Чи може бути свобода основою моральності?

Мета:

  • навчити учнів обґрунтовувати поняття свободи як основи моральності;
  • висловлювати своє розуміння свободи, пояснювати, то означає свобода вибору, дії, волі;
  • формувати вміння наводити приклади узгодження власних інтересів із суспільними, моделювати та розв’язувати ситуативні завдання;
  • виховувати почуття власної гідності. Логіка розкриття теми

 

  1. Свобода — це стан людини, коли людина здатна із багатьох варіантів досягнення мети обрати оптимальний, а із багатьох способів, методів, технологій діяльності обрати найбільш потрібні.
  2. Свобода — основа моральності, бо моральна людина завжди повинна робити вибір убік добра, а вибір можливий тільки за умови свободи.
  1. У своєму виборі ми не вільні перед своєю совістю.
    1. Відповідальність розуміється як необхідність відповідати перед людьми зате, що ти робиш, за наслідки своєї діяльності і відповідати перед собою за те, чи максимально ти реалізувався в житті.
    2. Спочатку людина робить вибір, а потім діє, тобто обирає тільки ті дії, які співвідносяться з мотивами. Якщо ми бажаємо добра, то і діяльність наша буде спрямована на добро.
    3. Свобода волі передбачає, що людина для досягнення мети долає внутрішні та зовнішні перепони.
      1. Самим собою може залишитися тільки людина високого рівня духовного розвитку.
      2. Залишатися собою — це максимально розвинути свої природні нахили, обдаровування, свою позицію щодо стилю життя.

        I.    Етичний заряд

Учитель висловлює побажання, щоб учні могли залишатися самими собою, не втрачали своєї індивідуальності.

II.    Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему

У ч и т є л ь. Як ви вважаєте, що є основою моральності?

III.    Логічний ланцюжок розвитку проблеми

Для відповіді на це запитання учитель учням пропонує розглянути таку ситуацію.

Випускник школи Олександр Коваленко вступив до військового навчального закладу, бо так хотів його батько, теж військовий. І дід був військовим. А Олександр добре грав на музичних інструментах і мріяв про музичне училище. Батько сказав, що професія музики — це несерйозно.

А Костянтин Нечипоренко, його друг, вступив до музичного училища, куди вони мріяли разом вступати з Олександром. Батьки підтримали бажання Костянтина.

У ч и т є л ь. Хто з друзів був вільний у виборі?

Учні за допомогою вчителя доходять висновку, що оскільки Олександр
матеріально залежав від батьків, він не міг вчинити так, як хотів. А може не хотів
образити батьків, бо поважав їх.    

Учитель. Хто з хлопців зможе максимально реалізуватися в професійному аспекті?

Учні відповідають, що Костянтин, оскільки він обрав професію, яка відповідає його природним задаткам та інтересам.

Учитель. Скажіть, будь ласка, хто з хлопців буде працювати творчо?

Учні відповідають, що Костянтин, оскільки він не буде обмежений думками, які його змушують робити те, що не подобається.

Учитель. Так який зміст ми вкладаємо у поняття «свобода»?

За допомогою вчителя учні відповідають, що свобода — це стан людини, коли людина здатна із багатьох варіантів досягнення мати обрати оптимальний, а із багатьох способів, методів, технологій діяльності обрати найпотрібніші.

Учитель. А чому ми вважаємо свободу основою моральності? Учні доходять висновку, що моральна людина завжди повинна робити вибір убік добра, а вибір можливий тільки за умови свободи.

IV.    Кульмінація етичного діалогу

Учитель. А чи абсолютно ми вільні, коли робимо моральний вибір? І ніхто нас не осудить за наш вибір?

V.    Вихід на моральний вибір

Міркування учнів наводять на висновок, що ми не вільні від совісті. Совість нас змушує чинити так або інакше.

Учитель. А чи повинна людина, яка має свободу вибору, перед кимось нести відповідальність?

Учні відповідають, що відповідальність розуміється як необхідність відповідати перед людьми зате, що ти робиш, за наслідки своєї діяльності, і відповідати перед собою за тс, чи максимально ти реалізувався в житті.

У ч и т є л ь. А як ви вважаєте, хто і перед ким повинен нести відповідальність? Напишіть у зошитах.    

Після перевірки завдання на дошці з’являється запис:

Батьки — перед дітьми.

Діти — перед батьками.

Вчителі — перед учнями.

Учні — перед вчителями.

Лікарі — перед пацієнтами.

Вчені — перед людством.

Політики — перед народом.

У ч и т є л ь. Як ви побачили, в багатьох випадках це взаємна відповідальність. А чи можна сказати, що абсолютно в усіх випадках існує взаємна відповідальність?

Учні доходять висновку, що може бути й так. Наприклад, пацієнти повинні бути здоровими, і тому несуть відповідальність за свій спосіб життя, який може сприяти, а може й не сприяти здоров’ю. Людство відповідає перед вченими за те, що для добра чи зла використовуються результати досліджень (наприклад, атомна енергія). Народ теж відповідає за політиків, бо він їх і обирав.

Учитель. А має людина свободу дії? Наведіть приклади.

Учні доходять висновку, що спочатку обираємо, а потім діємо, тобто обираємо ті дії, які співвідносяться з нашими мотивами. Якщо ми бажаємо добра, то і діяльність наша буде спрямована на добро.

Учитель пропонує учням розглянути таку ситуацію.

Ситуація

Учень сусідньої школи повиривав всі квіти на квітниках. Коли його побачили за цим заняттям, то зателефонували директору школи, в якій він навчався. Директор запросив його до кабінету. Учень почав говорити, що він бажав тільки добра. В тій школі, де він зірвав квіти, і так гарно, а в їхній школі зовсім нема квітників. То він хотів, щоб його рідна школа була кращою за сусідню.

  • Як ви вважаєте, чи добрий намір мав учень?
  • Що б ви йому порекомендували?

Учні відповідають, що добрий намір повинен наводити на добрі дії. А якщо учень хотів свою школу зробити кращою, то треба було б розбивати квітники в своїй школі, а не знищувати у сусідній. Діти сусідньої школи пишалися своїми квітниками, і дії хлопчика для них були образливими.

У ч и т є л ь. А як ви розумієте поняття «свобода волі». Що таке воля?

Учитель допомагає учням з’ясувати, що воля — це свідоме стримління людини на виконання тих чи інших дій.

Учитель пропонує завдання, яке допоможе учням зрозуміти поняття «свобода волі».

Завдання учням

Учням запропонували вивчати ще одну іноземну мову. Оленка давно про це мріяла. Вона була здібною дівчинкою, і в неї все виходило. Вона дуже швидко опанувала ази нової мови. Маринка дуже довго перебула у сумнівах: з одного боку — їй ця мова потрібна для майбутньої професії, з іншого боку — вона не знає, чи зможе опанувати цю мову, бо і перша дається непросто. Маринка дуже багато працює, що отримувати гарні результати. Про це ніхто в класі не знає. І Маринка приймає рішення вивчати другу мову…

Учитель. Хто з дівчаток проявив свободу волі?

За допомогою вчителя учні доходять до висновку, що свободу волі проявила Маринка, оскільки свобода волі передбачає, що людина для досягнення мети долає внутрішні та зовнішні перепони.

Учитель. Якщо ми повинні бути відповідальними перед іншими, чи зможемо ми залишитися самими собою? І чи може в суспільстві людина залишатися собою?

VI. Висновок

Учні доходять висновку, що самим собою може залишитися тільки людина високого рівня духовного розвитку. Людина із рабською свідомістю не зможе залишитися собою. Залишатися собою — це максимально розвинути свої природні нахили, дарування, свою позицію щодо стилю життя.

Словник

1. Свобода — це стан людини, коли вона здатна із багатьох варіантів досягнення мети обрати оптимальний, а із багатьох способів, методів, технологій діяльності обрати найпотрібніші.

  1. Відповідальність — необхідність відповідати перед людьми за те ,що ти робиш, за наслідки своєї діяльності, і відповідати перед собою за те, чи максимально ти реалізувався в житті.
  2. Воля — це свідоме стримління людини на виконання тих чи інших дій.
  3. Свобода волі передбачає, що людина для досягнення мети долає внутрішні та зовнішні перепони.
завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,561sec