ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗА ТВОРЧОЮ СПАДЩИНОЮ В.СУХОМЛИНСЬКОГО

(Класний керівник 11 класу)

Однією з найгостріших проблем українського суспільства на сучасному етапі його розвитку є падіння рівня моралі, втрата духовних орієнтацій, не-здатність людей до самопізнання, відсутність потреби у самовдосконаленні, саморозвитку.

    У дослідженнях І.Беха знаходимо підтвердження цієї думки. У своїх працях науковець розглядає ключові суперечності соціально-психологічного буття нашого сучасника. Однією з найважливіших, автор вважає супереч-ність між переважним визнанням людини як самоцінності і переважним ставленням до неї як до засобу, що задовольняє лише вузькі індивідуальні потреби іншої людини.

Характеризуючи сучасний освітній простір, І.Бех вказує на розпад багатьох компонентів і структур виховного простору (комсомольської, піонерської організацій і взагалі більшості дитячих самодіяльних об’єднань). На його думку, доросле співтовариство стало безвідповідально ставитися до дітей. Батьківське піклування здебільшого зводиться до споживацького рівня: одягнути, нагодувати. Для дітей не існує ефективно діючої системи моральних норм. Як наслідок, простежується зростання цинізму, егоїзму, грубості, жорстокості.

Нинішні ціннісні пріоритети мають пов’язуватись з гуманістичною перебудовою всіх сфер життя суспільства. З цієї позиції основною освітньою проблемою виступає реалізація кожною людиною людяності як стосовно самої себе, так і світу в цілому. “Людяність – це джерело, мета і критерій істинності гуманістичного світогляду. Йдеться про особистісну якість людини, що має проявлятися у відповідальності за себе перед своєю совістю, у прагненні допомогти, а не нашкодити іншій людині, у свідомому виконанні обов’язку збереження людського життя і природи, яка залучається людством у свою життєдіяльність”

Проблема формування людяності, духовних цінностей широко досліджувалася і розроблялася класиками педагогіки, зокрема В.Сухомлинським.

Метою даної статті є охарактеризувати роль духовних цінностей у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. Він вважав, що духовно-моральне виховання тісно пов’язане з навчанням, але в деякій мірі вони незалежні одне від одного. Людина може мати визнання, вміти працювати, але в плані духовності та моральності бути не розвиненою. Як зазначав В.Сухомлинський, основним завданням учителя є зробити безцінні моральні багатства людства особистим здобутком кожної дитини.

Педагог прагнув до народження доброти в серці кожного школяра, підкреслював, що лише добро вміє захищатися. Надзвичайного значення у вихованні особистості автор надавав формуванню у дитини духовності, яка є мірилом її людської цінності, суспільної значущості.

Своє розуміння духовності він розкриває так: “….ми включаємо в поняття “духовний світ”, ‘духовне життя” такий смисл: сфера духовного життя людини – це розвиток, формування і задоволення її моральних, інтелектуальних та естетичних запитів і інтересів у процесі активної діяльності. Духовність – осмислення особистістю гуманістичного сенсу цілей власного життя, людської життєдіяльності загалом”. Таке осмислення дає змогу збагнути високу мету, задля якої живе людина, відчути власну неповторність, усвідомити відповідальність за все, що вона робить, зрозуміти, “що життя – це постійна, невідступна боротьба зі злом в ім’я перемоги добра на землі”.

У своїх працях видатний педагог виділяє три основні завдання, які стоять перед учителем щодо формування морально – духовних цінностей дітей: формування морально-духовних звичок, передусім звички поступитися власними інтересами, якщо треба віддати свої сили в ім’я добробуту іншої людини; виховання моральної звички в саморозумінні, емоційному переживанні й самооцінюванні власних вчинків, особливо тих, які відображають ставлення до своїх рідних, близьких, праці; розвиток педагогічних основ духовно-моральних звичок та рис.

Аналіз спадщини В.Сухомлинського в аспекті формування морально-духовних цінностей показує, що критеріями вихованості дитини вчений вважав: життєрадісне світосприймання дитини; здатність бачити поруч із собою людину, брати близько до серця її радощі і горе, тривоги і хвилювання; віра в іншу людину; багате духовне життя в світі прекрасного.

Формування морально-духовних цінностей у працях В.Сухомлинського розглядається як шлях від поняття до переконання, що включає виховання моральних почуттів, ідеалів, знань, вчинків, звичок.

О.Бодалєв підкреслює, що на цілісність людини як особистості великий вплив має високий рівень сформованості в неї совісті. Совість (сумління), як зазначають науковці, ‘надзвичайно тонке почуття духу людського’, є показником нашого життя згідно з духовними законами [4, с 168].

    У роздумах В.Сухомлинського совість є носієм ядра особистості, а осмислене переживання її – самовідповідальністю. На питання: ‘Що потрібно для того, щоб у розуму був такий неспокійний строгий вартовий – чутлива совість, як практично досягти того, щоб бажання бути кращою стало одним із найглибших бажань, які надихають, облагороджують поведінку, взаємини в колективі?” – павлиський педагог дає однозначну відповідь: потрібні добрі, благородні вчинки.

У творах В.Сухомлинського є низка суджень, положень, які підкреслюють велику роль самосвідомості в морально-духовному розвитку особистості. Самосвідомість як процес включає такі основні складові: саморозуміння, емоційне переживання та оцінювання самого себе. На погляд В.Сухомлинського, саме на ці види самоставлення має звернути увагу вчитель, починаючи з перших днів навчання дитини в школі й акцентуючи на них увагу в підлітковому віці. Але розуміння, емоційне переживання й оцінювання самого себе має бути не ізольованим від суспільства, а пов’язаним із життям серед людей, із творенням добра для людей.

Вивчаючи з дітьми азбуку моральної культури, видатний педагог використовував методи роз’яснення, переконання, повчання, спонукання до діяльності. “Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре”.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,457sec