Діагностика тривожності п’ятикласників

АДАПТАЦІЯ ДО СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Для багатьох дітей початок п’ятого класу, навчання в кількох учителів із різними вимогами, різними характерами, різним стилем викладання – є зовнішнім показником їхнього дорослішання, але разом із цим і фактором тривожності щодо того чи іншого навчального предмету. Крім того, певна частина дітей усвідомлює перехід до предметного навчання як шанс по-новому почати шкільне життя, налагодити взаємини з учителями.

Як відомо, п’ятикласник має адаптуватися до нового середовища: новий дитячий колектив та пов’язаний із цим інший рівень стосунків між дітьми; поява нових для дитини навчальних предметів та нових учителів-предметників (кожен учитель має свої характерологічні особливості та особливості педагогічної діяльності); уміння застосовувати свої інтелектуальні можливості в нових умовах тощо.

Як свідчить практика, для більшості дітей цей перехід — важливий крок у житті. Центральне місце посідає, по-перше, сам факт закінчення початкової школи, на чому наголошують учителі й батьки, по-друге, предметне навчання. Не зважаючи на те, що й раніше діти вивчали різні предмети, саме під час переходу до середньої школи вони починають розуміти й усвідомлювати зв’язок цих предметів із певною сферою знань.

Запропонована нами методика, окрім визначення рівня тривожності п’ятикласників, дає можливість учителю побачити результати своєї педагогічної діяльності.

ОПИС МЕТОДИКИ

Учням пропонують визначити рівень свого хвилювання стосовно різних навчальних предметів: «Уяви, що ти або працюєш на уроці або готуєшся до цього уроку вдома. Наскільки ти хвилюєшся? Оціни своє хвилювання».

0 балів — повністю спокійний;

1 бал — трохи хвилююся;

2 бали — хвилююся ще більше;

3 бали — дуже хвилююся, навіть боюсь;

4 бали — страх, від якого хочеться втекти.

Учні оцінювали свій стан у таких ситуаціях:

а) при підготовці до уроку вдома;

б) самостійна робота на уроці;

в) робота біля дошки.

Уся кількість балів підсумовується.

Дітям пропонують заповнити таку таблицю:

Назва уроку

Робота вдома

Самостійно на уроці

Біля дошки

Сума балів

1. Українська мова і література

       

2. Зарубіжна література

       

3. Математика

       

4. Англійська мова

       

5. Історія

       

6. Природознавство

       

7. Малювання

       

8. Праця

       

9. Російська мова

       

Примітка. До списку навчальних предметів не включені фізична культура та музика, оскільки вони не передбачають домашньої підготовки, але враховуючи все вище згадане, ці та інші навчальні предмети можна включати до списку.

Ця методика дає можливість якісного (для кожного учня окремо) та кількісного аналізу.

Кількісний аналіз загалом для класу, показує щодо яких уроків найбільша або найменша тривожність в учнів. При цьому слід зауважити, що рівень тривожності не завжди залежить від складності навчального предмету.

Щоб провести кількісний аналіз для окремого класу, застосовують умовну шкалу трьох рівнів, а саме:

від 0 до 3 балів — низька тривожність;

від 4 до 6 балів — середня тривожність;

від 7 до 12 балів — висока тривожність.

Застосування цієї методики (поряд із іншими) є ефективним методом отримання інформації для підвищення індивідуалізації навчального процесу та допомоги вчителю щодо бачення своїх результатів роботи з дітьми.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ УЧНІВ

Серед причин невстигання в шкільному навчанні вагому роль посідає емоційний компонент, а саме рівень шкільної тривожності дитини. В цьому, напрямку необхідно з’ясувати, як дитина ставиться до оцінок; який отримує зворотній зв’язок від батьків і учителів; яка сфера діяльності дає можливість компенсувати неуспіх у навчанні; яка система міжособистісних стосунків дитини; яка допомога надається дитині зі сторони батьків; яке ставлення в дитини до цього. Тривожним, невпевненим у собі дітям часто притаманні підвищена емоційність, збудливість. Повсякденні шкільні ситуації вони сприймають як джерело загрози. Треба визначити, коли дитина спокійніше й краще відповідає — з місця чи біля дошки. Ця методика частково висвітлить названі вище проблеми.

Опис методики

Учням пропонують різні ситуації з шкільного і домашнього життя які вони мусять оцінити за 4-х бальною шкалою.

0 балів — повністю спокійний;

1 бал — трохи хвилююся;

2 бали — хвилююсь, і ситуація для мене неприємна;

3 бали — дуже хвилююсь і навіть боюся;

4 бали — ситуація викликає страх, від якого хочеться втекти.

Приклади ситуацій

1. Опитування на уроці.

2. Учитель дивиться в журнал, думає, кого викликати.

3. Бесіда з учителем на уроці.

4. На уроці працюєш самостійно.

5. Відповідаєш біля дошки.

6. Готуєш домашнє завдання.

7. Не розумієш пояснення вчителя.

8. Не можеш справитися з виконанням домашнього завдання.

9. Йдеш вранці до школи.

10. Розмовляєш із учнем на перерві.

11. Йдеш зі школи з товаришем.

12. Вдома розмовляєш з батьком.

13. Вдома розмовляєш з мамою.

14. Повертаєшся додому зі школи.

15. Хтось із батьків переглядає щоденник.

16. Отримав низьку оцінку.

Обробка результатів

Підраховують загальну суму балів.

Від 48 до 64 балів — високий рівень тривожності.

Від 32 до 47 балів — підвищений рівень тривожності.

Від 8 до 31 балів — низький рівень тривожності.

Окрім всього цього можна виявити, в яких саме напрямках простежується високий рівень тривожності:

• взаємини з учителем — ситуації 1,2, 3,4,5,7,9;

• взаємини з учнями — ситуації 10, 11;

• взаємини з батьками — ситуації 12,13, 14, 15, 16;

• робота самостійно — ситуації 1,4,6,8.

Всі підрахунки ведуться на кожну дитину окремо (якісний аналіз). Методику можна проводити як у групі дітей, так і індивідуально.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,328sec