Дипломна робота на тему: «МІСЦЕ І РОЛЬ ІЗМУСІВ – У МОВІ ТОТАЛІТАРНОГО СУСПІЛЬСТВА»

Зміст    2

Вступ    3

РОЗДІЛ І КОНЦЕПТУАЛЬНА КАРТИНА ТОТАЛІТАРНИХ СВІТІВ    7

1.1. Специфіка відображення категорій “свій / чужий” в концептуальному просторі тоталітаризму    7

1.2. Теоретичне підґрунтя концептуальної картини тоталітарних світів: ідеологія – тоталітаризм – тоталітарна ідеологія    21

1.3. Теоретичні проблеми, пов’язані з позначенням понять мова тоталітаризму – мови тоталітарних партій    27

1.4. Термінологічні позначення поняття мова тоталітаризму – мови тоталітарних партій.    35

1.5 Підсумки першого розділу    39

РОЗДІЛ ІІ МОВНА КАРТИНА ТОТАЛІТАРНИХ СВІТІВ    42

2.1.Місце і роль концепту MARXISMUS МАРКСИЗМ в утворенні концептуальних просторів тоталітарних ідеологій російського комунізму і німецького націонал-соціалізму    42

2.2. Мовні проблеми навколо концепту NATIONALISMUS (НАЦИОНАЛИЗМ) в німецькій мові в контексті загальноєвропейської думки    57

2.3 Вербальні портрети комунізму    64

Література:    84

 

Вступ

Багато мовознавців визначають істотні методологічні зрушення в лінгвістичній науці. На зламі ХХ і ХХІ століть увага дослідників зміщається з лінгвістики “іманентної” (“мова в собі”) до лінгвістики, що базується на антропологічних засадах (“мова людини і для людини”).

  1. вивчення мови припускає вивчення людської сутності і навпаки. Одне без іншого недостатнє.
  2. світосприйняття, світобачення, світооцінка детермінують природу мови, її системно-стурктурну побудову.
  3. Чільне місце у вивченні двох фундаментальних сутностей – людини та її мови – посідає чинник “мовна картина ствіту”.

Актуальність дослідження зумовлена зміною наукової культурологічної парадигми у сфері суспільного життя в колишньому Радянському Союзі і Німеччині, що вимагає прегляду усталених у мовній семантиці уявлень і розробки нової методології і методики дослідження культурно-детермінованих мовних феноменів. В епіцентрі нової лінгвітичної парадигми виявлено носії національної мови – окремі індивіди, етноси з національними особливостями відчуття, осмислення, оцінки навколишнього світу.

Мета дослідження полягає у тому, щоб розглянути значення – ізмусів на прикладіна прикладі мовних аналізів складників націонал-соціалізму і комунізму в російській і німецькій мовах; окреслити актуальні проблеми, пов’язані з семангтичними і прагматичними аспектами концептів тоталітарних варіантів російської і німецької мов.

Здійснення поставленої мети передбачає вирішення ряду конкретних завдань:

  • розглянути концептуальну картину тоталітарних світів;
  • визначити поняття концепт для даного дослідження;
  • проаналізувати особливості змісту концептів націоналізм, комунізм, марксизм;
  • дослідити словосполучувані особливостіскладних мовних одиниць на позначення визначених ідеологічних концептів;
  • узагальнити відомості про -ізмуси.

Об’єктом даного дослідження є концепти як складові німецької тта російської мовних картин тоталітарних світів і пов’язана з ними суспільно-політична термінологія.

Предметом вивчення є зміст концептів MARXISMUS, NATIONALISMUS, KOMUNISMUS в німецькій і російській мовах тоталітаризму.

Методи дослідження. Науковий пошук здійснювався на основі відомих положень про зв’язок мови і мислення. Було використано описовий і зіставний методи. За допомогою описового методу була зроблена класифікація, інтерпретація мовних одиниць, а також аналіз їх на певному етапі розвитку мови. Була використана сукупність сукупнітсь прийомів дослідження і опису мови через її системне порівняння з російською мовою: спостереження систематизація та узагальнення матеріалу.

Матеріалом дослідження служили тлумачення дефініцій у словниках Duden – Schüler – Lexikon i Knaurs – Jugend – Lexikon, Sprach – Brokhaus 1935, 1940 р.

Також були залучені різні журнали, монографії, статті з мовознавчих газет, підручників.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснюється комплексний аналіз концептів тоталітарних світів у мовному плані як складників концептуальних і мовних картин світів двох провідних тоталітарних ідеологій ХХ ст. – німецького націонал-соціалізму і російського комунізму. У роботі здійснена спроба об’єктивного визначення націоналізму як суспільного феномену.

Теоретичне значення роботи. Дослідження світоглядних концептів висвітлюєтеоретичні питання співвідношення мовних картинтоталітаних світів. визначення місця і ролі концептів сприяння подальшоу уточненню сучасної суспільно-політичної термінології.

Практична цінність роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані при створення словників різного типу. Матеріали дослідження можуть знайти застосуваня у практиці викладання історії німецької мови і літератури, при розробці і читанні спецкурсів з німецької мови, проведені спецсемінарів з проблем термінознавства на практичних заняттях з практичного курсу німецької мови.

Апробація роботи. Основні спостереження і результати дослідження викладені у наукових доповідях, на наукових конференціях студентів і магістрантів у Кам’янець-Подільському державному університеті.

На захист виносяться наступні положення:

  1. Сегмент “ідеологічні теорії” є одним із складників у спектрі внутрішнього світу людини. Людство має потребу в ідеології, незважаючи на всі критичні висновки філософів, соціологів, політологів та інших науковцівна її адресу.
  2. Тоталітарним ідеологіям як заскнілим, застиглим системам не притамання мобільність, що зумовлює процес їхнього руйнування.
  3. Семантичні, прагматичні і синтаксичні особливості одиниць Марксизм, що зумовлюють національні особливості відбитків у тоталітарних варіантах національних свідомостей.
  4. Проблема визначення націоналізму, його типологіянайтісніше пов’язаназ мовними питаннями номінації, прагматики, словосполучування, частотностіслововживання, етимології.

Структура роботи. Магістерська робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 89 сторінок.

У вступі обгрунтовується вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються конкретні завдання, методи, об’єкти та предмет дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи.

Перший розділ роботи відображає концептуальну картину тоталітарних світів, що розкриває теоретичні питання мови тоталітаризму.

Основу другого розділу складає мовна картина тоталітарних світів, яка відображає місце і роль концептів MARXISMUS, NATIONALISMUS, KOMUNISMUS.

У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, окреслюються його подальші напрями.

Список використаних джерел складається із 72 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів.

РОЗДІЛ І КОНЦЕПТУАЛЬНА КАРТИНА ТОТАЛІТАРНИХ СВІТІВ

1.1. Специфіка відображення категорій “свій / чужий” в концептуальному просторі тоталітаризму

Мовна картина світу, первинна і вторинна, є світоглядом і являє собою типи і види соціальної практики, результати процесів пізнання. Єдина глобальна мовна картина світу виглядає як складне концептуальне утворення, що включає в себе низку складників: 1) субстрат – компоненти, які утворюють мовну картину світу; 2) структуру – специфічно організовану побудову компонентів; 3) атрибути – властивості, які іманентно притаманні компонентам; 4) генезис – зміну, розвиток компонентів за певними законами; 5) функції – стабільні поведінкові дії носіїв мовної картини світу.

Субстрат мовної картини світу утворюється сукупністю сегментів: а) ойконімічного, б) топонімічного, в) фітонімічного, г) зоологічного, д) колірного, е) звукового, ж) почуттєвого, з) емоційного, к) етичного, л) просторового, м) часового, н) ідеологічного.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Misce I Rol Izmusiv (504.0 KiB, Завантажень: 2)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
завантаження...
WordPress: 23.94MB | MySQL:26 | 0,575sec