Дипломна робота на тему: «ЕКСПРЕСИВНІСТЬ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ)»

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………… 3

Розділ 1. Роль рубіжних одиниць у системі синтактико – стилістичних

відносин …………………………………………………………………………. 8

Висновки до 1 розділу …………………………………………………………. 11

Розділ 2. Парантетичні внесення і їх експресивна функція ………………… 13

§ 2.1. Парантетичні внесення у текстах художньої літератури …………….. 13

§ 2.2. Структурна і семантична категорізація парантетичних внесень …….. 18

Висновки до 2 розділу …………………………………………………………. 26

Розділ 3. Динамічний синтаксис ……………………………………………… 27

§ 3.1. Актуальний розподіл ……………………………………………………. 27

§ 3.2. Парцеляція мовленнєвого потоку ……………………………………… 33

Висновки до 3 розділу …………………………………………………………. 37

Розділ 4. Членування тексту як основа його виразності …………………….. 40

§ 4.1. Експресивні можливості синтаксичної побудови тексту …………….. 40

§ 4.2. Пунктуація як засіб експресивності тексту …………………………… 44

§ 4.3. Роль пунктуації при оформленні текстів, які імітують спонтанне

мовлення …………………………………………………………………………56

Висновки до 4 розділу …………………………………………………………. 87

Висновки ……………………………………………………………………….. 91

Список використаної літератури ………………………………………………95

Список ілюстративних джерел ………………………………………………. 100

 

 

Вступ

 

Мова у своїй комунікативній функцій слугує людині не лише для вираження думки, але і для вираження суб’єктивного відношення до висловлювання (почуття, волі, оцінки), тощо, тому що емоції, воля, оцінка, бажання є невід’ємними факторами пізнання людиною дійсності.

    Отже людська думка, яка реалізується на базі мови, відображається і оформлюється у мовленні.

Мовлення – це, як відомо, і мовленнєва діяльність і продукт мовлення – по різному експресивно забарвлений текст (його усна та писемна форма) як результат дії експресивної функції мови.

Експресивна функція мови – це здатність мови виражати емоційний стан мовця, його суб’єктивне відношення до предметів та явищ об активної дійсності, про які йде мова.

    Експресивність як мовна категорія стосується всіх сфер мови ( фонетики, лексики, синтаксису), і арсенал мовних засобів її вираження практично необмежений. Проте проблема експресивного синтаксису у сучасній лінгвістиці набуває все більшої актуальності ( Золотова Г.А., Медведєва С. Ю., Панасюк А. П., Петрашевськая Ж. Є., Распопов И. П. )

    Це пов’язано з інтенсивним вивченням структури тексту, мовної особистості як суб’єкта мовленнєвої діяльності, прагматичних аспектів розмовного, усно-діалогічного мовлення, взаємовідношення мовця і адресата, звукових засобів посилення виразності мовлення та посилення впливу на адресата.

    Академік В. В. Виноградов до кола необхідних досліджень з стилістичного синтаксису залучав проблеми експресивних, зображувальних відтінків, притаманних тій чи іншій синтаксичній конструкції або тим чи іншим комбінаціям синтаксичних конструкцій. (Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М. Наука, 1968)

    Говорячи про експресивний синтаксис, зазвичай цей термін уточнюють словом “стилістичний”, підкреслюючи тим самим його приналежність до категоріальному апарату стилістики.

    Ми вважаємо за доцільне терміном “експресивний синтаксис” називати вчення про побудову виразного мовлення, п р е д м е т о м в и в ч е н н я якого є лінгвістичні основи експресивного мовлення. Термін же “стилістичний синтаксис” віднесемо до метамови стилістики, тому що, як відомо, стилістичний прийом завжди є виявленням потенційних виразних можливостей певних засобів загальнонародної мови.

    Експресивність “живого” мовлення, у першу чергу, реалізується за допомогою таких просодичних засобів як ритм, темп, тон, паузи, мелодика, інтонація, а також порядку слів.

    З метою розкриття специфіки взаємозв’язку між формою та змістом мовних явищ, розподілом між різними галузями синтаксичної системи, які вичленовуються за провідними функціональними ознаками, ми об єднаємо їх у певну систему. Самі ці галузі ми умовно називаємо “рівнями” синтаксичного аналізу. Вони є о б’ є к т о м н а ш о г о д о с л і д ж е н н я. Ці рівні формуються відповідно категоріальним зв’язкам членів предикативних одиниць (статичний рівень синтаксису), інформативно-перспективним зв’язками компонентів актуального розподілу висловлювання ( “динамічний” рівень синтаксису ), змістовним зв’язкам базисних і парантетичних конструкцій ( рівень “парантетичних внесень”), номінативним зв’язкам контекстуальних синтагм ( рівень “фразування” ), функціональним зв’язкам просодикотекстових сегментів.

    М е т а н а ш о г о д о с л і ж е н н я показати, яким чином одиниці виділених рівнів синтаксичної синтагматики доповнюють один одного у процесі спілкування, тобто в умовах безпосередньої мовленнєвої діяльності мови.

    У цьому плані аналіз по членах речення виступає у якості найбільш стабільної частини синтаксису, яка слугує лише глибинним кістяком для вираження конкретних номінацій, що повинні передаватися від мовця до слухача.

    Синтаксичні зв’язки, які реалізуються між членами речення співвідносяться із синтаксичною будовою словосполучень, які ми розглядаємо крізь призму п’яти категорій функціональної синтагматики. Це – категорії “конотативності”, “клішованості”, “ідіоматичності”, “соціолінгвістичної обумовленості”, “концептуальної обумовленості”. Як відомо, сутність даних категорій полягає у співвіднесеності значень та співзначень словосполучень за категорією конотативності; ступені сталості словосполучення; за критерієм клішованості; у вмотивованості значень за критерієм ідіоматичності; у зовнішній мотивації значень за критерієм концептуальної обумовленості; у соціальній підоснові значень за критерієм соціально-лінгвістичної обумовленості.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Expresyv Syntaks Konstr (525.0 KiB, Завантажень: 11)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
завантаження...
WordPress: 23.83MB | MySQL:26 | 0,333sec