Домашня аптека

Тема. Домашня аптека.

Мета. Ознайомити учнів  із традиційними та нетрадиційними   методами лікування; сформувати вміння  грамотно застосовувати знання  з хімії  в медицині;  розвивати вміння  аналізувати   властивості  хімічних речовин   та їх  вплив на  організм людини; охарактеризувати фармакологічні  властивості  лікарських рослин; формувати вміння самостійного опрацювання матеріалу.

Тип уроку .Урок-семінар.

Обладнання: енциклопедії лікарських рослин, гербарії лікарських рослин, фотографії, картографування «Лікарські рослини України», журнали, газети тощо.

                                                            Людина не повинна соромитись цікавості, яку пробуджує в ній природа.

Ніколас Тінберген

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вступне слово вчителя. Цілющі рослини, їхнє значення в житті людини. Зв’язок біології з медициною. Традиційні та нетрадиційні методи лікування захворювань. Використання рослин для профілактики та лікування захворювань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План семінарського заняття.

  1. Аптека у природі.

а) лікарські рослини  України;

б)правила збору рослин у природі;

в)демонстрування гербарних зразків лікарських рослин.

2. Дикоростучі трав’янисті лікарські рослини.

а)лікарські рослини України. Звіробій звичайний, кропива дводомна, лепеха звичайна, подорожник великий, кульбаба лікарська, мати-й-мачуха звичайна,  чистотіл   великий, череда трироздільна, чоловіча папороть, барвінок-малий, м’ята перцева, фіалка триколірна, суниці лісові;

б)особливості будови рослин, місцезростання, фармакологічні  властивості, використання;

в)демонстрування живих об’єктів лікарських рослин.

3.Цілющі дерева та кущі

а)Рослини – джерело вітамінів. Смородина чорна, шипшина собача, малина, бузина чорна, горобина чорноплідна, калина звичайна, липа серцелиста, черемха звичайна, сосна звичайна, ялівець звичайний, верба ламка, береза бородавчаста.

б)Демонстрування гербарію лікарських рослин.

4. Культурні лікарські рослини.

а)Цибуля городня, хрін звичайний, кукурудза звичайна, картопля, петрушка городня, гарбуз звичайний, кавун звичайний, льон звичайний. Особливості їхньої будови, фармакологічні властивості, застосування.

б)Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків лікарських рослин.

ІV. Закріплення та систематизація знань.

Висновок:

1)про значення лікарських рослин у житті людини, умови вирощування лікарських рослин;

2)необхідність охорони дикоростучих лікарських рослин;

3)про значення знань про цілющі властивості рослин для профілактики та лікування захворювань

 

 

 

 

Додатки

 

ПАМ’ЯТАТИ:

1. Лікарські трави зберігають свої цілющі властивості недовго, кора, корені, кореневища – 3-4 роки, листки, трава – 1-2 роки. Отже, заготовляти трави про запас не доцільно.

2. Лікуючи себе, не можна забувати, що рослина – теж живий організм, а тому намагайтеся не пошкодити їй, коли збираєте листки, квіти, плоди:

— не можна зривати усі листки – рослина загине, а тому збирайте в основному тільки нижні, щоб не зашкодити цвітінню і плодоношенню;

— не можна зривати усі квіти – не буде насіння, плодів, а значить, не буде сходів на другий рік; так само не можна зламувати всі квітучі пагони;

— не поспішайте заготовити корені, кореневища, хай достигне насіння;

— якщо збираєте кору, акуратно зріжте гілку з куща чи дерева з того боку, де вони густіші, зріз замажте садовим варом, фарбою для підлоги чи хоч би жовтою глиною, щоб не гноїлась рана, не хворіла рослина.

3. Заготовляти лікарську сировину на одному і тому ж масиві можна не частіше, як раз у три роки, і збирати не більше 70% рослин.

4. Не зачіпайте найбільш розвинені рослини, залиште їх для відтворення масиву.

5. Серед лікарських рослин є отруйні — блекота чорна, дурман звичайний, чемериця, а тому не можна торкатися губ, носа, очей, не вимивши добре руки; це стосується  й збирання чистотілу.

6. Щоб зібрані трави не змарнувати, не починати їх заготівлю спочатку, подбай про те, щоб зберегти їх лікарські властивості – збирати їх можна тільки в суху погоду, краще зранку, після того, як підсохне роса, а сушити – в теплому, добре провітрюваному приміщенні, на горищі чи під навісом.

7. Збираючи лікарські рослини, думайте, що не тільки тобі одному вони потрібні і не тільки тепер. Вони потрібні багатьом людям сьогодні, завтра, через рік, завжди.

2.

 

 

 

 

 

 

 

3. Збір, сушіння і зберігання

Дикоростучі лікарські рослини — всенародне багатство, яке треба цінувати і берегти. Диво-трави допомагають позбутися тяжких хвороб тисячам людей. Щоб використати цінні якості рослин якнайповніше, треба вміти правильно їх збирати, сушити й зберігати.

Кожна лікарська рослина містить речовини,  які позитивно впливають на окремі  органи  людини. Цілющі речовини є у всій рослині або окремих її частинах  (коренях, стеблах, листках, квітках, корі, бруньках). Кількість таких корисних речовин в різні періоди росту неоднакова,  тому збирати рослини потрібно в момент найбільшого вмісту в них цінних компонентів. Якщо для лікування потрібна вся рослина або її квітки, то збирання проводять на початку цвітіння в суху, сонячну погоду. Листя збирають перед цвітінням.  Корені, кореневища,  бульби заготовляють  восени   або ранньою весною.

Періоди збору такі: з кінця січня і до кінця березня збирають бруньки дерев і кущів, з початку травня і до кінця липня – квіти, стебла, листя, з кінця серпня і до приморозків — корені. Заготовляти  можна   лише  здорові  рослини.

Під час збирання квітки, листки, корені складають окремо. Певну кількість рослин необхідно лишати на насіння, щоб і наступного року вони розмножувалися.  Зібрані рослини не можна щільно набивати в мішки — вони зіпріють. Заготовлені рослини треба тримати до сушіння  розпушеними. Почорнілі й підіпрілі рослини непридатні для вживання.

Найкращий час трав  в  межах доби — нічний. Вночі рослини вбирають більше вологи і корисних  речовин  із ґрунту. Різні непотрібні речовини, які рослина поглинула вдень, вночі виділяються назовні, і в цей час вона ніби самоочищається. Збір стебел, листків і особливо квіток в суху погоду на сході дня або вночі та ввечері дає змогу зберегти в разі правильного сушіння природний колір рослин.

Зібрані свіжі корені очищають від землі і промивають лише джерельною холодною водою. Сушити корені потрібно цілими. Якщо корінь великий, його можна розрізати ножем на дрібніші частини. Ніж повинен бути з латуні або нержавіючої сталі. Використання ножів із простої сталі або заліза псує корені, вони чорніють і втрачають лікувальну здатність. Насіння збирають тоді, коли воно повністю вистигло й готове осипатись. Його можна провітрювати лише надворі під накриттям, щоб не поцвіло. Плоди також треба збирати дозрілими. Сушити їх краще в печах, але так, щоб не підгоріли, бо втратять свої якості. Сушити рослини слід при температурі не вище 35—40 °С.

Збиральник рослин повинен знати: чим краще збереглися колір і запах рослин, чим чистіші вони, тим вища їхня лікувальна здатність.

Сушіння проводиться, як правило, в тіні на відкритому повітрі або ж на горищах під ґонтовим чи залізним дахом на сильних протягах. Краще, щоб на рослини не потрапляло світло. Звичайно, ні в якому разі не можна їх сушити на сонці.

Для сушіння рослини розстилають тонким шаром, періодично перевертають, ворушать, щоб не зіпріли. Кожен вид висушеної рослини зберігають окремо в паперових мішках з отворами в сухому і темному місці. Не можна зберігати висушені рослини в сирих приміщеннях, незакритими. Вбираючи вологу, заготовлений матеріал руйнується, змінюються його колір і запах. Таким чином, приміщення має бути сухе, добре провітрюване, доступне для частого огляду.

Природні запаси багатьох лікарських рослин у наш час швидко зменшуються. Однією із причин цього є неправильне, неощадливе їх збирання. Отож, кожен збиральник повинен пам’ятати, що на ділянці збирання не можна допус­кати повного використання наявних там рослин. Частину рослин, які розмножуються насінням, обов’язково слід залишати: в середньому дві—три на квадратний метр. Те саме стосується і рослин, в яких використовують підземну частину. Коли рослина розмножується кореневими паростками, її наземні частини можна зрізати повністю, не пошкоджуючи верхівок кореневих систем. Особливо обережно треба заготовляти кору – тільки із зібраних гілок і зрубаних дерев під час санітарного проріджування (до розпускання листків). Із кожного дерева або куща можна збирати не більше третини листків. В забруднених радіоактивними речовинами районах збирання лікарських рослин заборонено.

 

4. Фармакологічна дія лікарських рослин.

відхаркувальні: алтея, чебрець, мати-й-мачуха звичайна, оман високий

в’яжучі: брусниця, дуб, вільха клейка, грицики звичайні, звіробій звичайний, кропива дводомна, ракові шийки лікарські, родовик лікарський, хвощ польовий

глистогінні: полин цитварний, часник, материнка звичайна, пижмо звичайне, полин гіркий, суниця лісова

для  миття волосся: деревій звичайний

для збудження апетиту: бобівник трилистий, звіробій звичайний, золототисячник звичайний, полин гіркий

для посилення статевого збудження: аїр звичайний

для посилення шлункової секреції, поліпшення травлення: бобівник трилистий, полин гіркий

жовчогінні: цмин, шипшина, нагідки, глід, деревій звичайний, звіробій звичайний, золототисячник звичайний, пижмо звичайне, полин гіркий, цмин пісковий, череда три роздільна, чистотіл великий, шипшина травнева

заспокійливі: валеріана, аїр звичайний, вовчуг польовий, липа серце листа, собача кропива п`ятилопатева

збудливі: деревій, калина

знеболювальні: мак снодійний

кровоспинні: барвінок малий, вільха клейка, вовчуг польовий, гірчак перцевий, гірчак плямистий, горобина звичайна, кропива дводомна, перстач прямостоячий, родовик лікарський, хвощ польовий, цмин пісковий, шипшина травнева

має  гемостатичну дію: грицики звичайні

має гіпотензивну дію: грицики звичайні, собача кропива п`ятилопатева, чемериця Лобілієва

має ранозагоювальні властивості: ракові шийки лікарські, череда трироздільна

полівітамінний: горобина звичайна, малина, чистотіл великий, шипшина травнева

потогінні: липа серце листа, малина, мати-й-мачуха звичайна, череда три роздільна

при  алкоголізмі: материнка звичайна, чебрець повзучий

при  захворюваннях нирок: дуб звичайний, звіробій звичайний, спориш звичайний, суниця лісова

при  неврозах: глід, материнка звичайна, собача кропива п`ятилопатева

при  недокрів’ї: золототисячник звичайний, кропива дводомна, перстач прямостоячий, суниця лісова

при  порушенні менструального циклу: чебрець повзучий

при  тиреотоксикозі:  собача кропива п`ятилопатева

при авітамінозах: суниця лісова

при безсонні, мігрені: буркун лікарський, валеріана лікарська, материнка звичайна, собача кропива п`ятилопатева

при водянці: бузина чорна

при гастриті: аїр звичайний, пижмо звичайне, спориш звичайний

при гіпертонії: суниця лісова, чемериця Лобілієва

при гомеопатії: бузина чорна, жостір проносний

при грипі: золототисячник звичайний, калина звичайна, липа серце листа, малина, материнка звичайна, подорожник великий

при діабеті: бузина чорна, золототисячник звичайний

при захворюваннях печінки: гірчак перцевий, глід, звіробій звичайний, золототисячник звичайний, пижмо звичайне, спориш звичайний, череда трироздільна, чистотіл великий

при кровотечах: кропива дводомна, гірчак перцевий, перстач прямостоячий, ракові шийки лікарські, родовик лікарський, спориш звичайний, хвощ польовий

при лікуванні злоякісних пухлин: глечики жовті, подорожник великий, полин гіркий, ракові шийки

v  лікарські, чистотіл великий

при лікуванні лишаїв, екземи: гірчак плямистий, глечики жовті

при лікуванні серцево-судинної системи: горицвіт, конвалія, аїр звичайний, валеріана лікарська, конвалія звичайна, собача кропива п`ятилопатева

при опіках: бузина чорна

при подагрі: бузина чорна,  вовчуг польовий, гірчак плямистий, пижмо звичайне, суниця лісова, чемериця Лобілієва

при радикуліті: гірчак плямистий

при раку шлунку: полин гіркий

при рахіті: дуб звичайний

при ревматизмі: бузина чорна, буркун лікарський, глечики жовті, пижмо звичайне, чемериця Лобілієва

при стенокардії: собача кропива п`ятилопатева

при туберкульозі: оман високий, хвощ польовий

при циститі: вовчуг польовий

при шлунково-кишкових захворюваннях: тирлич жовтий, вільха клейка, глечики жовті, дуб звичайний, золототисячник звичайний, материнка звичайна, перстач прямостоячий

проносні: липа, малина, вовчуг польовий, гірчак перцевий, дуб звичайний, жостір проносний, калина звичайна, крушина ламка, перстач прямостоячий, родовик лікарський, спориш звичайний

протизапальний: вільха клейка, гірчак плямистий, кропива дводомна, мати-й-мачуха звичайна, оман високий, перстач прямостоячий, пижмо звичайне, подорожник великий, ракові шийки лікарські, родовик лікарський, цмин пісковий, чистотіл великий, шипшина травнева

сечогінні: петрушка, вовчуг польовий, гірчак перцевий, гірчак плямистий, горобина звичайна, грицики звичайні, кропива дводомна, липа серцелиста, материнка звичайна, хвощ польовий, череда три роздільна, чистотіл великий, шипшина травнева

тонізуючий засіб: аїр звичайний, барвінок малий, перстач прямостоячий, ракові шийки лікарські

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Домашня аптека (1.8 MiB, Завантажень: 5)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,329sec