Дипломна робота на тему: «РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ПРИ ПОЯСНЕННІ НОВОГО МАТЕРІАЛУ З ФІЗИКИ ДЛЯ 7-ГО КЛАСУ»

Зміст

Розділ 1. Предмет і теоретичні основи дослідження

  1. Стан проблеми “Розвитку пізнавальних інтересів

    При пояненні нового матеріалу з фізики для 7-го

    класу ” в науково – методичній літературі.

  2. Організація вивчення нового матеріалу на уроках

фізики в сучасній школі .

Розділ 2. Розвиток пізнавальних інтересів при поясненні нового

матеріалу з фізики для сьомого класу.

  1. Формування пізнавального інтересу в ході вивчення теми

” Рух і взаємодія тіл “.

  1. Особливості вивчення нового матеріалу теми ” Тиск газів і рідин ” у 7 класі.
  2. Організація і проведення педагогічного експерименту.

Висновки

Список рекомендованої літератури.

Вступ.

Дитина – цілісна особистість, тому насамперед потрібно, щоб педагогічний процес захоплював їх повністю з усіма її життєвими прагненнями і потребами. У цьому процесі дитина повинна зазнати почуття постійного збагачення життя, задоволення своїх пізнавальних і духовних потреб, які постійно зростають, стають різноманітнішими. Учіня стане сенсом життя дитини, якщо ним оперуватимуть з її ж позиції, реалізуючий творчу наснагу до розвитку її самостійності, самоствердження, одержання морального задоволення.

Міцні знання – це завдання результат наполегливості, постійної праці. Як заохотити дитину до такої праці, сформувати звичку до неї, виробити прагнення до подолання можливих труднощів ? Однією з могутніх підстав виховання працелюбності, бажання і уміння вчитися є створеня умов, які забезпечують дитині досягнення успіхів у своїй навчальній роботі та переживання, пов`язаних з цим позитивних емоцій, відчуття радощів на шляху просування незнання до знання, від невміння до вміння, тобто усвідомлення учнем результату своїх зусиль.

Організовуючи урок, працюючи з дітьми, треба, прагнути так керувати їхньою пізнавальною діяльністю, щоб кожен учень відчув силу успіху. Дитина якщо її зусилля не увінчались успіхом, починає втрачати віру в свої можливості. Постійні невдачі відбивають бажання вчитись. Якщо не всі діти виконують поставлене перед ними завдання, якщо працюють з успіхом, одержуючи задоволення від своєї роботи, відчуваючи радість від проведеного учбового дня, з нетерпінням чекаючи наступного, бажання вчитися міцні.

Методи, принципи, форми роботи з учнями самі по собі не можуть бути хорошими і ефективними, якщо вчитель і діти не приймають важливих рішучих дій, якщо вчитель, у діяльності якого вони оживають, не проведе через них своє доброзичливе зацікавлення ставлення до учнів, не створить в учнівському колективі настрій оптимізму, співробітництва, товариськості, не зуміє збудити прагнення до знань і віру в свої сили у кожного учня.

Професія вчителя не терпить шаблону, відставання від вимог часу. Вчитель обов`язково повинен бути високоосвіченою, творчо мислячою людиною. Складність вчительської праці полягає в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей. Пробудити закладені в кожній дитині творчі начала, навчити працювати. Саме на уроці, коли у всіх все виходить, і народжується почуття успіху у навчанні, бажання і готовність розв`язувати все складніші завдання, йти вперед дорогою пізнання.

Потрібно дати дітям час для міцного і глибокого засвоєння знань і формування умінь достатній для всебічного опрацювання кожної вивченої теми. Але як це зробити не відстаючи від термінів вжитих у програмі резерв часу приховано у їхньому спілкуванні, взаємодії, співробітництві, у розумінні вчителем особливостей пізнавальної діяльності учнів, у вмінні керувати цією діяльністю, організовувати і стимулювати її.

Враховуючи всі ці фактори досягнення успіху в проведенні уроків,необхідно відійти від традиційних прийомів навчання і розробляти нові, нетрадиційні. Саме використання нових оригінальних форм і методів роботи спроможне принести успіх, забезпечити міцні і глибокі знання учнів. Сформувати в них інтелектуальні вміння і навички, розвинути їх творчі здібності.

Виникнення захопленості, творчого відношення до праці здійснюють розвиток пізнавальних інтересів школяра (особлива увага повинна приділятися учням 7-го класу, оскільки в них існують тільки поверхневі знання про фізичні процеси). Вони викликаються вчителем при пояснені нового матеріалу і при закріпленні.

Вказаній проблемі і присвячено дану роботу, в якій розглядаються різні форми пояснення нового матеріалу у 7- му класі.

Об`єктом дослідження в дипломній роботі є цілеспрямована особливо організована взаємна діяльність вчителя і учнів в процесі пояснення нового матеріалу.

Предметом дослідження є форми, методи, види і особливості пояснення нового матеріалу, які використовуються при навчанні фізики.

Задача дослідження: розробка і вдосконалення різних підходів до учнів (для активізації їх пізнавальних інтересів) при поясненні нового матеріалу у 7 – му класі.

В першому розділі розглянуто предмет і теоретичні основи дослідження. А саме стан проблеми розвитку пізнавального інтересу при поясненні нового матеріалу в науково-методичній літературі та організація вивчення нового матеріалу на уроках фізики в сучасній школі.

В другому розділі – формування пізнавального інтересу в ході вивчення ” Руху і взаємодії тіл” та особливості вивчення нового матеріалу теми “Тиск рідин і газів ” у 7-му класі. А також організація та проведення педагогічного експерименту.

Розділ 1 Предмет і теоретичні основи дослідження.

Важливою задачею сьогоднішньої сучасної школи є виховання дійсно творчих людей. Необхідно пробудити живі нахили в кожному учневі, допомогти знайти своє “я” і слідувати йому. Саме в школі молоде покоління має визначити, яка наука його цікавить найбільше. Це не означає, що кожен сьогоднішній школяр стане вченим, частина з них не буде навчатися у вузі, але в будь якій сфері використання сил і розуму необхідні люди, що захоплюються своїм ділом, шукачі та творці.

Виникнення захопленості, творчого відношення до праці здійснюють пізнавальні інтереси школяра, а особливо необхідно звернути увагу на учнів 7-их класів. Вони викликаються вчителем при поясненні нового матеріалу і при повторенні та закріпленні.

Зробити навчальну працю настільки можливо цікавою для учня і в той же час не перетворити цю роботу в постійну гру – ось одне із головних завдань вчителя.

В даній роботі розглядалися різні проблемні ситуації, ігри, використання художньої літератури, творчі експериментальні дослідження, як засіб активізації пізнавальної діяльності та інтересів учнів 7 класів при поясненні вчителем нового матеріалу. Але це далеко не весь перелік засобів використання матеріалу для цієї проблеми.

[1.1] Стан проблеми в науково-методичній літературі.

Педагогічна наука ще не володіє такими об`єктивними методами, які дали б змогу з високою точністю визначати наявність і рівень пізнавальної активності учнів у навчальному процесі. Тому не претендуючи на повну об`єктивність, спробуємо виділити такі вияви діяльності учнів у навчальному процесі, які характеризують їхню пізнавальну активність. При цьому будемо спиратися на ті технічні процеси, що складають психологічну структуру пізнавальної активності учнів. (1. Ст. 6).

Насамперед, необхідно визначити, що таке пізнавальне завдання. Пізнавальне завдання трактується як мета, визначена об`єктивно предметними умовами її досягнення, тобто у ній завжди проглядаються вихідна модель і модель кінцевої ситуації та засоби досягнення мети. Розрізняють поняття об`єкта пізнання і предмета пізнавального завдання. Об`єкт пізнання – конкретно все те (предмети, факти, фізичні явища, процеси об`єктивного світу тощо), на що можуть бути спрямовані дії учня з його фактичного або мисленного перетворення. Предмет пізнавального завдання визначається тими відношеннями в об`єкті пізнання, які полягають в засвоєнні і фактично складають зміст навчання в рамках конкретної пізнавальної задачі (скажімо, закон збереження імпульсу). Засвоєння пізнавальної задачі – це результат складних психічних перетворень у предметі пізнавальної задачі в поєднанні з наявним індивідуальним досвідом учня. Подібно до того, як не споживає людина готової мускульної сили, що виступає результатом різних обмінів і перетворень, які відбуваються в її організмі, так і знань у чистому вигляді вона не засвоює; ті чи інші знання формуються в неї внаслідок засвоєння певних класів пізнавальних задач, переходячи з площини суспільної свідомості в площину індивідуального досвіду особистості, стаючи її надбанням (2. Ст 3).

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Rozv Pizn Int Pry Pojasn (404.5 KiB, Завантажень: 0)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
завантаження...
WordPress: 23.59MB | MySQL:26 | 0,380sec