Чому без праці життя людини втрачає сенс?

Мета:

  • навчити учнів висловлювати своє судження про роль праці в житті людини, у становленні людської особистості;
  • формувати вміння наводити приклади високої оцінки праці у казках, прислів’ях;
  • характеризувати навчання як відповідальну працю, аналізувати власний внесок у домашню працю;
  • розвивати такі якості, як наполегливість, працелюбність;
  • виховувати повагу до людини праці, позитивне ставлення до будь-якої праці.

    Логіка розкриття теми

  1. Поважати результати праці інших — це поважати себе, і людину.
  2. Праця допомагає нам у становленні власної особистості.
  3. Ми працюємо, щоб потім отримати плоди своєї праці.
  4. Праця може стати сенсом життя.
  5. Працьовита людина завжди буде нагороджена.
  6. Навчання як один із видів людської діяльності завдяки засвоєнню теоретичного і практичного досвіду людства спонукає особисто до розвитку й самовдосконалення.
  7. Будь-яка праця почесна.
  8. Треба намагатися вносити свій вклад у домашню працю.

    I.    Етичний заряд

    Учитель вітає учнів і звертає їхню увагу на те, що все, що навколо нас, створене руками багатьох людей. Учитель впевнений, що сьогодні учні будуть поважніло людей, руками яких створено в школі затишок, чистоту, порядок.

    II.    Занурення в проблему уроку. Зав’язка етичного діалогу

    Учитель. А чому треба поважати труд інших людей в школі?

    Учні відповідають, що це робота багатьох людей, вони отримують від роботи задоволення, це можливість отримати за роботу гроші, які потрібні для задоволення потреб людини. Люди в свою роботу часто вкладають душу, розум, енергію, сили. Поважати результати праці інших людей — це поважати і себе. Коли ми поважаємо результати праці іншої людини, ми поважаємо і цю людину. Поважаючи іншу людину, ми заручаємося повагою до себе.

    III.    Логічний ланцюжок розвитку проблеми

    Учитель далі пропонує учням згадати, яку роль відіграла праця у їхньому власному житті.

    Учні згадують етапи власного життя, називають епізоди, в яких праця допомогла їм.

    Учні доходять висновку, що праця відкриває людині інші можливості. Можна більше попрацювати і досягти більшого, отримати вищу оцінку за результати своєї праці.

    Учитель. А чи можемо ми сказати, що праця нам допомагає у становленні власної особистості? Доведіть прикладами, якщо це так.

    Учні наводять приклади, в яких завдяки праці, виховується воля, наполегливість, цілеспрямованість.

    IV.    Кульмінація етичного діалогу

    Учитель. А може ми помиляємося, коли говоримо про роль праці в житті людини. Ми знаємо людей, які не працюють, а мають великі гроші, які їм залишають батьки. Ці люди їздять, куди їм заманеться, купують все, що бачать. Так навіщо ж працювати, якщо батьки залишають стільки, що ще й на декілька поколінь вистачить?

    Учні роблять запис теми у зошитах.

    V. Вихід на моральний вибір

    Далі учитель пропонує учням висловити свої думки з приводу того, чиє якийсь сенс у самій праці?

    Учням пропонується власні думки підкріпляти епізодами з казок, прислів’ями про працю.

    Учні згадують і записують прислів’я про працю. Учитель пропонує ці прислів’я розмістити на «Дереві мудрощів». У ч и т є л ь. Як ви вважаєте, чому «Дерево мудрощів» приймає ваші листочки, на яких записані прислів’я про працю?

    (Учнів треба навести на думку, що мудрість символічного дерева полягає в тому, що дерево бере, щоб віддати потім свої плоди.)

    У ч и т є л ь. Як ви вважаєте, якими будуть плоди? А плоди чого? Учні доходять висновку, що і згадували ми прислів’я, і тлумачили їх, і дереву подарували, бо ми бажали розібратися, в чому ж сенс праці. 1, мабуть, він в тому, що дає свої плоди. Дерево теж спочатку зацвітає, розпускається листячко, а потім з’являються плоди. Але для цього як дереву, так і людині треба багато попрацювати.

    Учитель повертає учнів до питання, а чому ж так добре живуть ті, що не працює?

    Учні говорять, що ті матеріальні блага, які вони можуть купити, невдовзі їм набриднуть і вони перестануть від них отримувати задоволення, шукаючи інших, більш дорогих. Тому матеріальні блага та їх накопичення не можна вважати сенсом життя. Учитель. А ось праця може бути сенсом життя. Праця теж може принести і задоволення, і блага.

    Учитель пропонує учням згадати казки, де казковий герой завдяки праці досягав своєї мсти. Учні згадують українські і російські народні казки, казки інших народів, казки письменників. Наприклад, «Морозко», «Аленький цвєточек» і т. ін.

    Учитель. Чому в казках завжди добро перемагає зло, а працьовитий герой отримує і нареченого або наречену, і багатства?

    Учні відповідають, що завжди народ цінував людину праці і в казках намагався наділити таку людину найкращими якостями та благами.

    Учитель. Скажіть, будь ласка, а чи існує інша праця, крім праці

    руками?

    Учні відповідають, що працювати можна не тільки руками. Письменники, творці, вчителі, лікарі тощо працюють і головою, і руками, і серцем, і душею.

    Учитель. А ще можна працювати над собою, вдосконалювати

    себе.

    Учитель пропонує пустити по класу сувої, в яких кожний учень напише, а як можна працювати над собою. Три сувої пускаються по рядах класу.

    Потім учитель читає те, що написали учні.

    Учитель. А чи є робота над собою свідченням становлення людської особистості?

    Учні відповідають, що завдяки праці людина вдосконалює себе, переборює свої негативні прояви, вчиться на стосунках з іншими, по-іншому ставиться до себе.

    Учитель. А чи можна навчання вважати працею?

    Учні за допомогою вчителя доходять висновку, що навчання — один з видів людської діяльності, яка неможлива без праці. Метою навчання є оволодіння знаннями, навичками, вміннями. Через навчання здійснюється розвиток індивіда. Оскільки особистість свідомо засвоює теоретичний і практичний досвід, накопичений людством, саме тому особистість розвивається, вдосконалюється.

    Праця — теж один із видів людської діяльності. Вона має суспільний характер і спрямована на задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб; вона є головною умовою формування і розвитку особистості, її свідомості.

    Працюючи, люди впливають на природу, використовуючи її енергію, матеріали, змінюють її властивості.

    Про таких людей говорять, що вони «створили себе працею».

    А чи можна вважати працьовитість рисою моральної вдачі?

    Учні кажуть, що так, бо Таким людям завжди все вдається. Вони успішні в житті, тому що живуть за моральними принципами. їхнє життя націлене на самовдосконалення, самореалізацію, а не на накопичення матеріальних благ.

    Учитель пропонує учням у зошитах написати перелік видів людської діяльності, яку вони спостерігають у школі.

    Після запису учитель просить учнів на дві колонки розподілити почесну і непочесну працю. Не дивлячись на результати розподілу, учитель запитує, а чому діти якусь працю вважають непочесною?

    Після відповідей учнів учитель просить передбачити наслідки ліквідації «непочесних», з точки зору окремих учнів, видів праці. Учні доходять висновку, що люди багато б втратили, а може й зовсім не змогли б існувати, якщо б були ліквідовані, наприклад, двірники, прибиральники, сантехніки тощо.

    У ч и те л ь. Запишіть, будь ласка, а який ваш особистий внесок у домашню працю. Це буде вашим домашнім завданням.

    VI. Висновок

  • Який висновок ви для себе сьогодні зробили? Учні відповідають, що не може бути непочесних видів праці. Праця робить людину більш досконалою. Життя людини без праці втрачає сенс.
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,348sec