Бесіда. Вчити дитину вчитися

1.    Що означає вміти вчитися.

  1. Харакеристика найважливіших умінь, які входять у дане поняття.
  2. Опосередкований шлях формування уміння вчитися.

     

     

    В. Сухомлинський підкреслював, що головне завдання школи полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого вона стає невстигаючою, нездібною. Цим інструментом, на думку відомого вченого, є п’ять умінь: уміння спостерігати; думати; висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю; читати; писати.

    «Хіба школяр не вміє вчитися? — дивуються деякі батьки. — Адже дитина ходить у школу, готує уроки. Невже цього недостатньо?» Виходить, що так. Невміння вчитися найчастіше є причиною того, що діти вчаться нижче своїх можливостей або досягають певних результатів ціною надмірних зусиль.

    Щоб сформувати в учнів уміння вчитися, раціонально оволодівати знаннями, важливо виробити в них цілий комплекс різноманітних організаційних та інтелектуальних умінь, які забезпечують самостійність у навчанні. Яка участь батьків у цьому процесі? На думку О.Савченко, сім’я може зробити дуже багато: привчити дити» ну до виконання режиму дна, виховувати організованість, озброювати раціональними способами запам’ятовування, розвивати мислення, спостережливість і обов’язково — прагнення до самостійної праці.

    Охарактеризуємо деякі з виділених напрямів.

    Як ми вже підкреслювали, успішне навчання школярів тісно пов’язане з організацією робочого місця. Дитина повинна вміти відібрати все необхідне для заняття, правильно розташовувати навчальне приладдя на столі, підтримувати порядок на робочому місці протягом виконання домашніх завдань. Це допомагає уникати побічних подразників, зосередитися, мобілізувати всі сили на роботу.

Щоб навчити дитину вчитися, важливо сформувати в неї уміння планувати майбутню діяльність, тобто визначити мету роботи, відбирати необхідні прийоми її виконання, встановлювати їх послідовність, здійснювати контроль за ходом роботи згідно накресленого плану. Варто виробити в учнів узагальнений підхід до будь-якого завдання: спочатку треба подумати, а потім виконувати. Привчайте дитину міркувати так: з чого почнеш роботу, що зробиш потім, чим закінчиш, як перевіриш. Не скупіться на похвалу, заохочуйте найменші прояви самостійності: «Ти чітко спланувала свою роботу, працювала за планом, нічого не пропустила, тому і виконала завдання правильно. Я рада за тебе».

Якщо дитині інколи важко передбачити послідовність виконання роботи, батьки з успіхом можуть використовувати прийом «роби, як я», («Якби я це робила, каже мама, я б спочатку… »).

Щоб скласти план твору, учень повинен: уважно прочитати текст, поділити його на логічно завершені частини, до кожної частини підібрати заголовок, чітко та стисло його сформулювати і записати. Слід пам’ятати, що цим складним умінням діти оволодівають поступово. Спочатку вони вчаться відповідати на запитання стосовно прочитаного, ділити текст на частини, визначати (з допомогою вчителя) головну думку. І ось ми з вами вже в п’ятому класі, а значить ваші діти мають оволодіти умінням членувати текст на логічно завершені уривки, складати план, проводити спостереження за змістом і логікою абзаців. Центральна ланка у складанні плану — вміти визначити головну думку твору.

Отож, у процесі навчання школярі дізнаються, що всі ознаки, які притаманні даному предмету, поділяються на головні і другорядні. Головні — це ті, які завжди належать предмету, без яких він не може існувати. Другорядні ознаки в одному випадку — можуть належати даному об’єкту, а в іншому — ні. Так, головна ознака м’яча — кругла форма. Оскільки він може бути великим і маленьким, червоного або синього кольору, то розмір і колір м’яча — ознаки другорядні. Пограйте з дитиною у гру «Хто більше?». Виберіть якийсь предмет (наприклад, сніг) і постарайтеся виділити якнайбільше властивостей (холодний, блискучий, білий, м’який, іскристий, ранній, глибокий, дрібний, непослідовний). Які серед цих ознак головні? Чому? Поміркуйте разом.

Якщо ваші діти ще не вміють, то вам обов’язково слід привчити точно виконувати вказівку дорослого. Адже, як правило, у процесі виконання домашніх завдань часто виникають такі питання: «Переписувати у зошит вправу чи виписувати лише окремі слова?», «Задачу розв’язувати окремими діями чи виразом?». Щоб цього уникнути, важливо, насамперед, навчити дитину уважно слухати вчителя, найважливіше записувати у щоденник.

Формуванню уміння точно виконувати вказівки дорослого сприяють «графічні диктанти». Суть вправи поясніть таким чином: «Зараз ми будемо малювати візерунок. Робити це потрібно так: я буду говорити в який бік і на скільки клітинок проводити лінію, а ти виконуй. Кожну наступну лінію починай там, де закінчилася попередня, не відриваючи олівця. Наприклад, відрахуй чотири клітинки зверху, дві — зліва, 3 — вверх, 7 — наліво, 6 — вправо. А тепер самостійно продовж візерунок». Поступово малюнок варто ускладнювати.

Уміння вчитися включає в себе і навички умілого користування підручником. Дитина повинна швидко знаходити ті сторінки, на яких буде працювати. Ефективним у даному випадку є використання закладки, яка перекладається з уроку на урок на потрібне місце.

Учні повинні знати, що виділені жирним шрифтй>> слова — визначення, обов’язково треба прочитати декілька разів, щоб запам’ятати; на всі запитання, подані до тексту, потрібно дати відповідь.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,339sec