ДОРОГА ДО УСПІХУ

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДИТИНИ

Емоційний інтелект — одна з головних складових у досягненні максимального успіху в житті та відчутті щастя. Якщо в минулому столітті важливим був логічний інтелект, то в сучасному світі актуальний емоційний інтелект і пов’язані з ним форми інтелекту практичного й творчого.

Термін «емоційний інтелект» почали використовувати на початку 1990-х років. Американські психологи П.Саловей і Дж.Майєр застосували його для позначення ступеня розвитку таких людських рис як самосвідомість, самоконтроль, мотивація, вміння ставити себе на місце інших людей, навички роботи з людьми, вміння налагоджувати взаєморозуміння з іншими. Найактивнішим популяризатором ЕQ вважається Д. Гоулмен, американський журналіст і психолог, який у книзі «Еmotional Inteleqence» на матеріалах психологічних досліджень і опитувань довів, що успіх у житті залежить не стільки від логічного інтелекту — EQ, скільки від здатності керувати своїми емоціями — ЕQ.

Кожна людина народжується з обов’язковим потенціалом емоційної сензитивності, емоційної пам’яті, емоційної обробки та емоційного навчання.

Ці чотири вроджені компоненти формують серцевину емоційного інтелекту. Людина може розпочати життя з високим рівнем емоційного інтелекту, але з часом він може знизитися, якщо особистість набуває згубних емоційних звичок у дитинстві в сім’ї, де її ображають і зневажають.

Але емоційний інтелект можна розвивати.

Емоційний інтелект як всі некогнітивні здібності, знання й компетентність дають людині можливість успішно вирішувати будь-які життєві ситуації.

Клінічний фізіолог Бар-Он виокремив п’ять широких сфер компетенції і в кожній відзначив специфічні навички, які можуть забезпечити успіх. Це пізнання власної особистості (розуміння власних емоцій, впевненість у собі, самоповага, самореалізація, незалежність), навички міжособистісного спілкування (міжособистісні взаємини, соціальна відповідальність, співпереживання), здатність до адаптації (вирішення проблем, оцінка реальності, вміння пристосовуватись), управління стресовими ситуаціями (стійкість до стресу, імпульсивність, контроль), переважаючий настрій (щастя, оптимізм). Запропонована модель об’єднує знання й навички, які визначають як розумові здібності (здатність вирішувати завдання), й те, що може бути охарактеризоване як індивідуальні особливості особистості. Дж. Майєр і П. Саловей виокремили такі типи здібностей:

• знання про емоції; здатність управління емоціями;

• здатність розпізнавати емоції в інших;

• вміння мотивувати себе;

• здатність керувати соціальними стосунками в позитивному руслі.

Емоційний інтелект відображає внутрішній світ і його зв’язки з поведінкою особистості і взаємодію з реальністю. Емоційний інтелект — це здатність розуміти, аналізувати й контролювати власні почуття та емоції та вміння відчувати, розуміти настрої оточення.

Рівень емоційного інтелекту є важливим засобом успішної самореалізації особистості. Високий емоційний інтелект допомагає збалансувати емоції й розум, відчути внутрішню свободу та відповідальність за себе, усвідомити власні потреби й мотиви поведінки, рівновагу, а також скоригувати стратегію власного життя. Він асоціюється з почуттям загального щастя. Низький емоційний інтелект призводить до нещастя й характеризується страхом, самотністю, нестабільністю, агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.

Дослідження на визначення емоційного інтелекту (далі ЕІ) Р. Купера і А. Савафа включають у себе аналіз:

• життєвих подій;

• напруження на роботі;

• напруження в особистому житті;

• емоційної самосвідомості;

• вираження емоцій;

• емоційної свідомості інших;

• запланованих дій;

• креативності;

• гнучкості;

• міжособистісних стосунків;

• конструктивного задоволення;

• здатності до співчуття;

• картини світу;

• інтуїції;

• сфери довіри;

• сили волі;

• чесності;

• здоров’я;

• якості життя;

• балансу міжособистісних контактів;

• оптимального функціонування.

Працюючи над проектом розвитку ЕІ, всі моделі структури ЕІ зведено в 4 компетенції.

1. Пізнання власної особистості. Пізнання власних почуттів.

2. Управління власними емоціями.

3. Розуміння емоцій та почуттів інших людей.

4. Управління ситуаціями взаємодії, атмосферою контакту.

Пізнання власної особистості. Пізнання власних почуттів

• Самопізнання.

• Впевненість у собі.

• Емоційне самопізнання.

• Самоповага.

• Адекватна самооцінка.

Управління власними емоціями

• Самоконтроль.

• Володіння емоціями.

• Ініціативність.

• Відкритість.

• Здатність до адаптації.

• Оптимізм.

Розуміння емоцій та почуттів інших людей

• Емпатія.

• Соціальна чутливість.

• Соціальна відповідальність.

• Співпереживання.

Управління ситуаціями взаємодії, атмосферою контакту

• Управління взаєминами.

• Взаємодія з реальністю.

• Командна робота.

• Співпраця.

• Регулювання конфліктних ситуацій.

ПРОГРАМА З РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Мета програми: підвищення рівня емоційного інтелекту, набуття навичок емоційних компетенцій, виявлення, розвиток та реалізація задатків та потенційних здібностей, формування особистості. Розширення образу «Я».

Завдання:

• провести аналіз своїх внутрішніх відчуттів, емоцій, переваг, ресурсів та інтуїції;

• розкрити свій внутрішній світ і складові особистості через самосвідомість: самопізнання, саморегулювання, самомотивацію;

• набути навички розпізнання почуттів та потреб оточуючих та використовувати вміння вибудовувати взаємини;

• оволодіти мовними стратегіями й тактиками в процесі спілкування, навичками роботи в команді.

Програма

Блок 1. Вступ: теоретичні аспекти. Місце та роль емоційного інтелекту.

(Оскільки проект реалізується в школі, є необхідність ознайомлення з ним усіх учасників шкільного процесу.)

1. Виступ на педраді «Що таке емоційний інтелект та його перевага».

2. Виступ на шкільних зборах перед батьками.

3. Проведення тренінгу для батьків «Розвиток емоційного інтелекту дорога до УСПІХУ». Заплановано на 7 жовтня. До цього часу будуть готові результати тестів (первинне дослідження) та впроваджена робота з розвитку ЕІ.

4. Проект реалізується через співпрацю вчителя та психолога. Тому через індивідуальне навчання та консультації педагогів відбувається розвиток ЕІ і педагогічного колективу.

5. Результативність та моніторинг проводиться на основі багатьох факторів, зокрема шкільних досягнень, самодисципліни, само-мотивації та інших показників.

Блок 2. Набуття навичок самоаналізу, саморегулювання, самомотивації. Опанування техніки створення іміджу (зовнішня та внутрішня привабливість, виступ перед аудиторією, стратегії й тактики в процесі спілкування). Це основний блок — робота зі школярами.

Форми роботи в цьому напрямку

1. Діагностування психоемоційної сфери та опанування учнями аналізу своїх емоцій та почуттів через порівняння тестових результатів у різних емоційних станах. Для молодшої школи доцільно використовувати тести — вправи на пам’ять, увагу. По-перше, на початок роботи з розвитку ЕІ тести-вправи дають числові показники. По-друге, це цікаво дітям і вони із задоволенням розвивають пам’ять, увагу, використовуючи емоційні образи.

2. У школі кілька років працює творча група з питань роботи з обдарованими дітьми. Програма з розвитку ЕІ спрямована на всіх учнів школи. В кінці року робиться порівняльний аналіз за результатами роботи.

3. Індивідуальна робота з кожним учнем школи за напрямками: самоаналізу, мотивації та саморегуляції, створення іміджу з елементами емоційного аналізу (період — перше півріччя).

4. Включення ситуацій емоційного аналізу на уроках в рамках програми на прикладі англійської мови «Фрагмент уроку 2 класу».

5. Усі виховні заходи включають в себе елементи з розвитку емоційного інтелекту. Перший шкільний захід «Святкування Рош-а-Шани». Святкування єврейського нового року. Мета цього свята: «Дати усвідомити дітям, які вони (самоаналіз), що їм хотілося б змінити в собі, чому і як (навички управління своїми емоціями та почуттями), обговорення цього (аналіз почуттів інших), та рольові сценки, в яких заданий педагогом-організатором та психологом напрямок — дружби та співпраці, але все проходить для учнів, ніби в експромті (управління ситуаціями взаємодії)». За таким планом можна робити святкування Нового року, підбиття підсумків.

У роботі з розвитку та формування емоційного інтелекту є одне правило: обов’язково повинна проходити робота по всіх чотирьох компетенціях. Іншими словами, ми повинні розвивати одночасно самоаналіз своїх та чужих емоцій та почуттів, змінювати їх чи адаптувати, навчати встановлювати такі взаємини з людиною, колективом, предметами, які будуть гармонійним поєднанням емоційного настрою, побажань, мотивів та цілей всіх учасників взаємодії.

Це правило стосується всіх видів роботи з розвитку та формування емоційного інтелекту.

Вправа «Квітка»

Це презентаційна вправа, через яку я ознайомлюю з поняттям емоційного інтелекту.

Робота з живими квітами. Групі людей дають по одній квітці. Умова: люди не знають навіщо. їм просто приємно. Багато хто посміхається, багато хто дивується. Добре, якщо люди одержують різні квіти.

Етап 1. Усвідомлення своїх почуттів, емоцій.

«Подивіться на квітку й дайте відповідь на запитання — чи подобається вона вам? А тепер прислухайтеся до себе, подивіться на себе… Що ви відчуваєте, дивлячись на квітку, які з’являються почуття, емоції? Постарайтеся їх висловити вголос, якщо складно, напишіть на папері або намалюйте свої почуття й емоції. Ви — квітка? Квітка.— ви?»

Дуже цікаво, що малюють в основному діти, яким складно висловити почуття, в яких малий словниковий запас, й часто малюють дорослі («дуже дорослі»).

Етап 2. Управління своїми почуттями, усвідомлення почуттів іншої людини.

«Подивіться на обличчя людей, у яких є квіти. Що вони відчувають? Спробуйте озвучити. У когось обов’язково квіти асоціюються з якоюсь ситуацією. Вгадайте, у кого. Чия емоція вам подобається? На чиєму обличчі? А які жести? Повторіть. (Отут і відбувається управління власними емоціями й почуттями. Адже дуже часто людина хоче щось зробити, але рамки соціуму — «а що подумають?» — гальмують, а тут це відбувається усвідомлено, через аналіз. Людина, дитина починає розуміти: «я можу, я вмію».)

Етап 3. Керування атмосферою контакту, взаємодія.

«Всі дружно встаємо, дивимося на свою квітку й даруємо її тому, хто поруч. Далі повертаємося ліворуч, кладемо свої руки на плечі сусіда й робимо йому масаж плечового пояса (5—7 хв). Ну як? Повертаємося в іншу сторону й робимо масаж людині поруч. Яка чудова взаємодія. Спасибі!

Нехай ваша особистість розцвітає, мов квітка, а почуття й емоції хай будуть тією водою із чистого джерела, яка буде живити вашу особистість.»

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,328sec