ДЕЗЕРТИРСТВО З ЖИТТЯ

Мета:

– розкрити значення і цінність життя людини;

– формувати уміння бачити в життєвих негараздах лише тимчасові труднощі і бажання долати їх.

Обладнання:

– DVD-програвач, телевізор, відеоклип групи «ДДТ» «Ты не один»

 

Слово вчителя з елементами бесіди

Спостерігаючи, як трава прориває панцир асфальту і пробивається до сонця, мимоволі дивуєшся силі життя, яка таїться в ній. Це прагнення жити в будь-якій ситуації, властиво всьому живому.

Живим істотам невластиво припиняти своє життя мимоволі. І лише вершина всіх земних творінь — людина — інколи здійснює вбивство самої себе. Чому і як це відбувається? Чому загальний закон виживання всього живого раптом перестає діяти, коли мова заходить про людину?

Як ви гадаєте, чому так буває? (Відповіді дітей)

Людина єдина зі всіх живих істот, яка для продовження життя потребує не лише задоволення своїх потреб: у їжі, теплі, сні і продовженні роду. Людині, як істоті не лише тілесній, але і духовній, необхідні свідомість життя і існування ідеалів, до яких вона прагне.

І якщо трапляється крах цих ідеалів, то пропадає сенс, ради якого людина живе. Коли людина не знаходить в собі сил вийти з цієї кризи або перетерпіти її, розв’язка буває страшною — життя, позбавлене сенсу, може викликати у людини бажання припинити своє фізичне існування.

Як ви вважаєте, чи є самогубство гарним вчинком? Це вияв сили чи слабкості? (Відповіді дітей)

Думка закінчити життя самогубством з’являється тоді, коли людині здається, що їй дуже погано, а шляху поліпшити ситуацію вона не бачить. У наших предків в багатьох поколіннях було багато горя: розруха, голод, війна, але вони все витримали і подарували життя нам.

Сьогоднішня телевізійна реклама задоволень по-різному доводить, що все в житті повинно бути приємним. Але всі релігії світу вважають, що цей світ створений не для безхмарного щастя, а як арена боротьби, де, за словами класика, Бог з дияволом бореться, а поле битви – серця людей.

Ми живемо у важкому, занепалому світі. Можна сказати, що все життя ми проводимо на війні. Війни завжди супроводжують важкі обставини, позбавлення, страждання, хвороби. На кого схожа людина, яка кінчає життя самогубством? На дезертира, що ганебно покинув поле бою.

Життя – це дар. Часто люди в своїй гордині виголошують: «А навіщо мені цей дарунок – життя? Я його не просив!» Так, дійсно не просив. Дарунки взагалі робляться не за проханням, а від чистого серця. Інша справа, як ми сприймаємо цей дарунок!

Уявіть собі людину, яка від чистого серця приносить дарунок дитині:

– Візьми, грайся, хай тобі буде добре.

Розвертається дарунок. Там іграшковий, але дорогий екскаватор. Хлопчик надуває губи, і починається:

– Не потрібний мені цей синій екскаватор! Я хотів жовтий! Та і взагалі не іграшковий, а справжній! І не просто жовтий, а золотий! Та і не екскаватор, а ракету! Та щоб в ракеті була начинка зі свіжого кавуна! Я таку по телевізору бачив!

Переконання в тому, що таких екскаваторів з кавуновою начинкою не буває, не приймаються. Подарований екскаватор летить у вікно. Свято не вийшло. З подарунком не догодили.

Наступного дня:

– А де мій екскаватор?

– Немає. Ти його вчора у вікно сам викинув.

Сльози, жалість, розкаяння:

– Він був такий гарний!

Але його вже немає. Навряд людина, що подарувала дарунок, який не оцінили, прийде ще раз дарувати. Екскаватор-то був ексклюзивний! І дуже дорогий! Не кидайтеся дорогими дарунками через те, що на даний момент ваші очікування не відповідають реальності.

Не викидайте дарунок, адже настане наступний день!

 

Слово вчителя

Цікаво, що після чорнобильської аварії на Україні різко знизилася кількість самогубств. Люди, що здолали себе в реальних катастрофах починають розуміти справжню цінність життя. Адже немає у всьому світі ціннішої речі, ніж людська душа. «Какая польза человеку, если он приобретет весь мир, а душе своей повредит? или какой выкуп даст человек за душу свою?» – говорить Євангеліє (Мф 16,26).

Самогубство, як правило, не є наслідком бажання померти. Просто інколи людині здається, що йому не здолати тягар проблем і труднощів, що навалилися на нього. Така людина бажає лише позбавитися від безвихідності, при цьому помилково передбачаючи, що єдина дорога — самогубство. Насправді самовбивця хоче не померти, а лише припинити свої страждання.

Послухайте оповідання, яке має назву «Я умерла».

 

Читання оповідання «Я умерла» з подальшим обговоренням

Знаете, почему самоубийцы не попадают в рай? Нет, не оттого, что лишили себя жизни, дарованную им Богом. Их наказывают за чужие жизни. Жизни близких людей. За причиненное им горе.

Сколько прошло времени с того дня, я уже не помню. Время для меня больше не существует. Здесь его нет…

Я считала причины, по которым сделала это, вескими. Мне казалось, что это единственный выход. Но теперь я понимаю, что просто не пыталась найти другие пути. Я сделала так, как было проще всего, проще для меня. Теперь что-то изменить невозможно. Одним легким движением я лишила шансов на счастье не только себя, но и тех, чью любовь я не сумела оценить вовремя. И сейчас у меня нет оправданий…

***

Последнее, что я слышала, пронзительный крик. Чей? Не знаю. Еще было ощущение полета. Но такое короткое, что его практически невозможно уловить. Больше ничего. Вспышка света. Вдали промелькнули огни ночных домов. От них режет глаза.

Прихожу в себя. Попыталась встать – нестерпимая боль во всем теле. Еле сдерживая крик, все же встаю. Осмотрелась вокруг. Не понимаю! Где я?! Пройдя пару шагов, я понимаю: «Это парк. Но как я тут оказалась???»

Я не могла что-либо понять. Весь день как будто выпал из памяти. Не помню абсолютно ничего. Идя по аллее, замечаю, что вокруг нет ни одного прохожего. Интересно, сколько сейчас времени? Не припомню, чтоб парк был пуст. Вдруг за спиной я услышала шорох. Обернувшись, вижу на скамейке маленького кудрявого мальчика, лет пяти. Странно. Готова поспорить, что его только что тут не было. С минуту я ждала, не появятся ли вслед за ним хоть кто-нибудь из взрослых. Не может же ребенок быть один в столь позднее время. Но ничего такого не произошло.

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 23.02MB | MySQL:26 | 0,333sec