Дипломна робота на тему: «МОДЕЛЬ ЗАДАЧІ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ»

ЗМІСТ

ВСТУП    3

1. АНАЛІЗ І УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ    7

1.1 Модель економного розміру замовлення    7

1.2 Розрахунок моменту наступного замовлення    11

2. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ    16

2.1 Комп’ютеризовані системи    16

2.2 Системи “саме вчасно”    17

2.3 Метод зовнішніх джерел    18

2.4 Зв’язок між виробничим календарним плануванням і рівнем товарно-матеріальних запасів    19

3. ОПИС МОДЕЛІ    20

4. ДОСТУП ДО ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ADO.NET    23

4.1 Поняття ADO.NET    23

4.2 Огляд класів і об’єктів ADO.NET    28

5. ОПИС ПРОГРАМИ    36

ВИСНОВКИ    42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    45

ВСТУП

У процесі фінансово-господарської діяльності підприємству необхідно виділяти певну суму грошових коштів для закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та інших матеріальних цінностей.

Зазначені матеріальні цінності призначені для забезпечення процесу виробництва та упаковки товару і є об’єктом управління виробничими запасами.

Метою управління ресурсами підприємства є забезпечення безперебійного процесу виробництва та реалізації продукції за дотримання оптимального запасу матеріальних цінностей.

Управління виробничими запасами являє собою частину загальної стратегії управління оборотними активами підприємства, яка полягає в оптимізації розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат щодо їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Виходячи з мети управління виробничими запасами перед фінансовим менеджером ставляться такі завдання:

  1. Провести аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей у минулому періоді. Зокрема, слід розглянути показники загальної суми запасів матеріальних цінностей, їх динаміки, питому вагу в обсязі оборотних активів, вивчити структуру запасів у розрізі основних груп, виявити їх сезонні коливання, визначити ефективність використання різних груп виробничих запасів, розрахувати показники оборотності.

    2. Обчислити оптимальні розміри основних груп поточних запасів. Для цього запас матеріальних цінностей необхідно поділити на дві основні групи: виробничі запаси (запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів) та запаси готової продукції. У розрізі кожного із зазначених видів виділяються запаси поточного зберігання, тобто постійно оновлена частина запасів, які формуються на регулярній основі і рівномірно витрачаються в процесі виробництва продукції або її реалізації покупцям.

  2. Оптимізувати загальну суму запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються в оборотні активи.
  3. Побудувати ефективну систему контролю за рухом запасів на підприємстві. Серед систем контролю за рухом запасів набула поширення «Система АВС». Сутність цієї системи полягає в поділі сукупності запасів матеріальних цінностей на три категорії.

    У категорію «А» включаються матеріальні цінності з високою ціною, з тривалим циклом замовлення, які потребують постійного контролю, оскільки їх нестача пов’язана зі значними фінансовими труднощами.

    У категорію «В» включаються матеріальні цінності, які мають меншу значимість порівняно з категорією «А» в забезпеченні безперебійного операційного процесу і формуванні кінцевих результатів фінансової діяльності.

    У категорію «С» включають всі інші матеріальні цінності, які не відіграють значної ролі у формуванні кінцевих фінансових результатів.

    5. Відображати у фінансовому обліку вартість запасів матеріальних цінностей в умовах інфляції.

    Для цього необхідно сформувати окремі види матеріальних цінностей відповідно до обсягів господарської діяльності підприємства і тривалості його операційного циклу.

    Операційний цикл суттєво впливає на обсяг, структуру й ефективність використання матеріальних цінностей. Він включає час від моменту закупівлі матеріальних цінностей до надходження грошових коштів від покупців за реалізовану продукцію.

    У процесі управління виробничими запасами в межах операційного циклу необхідно особливо виділити виробничий цикл. Тривалість виробничого циклу включає: період обороту середнього запасу сировини, матеріалів, напівфабрикатів; період оборотності середнього обсягу незавершеного виробництва; період оборотності середнього запасу готової продукції.

    На тривалість виробничого циклу насамперед впливає прискорення оборотності матеріальних цінностей у процесі виробництва продукції.

    Прискорення оборотності матеріальних цінностей досягається збільшенням частки оборотних активів з високою оборотністю і зниженням частки активів, що обертаються повільно. До активів матеріалів, з яких не створюються страхові резерви; запаси готової продукції, на яку існує високий попит; грошові кошти, які постійно перебувають у господарському обігу. Матеріальні цінності з низькою оборотністю включають: сезонні запаси сировини і матеріалів; запаси готової продукції, попит на яку обмежений; довгострокова та короткострокова дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції строком погашення більше шести місяців.

    Слід зазначити, що в сучасних умовах господарювання підприємствам не встановлюються нормативи формування оборотних активів і вони можуть утримувати на своєму балансі запаси на таку суму, на яку у підприємства є тимчасово вільні грошові кошти. В критичних ситуаціях підприємство може продати частину своїх запасів або, навпаки, терміново їх закупити, щоб не зупинився виробничий процес.

    Водночас матеріальні цінності мають бути на такому рівні, щоб можна було забезпечити безперервність процесу виробництва і реалізації продукції.

    Наявність матеріальних цінностей на рівні, який перевищує оптимальні потреби, негативно відображається на діяльності підприємства, оскільки з обігу відволікається певна сума грошових коштів, втрачаються можливості для інвестицій, збільшуються витрати на утримання додаткових запасів матеріальних цінностей.

    В умовах сучасної ринкової економіки виникає проблема не тільки оптимального, а й швидкого управління матеріальними цінностями. Дану проблему можна вирішити засобами автоматизації, тобто шляхом розробки спеціального програмного забезпечення.

    Використання програмного забезпечення в управлінні запасами підприємства дозволяє уникнути багатьох рутинних операцій, а в наслідок цього і багатьох помилок. Також, це дозволить зробити процес прийняття рішень щодо управління матеріальними цінностями більш швидкими і ефективними.

    Отже, темою даної дипломної роботи є розробка програмного забезпечення, що дозволяє не тільки автоматизувати, а й оптимізувати управління запасами на підприємстві, тобто мінімізувати витрати на утримання запасів матеріальних цінностей.

    1. АНАЛІЗ І УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ

    1.1 Модель економного розміру замовлення

    Виробничі запаси в даній роботі розглядаються в ширшому розумінні, ніж просто сировина і матеріали, необхідні для виробничого процесу, а саме: до них відносяться сировина і матеріали, включаючи також малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво і готова продукція, а також і товари для перепродажу. Для фінансового менеджера предметно-речева природа запасів не має особливого значення; важлива лише загальна сума грошових коштів, заморожених в запасах протягом технологічного (виробничого) циклу; саме тому можна об’єднати ці, на перший погляд різнорідні, активи в одну групу.

    Управління запасами має величезне значення як в технологічному, так і у фінансовому аспектах. Для фінансового менеджера запаси — це іммобілізовані засоби, тобто засоби, вийняті з обороту. Зрозуміло, що без такої вимушеної іммобілізації не обійтися. Проте цілком природне бажання мінімізувати непрямі втрати, що викликаються цим процесом, з певною часткою умовності чисельно рівні доходу, який можна було б одержати, інвестував відповідну суму в якийсь альтернативний проект (наприклад, найпростіше рішення — покласти вивільнені гроші в банк під відсотки). До речі, ці непрямі втрати при певних обставинах можуть стати і прямими — дослідження показують, що при вимушеній реалізації активів, наприклад, у разі банкрутства компанії, багато оборотних коштів «раптом» потрапляють в розряд неліквідів, а виручена за них сума може бути набагато нижчою від облікової вартості.

    Ці очевидні зауваження і пояснюють частково поширеність моделей управління запасами, що особливо характерний для крупних компаній з налагодженим і жорстко структурованим виробничо-технологічним процесом. Незалежно від того, використовуються формалізовані моделі чи ні, керівництво будь-якої компанії усвідомлено або інтуїтивно слідує деяким принципам управління запасами, вибирає стратегію фінансування запасів. Ці принципи припускають відповідь на два питання: а) яка повинна бути структура джерел запасів; б) який повинен бути об’єм запасів?

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Model Zadachi Upr Zapasamy (416.0 KiB, Завантажень: 7)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 24.05MB | MySQL:26 | 0,693sec