Дипломна робота на тему: «ОСОБЛИВОСТІ МОВОСТИЛЮ ВАСИЛЯ СТУСА»

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ І. Формування художньої та естетичної концепції поета…………………………………………………………….. 8

1.1. Процес становлення стилю Стуса-поета ………………………………… 9

1.2. Василь Стус у контексті сучасної мовнокультурної ситуації……13

РОЗДІЛ ІІ. Художня своєрідність та мовностилістичні особливості творчості Василя Стуса………………………………………………………..21

2.1.
Неологізація мовлення як показник ідіостилю В.Стуса………..……..21

2.1.1.
Неологізми ознака нового часу……………………………………..21

2.1.2. Художня своєрідність Василя Стуса у творенні нових слів…………24

2.2. Синонімія та антонімія оказіональних слів……………………………………..48

2.3. Структурні особливості неологізмів Василя Стуса……………………50

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..55

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………58

ВСТУП

У кожного письменника є власна картина світу, яку він постійно вдосконалює, доповнює новими деталями, переосмислює. Під картиною світу розуміємо “сукупність уявлень людини про оточуючий її об’єктивний світ” [30 1].

Відповідно до свого світобачення письменник трансформує свої знання про світ за допомогою мовних засобів. Через мову він “висловлює своє авторське кредо, створює індивідуально-авторську мовну картину світу” [31, 10], витворює індивідуальний стиль (ідіостиль).

У процесі експлікації мовної картини світу неабияку роль відіграє лексико-семантичний рівень як відкрита, динамічна система. Тому останні десятиріччя характеризуються активізацією у галузі дослідження художнього тексту як одиниці комунікативного акту. Під час аналізу художнього тексту прийнято здійснювати аналіз тих мовних елементів, які набувають ідейно-естетичної значимості і є головними “збуджувачами” одиниць образно-понятійного рівня змісту тексту.

На думку В. П. Григор’єва, “лінгвістика та дослідження літератури, мабуть, одна з найважливіших проблем філології ХХ століття” [9, 22], оскільки вивчення мовних явищ зближує лінгвістику з такими галузями, як літературознавство, психологія, естетика, етика [43, 5].

У творах українських письменників лінгвісти немало уваги надають вивченню лексичного рівня мови. Зрослий інтерес до українського лексичного матеріалу зумовлений, з одного боку, необхідністю забезпечити надійним матеріалом ті галузі мовознавства та суміжних наук, які пов’язані з вивченням розвитку духовної й матеріальної культури носіїв мови, а з другого – потребами вирішення питань інтралінгвістичних, суто лексикологічних.

Мову художніх творів у різних аспектах вивчали З. Білодід, М. Жовтобрюх, Л. Булаховський, Т. Цимбалюк, Н. Сологуб, А. Загнітко, М. Леонова, Т. Берест, О. Важеніна, Г. Лукаш та ін.

Водночас особливої актуальності сьогодні набуває вивчення мовних явищ з щодо їхніх виражальних можливостей: воно допомагає глибше зрозуміти призначення мови, глибше пізнати її функціонально-диференціальні спорідненості, її силу, міць, багатство і красу [2, 3].

Функціонування словникового складу української мови постійно супроводжують такі процеси, як:

1) поява нових лексичних одиниць, покликаних до життя потребами називання тих або інших конкретних предметів у найширшому розумінні цього поняття, суспільних процесів і явищ, абстрактних понять різноманітних галузей науки, духовної та матеріальної культури тощо;

2) віддалення на периферію лексичного складу частини слів у зв’язку з втратою ними номінативної актуальності, спричиненої частковою або повною втратою суспільної ваги відповідними конкретними реаліями, соціально-політичними процесами, абстрактними поняттями. Тому в мові завжди наявна пасивна й активна лексика.

Пасивну лексику словникового складу становлять лексичні одиниці, обмежене вживання яких зумовлюється особливостями позначуваних ними явищ. До цієї категорії належать архаїзми, історизми й неологізми.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Osoblyv Movost Vasylya Stusa (323.5 KiB, Завантажень: 21)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
завантаження...
WordPress: 23.87MB | MySQL:26 | 0,333sec