Дипломна робота на тему: «ШЛЯХИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ (НА БАЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖКИ)»

ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади здійснення екологічної освіти в умовах загальноосвітньої школи    6

1.1 Екологічна освіта як актуальна соціальна та педагогічна проблема    6

1.2 Дослідницька робота з екології в умовах загальноосвітньої школи    12

1.3. Сутність екологічної стежки та її можливості у формуванні екологічних знань, умінь і навичок    17

1.4 Стан роботи з формування та розвитку екологічних знань у практиці роботи загальноосвітньої школи    22

РОЗДІЛ ІІ. Основні шляхи здійснення екологічної освіти школярів на екологічній стежці “Смотрицький каньйон”    24

2.1 Екологічна стежка як комплекс екологічних об’єктів    24

2.2 Особливості проведення різних видів занять на екологічній стежці    33

2.3 Результати дослідження.    54

ВИСНОВКИ    57

ЛІТЕРАТУРА    59

ДОДАТКИ.    62

Вступ

Актуальність дослідження. Серед актуальних завдань, які належить розв’язати сучасній школі, велика роль відводиться екологічній освіті. Важливість екологічної освіти і виховання всього населення, зокрема учнівської молоді, визначається потребами розвинутого суспільства, в якому збереження природного середовища, сприятливого для здоров’я і життя людини, вважається однією з найбільш актуальних проблем.

Гострота екологічної кризи, необхідність покращення стану навколишнього середовища і гармонізації відносин людини з природою визначають об’єктивну потребу суспільства у підвищені екологічної грамотності молодого покоління, під якою розуміють соціально і науково обґрунтований мінімум екологічних знань, умінь і навичок, які необхідні та достатні для збереження екологічно доцільних варіантів поведінки особистості у довкіллі.

Тому навчання у загальноосвітній школі має бути побудоване так, щоб сформувати в молодої людини цілісне уявлення про світ, розуміння фундаментальних біологічних явищ у зв’язку з фізичними, хімічними, геологічними і соціальними процесами, які відбуваються у природі і суспільстві.

Донедавна як у світі в цілому, так і в нашій країні формувалась екологічна свідомість антропоцентричного типу. Це така система уявлень про світ, згідно з якою вищою цінністю є людина, а природа має вартість постільки, поскільки вона потрібна людині. На даному етапі розвитку суспільства постає потреба у формуванні екологічної свідомості екоцентричного типу. Відповідно до цієї системи уявлень про навколишній світ вищу цінність являє собою гармонійний розвиток людини і природи, що є елементами єдиної системи; метою взаємодії з природою є максимальне задоволення як потреб людини, так і природи, а характер взаємодії визначається екологічним імперативом: правильним і дозволеним є те, що не руйнує екологічну рівновагу; етичні норми і правила однаковою мірою поширюються на взаємодію як між людьми, так і зі світом природи; діяльність з охорони природи продиктована необхідністю зберегти її заради неї самої [19, с.23].

Так, на сучасному етапі розвитку освіти “одним з основних завдань викладання біології є формування принципово нового типу екологічного мислення, головним принципом якого має бути біосфероцентризм”[10, с.5-6].

Успіх екологічної освіти великою мірою залежить від врахування ряду психолого-педагогічних вимог до її здійснення. У педагогів, психологів та методистів покищо не склалося єдиної думки в питанні, які саме умови сприяють ефективному засвоєнню учнями екологічних знань та вихованню на їх основі екологічної культури. Про це свідчить аналіз ряду психологічних, педагогічних та суто методичних праць (Г.Д.Звєрєв, А.Н.Захлєбний, І.С.Матрусов, Л.М.Панчемнікова, А.П.Сидельковський та ін.). Так, на думку педагога А.П.Сидельковського, головною умовою успішного формування в учнів екологічних знань є вміле поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі.

Безперечно, ефективність екологічної освіти та виховання досягається при безпосередньому контакті учня з природою. Тому у своїй практиці педагоги використовують продуктивні пошукові форми організації навчальної діяльності учнів, зокрема екологічні стежки, голубі патрулі, системні фенологічні спостереження з наступним їх аналізом і використанням на уроках, проведення комплексних екскурсій учителями кількох дисциплін, походів і експедицій, практичні роботи з екології.

На жаль, сьогодні тільки окремі школи в Україні беруть активну участь у розвитку екологічної освіти, і лише деякі з них створюють екологічні стежки та використовують їх у процесі навчання.

Відсутність методичних досліджень з проблем освіти учнів загальноосвітніх шкіл на базі екологічної стежки визначає актуальність і наукову значущість обраної теми “Шляхи здійснення екологічної освіти школярів (на базі екологічної стежки)”.

Об’єктом дослідження є процес формування екологічних знань в учнів загальноосвітньої школи.


Предмет дослідження – методи та прийоми здійснення екологічної освіти і виховання засобами екологічної стежки

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні особливостей створення екологічної стежки та використання її для проведення з учнями загальноосвітніх шкіл різних видів занять.

Зміст і спрямованість дослідження визначили гіпотезу, яка полягає в припущенні: ефективність екологічного навчання і виховання підвищиться якщо:

а) буде створено екологічну стежку, наповнену достатньою і необхідною кількістю об’єктів, які повною мірою відображають природу рідного краю;

б теоретичні знання з ботаніки, зоології і природознавства слугуватимуть базою для здобуття екологічних знань, якими учні будуть оволодівати під час різних видів занять на екологічній стежці;

в) впроваджуватиметься в роботу школярів дослідницький підхід до проведення різних видів занять на екологічній стежці;

г) практикуватимуться різні шляхи і форми здобування нових знань.

Для досягнення мети й перевірки вірогідності гіпотези були поставлені для розв’язання такі завдання:

а) проаналізувати сучасний стан проблеми екологічної освіти в педагогічній та методичній науках.

б) створити модель екологічної стежки на основі природного матеріалу м.Кам’янця-Подільського;

в) обґрунтувати методику науково-дослідної роботи на екологічній стежці;

г) розробити систему завдань екологічного змісту на екологічній стежці, які посильні учням для самостійної роботи.

Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження :

а).теоретичні: вивчення, аналіз, порівняння, узагальнення даних психолого-педагогічної, природничої та методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз програм, підручників з ботаніки, зоології, загальної біології, природознавства для загальноосвітньої школи.

б).емпіричні: анкетування і бесіди з учнями та вчителями, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, педагогічний експеримент.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розроблено теоретичні засади використання екологічної стежки, запропоновано її модель на основі природного матеріалу м.Кам’янця-Подільського, складено методичні рекомендації для проведення різних видів занять екологічного спрямування, що сприяє формуванню в учнів міцних знань та уявлень про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

Практичну значущість дослідження становлять методичні розробки фрагментів екскурсій, практичних робіт, фенологічних спостережень для проведення на екологічній стежці, які можуть бути використані у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл м.Кам’янця-Подільського, а також в практиці позашкільних установ.

Матеріали дослідження використані в еколого-освітній роботі в НПП “Подільські Товтри” та передані для формування VІІ тому літопису природи НПП “Подільські Товтри”.

Апробація результатів дипломної роботи здійснювалась при виконанні курсової роботи та у виступах на студентських конференціях, зокрема 23.04.2003р. (відзначено дипломом).

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і додатків.

 

1.1 Екологічна освіта як актуальна соціальна та педагогічна проблема

Кінець ХХ століття характеризується швидким розвитком промисловості, транспорту, стрімким зростанням міст. Одночасно значно збільшилося втручання людини у споконвічний процес розвитку природи. Із зростанням екологічної могутності, збільшенням матеріальних благ людства загострились і негативні побічні явища прогресу, такі, як забруднення ґрунтів, повітря, водойм токсичними відходами, вимирання десятків видів рослин і тварин, озонові діри, зміна генофонду та ін. Велетенської шкоди завдало людству невміле поводження з “мирним” атомом. Чорнобильська трагедія – одна з найважливіших трагедій віку, наслідки якої відчуватимуть на собі ще й майбутні покоління.

    Безвідповідальне ставлення людини до природи повернулося проти самої ж людини. Мова іде про екологічну проблему, яка раніше не поставала так гостро як нині. Останнім часом питання екологічного виховання і освіти порушується в дослідженнях з різних галузей науки, статтях.

     Гуманізм соціальної екології особливо близький для педагогіки, він обумовлює виникнення нового аспекту освіти, який виховує екологічну свідомість. Сучасна школа зобов’язана готувати нові покоління, які б не тільки вимагали від природи, шукали вигоди, але й турбувалися про неї. Наукові знання допомагають передбачити наслідки впливу людини на природнє середовище, викривають обмеженість споживацького ставлення до природи, як до джерела матеріальної вигоди .

     Екологічну освіту розглядають як елемент загальної освіти, пов’язаної з оволодінням учнями науковими основами взаємодії природи і суспільства. Введення у навчально – виховний процес змістовного трактування сучасних комплексних проблем екології стало необхідним.

    Екологічна освіта носить багатоаспектний характер. Вона зв’язує в єдине ціле природо–науковий, соціально – політичний, морально–естетичний, економічний і правовий аспект. Екологічна освіта повинна бути безперервною (початкова, середня і вища), міждисциплінарною, всебічно і глибоко диференційованою, спрямованою в майбутнє, мати широкі зв’язки з практикою.

    Методологічною основою екологічної освіти є концепція нерозривної єдності природи і суспільства (людини). Найважливішим для екологічної освіти є положення про єдність і системність середовища, яке оточує людину, і в першу чергу головних сфер географічної оболонки – ландшафтної і біологічної. Саме такий підхід дозволяє об’єктивно розуміти причини сучасної соціально – екологічної ситуації в цілому на Землі, в окремих її регіонах і місцевостях, визначати стратегію запобігання загроз від антропогенно–екологічних криз, знайти шляхи оптимізації взаємодії людського суспільства з природою [14, с.37] .

Створена система екологічної освіти й виховання є одним із пріоритетів державної політики України. Розроблено проект Концепції безперервної екологічної освіти. Пріоритетними положеннями цієї концепції є такі:

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Schlyahy Zdijsn Ekolog Osv (539.5 KiB, Завантажень: 12)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
завантаження...
WordPress: 24.32MB | MySQL:26 | 0,334sec