Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці. Збірка «Сад божественних пісень» Г.Сковороди

Тема Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці

( М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський). Збірка « Сад божественних пісень » Г.Сковороди.

 

Мета : з’ясувати роль художньої літератури як однієї з форм духовної діяльності людини, розуміти багатогранність художніх образів ;

поглибити знання учнів про українські народні думи, історичні пісні, їх тематичну спрямованість, висловлювати власні судження про те, за що український народ увіковічнив імена своїх героїв;

формувати кругозір, світогляд почуття патріотизму, любов і повагу до героїчного минулого рідного народу ;

розширити відомості про церковну музику, партесний концерт, відомих творців хорових концертів, зв’язок музики з іншими видами мистецтва ;

надавати власну оцінку і відповідний коментар творам Г.Сковороди та виховувати шанобливе ставлення до культурних надбань вітчизняної літератури 18 століття, інтерес до історичного минулого рідного народу. духовної культурної спадщини українців

Тип уроку : комбінований.

Оснащення уроку : Візуальний ряд : портрети кобзарів і лірників, фото архітектурних споруд.

Музичний ряд : записи хорового співу і церковної музики

Обладнання : комп’ютер, музичний центр.

Терміни і поняття : « думи», « історичні пісні », « духовна музика »,

« молитва»,« церковний спів », « партесний концерт ».

 

Наша дума, наша пісня

Не вмре , не загине…

От де , люде, наша слава,

Слава України !

Т.Г.Шевченко

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ . Перевірка усного домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ .Актуалізація опорних знань.

  1. Які історичні пісні ви знаєте ?
  2. Під який музичний супровід виконувалися народні думи ?
  3. Як називають в Україні поетесу- піснярку Марусю Чурай ? ( « дівчиною з легенди»)

У. Основний зміст уроку, виклад навчального матеріалу.

Люди складають пісні з давніх – давен – з того часу, коли виникла мова. Протягом багатьох століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію – думи та пісні. Ці перлини народної творчості не втратили і ніколи не втратять свого наукового та культурного значення, адже в них відбито світогляд народу на кожному етапі його історичного розвитку, його морально-етичні норми, погляди, естетичні смаки.

Про значення народної поетичної творчості дуже точно висловився М.Гоголь : « Пісні малоросійські можуть з повним правом називатися історичними тому що вони не відриваються ні на мить від життя і завжди вірні тодішній хвилині й тодішньому стану почуттів…» .В історичних піснях зображено важливі суспільні події, зокрема , боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів, про видатних воїнів та полководців. З часом оспівана громадська подія ставала історією, умирали її учасники, давньою ставала їх пісня, однак вона не забувалася. І так передавалась із покоління в покоління. Із 19 століття з ‘явився термін – « історичні пісні»

Більшість вчених виникнення історичних пісень відносять до 15-16 ст., пов’язуючи цей вид народної творчості з боротьбою українського народу проти турецько – татарських загарбників. Пісні пізнішого походження вже більше наповнювалися конкретно історичним змістом. У них уже оспівувалась народно – визвольна війна і возз’єднання України з Росією, боротьба проти польської шляхти і місцевих панів. Тут виступають історичні особи – Богдан Хмельницький, Богун, Морозенко.

Історичні події правдиво зображені в піснях про селянські та гайдамацькі повстання . їх герої – Олекса Довбуш, Максим Кармалюк, Іван Гонта, Максим Залізняк. Народ возвеличував і гіперболізував силу своїх улюбленців, героїв., висловлював їм шанобливе ставлення.

А от думи , маючи високий поетичний рівень виникли також ще у 16 столітті. І з першими перекладами їх на європейські мови були названі як щось нове, досі не відоме в творчості інших народів. І на початку 19 століття з’явилися наукові відомості про думи та їх виконавців – кобзарів, лірників, бандуристів.( Вставка портрети кобзарів, лірників, бандуристів )

У 1945 році французький журнал « Британський огляд» зазначив , що думи найоригінальніший і найбагатший жанр слов’янської поезії.

Українські історичні пісні та думи здавна були відомі й у Росії і співали їх в оригіналі. За царювання Петра І та Єлизавети Петрівни в Петербурзі великою пошаною користувалися кобзарі. До мелодій українських пісень зверталися видатні українські композитори. Думи відображали події героїчного характеру, оспівували подвиги , народну визвольну боротьбу. Це запорізькі козаки – Самійло Кішка, Іван Богуславець , козак Голота. Герої дум виступають самовідданими захисниками рідної землі, борцями за щастя трудового люду. Вони мужні, сильні, розумні, кмітливі.

Висновок : так складався історичний епос що пройшов крізь віки і відіграв виняткову роль у духовному, культурно-мистецькому житті українського народу. Читаючи народні думи та історичні пісні ми захоплюємося подвигами народних героїв. Саме тому ці твори живуть віками.

Робота в парах. 1. Читання уривків дум та історичних пісень

2. Складання кросвордів з ключовими словами : бандура, ліра, кобза.

 

Вчитель. Ці споруди є скрізь : в містах і селах, вони розташовані на видних місцях… ( Виставка – фотографії відомих культових споруд.).Храми, костьоли, мечеті, синагоги – культові споруди відповідних релігій.

Ми заходимо до храму і чуємо як його внутрішній простір розцвітає прекрасним і величним співом хору, звучанням органа . ця музика наповнює душі і серця людей вірою, надією та любов’ю. Церковну музику вважають наслідуванням ангельського співу.

До жанру духовної музики зверталися великі композитори : Й.С.Бах, В.А.Моцарт, Ф.Шуберт, Дж.Верді, українські творці – М.Березовський, Д.Бортнянський. І зараз ми зачаровано слухаємо їх твори, що дарують нам світлу красу й досконалість музичної мови, добро, людяність, духовність.( звучить уривок духовної музики)

Повідомлення учнів про Артема Веделя, партесний і церковний співи, як невід’ємні елементи православного богослужіння

 

Історична довідка створення збірки « Сад божественних пісень».

 

Твори написані у 1753-1785 рр. Г.Сковорода об ‘єднав у збірку « Сад божественних пісень.» З Біблією вірші здебільшого пов’язані лише формально. Автор брав тільки епіграфи, а за змістом вони далекі від біблійних текстів, вони сповнені особистих переживань автора, філософських роздумів про смисл життя, про істинне щастя, добро, чесність. Найхарактернішою ознакою поезії є органічне поєднання особистих і громадських мотивів.

1.Назвіть найвідоміші твори що ввійшли до цієї збірки.(« Всякому городу нрав і права» , « De Libertate»).

2. Що на думку Сковороди має кожне місто свої …( звичаї і права)

3.Хто з українських письменників використав у своїй творчості пісню Г.Сковороди « Всякому городу нрав і права».

 

Іван Котляревський своєрідно переробив цю пісню для викриття вищої моралі возних і виборних ,цих народних п’явок , в одній із перлин української національної драматургії – п’єсі « Наталка Полтавка». Відгуки цієї пісні також знаходимо у творах Т.Шевченка. Вона входила до репертуару кобзарів і лірників не тільки у 18, але й у 19 ст. ,була відома широкому загалу в багатьох рукописних списках.

 

УІ. Підбиття підсумків уроку.

Обговорення та оцінювання учнівських робіт.

УІІ. Домашнє завдання.( на вибір) .Виконати живописну композицію за мотивами творів Г.Сковороди, або фонозапис хорової музики.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

05 Думи та історичні пісні Мистецтво кобзарів і лірників Церковний спів Партесний концерт Хоровий концерт та його творці (18.6 KiB, Завантажень: 31)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,316sec