Дипломна робота на тему: «ШКІЛЬНА МЕТЕОРОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ»

Зміст

Вступ………………………………………………………………….……………………………….3

Розділ I. Проведення метеорологічних спостережень в школі………………..5

1.1. Метеорологічна служба………………………………………………………….5

1.2. Шкільні метеорологічні спостереження………………………………….11

1.3. Організація шкільних метеорологічних спостережень…………….20

1.4. Практичне використання шкільних метеорологічних
спостережень………………………………………………………………………….24

Розділ II. Методи дистанційного вимірювання метеорологічних факторів………………………………………………………………………………………………..28

2.1. Структурна схема вимірювання………………………………………………28

2.2. Вимірювання температури……………………………………………………..30

2.3 Вимірювання вологості повітря……………………………………………….33

2.4. Вимірювання атмосферного тиску………………………………………….35

2.5. Вимірювання освітленості………………………………………………………37

2.6. Вимірювання кількості дощових опадів………………………………….39

2.7. Вимірювання швидкості вітру………………………………………………..40

2.8. Вимірювання напряму вітру……………………………………………………41

Розділ III. Схема і конструкція шкільної метеорологічної станції…………..42

3.1. Опис принципіальної схеми……………………………………………………42

3.2. Деталі метеостанції………………………………………………………………..48

3.3. Конструкція метеостанції……………………………………………………….50

3.4. Рекомендації щодо налагодження і експлуатації метеостанції…53

Список використаної літератури………………………………………………………..56

Мета даної дипломної роботи полягає в конструюванні простої метеостанції, яка давала б можливість дистанційно вимірювати основні метеорологічні фактори: температуру і вологість повітря, атмосферний тиск, кількість дощових опадів, освітленість, напрям і швидкість вітру. При наявності такої метеостанції в школі чи іншому навчальному закладі може бути створений гурток юних метеорологів, який буде систематично слідкувати за станом погоди в даній місцевості і результати вимірювань метеорологічних факторів повідомляти відповідним установам служби погоди. Ця ланка дослідницької роботи, за нашими даними, в більшості шкіл знаходиться в занедбаному стані або повністю відсутня. Організація такого гуртка викличе в певної частини учнів цікавість до метеорології і буде стимулювати більш глибоке вивчення фізики та фізичної географії. В цьому полягає наша робоча гіпотеза.

Наукова новизна роботи полягає у використанні електронних методів вимірювання метеорологічних факторів і застосуванні для цього оригінальної схемотехніки.

Особистий вклад дипломника полягає в складанні електричних схем вимірювання, їх електричного розрахунку і конструюванні самої метеостанції. Результати роботи доповідались на студентській науковій конференції.

Практична цінність результатів і перспективи їх використання вказані у формулюванні робочої гіпотези.

Робота складається із вступу і трьох розділів. У першому розділі вказані основні метеорологічні фактори і методи їх вимірювання.

У другому розділі наводяться розроблені нами схеми вимірювання метеорологічних факторів і дається розрахунок цих схем.

В третьому розділі описана конструкція окремих вузлів і всієї метеостанції в цілому і дається методика її налагоджування і експлуатації.

Завершується робота висновками і списком використаної літератури.

I.

Проведення метеорологічних спостережень в школі.

1.1. Метеорологічна служба.

Не варто багато говорити про вплив погодних факторів на умови життя людства і всієї живої природи. Знання природних умов, а тим більше їх своєчасне прогнозування дає можливість врахувати негативний вплив їх на умови проростання і росту рослин, поведінку тварин, здоров’я і працездатність людей, а в багатьох випадках – і позбутись його.

Для дослідження і прогнозування метеорологічної обстановки створена Всесвітня Служба Погоди. Вона має розгалужену сітку наукових установ і спостережних пунктів, серед яких багато автоматичних. Автоматичні спостережні пункти періодично, чотири рази на добу, сповіщають науковим установам найважливіші метеорологічні фактори – атмосферний тиск, температуру повітря, вологість, швидкість і напрям вітру. В наукових установах ці фактори обробляються і їх результати наносяться на синоптичні карти. Така ж інформація поступає в наукові установи від обслуговуваних метеорологічних станцій і спостережних пунктів, притому, значно багатша. Широко використовуються також дослідження за допомогою метеорологічних зондів, літаків, висотних ракет і спеціальних штучних супутників Землі. На основі обробки надзвичайно великої кількості даних прогнозуються зміни погоди в конкретних регіонах.

В 1965 році в Москві на базі центрального інституту прогнозів і Метеорологічного обчислювального центру був створений Гідрометеорологічний центр СРСР. Провідне місце в його роботі посідає розвиток короткочасних гідродинамічних прогнозів погоди, засновником розробок яких був І.О. Кібель. Методи довгострокових прогнозів розробляються під керівництвом К.М. Блінової [1]. Гідрометцентр має свої філіали в Новосибірську і Обнінську.

В Україні діє свій Гідрометцентр, організований на базі Українського регіонального науково-дослідного інституту колишнього Держгідрометцентру, який знаходиться в Києві. Гідрометцентр складається з семи наукових відділів, двох польових експериментальних баз в с. Жовтневому Дніпропетровської області і в м. Богуславі на Київщині, має експериментальний метеорологічний полігон, літаки-лабораторії, використовує дані українського метеорологічного супутника “Січ-1”. В ньому працює понад 600 чоловік.

Головні завдання Укргідрометцентру:

– вивчення закономірностей фізичних процесів в атмосфері та гідросфері, гідрометеорологічного режиму і агрометеорологічних умов України;

– розробка і вдосконалення засобів впливу на атмосферні процеси з метою збільшення природної кількості опадів та розсіяння хмар і туманів;

– розробка та впровадження в оперативну роботу нових методів метеорологічних, гідрологічних і агрометеорологічних прогнозів.

Крім того на території України діє розгалужена сітка метеорологічних станцій. В кожному райцентрі є своя метеостанція, а у великих містах їх діє по кілька. Є також спеціалізовані метеостанції – авіаметеорологічні, аерометеорологічні, військові та ін.

Дані метеорологічних спостережень і прогнозів використовуються в багатьох галузях народного господарства [10]. Неоціненне значення вони мають для сільського господарства. Галузь метеорології, яка вивчає вплив погоди на розвиток рослин і тварин, називається агрометеорологією. Засновником її вважають П.І. Броунова, який вперше застосував метод паралельних спостережень за рослинами і погодою. Цей метод полягає у визначенні оптимальної кількості світла, тепла і вологи, потрібних рослинам для нормального розвитку в різних фазах росту. Велика кількість хмарних днів спричиняє нестійкість стебел, через що хліби вилягають. Якщо світла недостатньо, знижується цукристість буряків, винограду, яблук, зменшується кількість олії в насінні соняшників, білків – у зернах пшениці.

Крім світла, для розвитку рослин і тварин потрібне тепло. Оптимальні умови їх життя обмежуються біологічними максимумом і мінімумом тепла. Розвиток кореневої системи рослин, інтенсивність розчинення у воді і засвоєння поживних речовин великою мірою залежать від температури ґрунту і повітря. З підвищенням її до певної межі рослини добре розвиваються, а коли температура перевищує біологічний максимум – вони гинуть. Важливу роль відіграє і біологічний мінімум. Так, якщо температура ґрунту знижується до –16°С, озимина гине.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Schkilna Meteorolog Stanc (276.0 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.63MB | MySQL:26 | 0,327sec