Дипломна робота на тему: «КАТЕГОРІЯ ВАЛЕНТНОСТІ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ»

ЗМІСТ:

 

Вступ……………………………………………………………………………………………………………..4

 

§ 1. ПРОБЛЕМА ВИНИКНЕННЯ ПОНЯТТЯ КАТЕГОРІЇ ВАЛЕНТНОСТІ…….5

1.1. Визначення поняття валентності…………………………………………………….5

1.2. Розвиток поняття категорії валентності………………………………………..6

1.3. Недоліки в понятті категорії валентності……………………………………….8

1.4. Категорія валентності в дослідженнях німецьких лінгвістів…………..10

1.4.1. Словник валентності німецьких дієслів Г.Хельбига і

В.Шенкеля…………………………………………………………………………..10

1.4.2. Десять класів актантів у валентній теорії Б.Латоура………..12

 

§ 2. ДІЄСЛОВО ЯК ГОЛОВНИЙ НОСІЙ ВАЛЕНТНОСТІ В РЕЧЕННІ………..17

2.1. Активна і пасивна валентність………………………………………………………17

2.2. Головна роль дієслова, , у реченні. Облігаторні актанти,

факультативні актанти і вільні розповсюджувачі………………………..19

2.3. Валентно-зв’язані і валентно-незв’язані члени речення……………………22

2.4. Дієслово в якості валентностного партнера………………………………….25

 

§ 3. ВАЛЕНТНІСТЬ ПРИКМЕТНИКІВ І ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У

НІМЕЦЬКІЙ МОВІ………………………………………………………………………………..27

3.1. Категорія валентності дієприкметника в німецькій мові……………….28

3.2. Валентні партнери прикметника…………………………………………………..30

3.3 Логіко-семантична валентність прикметника………………………………33

 

§ 4. ВАЛЕНТНІСТЬ ІМЕННИКІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ………………………………34

4.1. Логіко-семантична валентність як центральна

валентність іменників……………………………………………………………………34

4.2. Валентностні класи іменників………………………………………………………..37

 

§ 5. ВАЛЕНТНІСТЬ СИНСЕМАНТЧНИХ ЧАСТИН МОВИ В

НІМЕЦЬКІЙ МОВІ……………………………………………………………………………….39

5.1. Валентність прислівників……………………………………………………………….39

5.2. Валентність прийменників. Керування……………………………………………41

5.3. Валентність сполучників…………………………………………………………………43

5.4. Валентність слів-замінників…………………………………………………………..44

5.5. Валентність і вживання артикля…………………………………………………..45

 

ВИСНОВОК………………………………………………………………………………………………..46

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………….47

 

Вступ.

Темою даної роботи є розгляд категорії валентності в німецькій мові. Проблема валентності досить добре освітлена в роботах вітчизняних і закордонних лінгвістів, незважаючи на деякі неясності і розбіжність поглядів деяких з них. Проблемою категорії валентності займалися такі лінгвісти як Г. Хельбиг, К.-Е. Зоммерфельдт, В. Бондзио, Б. Латоур, М.Д.Степанова і багато інших дослідників в області граматики німецької мови.

Вибір теми даної роботи обумовлений неясностями і спірними питаннями, зв’язаними з валентністю, що деяким чином утрудняє вивчення і викладання німецької мови, що безпосередньо і робить дану роботу актуальної.

Ціль роботи полягає в докладному аналізі валентності всіх частин мови німецької мови в дослідженнях вітчизняних і закордонних лінгвістів. Дана мета визначає розгляд наступних задач:

–    розгляд поняття категорії валентності в її розвитку;

–    розкриття взаємодії логіко-семантичного і синтаксичного рівнів валентності стосовно всіх частин мови на базі вивчення концепцій вітчизняних і закордонних лінгвістів щодо даної проблеми.

Практична цінність роботи полягає в тім, що аналіз категорії валентності в німецькій мові дає можливість використовувати його положення і висновки в прикладних цілях, наприклад, при навчанні німецькій мові в середній школі. Висновки і практичні результати даної кваліфікаційної роботи зможуть допомогти студентові-практикантові при складанні методичних розробок і вказівок до граматичної частини уроку.

§ 1. ПРОБЛЕМА ВИНИКНЕННЯ ПОНЯТТЯ КАТЕГОРІЇ ВАЛЕНТНОСТІ

  1. Визначення поняття валентності

    Поняття валентності в лінгвістиці не нове, воно одержало своє поширення в середині минулого століття під впливом граматики залежностей Л.Теньєра, що у її рамках при структурному аналізі речень став виходити з дієслова і розглядав у якості безпосередньо залежних від нього “актанти” (actants) і “обставинні слова” (cіrconstants), тобто діючі особи і супровідні обставини. На відміну від “супутніх слів” число “актантів” у реченні залежало від дієслова. Здатність дієслова приймати й утримувати при собі визначене число “актантів” Л.Теньєр порівнює з відомою властивістю атома в хімії і називає її “валентністю”. У якості таких “актантів” Л.Теньєр розглядає суб’єкти й об’єкти: він виключає з валентних відносин обставини і предикативи.

    Приблизно в той же період поняття категорії валентності з’являється у вітчизняному мовознавстві. Так, С.Д.Кацнельсон розуміє під валентністю [від лат. valentіa – сила] “здатність слова певним чином реалізовуватися в реченні і вступати у визначені комбінації з іншими словами”.

    Більш широко і експлицитно користується поняттям валентності А.В.де Грот, що розглядає її як показник обмежених можливостей вживання одних частин мови стосовно інших, здатності або нездатності слова визначатися іншим словом або самому визначати інше слово. Але обидві ці концепції придбали меншу популярність і в меншій мері вплинули на опис німецької мови.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Kateg Val V Nim Movi (258.0 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
завантаження...
WordPress: 23.56MB | MySQL:26 | 0,472sec