ДОВІЛЬНІСТЬ У СПІЛКУВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Розвиток довільності в спілкуванні дітей з дорослим і однолітками має свої особливості й проходить два якісно різні етапи: на першому в дитини формується повноцінна індивідуальна діяльність, на другому — спільна діяльність з різними партнерами, пов’язана з використанням різноманітних позицій спілкування.

Педагогічними умовами розвитку довільності спілкування є:

• поєднання індивідуальних і колективних форм діяльності, що відповідають психологічній специфіці віку;

• використання адекватних до віку ігрових форм діяльності;

• організація спільної продуктивної діяльності, де продукт діяльності буде для дитини наочною оцінкою успішності його взаємодії з іншими людьми.

Індивідуальна діяльність у розвитку передбачає такі стадії:

• діяльність дитини з наявним матеріалом, де вона ще не усвідомлює себе суб’єктом своєї діяльності;

• звернення уваги на іншого, протиставлення себе йому, усвідомлення себе суб’єктом своєї діяльності.

Спільна діяльність дитини з дорослим і з однолітком передбачає такі стадії:

• діяльність «поруч», відсутність чіткої позиції щодо партнера;

• створення дорослим загального контексту діяльності шляхом діалогу з дитиною, розповіді й, нарешті, демонстрації зразка;

• самостійне породження дитиною контексту спільної діяльності, у яку вона втягує партнера, стійке утримання нею її змістовно-значеннєвої частини.

Відмінною рисою довільності спілкування є факт усвідомлення дитиною своєї позиції й позиції партнера по спільній діяльності.

Розвиток довільності спілкування дитини з дорослим у дошкільному віці має такі стадії:

• дитина не зважає на позицію дорослого, не орієнтується на нього, не приймає поставлену дорослим мету;

• зовні поводиться майже як на першій стадії, але в неї з’являється здатність до розгорнутої самостійної діяльності, мету якої визначає дорослий; дитина починає звертати увагу на позицію дорослого, але в неї немає способів взяти її до уваги у своїй діяльності;

• у спілкуванні з дорослим дитина переходить до активного діалогу: перебуваючи на цьому рівні, схильна навмисне робити «навпаки», суперечити діям і вимогам дорослого;

• дитина реалізує початкові форми довільності в спілкуванні, в окремих ситуаціях виявляє відносно стійкі форми довільності спілкування, водночас здатна лише підігрувати дорослому, налагоджує свою позицію залежно від позиції партнера, а не від логіки й змісту діяльності;

• свідомо й навмисно налагоджує своє спілкування, орієнтуючись на зміст спільної діяльності, з урахуванням позиції партнерів.

Розвиток довільності спілкування дитини з однолітком у дошкільному віці має такі стадії:

• дитина не звертає уваги на однолітка;

• намагається управляти однолітком, стає щодо нього в позицію «над»;

• починає орієнтуватися на позицію однолітка й намагається наслідувати йому, тим самим реалізує позицію «під»;

• у дитини з’являється й починає домінувати такий спосіб спілкування з однолітком, як змагання;

• виникає довільне спілкування з однолітком, відносини партнерства й змістовної співпраці.

Розвиток довільності спілкування в дітей дошкільного віку тісно пов’язаний з ігровою діяльністю, що є найважливішим показником і засобом розвитку довільного спілкування.

Ефективність і якість організованих із дітьми дошкільного віку занять істотно залежать від рівня розвитку довільності спілкування дитини з іншими людьми.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,362sec