Безсмертна Леся Українка була і є, повік жива

Тема. Безсмертна Леся Українка була і є, повік жива

    Мета: збагатити та розширити знан­ня учнів про життєвий і творчий

шлях Лесі Українки; викликати інтерес до проблематики

творів поетеси; роз­вивати поетичний слух,

використо­вуючи  відповідні засоби виразності;

продовжувати формувати вміння ді­тей логічно,

послідовно, граматично правильно висловлювати свої

думки, збагачувати мову дітей образними висловами;

вчити відображати свої враження і почуття в малюнках;

ви­ховувати у дітей любов до поезії Лесі Українки, до

рідної землі, дбайливе ставлення до рідної мови.

Обладнання: пор­трет Лесі Українки у вишиваному рушни­ку, вінок із

квіток безсмертника і різнокольорових стрічок, що обрамлюють

слова під портретом: «Я маю в серці те, що не вмирає…» (Леся Українка),

виставка книг поетеси, томи творів Лесі Українки.

 

                                                   Хід заняття

I. Оголошення теми заняття

Ми  сьогодні  з вами поведемо мову

Про чудову жінку, всім людям відому.

Оце перед вами у квітах барвінку,

Наша поетеса – Леся Українка.

II. Робота над темою заняття

        1 сторінка

        « Над Україною зійшла зоря і світить крізь віки»

     Вчитель. 137 років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула нова

яскрава зірка з доти нікому невідомим найменням. Спалахнула крізь

зловісне хмаровиння хвороб, незгод, крізь тенета самодержавних указів,

які забороняли українську мову. Тож, певно, всі вгадали ім’я цієї зірки. Це –

Леся Українка.

У чому ж секрет її таланту? Де бра­ла Леся, така хвороблива і тендітна, сили та натхнення?

Учень. Із цілющого невичерпно­го джерела народних легенд, казок, повір’їв.

Вчитель. Так, її надихала любов до рідного українського народу, до при­роди, до рідного краю.

Леся Українка — це дівчина з України, яка народилася на Волині. її справжнє ім’я і прізвище — Лариса Петрівна Косач.

Батько її був юристом, а мати — українською письмен­ницею. Лесина мати — Олена Пчілка — писала твори для дорослих і дітей, вона була першою Лесиною вчителькою.

Вона вчила свою доньку української мови, літератури, історії, співала їй українських пісень, розповідала цікаві казки і легенди.

Адже Леся жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гуч­ними коридорами. її життя багато чим відрізнялося від життя її ровесників.

В сім’ї Косачів, де жила Леся, було шестеро дітей: Оль­га, Оксана, Микола, Ізидора, Михайло і Леся. Леся в сім ‘ї була другою ди­тиною, народилася 25 лютого 1871 ро­ку. Батьки вчили дітей шанувати свій народ, рідну мову, звичаї.

Ліля, Лесина сестра, згадує: «Пансь­кі діти виховувалися тільки польсь­кою або російською мовами. Наша мати поклала собі за мету: насампе­ред навчити нас гарної рідної мови і народних українських звичаїв, а вже потім ознайомлювати з культурою ін­ших народів. Усі дивувались, що ми ходили в національному одязі й роз­мовляли українською».

Із всіх дітей Леся найбільше була подібна до свого бать­ка: і вродою, і вдачею. Вони обоє однаково були лагідні та добрі, стримані та терплячі.

З своїх братиків і сестричок Леся особлива любила брата Михайлика. Вони скрізь були разом. Леся в 4 роки вже добре читала.

Дівчинка зовсім маленькою у 6 років навчилася виши­вати, а коли їй подарували голки і нитки, то вона їх дуже берегла. І тоді вже задумала вишити батькові сорочку.

    2 сторінка

  «Струни душі»

Вчитель. Леся була мужньою протягом усього життя. Цієї муж­ності вчилася вона у Тараса Григоровича Шевченка.

Тут, на Волині, серед розкішної природи, разом з сільською малечею бігала Леся влітку в поле, пасла корів. Любила вечорами стрічати череду корів, що поверталися з пасовиська, і нічим не виділялася серед сільських дітей: ні одягом, ні поведінкою.

В свої 9 років дівчинка написала свій перший вірш.

Учень 1

                              Надія

Ні долі, ні волі у мене нема.

Зосталася тільки надія одна.

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, —

Там жити чи вмерти, мені все одно.

Поглянути ще раз на степ, на могилки,

Востаннє згадати палкії гадки.

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

Вчитель.А ще була вона ніжною у своїх поезіях, казках, поемах. Цього вона вчилася у рідного українського народу — з його казок, пісень та колисанок.

Учень 2

Сім струн я торкаю, струна по струні,

Нехай мої струни лунають,

Нехай мої співи літають

По рідній, коханій моїй стороні.

І може, де кобза знайдеться,

Що гучно на струни озветься,

На струни, на співи мої негучні.

Вчитель. В 11 років Леся захворіла на туберкульоз кісток. Ця хвороба не залишала її протягом 30 років. Згасало її здо­ров’я, та не згас її дух. Вона написала вірші, в яких зак­ликала любити свій край, волю, життя, народ.

Учень 3

Соловейковий спів навесні

Ллється в гаю, в зеленім розмаю,

Та пісень тих я чуть не здолаю,

І весняні квітки запашні

Не для мене розквітли в гаю.

Я не бачу весняного раю.

(«Соловейковий спів»)

Учень 4

Тиша в морі… ледве-ледве

Колихає море хвилі,

Не колишуться од вітру

На човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста,

Править хтось малим човенцем,

В’ється стежка золотиста.

(«Тиша в морі»)

 III. Фізкультхвилинка

 

Вчитель. Протягом усього життя Леся любила співати. В поетеси є багато віршів, які легко перетворюються на спів. Навіть один із циклів Леся так і назвала «Сім струн»

Учні

До ( Гімн)

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься,

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

Ре ( Пісня)

Реве-стоне негодонька,

Негодоньки не боюся.

Як на мене пригодонька,

То я не журюся.

Мі ( Колискова)

Місяць яснесенький,

Промінь тихесенький

Кинув на нас. Спи, мій малесенький,

Пізній бо час.

Фа ( Сонет)

Фантазія! Ти сила чарівна,

Що збудувала світ в порожньому просторі,

Вложила почуття в байдужий промінь зорі,

Що будиш мертвих з вічного їх сну.

Соль ( Рондо)

Соловейковий спів навесні

Ллється в гаю, в зеленім розмаю.

Та пісень тих я чуть не здолаю.

І весняні пісні запашні

Не для мене розквітнули в гаю.

Ля ( Нюкторн, Нічна пісня)

Лагідні, веснянії ночі зористії,

Куди ви од мене полинули?

Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті,

Невже ви замовкли, минули?

Сі

Сім струн я торкаю, струна по струні.

Нехай мої струни лунають,

Нехай мої співи літають

По рідній коханій моїй стороні.

3 сторінка

« В дитячому крузі»

Вчитель. Із 1884 до 1891 років Леся написала цикл віршів для дітей « У дитячому крузі». Тут вміщено твори для дошкільнят та молодших школярів.

–         А які ще вірші Лесі Українки ви знаєте?

Хвилинка поезії. (Конкурс «Назвати назву твору»).

1. Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!». («Конвалія»)

2. «Тільки рясним верховіттям

Шептала вічно зеленая Сосна». («Сосна»)

3. «Я знала Лесю Українку,

Живу, тривожну, молоду». (О. Журлива «Я знала Лесю Українку»)

4. « І почали вони битись. Та так б’ються, та так скубуться, аж догори

скачуть».  («Біда навчить»)

4 сторінка

« Лесі Українці присвячується»

перший вірш

Сиділа за столиком Леся мала,

Вдивлялась у книжку, що мати дала.

Дівчатко читало чудові казки,

І очі горіли, мов срібні зірки.

Застукав хтось у двері…То сивий поштар

Приніс, як звичайно, із пошти листа.

Узяв листа батько,  коверту роздер,

Поглянув, поблід і неначе завмер.

Без слова він мамі подав — і вона,

Читаючи, стала бліда, мов стіна.

«Вони… на Сибір… засудили її… »

І втерла заплакані очі свої.

«Кого засудили? Скажіть!» — від стола

Спитала стурбовано Леся мала.

«Ох, тітку Олену, дитиночка, знай,

За те, що так палко кохає свій край…

Московські жандарми її повезуть

На Сибір, де сніги, де морози і лють»

І Леся такі проказала слова:

«Жандарми… заслання…усе це дарма!

Такої любові не зломить тюрма!

І я б ворогам не скорилась повік —

Надію у серці носила, мов лік».

Всміхнулася мама тоді до дочки,

І батько погладив шовкові кіски,

А Леся схилилася знов до стола

І  перший  писати свій вірш почала.

А тітка ввижалась, неначе жива,

Й такі їй до серця шептала слова:

«Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки  надія  одна».

Роман Завадович

IV. Підсумок заняття

 

 

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,420sec