення та узагальнення даних з проблеми дослідження; вивчення шкільної документації;
  • емпіричні – спостереження та аналіз уроків з розвитку зв’язного мовлення; анкетування вчителів та студентів; системно-структурний метод моделювання ситуативних завдань; аналіз зв’язних висловлювань (усних і письмових) учнів 5 класів; педагогічний (констатуючий і формуючий) експеримент.

    Організація дослідження. Експериментальне дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи I-III ступенів №8 м.Кам’янця-Подільського (основна група) і загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 м.Кам’янця-Подільського (контрольна група). У ньому брали участь учні 7-их класів (основна – 23 учні, контрольна – 21 учень). Дослідження здійснювалось поетапно.

    Перший етап – теоретичний аналіз і осмислення вивченої проблеми, опрацювання психолого-педагогічної літератури, формулювання проблеми та основних теоретичних положень дослідження, визначення його об’єкту, предмету, гіпотези, мети, стратегії і тактики.

    На другому етапі на основі вивчення філософської, соціально-психологічної, педагогічної та методичної літератури, анкетування учнів було виділено основні напрямки дослідження, визначено його мету, завдання, гіпотезу, розроблено програму та методику констатуючого зрізу і формуючого експерименту, обґрунтовано методику ситуативних завдань як засобу розвитку зв`язного мовлення учнів.

    На третьому етапі здійснено діагностику, проведено формуючий експеримент, проаналізовано й узагальнено його результати.

    Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. Дослідження є певним внеском у методику формування навичок зв’язного мовлення із застосуванням ситуативних завдань. Здійснено науковий аналіз змісту, форм, методів і прийомів використання ситуативних завдань з розвитку зв`язного мовлення учнів на уроках рідної мови.

    Теоретично й експериментально обґрунтовано методику створення ситуативних завдань (певні види, передусім творчого і репродуктивного характеру, їх послідовність, повторюваність тощо) як ефективного засобу розвитку зв`язного мовлення учнів 5
    класів.

    Практичне значення одержаних результатів полягає у виявленні ефективних форм, методів і прийомів для системи ситуативних завдань з розвитку зв`язного мовлення учнів 5
    класів, що використовується вчителями загальноосвітньої школи, учнями. Результати дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення змісту підручників, для створення методичних посібників. Впровадження у практику запропонованих завдань та визначення ефективності їх застосування допоможе вчителеві збагатити методику проведення роботи над удосконаленням мовленнєвих умінь учнів, позитивно вплине на ефективність викладання мови загалом.

    Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалася в ході педагогічної практики

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Sytuat Zavd Jak Zasib (323.5 KiB, Завантажень: 6)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
завантаження...
WordPress: 23.34MB | MySQL:26 | 0,335sec