ДИНОЗАВР

ДИНОЗАВР

 

Ура! Перший дзвінок. їду!

Кінець напів­голодному існуванню, прокислим вінегретам з гуртожитського буфету, зачерствілим сухарям, видлубаним з чор­них надр захаращеної тумбочки, двом, а то й трьом парам штанів, одягнутих одні поверх одних. Кінець усьому нужденному й лихому. Попереду — розкрилений обрій, омріяне, сповнене глибокого смислу життя. Я отримав призначення в сусідню область, у село з вельми прозаїчною назвою Товстуни.

Хочеться співати, хочеться розказати всьому світові, що ось я, Федір Степанович Фесик, закінчив Нежатинський пед­інститут і їду… і їду сповняти найвищий, покладе­ний на мене державою обов’язок — виховувати її май­бутніх великих громадян. Що може бути більшого й почеснішого?! Щоправда, колись мені здавалося, що є обов’язки вищі, і я хотів поступити на механіко-мате­матичний факультет Київського університету, щоб по­тім стати народним комісаром важкої промисловості і в найкоротші терміни закінчити повну індустріалі­зацію країни. Одначе зрізався на іноземній мові, й довелося вертатися в Нежатин, де конкурси не такі великі, а абітурієнти не такі ерудовані й пронозливі. Другий дзвінок! Ті, що проводжають, починають махати руками. Мене ніхто не проводжає, всі мої — наш курс — давно роз’їхалися, я затримався, бо довелося відроб­ляти за інститутські скляні двері, я розтрощив їх в запалі і радості після останнього екзамена. Не прийшла проводжати й Женя, хоч ми домовилися їхати в один день,— захворіла її мати, і вона поїхала до Прилук. Ми давно збиралися одружитися й не одружилися. Женька все чогось від­тягує. Поміж нас усе або дуже гарно, або дуже погано. …Вона мене кохає, і ми одружимося на зимові канікули

Згадую наше перше знайомство. Це сталося під самий Новий рік. Розхитаним автобусом їхав я до Ліди Клюзко, де збиралися для зустрічі Нового року всі наші. Цю дівчину я запримітив зразу. Личко маленьке, неначе виточене, брівки тугі, рівненькі, вії довгі, пухнасті — красуня з красунь. Та ще їй так личила хутряна шапочка. На руках — рукавички в червону смужку. До такої підійти… вмреш на місці. Щоразу, як відчи­нялися двері автобуса, серце бухало й зупинялося: ось зараз вона підведеться й вийде, і я вже ніколи її не побачу. Я не вмію знайомитися з дівчатами, торопію перед ними. Знаю, що треба вестися з ними простіше, що вони не такі, як удають із себе на людях, їм теж кортять знайомства і кортить любов. Вона доїхала до самого кінця й вийшла разом зі мною. І пішла в ту саму вуличку. Я пішов поряд. Ішов, і мовчав, і лютився на себе страшенно. Ну скажи, скажи, дубова колодо, щось дотепне, іскристе, веселе. Розсміши дівчину, по­знайомся. Нічого іскристого на думку не спадало, язик прикипів до піднебіння. І стало жарко в моєму перешитому з батькового кожуха пальті. Дівчина зупини­лася біля хвіртки будиночка, який стояв поруч із будин­ком Ліди Клюзко. У мене в очах потемніло. Зараз вона зачинить за собою хвіртку, і то вже назавжди. Не знаю, як те сталося, де в мене взялася відвага, я гукнув майже відчайно:

— Дівчино, ви йдете зустрічати Новий рік? Ходімо з нами. Ми — студенти педінституту. Вам там буде дуже добре. Ось побачите. Я… умію показувати фокуси. І ще багато чого вмію та знаю.

Дівчина засміялася, ніжні дзвіночки її сміху розси­палися по іскристому снігу. Вона подивилася мені в очі, й цієї миті вистачило на всі оці два роки. Вона прочитала в моїх очах, що я не зальотник, не обманщик, не дурисвіт. І ще щось прочитала, бо сказала:

— Ну, якщо фокуси… Чудак…

Вже в хаті Клюзків я трохи розгубився. „Знайом­теся, це Галя”. Вона так і залишилася на увесь той вечір Галею. А далі „Галя” стало у нас із нею її „підпільним” прізвиськом.

Через три місяці я поїхав у село й розказав мамі про Женю. Мама — сторожиха в школі, при школі й живе, вона одна в мене, а я у неї. Батько погинув у колективізацію.

Мама в мене добра, але й строга, любить мене без міри, та жодного разу не виказала своєї любові, проте я знаю, що живе вона тільки мною й для мене. Вона дуже хвора, зарплата в неї маленька, й доки я вчився, за цей час не купила собі жодної хустки, жодних черевиків.

Мама вимріяла собі невістку здорову, роботящу. Й коли я сказав, що Женя з інтелігентської сім’ї, що вона тендітна й ніжна, мама поблідла, й хоч нічого не сказала, одначе я побачив, що та новина вразила її прикро.

За тиждень ми вирішили їхати до мами, одначе в останній момент я злякався і вдав, що захворів. У мене й справді підвищилася температура. Женя поїхала сама.

Поки мама носила від хліва до шкільних грубок — на завтра — та вкладала дрова, Женя принесла від колодязя води і вимила підлогу в кімнаті та сінцях, поріг і сходи. Далі вони вдвох вечеряли. Сніданок Женя зварила сама — мама тим часом розтоплювала грубки,— насмажила дерунів, не таких, як смажить мама, а маленьких, з хрумкою шкірочкою. Мамі деруни дуже сподобалися. „Ти поглянь,— сказала вона.— А я думала, що ти коту хвоста не вмієш зав’язати”. Націдила наливки, й справили вдвох, без мене, заручини. Мама назвала мене дурнем, провела Женю на вокзал, роз­цілувала й наказала, щоб на наступну неділю ми при­їхали вдвох.

 

 

800 слів                                          Ю.Мушкетик


 

І варіант

 

1. Де проживав головний герой?

а) у гуртожитку;                             в) у готелі;

б) у квартирі;                                  г) у халупі.

2. Ім’я головного героя.

а) Федір Семенович;                    в) Федір Степанович;

б) Федір Сергійович;                            г) Федір Савович.

3. Федір їде „сповняти свій обов’язок”, який саме?

а) виховувати дорослих;             в) виховувати громадян;

б) заробляти гроші;                     г) керувати школою.

4. Який університет та факультет мріяв закінчити Федір Фесик?

а) механіко-математичний факультет Київського університету;

б) математико-інформатичний факультет Київського університету;

в) фізико-математичний факультет Київського університету;

г) механіко-інформатичний факультет Київського університету;

5. За що довелося відробляти головному героєві в університеті?

а) за розтрощені скляні двері;    в) за бійку;

б) за розтрощені скляні вікна;    г) за пропущені заняття.

6. Хто не прийшов проводжати Федора?

а) Галя;                                         в) Женя;

б) Інна;                                          г) Жанна.

7. Коли мають одружитися Федір та його наречена?

а) на весняні канікули;                 в) на зимові канікули;

б) на літні канікули;                     г) на осінні канікули;

8. Якої думки був головний герой про свою наречену?

а) чарівна і красуня;                    в) красуня серед красунь;

б) красуня з красунь;                            г) одна із красунь.

 

9. Встановіть відповідність:

1. Женя для Федора була а) дружиною;               б) однокурсницею;

в) нареченою;               г) сусідкою.

2. „Личко маленьке, брівки тугі, вії довгі”

Це опис…

а) Ліди;                         б) Євгенії;

в) Федора;                             г) Галі.

3. Федір поводився з дівчатами… а) вільно;                       б) зухвало;

в) нахабно;                             г) сором’язливо.

4. Федір був а) студентом педінституту;

б) студентом педуніверситету;

в) студентом педучилища;

г) студентом педакадемії.

 

10. Тлумачення слова „ерудиція” подано у рядку:

а) збільшення, розширення чого-небудь;

б) спалахи на Сонці, що мають вигляд яскравих точок на фоні фотосфери;

в) глибокі різнобічні знання в певній галузі науки;

г) мистецтво сперечатися, полемізувати.

11. Епітети є у реченні:

а) Хочеться співати, хочеться розказати всьому світові, що ось я, Федір Степанович Фесик, закінчив Нежатинський пед­інститут.”

б) Одначе зрізався на іноземній мові, й довелося вертатися в Нежатин.”

в) Дівчина засміялася, ніжні дзвіночки її сміху розси­палися по іскристому снігу.”

г) Мама в мене добра, але й строга, любить мене без міри, та жодного разу не виказала своєї любові.”

12. Фразеологізм у реченні А я думала, що ти коту хвоста не вмієш зав’язати” означає:

а) людина, яка не може зробити щось самостійно;

б) людина, яка не може спілкуватися з людьми;

в) людина, яка не любить тварин;

г) людина, яка не вміє в’язати.

 

ІІ варіант

 

1. Назва села, куди призначили головного героя на роботу:

а) с.Пилипівка;                             в) с. Колодяжне;

б) с. Товстуни;                              г) с. Зачепилівка.

2. Герой закінчив:

а) Кам’янець-Подільський педуніверситет;

б) Ковельський педуніверситет;

в) Нежатинський педуніверситет;

г) Ніжинський педуніверситет.

3. Ким мріяв стати Федір Фесик?

а) народним депутатом;                        в) народним вчителем;

б) народним адвокатом;                       г) народним комісаром.

4. Який екзамен не склав Федір, щоб вступити у Київський університет?

а) математику;                                       в) іноземну мову;

б) рідну мову;                                        г) фізику.

5. Хто проводжав головного героя до місця роботи?

а) дружина;                                            в) мати;

б) ніхто;                                                 г) сестра.

6. Через що не прийшла проводжати Федора Євгенія?

а) через хворобу;                                  в) через хворобу батька;

б) через хворобу сестри;                      г) через хворобу матері.

7. Коли познайомилися Федір та Євгенія?

а) під самий Новий рік;                         в) після Новий рік;

б) на самий Новий рік;                          г) на Великдень.

8. „На руках – рукавички…” Якого кольору вони?

а) в чорну смужку;                                в) у жовту смужку;

б) в червону смужку;                                      г) у фіолетову смужку.

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Ліда Клюзко а) сусідка;                     б) студентка;

в) дружина;                  г) наречена.

2. „Я вмію показувати фокуси.” Слова належать а) Лідії;                         б) Євгенії;

в) Федору;                             г) Галині.

3. Ім’я „Галя” стало а) ім’ям;                       б) прізвиськом;

в) жартом;                             г) лайливим словом.

4. Щоб познайомитися з Женею треба було а) заплакати;                б) заспівати;

в) затанцювати;            г) розсмішити.

 

10. Тлумачення слова „інтелігент” подано у рядку:

а) особа, яка зайнята творчою розумовою працею, розвитком та поширенням культури;

б) військовослужбовець офіцерського складу, що відає забезпеченням військ продовольством;

в) агресор, загарбник;

г) службова особа в державних установах, яка здійснює нагляд і контроль за правильністю дій, законів у будь-якій установі.

11. Метафора є у реченні:

а) Я… умію показувати фокуси.”

б)„…серце бухало й зупинялося: ось зараз вона підведеться й вийде, і я вже ніколи її не побачу.”

в)„Поміж нас усе або дуже гарно, або дуже погано.”

г)„Ну скажи, скажи, дубова колодо, щось дотепне, іскристе, веселе.”

12. Однорідні присудки є у реченні:

а) „Мама в мене добра, але й строга, любить мене без міри.”

б) „За тиждень ми вирішили їхати до мами, одначе в останній момент я злякався.”

в)„А я думала, що ти „коту хвоста не вмієш зав’язати.”

г)„Ішов, і мовчав, і лютився на себе страшенно.”


ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ДИНОЗАВР (23.2 KiB, Завантажень: 0)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,313sec