Червень у нашому житті: свята, прислів’я, приказки

Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями травня. Першою такою датою був день Івана Богослова, який припадав на 21 травня. За народним календарем, це був рубіж для весняної сівби ярих. Недаремно з цього приводу казали: «Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова». За іншими прикметами, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя. Якщо до дня Теодора
(29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.

Про походження наймення першого літнього місяця існує найбільше гадок. Жодному з його старших братів не випало такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного агрокалендаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку й півонії; інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати; дехто схильний пояснювати походження слова з тим, що в цей час найяскравіше світить сонце — саме з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.

Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали «гедзнем», «кезднем», «бізднем» чи «безднем», позаяк під цю пору зявляються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів та коней.

2 червня – Талагєя. «На Талагія велика надія»,— казали, спостерігаючи за погодою, яка мала запрогнозувати врожай овочевих культур.

3 червня – Олени.
Висаджували пізні овочі, починали сіяти льон, бо вважалося, після цього вже не буде приморозків. Ретельно спостерігали, яким буде день – сонячним чи дощовим,- то така й осінь.

11 червня – Феодосії .
Починають колоситися зернові. Ходить Феодося й дивиться на колосся. Прийшла Феодосія й дивиться, хто як сіяв.

14 червня – Харитона.
Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся.

16 червня – Луки. Південний вітер —для яровини добре, а коли з північного заходу на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то вродять гриби.

17 червня – Митрофана. На Поліссі сіяли гречку й льон.

22 червня – Кирила. Зацвіла липа — на тепло й сонячне літо. Щедрим буде медозбір. Бджоли і в шапку меду наносять, аби був взяток. Як липа пахтить, то і бджола летить.

24 червня – Варфоломія і Варвари. З цього часу починає коротшати день. Варфоломій і Варвара дня украли, а до ночі доточили.

25 червня – Онуфрія, Онопрія. День літнього сонцестояння. Це останній термін сіяння гречки. До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна.

Онопрій — сонце підіпри. Сонце на зиму, а літо на спеку. На Онопрія вже починали косовицю раннього ячменю — перші жнива яровини, і замовкають пташині трелі, а тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним колосом вдавився».    На Онопрія рясні роси — на добрий врожай.

Тихона (29).
З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».

Мануїла (30). Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.

Трійця

Одним з найважливіших літніх календарних свят є Трійця,
присвячені Святій Трійці — Богові-Отцю, Богові-Сину і Богові-Духу Святому. Це свято ще називають з дохристиянських часів Зелена неділя, Зелені, Глетчані або Троєцькі святки.
Зелені свята
не
мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. У церковних календарях вони обмежені двома днями — неділею і наступним понеділком. Спочатку йшла Свята неділя,
або Зісланя Святого духа
ще називали її П’ятидесятницею –
п’ятдесятий день після Великодня. Після неї – понеділок, присвячений Пресвятій Трійці. (Додаток 1)

 

Прислів’я

Червень — рум’янець року.

У червні весело жити: квіти цвітуть, солов’ї співають.

У червні на полі густо, а в коморі пусто.

Червень тому зелениться, хто працювати не ліпиться.

Червневе тепло ліпше від кожуха.

У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.

Хто в червні байдикує, той узимку голодує.

У червні таке сіно, що й сама попадя, посоливши, в середу з’їла б.

У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Дощі йдуть не там, де просять, а де сіно косять.

Червень каже: «Коси, коса, допоки роса, бо сонце пригріє — косар упріє, а коли роса додолу, то косар — додому».

Якщо в червні рідкий дощ буває, то у вулику мед прибуває.

Коли червень медовий, то рік не вельми хлібовий.

Коли червень сухий — купуй пчілку, а мокрий — корівку.

У червні цебер води, а ложка болота, а в жовтні ложка води, а цебер болота.

Червень літо зарум’янив, а липень громами розпік.

Не хвалися травою, а хвалися сіном.

Пильнуй не овець, а червець.

Дощ хліба прибиває, а сонце піднімає.

Влітку з потом, а взимку з повним ротом.

Літо пробіжить, як один день.    

Що влітку вродить — зимі пригодиться.

Хто рано підводиться, за тим діло водиться.

Пусти осот в огород—огірків не буде.

Як травень з теплом, то червень з кормом.

Червень з косою, а липень з серпом.

Червень — рум’янець, липень — громовик, а серпень на копи багатий.

Приказки

Рум’яний вечір і сірий ранок — на хорошу погоду.

Ранковий туман у червні — на гожу днину.

Вранці роса й туман — на добру погоду; чим більше роси, тим жаркіший день; немає роси ввечері та вночі — віщування дощу.

Вечірня роса лягла рано—наступний день буде сонячний.

Якщо краплини роси висять на самісіньких кінчиках листків, буде дощ.

Вранці чути безперервний грім — надвечір піде дощ з градом.

Часто грюкає грім, зливаючись у суцільний гул,— буде град.    

Якщо грім гримить довго й невиразно — на тривалу негоду; якщо уривчасто й недовго — згодом розпогодиться.

Глухий грім — на тихий дощ, голосний — на зливу.    

Влітку західний вітер завжди несе негоду, східний — спеку й сушу.

Похолодало під час дощу— погода покращає.

Якщо мряка сідає на верхів’ї гір — на день або два задощить.

Хмара, змінює колір — зміниться й погода.

Якщо верхівки високих хмар вимальовуються в небі, немов укриваються серпанком, або ж з таких хмар з’являються «мітли» чи «хвости», то скоро чекай зливи.

Якщо вітер довго віяв з одного боку, але змінив напрямок, – скоро задощить.

Веселка на заході — на дощ, на сході—бути гарній погоді.

Зелена веселка — на дощ, жовта — на гарну погоду, червона — на спеку і вітер.

Якщо веселку видно і після дощу, але вона швидко зникає,— буде хороша погода, коли ж довго «п’є воду» — на негоду.

Часті блискавиці в червні — на врожай зернових.

Чистий захід сонця — на суху погоду; якщо з’являється зелений промінь, то наступний день буде сонячним.

Червневий дощ почався при сході сонця — припиниться аж під вечір.

Злива при сонці звіщає, що завтра також можливий дощ.

Тьмяніє сонячне проміння — чекай розкотистого грому.

Чим дрібніші краплини дощу, тим довше він йтиме.

Вода потемніла в річці — перед грозою.    

У криниці вода змінила смак — на зміну погоди.

На небі хмара, а метелик-кропив’янка вже вилетів зі своєї схованки — невдовзі виясниться.

Каштан розвився раніше за яблуню — на сухе літо.

Зацвіла шипшина — почалося літо.

Якщо шипшина не розкрила бутончиків — бути дощу.

Якщо пищуха – сіноставець ховає траву в нірку — буде дощ.

Початок цвітіння горобини оповіщає про масову появу попелиць.

Пізно цвіте горобина — буде довга грибна осінь.

Рясно цвіте малина — на тепле літо.

Якщо листя папороті скручується донизу — перед ясною погодою, а випростується — на негоду.

Трава у червні починає сохнути — на дощове літо.

Якщо вранці не розкрилися білі квіточки зірочника — в обід піде дощ.

Небо хмарне, а квіти жовтцю відкриті — дощу не буде.

Поникли квітки картоплі — бути негоді.

Рясно зацвіла акація — на врожайний рік.

Якщо сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи — на дощ і негоду.

У печі челюсть тліє іскрами — на зміну погоди.

Зацвіли калина, шипшина і суниці — скоро з’являться сироїжки.

Рясно цвіте гречка — на спекоти є літо.

Коли листя клена починає «плакати», то через три-чотири доби збереться на дощ.

Закрилися на ніч квітки очитка — наступного дня буде гожа днина.

Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром заховається за хмару— невдовзі занегодить.

Якщо у молодика круті роги, то на негоду, а положисті — на гожу днину.

Якщо місяць повний, то на зміну погоди, а щербатий — на дощ.

Місяць у кружку— несе воду в ріжку.

Якщо збільшується «плаксун» (західний вітер), то неодмінно надме дощу.

У лісі часто чути крик дятла — на холод і негоду.

Кулик залишає болото і літає по полю — на ясну, теплу погоду.

Журавель танцює на потепління.

Шпаки особливо голосно співають— уночі піде дощ.

Якщо граки пасуться на траві—невдовзі задощить.

Горобці зранку купаються у пилюці — по обіді буде дощ.

Ластівки ввечері літають високо—завтра буде ясна погода, а низько — хмарна. Ворони каркають на негоду.

Риба грається на річці — вночі може пройти гроза.

Риба ловить над водою мошок — на дощ.

Перед негодою десь за добу риба перестає клювати.

Павуки швидко снують павутину — на зміну погоди.

Якщо корови, йдучи на водопій, брикаються й фуркають на негоду.

Якщо одсиріло в покосах сіно—на дощ.

Дощове літо— гнила зима.

Якщо з дерев у суху погоду падають гілки — буде дощ.

На бурю сосна дзвенить, а дуб стогне.

Багато комарів — врожай на ягоди, а мошки—на гриби.

Комарі та мошка стовпом — на гарну погоду.

Комарі літають роєм —також на погоду. Багато оводів — врожай на огірки.

Якщо хрущі, літаючи, гудуть — на ясну, тиху і теплу погоду.

Бобри перед дощем-працюють цілу ніч, а жаби вилазять на берег.

Увечері голосно цвіркочуть коники — на добру погоду.

Як цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу» — на гожу днину.

Лист на дубі розвернеться — добре ловляться щуки.

Згадайте, які метелики весною вилетіли першими — білі чи червоні.

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,319sec