Дипломна робота на тему: «КВАНТОВІ ЕФЕКТИ ТА ЇХ ВИВЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕОМ»

ЗМІСТ

Вступ    3

Розділ і. Теоретико-технологічні засади вивчення явищ квантової фізики в шкільному курсі фізики    5

1.1.    Дидактична суть технологічного підходу у навчанні фізики    5

1.2.    Теоретичні передумови використання комп’ютерних технологій в навчанні фізики    19

1.3.    Методичні особливості вивчення явищ квантової фізики    24

1.3.1. Фотоелектричний ефект    25

1.3.2. Хімічна дія світла    32

1.3.3. Тиск світла    35

1.3.4. Ефект Комптона    36

1.3.5. Дослід Штерна-Герлаха    40

Розділ ІІ. Методологія використання комп’ютерних технологій у навчанні фізики    42

2.1.    Методичні прийоми використання ПЕОМ у навчанні фізики    42

2.2.    Технологічні аспекти застосування ПЕОМ в ході фізичного практикуму    46

Розділ ІІІ. Технологічні аспекти розробки КОМП’ЮТЕРНИХ демонстраційних програм    48

3.1.    Програмні та технологічні аспекти розробки програмних продуктів засобами Visual Basic    48

3.2.    Особливості використання програмного продукту “Квантові ефекти” в ході лабораторного практикуму з фізики.    62

3.3.    Експериментальний досвід експлуатації програмного продукту “Квантові ефекти”.    64

Висновки    71

Список використаних джерел    72

Вступ

Одним з головних завдань загальноосвітньої школи є створення умов для формування освічченої, творчої особистості, реалізації та самореалізації її природних задатків і можливостей в освітньому процесі. Перспективним шляхом реалізації такої програми є впровадження в навчальний процес школи нових інформаційних технологій, що підвищують рівень освіти та удосконалюють рівень знань за рахунок інтенсифікації навчально-виховного процесу. На жаль, стрімкий розвиток обчислювальних засобів як програмних, так і апаратних, не приводить до такого ж стрімкого використання комп’ютерних технологій в навчанні фізики. Розвиток інформатики часто замикається на саморозвитку, коли більшість програмних продуктів і основні сили програмістів націлені на обслуговування роботи самих комп’ютерів, а не на їх широкомасштабне використання в інших галузях науки та освіти. Тому, актуальність дослідження полягає в розширенні методичної бази застосування інформаційних технологій в шкільному фізичному експерименті.

Головною метою дослідження є обґрунтування і реалізація ефективного вивчення квантової фізики з використанням ПЕОМ.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що при використанні ПЕОМ як демонстраційної, моделюючої системи можна досягти запроектованих рівнів навченості учнів.

Об’єктом дослідження визначено процес організації навчальної діяльності на уроках фізики у середній школі.

Предметом дослідження є активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні квантової фізики на основі використання ПЕОМ.

Завдання дослідження полягало у з’ясуванні впливу застосування ПЕОМ в навчальному процесі на рівень засвоєння учнями знань.

Методологічну основу дослідження складають основні положення теорій: пізнання, відображення, програмованого навчання, управління складних систем; технології: особистісно-орієнтованого навчання, управління навчально-пізнавальною діяльністю, розробки педагогічних програмних засобі; дидактичні принципи: єдності свідомості і діяльності, інтенсифікації навчання, об’єктивності контролю та ін.

Наукова новизна: розкриття можливостей використання ПЕОМ як демонстраційного засобу навчання на уроках фізики.

Практична цінність: розробка програмного продукту і методики його використання на уроках фізики.

Розділ і. Теоретико-технологічні засади вивчення явищ квантової фізики в шкільному курсі фізики

 

1.1.    Дидактична суть технологічного підходу у навчанні фізики

Поняття «педагогічні технології» почали використовувати в США у 50-х роках. Як напрямок, педагогічна технологія головною своєю метою визначила — підвищення ефективності освітнього процесу, гарантування досягнення учнями запланованих позитивних результатів навчання. У 70—80 роках використання педагогічної технології навчання охопило розвинуті капіталістичні країни, отримало визнання з боку такої авторитетної міжнародної організації, як ЮНЕСКО. В кінці 80-х років і на початку 90-х збільшилась увага до педагогічної технології і в країнах Східної Європи.

Попередником педагогічної технології вважають програмоване навчання. Воно було певним фундаментом, над яким будувались наступні поверхи педагогічної технології.

У багатьох міжнародних виданнях, присвячених педагогічній технології висвітлювалась така думка, що це не просто дослідження в сфері використання технічних засобів навчання або комп’ютерів (технологізація навчання), це дослідження здійснюється з метою виявити принципи і розробити прийоми оптимізації освітнього процесу шляхом аналізу факторів, що підвищують ефективність освіти, шляхом конструювання і застосування нових прийомів і засобів, а також за допомогою оцінки застосовуваних методів (Міжнародний підручник з технології освіти і навчання, 1978 / 79. — Лондон — Нью Йорк, 1978. — с.258 (на англ. мові). Згідно з характеристикою японського вченого-педагога Т.Сакомота педагогічна технологія є впровадження у педагогіку системного способу мислення, який можна по-іншому назвати «систематизацією освіти» або «систематизацією класного навчання».

Предметом технології навчання є конструювання системи шкільного навчання. Системний підхід охоплює всі основні сторони розробки системи навчання — від постановки цілей і конструювання навчального процесу до перевірки ефективності роботи нових навчальних систем, їх апробації і розповсюдження.

Саме поняття «педагогічна технологія» є модним і використовується досить широко і невизначено. Так, В. П. Безпалько [12] (1989, с.6) відзначає, що педагогічна технологія — це проект певної педагогічної системи, який реалізується на практиці. На наш погляд, «педагогічна технологія», як і будь-яка технологія, — це проект не «системи», а процесу, який здійснюється у певній системі. Тобто, можна зробити висновки, що педагогічна технологія у вигляді певних дидактичних моделей пропонує проект навчального процесу, який зумовлює зміст, методи і форми навчально-пізнавальної діяльності учня.

До негативних рис педагогічної технології дослідники відносять: орієнтацію на навчання репродуктивного типу; нерозробленість мотивації навчальної діяльності, що пов’язано з ігноруванням особистості (а саме особистість учня повинна бути в центрі навчального процесу; слід пам’ятати девіз педагогіки: учень — не засіб, а ціль).

В оцінці педагогічної технології у науковців немає однозначного визначення: одні вчені традиційно тлумачать її як модний напрямок, інші — стурбовані станом загальної середньої освіти і вбачають у технології панацею від усіх бід, треті вважають, що технологізація є об’єктивним процесом еволюції освіти, який зможе вирішити нові завдання.

Автори довідника «Педагогічні технології: Досвід. Практика». (Полтава: ПОШПОПП, 1999) вважають, що із розвитком педагогічних технологій вчені і практичні працівники пов’язують можливість такої побудови навчального процесу, яка була б ефективною в умовах масової школи і забезпечувала б успіх діяльності звичайного вчителя [с. 10]. Основна функція педагогічної технології полягає в тому, щоб сконструювати і здійснити такий навчальний процес, який має гарантувати досягнення поставлених цілей. Основою послідовної орієнтації навчання на цілі є оперативний зв’язок, який повинен пронизувати весь навчальний процес. У відповідності з цим, відзначає М.В. Кларін [57] (1989, с. 14), — у технологічному підході до навчання виділяються: постановка цілей та їх максимальне уточнення; чітка орієнтація процесу навчання на навчальні цілі; орієнтація навчальних цілей, а разом з ними і всього процесу навчання на гарантоване досягнення результатів; оцінка по-І очних результатів, корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей; підсумкова оцінка результатів.

На схемі М.В.Кларін [57] технологічний підхід розкриває таким чином:

Поправки / корекція

 

Поправки / корекція

Мал.1. Технологічний підхід у навчанні

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Kvantovi Ef Ta Jih Vyvch (855.0 KiB, Завантажень: 2)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
завантаження...
WordPress: 23.5MB | MySQL:26 | 0,384sec