Довкілля – неповторна казка ( свято)

Мета. Розширити знання дітей про природу, уявлення про красу українського довкілля,розвивати вміння бачити красу рідного краю, оберігати і збагачувати природу, прищеплювати бажання берегти і захищати українське довкілля.

Учень 1.

Моя земля чарівна, наче казка!

Тут є усе: степи, ліси, поля,

Моря,озера, сонечкова ласка…

Зелені гори – дорога земля.

Учень 2.

Найкраща в світі, світла, найрідніша,

Уся в барвінках, наче у вінку.

Заквітчана, красива, наймиліша,

І чути всюди пісеньку дзвінку.

Учень 3.

Це Україна – наша рідна ненька,

Де над ставками верби в ряд ростуть.

В садочку квітне вишенька біленька,

А журавлі з криниці воду п’ють.

Учень 4.

Моя земля! Напоєна красою

І звуками, що в серденьку живуть.

Навіки ми пов’язані  з тобою.

Одна у нас з тобою довга путь.

Учень 5.

У цім краю домівка наша рідна!

Коріння наше і уся рідня.

І землю нам цю берегти потрібно,

Про неї турбуватися щодня.

Учень 6

Щоб квітнув сад, родила добре нива.

Й земля була одягнена в ліси.

І щоб людина завжди тут була щаслива,

А на землі побільшало краси.

Сценка.”Розмовляє природа”

Сонечко.

Встану, встану ранесенько.

Умиюся чистесенько.

Щоб проміння ясно світило,

Щоби землю зранку розвеселило.

Роса.

Не вставай ще , сонечко, не вставай прошу.

Не скидай ще з квіточки вранішню росу.

Хай нап’ється пташечка з листочка раненько.

Хай вмиється комашечка велика і маленька.

Сонечко.

Добре, добре не буду припікати,

Щоби тебе , росонько, тай не налякати.

Квіточка.

Зранку дуже важко встати.

Треба пелюстки обережно відкривати,

Щоб пилочку не стрясти, щоб не скинути роси.

Роса.

Ой спасибі тобі, квіточко,

Що ти мене розумієш.

Що ти мене, росиночку

Завжди та жалієш.

Квіточка.

Я водичку твою пю

І від цього я росту.

Тебе треба шанувати.

Буду я водичку мати.

Бджілка.

Вже відкрилась квіточка.

Маю я роботу.

Хоч ще дуже рано,

Та вже є охота.

Пташка.

Заспіваю пісеньку голосно у гаю.

Хай усі почують, який настрій маю.

Скоро у гніздечку будуть пташенята.

І тоді я буду більше ще турботи мати.

Дерево.

А як я люблю, коли тут пташки співають.

Від такого співу мої листочки танцювати починають.

Хмарка.

А коли над лісом я легенько пропливаю,

То зелене листя дощиком покропити маю.

І понесе вітерець знов мене далеко.

Але потім повернусь я разом з лелеками.

Лелека.

Яка прекрасна наша земля!

Повірте, я бачив немало.

Але тебе кличуть знов рідні поля,

Де твоє дитинство зростало.

Хлопчик.

А що природа вміє розмовляти?

А що вона завжди так гомонить?

Я обіцяю, що буду оберігати,

Я обіцяю, що буду любить.

Дівчинка1

Усе, що навкруги, усе зветься довкілля.

Це – небо, гори, ріки і моря.

Усе, що лиш творила сама –сама природа,

Усе це моя і твоя земля.

Хлопчик.

А що ти ще цікавого про неї знаєш?

Дівчинка 2

Природа – це рослини і тварини,

Зелені ниви і високі полонини.

Усе, що від природи маєм

Та не шануємо і не оберігаємо.

Хлопчик.

Та хіба ми не любимо природу?

Дівчинка3

Ні! Ми її використовуєм!

Ми зрізаємо ліси.

Захотіли  – взяли ялинку

На годинку, для краси.

Хлопчик.

Я люблю природу, часто із батьками їду в ліс відпочивати.

Ялинка.

Їдете у ліс відпочивати,

Щоб пожежі влаштувати.

Ми ялинки горимо, нас так швидко не врятувати.

А ще купи бляшанок

За собою залишаєте.

От як ви , товариші, нас в природі поважаєте.

Берізка.

Та коли вже є розмова, дайте теж сказати слово.

Хто мені навесні рано

У корі та робить рани?

Я ж з вас кровоньки не пю.

Думаєте, все стерплю?

Ластівка.

От колись  в мене в гніздечку

Пташенята всі з’явились

Ми лише котів боялись.

І від них лиш захищались..

А хлопчак, якби малий,

То б сказали, що не знає.

І тому з рогатки в нас

І в пташаток так стріляє.

Розгромив моє гніздо,

Кіт поїв всіх пташенят.

І тепер ми от самотні,

І не ловимо комах.

Річка.

А мої прозорі води різним сміттям завалили.

Люди добрі, схаменіться, вже боротись нема сили.

Хлопчик.

То й що, що річка засмітилась,

І що, що зламана сосна.

Хіба людині стане важче,

Людина вже живе сама.

Юннат.

Людина – частина самої природи.

Людина – не зможе прожити одна.

І дуже буде тому важко,

Кого не полюбить вона.

Юннат.

Природа нам допомагає.

Вона усе на світі нам дає.

І кожен з нас її оберігати має.

Природа – це життя твоє.

Юннат

Рятуймо чисте повітря,

Рятуймо прозорі моря.

Рятуймо, рятуймо, рятуймо,

Щоб довго служила нам наша земля.

Рятуймо ліси всі зелені,

Рятуймо у них дуже гарних оленів,

Рятуймо всі квіти, що перші з’явились.

Щоб довго на них ми іще надивились.

Давайте почистим криницю,

І буде прозора водиця.

Гніздо на стовпі зіб’ємо для лелеки,

Щоб мав повернутись куди він здалека.

Давайте посадимо сад яблуневий,

А в місті закладемо теж і вишневий.

На шляху посадимо пишну калину,

Щоб всі шанували мою Україну.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 1,385sec