ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дана методика дозволяє оцінити основні знання і вміння вчителя, які він застосовує у процесі навчання і виховання. Основні компоненти діагностики – це науково-теоретична, методична, психолого-педагогічна готовність вчителя. Діагностичні параметри являють собою знання та вміння вчителів, які оцінюються по трьохбальній шкалі (1-3). Кожен з діагностичних параметрів чи блоків оцінюється коефіцієнтом (К1, К2, К3), який вираховується за формулою:

, де S
балів – загальна сума балів

Після розрахунку коефіцієнта кожного із трьох блоків, обчислюють середній коефіцієнт за формулою:

За значенням середнього коефіцієнта можна визначити три рівні професійної підготовленості вчителя . Якщо значення К лежить в межах 0,8 – 1 балів, то рівень – оптимальний. Якщо К лежить в межах 0,6 – 0,7 балів, то рівень – допустимий. Якщо ж К менше 0,6 балів, то вчитель перебуває на критичному рівні готовності до професійної діяльності.

Для отримання об’єктивних даних діагностування вимагається достатньо тривалий процес спостереження за вчителем і накопичення діагностичних даних. Не всі діагностичні параметри легко оцінюються в процесі спостереження за діяльністю вчителя на уроці, тому доцільно на першому етапі діагностування провести співбесіду з учителем з питань, які відображають зміст діагностичних показників даної методики.

Незаперечно перевагою даної методики є те, що вона дозволяє оцінювати основні сторони професійної підготовленості вчителя, виявляти слабкі ланки, що дозволяє розробити конкретну систему заходів щодо підвищення рівня готовності вчителя до педагогічної діяльності. Методика може бути використана в повному об’ємі чи частинами, тобто окремими блоками. Це дозволяє під час наступного діагностування зробити наголос на виявлених недоліках.

 

Діагностичні блоки 

Склад діагностичних блоків

Діагностичні параметри

Оцінка 

Спрямованість професійної

 

Зміст підготовки вчителя

 

Показники оцінки 

Рівні 

підготовки вчителя

 

підготовленості вчителя 

О 

Д 

К 

1 

2 

3 

4 

5 

6 

1. Науково-теоретична підготовка

1. Знання теоретичних основ науки з предмета, який викладає.

1) Орієнтація в меті та завданнях науки.

2)Володіння основними закономірностями науки.

3)Оперування науковою термінологією.

4)Орієнтація у відборі змісту навчання на основі наукових даних, фактів, понять, законів.

5) Розуміння логіки науки.

     

2. Знання методів науки з предмета, який викладає.

1) Орієнтація в різноманітності методів наукового пізнання.

2)Розуміння сутності методів, які використовуються в науці.

3) Уявлення про можливості використання методів науки в процесі викладання предмета.

     

3. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень.

1) Орієнтація в історії наукових відкриттів.

2) Розуміння необхідності

     

Оптимальний рівень – 1-0,8 балів.

Допустимий рівень – 0,7-0,6 балів.

Критичний рівень – нижче 0,6 балів.

Кn=


 

використання історії науки в процесі викладання предмета.

3) Володіння змістом про сучасні досягнення науки та практики.

4) Уявлення про роль та місце використання цих знань в процесі навчання.

     

2. Методична підготовка.

1. Знання змісту освіти учнів з навчального предмета.

1) Уявлення ролі навчального предмета в системі навчання, виховання і розвитку учнів.

2) Розуміння мети та завдань навчання учнів з навчального предмета.

3) Орієнтація в планах та навчальних програмах викладання навчального предмета.

4)Виділення провідних знань, умінь та навичок які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмета.

     
 

3. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень.

1)Розуміння взаємозв’язку змісту, форм і методів навчання учнів з предмета.

2)Орієнтація у різноманітності та специфіці різних форм організації навчання школярів з предмета.

3)Орієнтація в нових формах організації навчання учнів з навчального предмета, їх сутності та умовах успішного використання в процесі викладання.

     
 

4. Знання засобів навчання школярів з навчального предмета.

1) Орієнтація в різноманітності, специфіці та умовах використання

     

К2 =
S
балів

     39

різноманітних засобів навчання учнів з навчального предмета.

2) Розуміння ролі та функцій засобів навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і розвитку їх інтересу до навчального предмету, в розв’язанні інших педагогічних задач

     

3. Психолого-педагогічна підготовка.

1. Знання психологічних особливостей учнів.

1) Орієнтація в психологічних особливостях школярів і необхідності їх обліку під час відбору, змісту, форм і методів навчання.

2) Розуміння ролі психодіагностики в розвитку учнів.

3)Орієнтація в діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін психіки особистості школяра.

     
 

2. Знання психологічних закономірностей навчання, виховання і розвитку школярів.

1)Розуміння закономірностей пізнання .

2) Орієнтація в компонентах пізнання, їх сутності та логічного взаємозв’язку.

3)Розуміння психологічних основ навчання, виховання і розвитку особистості школярів різних вікових груп.

     
 

3. Знання теоретичних основ педагогіки.

1) Розуміння мети та завдань педагогічних взаємодій із школярами в процесі їх навчання, виховання та розвитку.

2) Орієнтація в методах педагогічної діагностики рівня освіченості та вихованості учня.

3. Уявлення про психологію уроків та характеристика уроків різного типу.

4)Орієнтація класифікації методів навчання і характеристика кожного з них.

     
 

4. Знання педагогічних технологій.

1)Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя в цьому процесі.

     

К3 = S
балів

    42

 

К=
К1+К2+К3

3

2)Володіння прийомами планування і організації особистої праці та діяльності школярів.

3. Орієнтація в змісті контрольно-аналітичної діяльності вчителя в процесі навчання учнів.

3)Орієнтація в змісті контрольно-аналітичної діяльності вчителя в процесі навчання учнів.

4) Володіння прийомами педагогічної техніки.

     
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,325sec