Дипломна робота на тему: «ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА»

План

ВСТУП…………………………………………………………………….……..…3

РОЗДІЛ І

УТВОРЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА

Підрозділ І. Передумови утворення та утворення Галицько-Волинського князівства……………………………………………………………….……….….6

Підрозділ ІІ. Основні віхи історії Галицько-Волинського князівства.……..11

РОЗДІЛ ІІ

ОСНОВНІ РИСИ І ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНОГО УСТРОЮ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА

Підрозділ І. Основні риси суспільного устрою Галицько-Волинського князівства…………………………………………………………………………..27

Підрозділ ІІ. Особливості суспільного устрою Галицько-Волинського князівства…………………………………………………………………………..30

РОЗДІЛ ІІІ

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ……….33

РОЗДІЛ ІV

ПРАВОВА СИСТЕМА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І СУДОУСТРІЙ

Підрозділ І. Правова система галицько-волинської держави………….….49

Підрозділ ІІ. Судоустрій…………………………………………………….……53

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….…55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…..59

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…….63

ВСТУП

В період політичної нестабільності в Україні, розвитку та поглиблення державотворчих процесів, утвердження незалежності, деякої зміни державного ладу, демократизації суспільства, політичної нестабільності та ряду інших проблем постає питання про те, щоб якомога глибше осягнути наше місце, роль, і значення наших дій в цих процесах, і допомогти цьому посприяє проведене мною дослідження державного устрою Галицько-Волинського князівства . Адже, «нація, яка не знає минулого – не варта майбутнього», а «народ, який не знає минулого – є народ сліпців» – стверджують історики і стверджують небезпідставно. Саме пролити світло на основні риси та особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства покликане дане дослідження.

Головним джерелом для вивчення державного устрою в Галичини і Волині періоду феодальної роздробленості є літописи (місцеві та іноземні) та описи подорожей. Важливе значення мають нечисленні документи — грамоти. Початковий період історії Волинського князівства та історію Галичини в період перших Ростиславичів висвітлює «Повість временних літ». Про події 1117 — 1199 рр. довідуємося з Київського літопису, створеного в часи зростання князівства в період Володимира Володаровича і Ярослава Осмомисла та початку іноземної інтервенції на Підкарпатті в кінці XII ст.

Предметом спеціального дослідження стало питання про автентичність галицько-волинських грамот. Пожвавленню дослідження державного устрою Галицько-Волинського князівства XIII ст. посприяла публікація перекладу основного історичного джерела цього періоду — Галицько-Волинського літопису . Галицько-Волинський літопис охоплює період з 1205 до 1292 р. В першій частині його йдеться про боротьбу Данила Романовича з угорськими і польськими загарбниками за возз’єднання Галицько-Волинського князівства, а в другій — про розвиток Волині за князювання Володимира Васильковича. Літопис дає багатий матеріал про суспільні відносини і соціальну боротьбу в Галицькій землі та розвиток культури. Деякі події, що не згадуються південними джерелами, відображено в Новгородському, Воскресенському та інших літописах.

З возз’єднанням західних земель з Українською РСР в 1939 р. державний устрій Галицько-Волинського князівства почали досліджувати радянські історики. Спеціальну монографію цій тематиці присвятив В. Т. Пашуто (Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. — М., 1950). Особливо цінні зауваження автора про боротьбу князів за об’єднання краю та про місце Галицько-Волинського князівства в міжнародних відносинах. Значну увагу дослідженню даного питання приділяв М.І. Костомаров. Також слід згадати вченого Софроненка К. А. Також слід назвати І. П. Крип’якевича, який у своїй книзі «Галицько-Волинське князівство» досить ґрунтовно і доступно виклав дане питання. Іван Петрович Крип’якевич (1886 — 1967) збагатив науку працями, що стосуються історії Галицько-Волинського князівства.

Значно просунулося вперед за минуле століття археологічне вивчення галицько-волинських земель. Було проведено ґрунтовні археологічні дослідження Галича (В. В. Ауліх), Володимира (П. О. Раппопорт, М. В. Малевська, M. M. Кучінко), Перемишля (А. Куниш), Звенигорода (І. К. Свєшніков, М. О. Ратич, В. С. Шелом’янцев-Терський), Берестія (П. Ф. Лисенко), Львова (О. О. Ратич, Р. С. Багрій), Белза (В. М. Петегирич), Ленківців і Василева (Б. О. Тимощук), Дорогичина (К. Мусянович) та інших міст Галицько-Волинського князівства. Більш або менш докладні повідомлення про ці розкопки опубліковано в археологічній періодиці, як підсумок досліджень, проведених до початку 70-х рр.

Великий вклад в розвиток та дослідження даної проблеми внесли і історики сучасності, які приділяють значну увагу даному питанню. Серед таких істориків можна назвати М. Ф. Котляра, який в своїх дослідженнях добре висвітлив питання державного устрою Галицько-Волинського князівства. Усаєвич Я.Д. також привніс багато нового в дослідження даного питання. П. І. Музиченко в своїх працях також приділяв належну увагу даному питанню. Багато вчених тільки частково торкаються в своїх працях даного питання , але і попри це вони є для нас цінними. Серед таких можна назвати М.Кугутяка, Барана В.Д. та ін.

Загалом дане питання в літературі є ще не достатньо повно дослідженим. Підтвердженням цього є той факт, що в різних дослідників часто зустрічаються суперечливі відомості про один і той же історичний факт, навіть щодо першоджерел, то одні літописи суперечать іншим. Багато питань і фактів ще не до кінця з’ясовані.

Новизною даного дослідження є те, що погляди на історію змінюються в силу тих змін які відбуваються в житті нашого суспільства , на даному етапі його розвитку. Як говорить давня істина «часи міняються і ми міняємося разом з ними», так і в сьогоднішньому суспільстві міняються погляди на ті формації, які мали місце в ХІІ-ХІV cт. на території нашої країни, і постає питання про дослідження і вивчення державного устрою Галицько – Волинської держави в новому ракурсі , подивитися на проблему з дещо іншої сторони, ще раз переосмислити роль та значення тих подій і фактів, які мали місце в нашій нелегкій історії, в історії нашої нації.

Структура роботи побудована таким чином, щоб найбільш повно та вичерпно висвітлити дане питання. В зв’язку з цим спочатку проведу невеликий огляд історії утворення Галицько – Волинської держави , основних віх історії, розглянемо суспільний устрій, аж потім висвітлимо наскрізне питання дослідження – державний устрій, і на завершення правову систему і судоустрій. Всі ці питання є взаємоповязаними і відкинувши хоча б одне з них ми не зможемо повністю висвітлити тему дослідження.

РОЗДІЛ І

УТВОРЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА

Підрозділ І

Передумови утворення та утворення Галицько-Волинського князівства

Коли Наддніпрянщина під ударами степових орд занепадала, зросло значення західних земель, що лежали далі від воєнних дій — Галичини (назва від м. Галича, тепер Івано-Франківської обл., який вперше згадується в
угорських джерелах 896 р., в Іпатіївському літописі 1113 р.) і Волині (назва від м. Волиня, нині с. Грудек Замойського воєводства Польщі).
Перша писемна згадка про давній Галич належить нотарію угорського короля Бели. У ній зазначено, що у 896 р. галицький князь приймав угрів та їхнього вождя Алмоша, які дісталися Прикарпаття по дорозі в Панонію. . Ця згадка підтверджена археологічними матеріалами. У 1937 р. на південній окраїні давнього Галича виявлено декілька поховань IX—X ст. угорських воїнів, а на його східній окраїні — скарб куфічних монет X ст. Цим століттям датуються археологічні матеріали, знайдені у підніжжі галицьких укріплень у с.Крилосі та деяких житлових об’єктах. Отже, в IX—X ст. Галицьке городище на Крилоській горі над р. Луквою вже існувало.

Земля, на якій на межі XII і ХШ ст. виникло Галицько-Волинське князівство, простяглася в басейнах річок Сяну, Південного Бугу, Дністра, Західного Бугу і Случі. Із заходу вона межувала з Польщею і Литвою по річках Вепреві й Вислоці, на сході — з Київською землею по рр. Горині й Серетові. На півночі галицько-волинська обласна територія обмежувалася Західним Бугом, на півдні — середньою течією Дністра. На південному заході кордон між Галицькою землею й Угорщиною становили Карпати, які літописці називали просто “Горою”.

Волинська й, особливо, Галицька землі сформувалися досить пізно — як для Південно-Західної Русі. В часи існування відносно об’єднаної й централізованої монархії на Русі (кінець X — перша третина XII ст.) ці землі перебували на периферії давньоруського політичного життя. Різними були шляхи й сама хронологія їхнього формування. Волинь у період свого генезису (середина — друга половина XI ст.) почала поступово перетворюватися на домен київських великих князів, у який вона остаточно оформилася в часи феодальної роздробленості, коли нею заволоділи нащадки Мстислава Великого — його син Ізяслав, онук Мстислав і правнук Роман. Що ж стосується Галичини, то політичне життя почалося тут лише наприкінці XI ст., коли на її майбутній державній території утворилися Перемишльське, Теребовльське і Звенигородське князівства.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Dergavnyj Ustr Gal-Vol Kn (325.0 KiB, Завантажень: 13)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
завантаження...
WordPress: 23.48MB | MySQL:26 | 2,121sec